Вжиття заходів зустрічного забезпечення у розумінні ч. 3 ст. 154 Цивільного процесуального кодексу України є не диспозитивним правом суду, а його обов’язком.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в результаті перегляду справи
№ 753/2380/18-ц у постанові від 10 квітня 2019 року (касаційне провадження № 61-38399св18).
У справі, що переглядалася, Дарницький районний суд
м. Києва ухвалою від 12 лютого 2018 року, залишеною без змін постановою апеляційного суду м. Києва від 10 травня 2018 року, заяву позивача про забезпечення позову задовольнив. Крім того, апеляційний суд зазначив, що той факт, що суд першої інстанції не застосував зустрічного забезпечення, на правильність висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, на майновий стан відповідачів не впливає. При цьому суд не позбавлений можливості вирішити вказане питання за відповідним клопотанням в окремій ухвалі про зустрічне забезпечення.
Верховний Суд не погодився з таким висновком судів попередніх інстанцій.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 ЦПК України метою зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.
Реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов’язком, за винятком випадків, передбачених ч. 3 ст. 154 ЦПК України, в якій зазначено, що суд зобов’язаний застосовувати зустрічне забезпечення, зокрема, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суди зазначених імперативних вимог закону не врахували, не перевірили доводів відповідача про те, що позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України, проживає на території Російської Федерації, або майна, що знаходиться на території України, що є обов′язковою підставою для застосування зустрічного забезпечення; не встановили, чи є співмірними заходи забезпечення позову заявленим позовним вимогам, і дійшли передчасного висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.
Посилання апеляційного суду на те, що невжиття заходів зустрічного забезпечення не порушить майнових прав відповідачів, є безпідставними, оскільки з урахуванням вимог ч. 3 ст. 154 ЦПК України вжиття заходів зустрічного забезпечення є не диспозитивним правом суду, а його обов′язком незалежно від майнового стану відповідачів.
З повним текстом постанови можна ознайомитися за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/81288258.
Про це йдеться у повідомленні прес-служби НБУ.
Таким чином, ліміт зріс у майже 2 рази — з 7 мільйонів євро. Такий крок у Нацбанку здійснили в межах проведення політики валютних послаблень або так званої лібералізації.
«Вільне управління отриманими в Україні прибутками – надзвичайно важливе питання для іноземних інвесторів. Збільшений ліміт у 12 млн євро на місяць фактично задовольняє потреби усіх працюючих в Україні підприємств з іноземними інвестиціями», — прокоментував рішення заступник голови Нацбанку Олег Чурій.
Він також заявив, що надалі НБУ буде працювати на те, щоб скасувати цей норматив взагалі та не обмежувати іноземних інвесторів у виводі отриманих в Україні прибутків.
У нацбанку вважають, що валютні послаблення, які почалися 7 лютого 2019 року, не мали значного впливу на фінансовий ринок України та не тиснули на курс гривні. Навіть навпаки, національна валюта продовжує суттєво зміцнюватися.
«Швидкість запровадження нових валютних послаблень залежатиме насамперед від темпів поліпшення макроекономічної ситуації та стану фінансового ринку», — додають у Нацбанку.
7 лютого набув чинності закон України про валюту та валютні операції, яким скасували понад 20 валютних обмежень. Зокрема, українцям дозволили купувати валюту через інтернет-банкінг.
Нагадаємо, що 21 червня Верховна Рада схвалила закон про валюту. За нього проголосувало 228 депутатів.
6 мая Министерство инфраструктуры Украины опубликовало проект закона, в котором предусмотрено внедрение периодической проверки транспортных средств на пригодность к эксплуатации. Фактически речь идет о возвращении техосмотра.
Документ называется «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины в сфере безопасности эксплуатации колесных транспортных средств в соответствии с требованиями Соглашения об ассоциации между Украиной с одной стороны и Европейским союзом, Европейским сообществом по атомной энергии и их государствами-членами – с другой стороны».
В законопроекте прописано, что автомобили с предусмотренным количеством пассажиров до восьми человек, которые не используются для коммерческих или хозяйственных целей, с 1 января 2022 года будут проходить проверку при регистрации или перерегистрации, при смене собственника, в случае выезда за пределы таможенного контроля Украины и в случае «изменения или модификации систем или их составляющих, влияющих на безопасность дорожного движения или окружающей природной среды».
После первой регистрации проверка на пригодность к эксплуатации предусмотрена через четыре года, затем – через каждые два года.
В министерстве отметили, что в течение месяца после публикации принимают от граждан и организаций замечания и предложения к проекту закона.
Сейчас техосмотр в Украине обязателен для грузовых автомобилей, такси, автобусов и транспортных средств, которые перевозят опасные грузы, а также легковых авто, используемых в коммерческих целях. Для остальных автомобилей обязательный техосмотр отменили в 2011 году.
Минюст приказом от 16 апреля 2019 года № 1203/5 утвердил Порядок автоматизированного ареста средств должников на счетах в банках по исполнительным производствам о взыскании алиментов. Документ вступит в силу со дня официального опубликования.
Готовность автоматизированной системы исполнительного производства к электронному информационному взаимодействию с банками должна быть обеспечена в трехмесячный срок со дня вступления в силу приказа.
До внедрения электронного взаимодействия обмен документами между государственными, частными исполнителями и банками будет осуществляться в бумажном виде средствами почтовой связи.
Автоматизированный арест будет осуществляться путем вынесения постановлений об аресте средств или о снятии ареста со средств должника в форме электронного документа и принятия их к исполнению банками.
Постановления об аресте средств будут доступны для загрузки банками в день их формирования в автоматизированной системе и наложения на них квалифицированной электронной подписи исполнителя. Каждый час информационные системы банков будут выполнять запрос о наличии постановления об аресте для его исполнения. Ответственное лицо банка будет исполнять постановления об аресте средств в порядке их поступления.
Далее
У Міністерстві внутрішніх справ нагадали, які дозвільні документи потрібно мати для виїзду дітей за кордон, пише «Укрінформ».
Зазначається, що неповнолітні українці можуть виїхати з України за наявності закордонного, дипломатичного, службового паспорта, проїзного документа дитини, або якщо вони вписані в закордонний паспорт одного з батьків та у його супроводі.
Тож у відомстві радять завчасно подбати про наявність дозвільних документів на виїзд дітей за кордон, щоб не мати проблем на кордоні.
Водночас у МВС поінформували, що виїзд з України осіб, які не досягли 16 — річного віку, у супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків:
1) за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється:
— за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням у ній держави прямування та часу перебування там, якщо другий з батьків відсутній у пункті пропуску;
2) без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків:
— якщо другий з батьків є іноземцем або особою без громадянства, що підтверджується записом про батька у свідоцтві про народження дитини, та який (яка) відсутній у пункті пропуску;
— якщо у закордонному паспорті дитини або проїзному документі дитини є запис про вибуття на постійне місце проживання за межі України чи відмітка про взяття на постійний консульський облік у дипломатичному представництві або консульській установі України за кордоном;
— у разі пред’явлення документів або їх нотаріально засвідчених копій: свідоцтва про смерть другого з батьків; рішення суду про позбавлення батьківських прав другого з батьків; рішення суду про визнання другого з батьків безвісно відсутнім; рішення суду про визнання другого з батьків недієздатним; рішення суду про надання дозволу на виїзд з України дитині без згоди та супроводу другого з батьків; довідки про народження дитини, виданої відділом реєстрації актів цивільного стану, із зазначенням підстав внесення відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України (під час виїзду дитини за кордон у супроводі одинокої матері); свідоцтва про народження дитини, виданого компетентним органом іноземної держави, що не містить відомостей про батька дитини, легалізованого або засвідченого апостилем, а також без будь-якого додаткового засвідчення у випадках, передбачених міжнародним договором України; довідки про наявність заборгованості із сплати аліментів більше 4-х місяців;
3) без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків — у разі тимчасового виїзду з України на строк до місяця із пред’явленням рішення суду або органу опіки та піклування або їх копій, засвідчених нотаріально чи органом, який їх видав, у якому визначено (підтверджено) місце проживання дитини з одним із батьків, який має намір виїзду з дитиною або який уповноважив на це нотаріально посвідченою згодою інших осіб;
4) без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків — у разі у разі тимчасового виїзду з України на строк до місяця та більше дитини з інвалідністю, дитини, яка має захворювання, передбачені ч. 5 ст. 157 Сімейного кодексу України, із пред’явленням: довідки про наявність заборгованості із сплати аліментів більше 3 місяців; документа, виданого лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу, в порядку та за формою, встановленими МОЗ (у разі, коли сума заборгованості по аліментах становить понад 3 місяці, але не більше 4 місяців).
«Виїзд з України дітей у супроводі осіб, які уповноважені обома батьками, здійснюється за нотаріально посвідченою згодою обох батьків із зазначенням держави прямування та часу перебування у цій державі», — поінформували у МВС.
Далее
Кабінет Міністрів України 10 квітня 2019 року затвердив постанову № 330 «Про внесення змін до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки», нагадує Управління Держпраці у Хмельницькій області.
Документ вносить зміни до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки та затверджені постановою.
Передбачається, що термін продовження строку дії дозволу становить десять робочих днів з дня отримання документів.
«Якщо під час строку дії дозволу роботодавцем порушено його умови, зокрема не дотримано вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки чи допущено виникнення аварій та/або пов’язаних з виробництвом нещасних випадків під час виконання робіт підвищеної небезпеки та/або експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, зазначених у дозволі, строк дії такого дозволу продовжується на підставі зазначеної заяви, оригіналу дозволу і нового позитивного висновку експертизи щодо додержання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання зазначених у дозволі робіт підвищеної небезпеки та/або експлуатації машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки», – йдеться у повідомленні.
Далее
Головне територіальне управління юстиції у Львівській області поінформувало про те, що слід вважати домашнім насильством.
«Середньостатистична сім`я, де тато Іван, мама Оксана (перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною до 3-х років) та двійко дітей Юрко та Марічка (відповідно 2 і 7 років) вирішили сходити в театр на виставу «Наталка-Полтавка». У піднесеному настрої, мама Оксана кладе квитки в сумку і бачить, що ремінчик сумки відірвався. І коли вона підійшла до чоловіка з проханням дати грошей на нову сумку, неочікувано у відповідь почула словесні образи на кшталт: ти безтолкова, в тебе постійно все рветься і ламається, зрештою, ти й так сидиш вдома, краще пильнуй дітей, ніж сумки викупляй та й взагалі ти нездатна навіть сама заробити собі на цю сумку», – йдеться у повідомленні.
Як наслідок такої ситуації:
це відбувалось у присутності дітей, відповідно діти були свідками домашнього насильства ( в даному випадку психологічного та економічного);
мама Оксана є особою, постраждалою від домашнього насильства;
тато Іван є кривдником, тобто особою, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.
У юстиції нагадують, що домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Економічне насильство – форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Психологічне насильство – форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи.
Далее
Серед цивільних справ доволі поширеними є справи про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Відомо, що право власності гарантується та захищається Конституцією України, Цивільним кодексом України, Житловим Кодексом, тощо.
Власники житлових приміщень, будинків чи квартир, нерідко стикаються з проблемою, коли член сім’ї або інша зареєстрована в належному їм будинку, квартирі особа виїжджає за кордон чи переїжджає до іншого населеного пункту на постійне місце проживання, тривалий час просто відсутня, однак продовжує бути зареєстрованою за старою адресою реєстрації місця проживання.
Що робити в такому випадку, адже, як приклад, необхідно сплачувати грошові кошти за використання комунальних послуг із кількості зареєстрованих осіб, здійснити розпорядження власності або вчинити інші дії, які потребують згоду зареєстрованої особи.
Саме для таких випадків, адвокати Юридичної компанії-Лєгал підготували для Вас даний матеріал. Як діяти, якими правовими нормами керуватись, читайте далі.
Так, стаття 383 ЦК України передбачає, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживння членів своєї сім’ї, інших осіб.
Конституція України у ст. 47 проголошує, що кожен має право на житло. Держава гарантує не тільки свободу його придбання, але й можливість стабільного користування житлом, його недоторканість, а також недопущення примусового позбавлення житла, не інакше, як на підставі закону і за рішенням суду.
Глава 23 Цивільного кодексу України встановлює, що громадянин, який став власником житла, має право розпоряджатися ним на свій розсуд.
Однак, як зазначено в ст. 13 ч. 3 Конституції України, власність зобов’язує, вона не повинна використовуватись на шкоду людині, суспільству. Тому право власності на житло охороняється правом лише настільки, наскільки його реалізація відповідає імперативним нормам закону.
Реалізація встановлених конституційних гарантій, поряд з іншими, відображається в збереженні житла за його власниками без обмежень, та в гарантії збереження житла в державному та комунальну житлову фонді за тимчасово відсутніми громадянами протягом шести місяців (ст. 71 ЖК УРСР), членів сім’ї власника жилого приміщення протягом року (ст. 405 ЦК України). Не проживання у жилому приміщенні понад встановлений строк без поважних причин, дають підстави для визнання цих осіб в судовому порядку такими, що втратили права користування ним (ст. 72 ЖК УРСР, ст. 405 ЦК України).
Во исполнение приказа Минфина от 03.04.2019 г. № 135 «Об утверждении Изменений в Положение о движении средств единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование» Казначейство обеспечило открытие счетов 3719 для органов Государственной фискальной службы Украины и органов Пенсионного фонда Украины (в части погашения задолженности по уплате единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование (далее — ЕСВ) по состоянию на 1 октября 2013 г.) на балансе центрального аппарата Казначейства (код банка — 899998, банк получателя — казначейства Украины (ЕАП)), которые начали действовать с 2 мая 2019 года.
Обращаем внимание налогоплательщиков, что с целью надлежащей и своевременной уплаты ЕСВ и минимизации невыясненных поступлений Казначейство просит, начиная с 2 мая 2019 года обеспечить направление уплаты ЕСВ исключительно на счета 3719, открытые по коду банка 899998.
При этом отмечаем, что средства, уплаченные на старые счета по зачислению ЕСВ, не будут зачисляться, а будут возвращаться плательщикам, как невыясненные поступления.
Скачать новые счета для уплаты ЕСВ можно по ссылке.
