Опубликовано director 6 Сен 2022 в Новости | Нет комментариев
Міністерство фінансів України в листі від 15.08.2022 №05110-14-6/17891 визначило параметри складання розрахунків до проєктів місцевих бюджетів на 2023 рік.
Пропонують такі розміри соціальних стандартів на 2023 рік:
прогнозний розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2023 має становити 6700 грн;
прогнозний посадовий оклад працівника I тарифного розряду Єдиної тарифної сітки з 01.01.2023 — 2893 грн.
прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць становитиме 2589 грн,
для основних соціальних і демографічних груп населення:
дітей віком до 6 років — 2272 грн;
дітей віком від 6 до 18 років — 2833 грн;
працездатних осіб — 2684 грн;
осіб, які втратили працездатність, — 2093 грн.
Джерело:https://uteka.ua
Далее
Опубликовано director 6 Сен 2022 в Новости | Нет комментариев
У Пенсійному фонді попередили, що якщо пенсіонер виїде за кордон на постійне місце проживання, то пенсійні виплати з України йому можуть бути припинені.
Такий порядок у разі виїзду за кордон визначено статтями 47, 51 Закону Україні від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
Відповідно до закону пенсія в Україні виплачується в грошовій формі щомісяця до 25 числа через відділення акціонерного товариства “Укрпошта” або через банк за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України.
Водночас існують винятки. Під час перебування пенсіонера за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародними договорами України.
Зокрема, українці можуть продовжувати отримувати українські пенсії в Болгарії, Естонії, Іспанії, Латвії, Литві, Словаччині, Чехії, Португалії та Польщі (за пропорційним принципом).
Крім того, Україна уклала міжнародні договори за територіальний принципом, тобто коли витрати на виплату пенсій здійснює держава, на території якої проживає отримувач. Це стосується Азербайджана, Білорусі, Грузії, Молдови, Монголії, Румунії, Угорщини.
У разі виїзду пенсіонера за кордон на постійне місце проживання пенсія, призначена в Україні, може бути виплачена за шість місяців наперед перед від’їздом за заявою з наступного місяця після зняття з обліку за місцем постійного проживання.
Джерело:https://yur-gazeta.com/
Далее
Опубликовано director 5 Сен 2022 в Новости | Нет комментариев
НОТАРІАЛЬНА ПАЛАТА УКРАЇНИ підготувала Інформаційний лист «ЩОДО ЗАБОРОНИ ПРИМУСОВОГО ВИКОНАННЯ ВИКОНАВЧИХ НАПИСІВ НОТАРІУСІВ»
25 серпня 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності приватних виконавців та примусового виконання судових рішень, рішень інших органів (посадових осіб) у період дії воєнного стану» від 27 липня 2022 року No 2455—IX (далі – Закон No2455—ІХ).
Відповідно до пункту 2 Закону No 2455—ІХ пункт 102 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», було доповнено, зокрема, абзацом чотирнадцятим, відповідно до якого ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ у період дії воєнного стану ПРИМУСОВЕ ВИКОНАННЯ ВИКОНАВЧИХ НАПИСІВ НОТАРІУСІВ.
Водночас до Закону України «Про нотаріат» не вносилося жодних змін, які б стосувалися процедури вчинення виконавчих написів чи встановлювали заборону на вчинення нотаріусами виконавчих написів на документах, що встановлюють заборгованість.
Для надання повної інформації особам, в інтересах яких вчиняється виконавчий напис, а також з метою недопущення пропущення стягувачами встановлених законодавством строків звернення до нотаріуса з питань вчинення виконавчих написів, звертаємо увагу на наступне.
Відповідно до статті 91 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути пред’явлено до примусового виконання протягом трьох років з моменту його вчинення.
Поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого напису здійснюється відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Джерело: https://npu.ua
Далее
Опубликовано director 2 Сен 2022 в Новости | Нет комментариев
30 серпня 2022 року Міністерство юстиції прийняло наказ № 3642/5 «Про внесення змін до наказів Міністерства юстиції України від 28 березня 2016 року № 898/5 та від 25 листопада 2016 року № 3359/5», зареєстрований у Мін’юсті 30 серпня 2022 року за № 980/38316.
30.08.2022 наказ № 3642/5 опубліковано у офіційному виданні «Офіційний вісник України» № 67, відповідно дата набрання чинності документом: 31 серпня 2022 року (з дня, наступного за днем офіційного опублікування).
Положеннями наказу передбачено, що в умовах воєнного стану та протягом одного місяця з дня його припинення або скасування:
-
державна реєстрація права власності та інших речових прав на нерухоме майно, місцезнаходженням якого є АР Крим, Донецька, Запорізька, Луганська, Миколаївська, Харківська, Херсонська області, місто Севастополь, проводиться незалежно від місцезнаходження такого майна;
-
державна реєстрація юридичної особи та громадського формування, місцезнаходженням яких є АР Крим, Донецька, Запорізька, Луганська, Миколаївська, Харківська, Херсонська області, місто Севастополь, проводиться незалежно від місцезнаходження такої юридичної особи та громадського формування;
-
державна реєстрація юридичних осіб — релігійних громад, місцезнаходженням яких є місто Київ або Київська область, проводиться уповноваженими суб’єктами державної реєстрації міста Києва та Київської області.
Відповідні зміни роз’яснили фахівці Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Далее
Опубликовано director 2 Сен 2022 в Новости | Нет комментариев
Із 1 вересня в Україні набрали чинності 25 оновлених державних будівельних норм.
Основні зміни, зокрема, стосуються безпеки будівель та споруд, енергоефективності, а також безбар’єрності.
Про це повідомила заступник Міністра розвитку громад та територій України Наталія Козловська. «Мінрегіон постійно працює над удосконаленням нормативної бази у будівництві до найкращого європейського досвіду. Адже це, перш за все, важливо для потреб українців у підвищенні безпеки та комфорту людей. Ми змінюємо застаріли норми на сучасні. Це дає можливість використовувати нові, прогресивні технічні рішення, обладнання та матеріали, які забезпечують надійність будівель та споруд, їх енергоефективність, доступність та безбар’єрність», — наголосила Наталія Козловська.
Зазначимо, що відсьогодні набрали чинності 11 змін до чинних будівельних норм та 14 нових ДБН, які були затверджені Мінрегіоном у 2021 році.
Оновлення спрямовані на:
забезпечення виконання основних вимог до будівель і споруд, зокрема щодо механічного опору та стійкості, пожежної безпеки, гігієни, здоров’я та захисту довкілля, безпеки та доступності під час експлуатації, енергозбереження та енергоефективності протягом усього життєвого циклу об’єкта;
забезпечення доступності й інклюзивності житлового та громадського просторів;
використання технологій будівельного інформаційного моделювання (ВІМ);
встановлення сучасних вимог до таких споруд як холодильники, склади, силоси для зерна.
«Переважна більшість затверджених документів розроблена із застосуванням цільового та параметричного методів нормування. Це дозволяє будівельному ринку перестати бути заручником застарілих неефективних рішень та надає змогу концентруватися на функціональності та безпечності будівель та споруд», — зазначила заступник Міністра. Нагадаємо, що з 1 липня 2022 року набула чинності Зміна № 2 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».
Джерело: https://www.kmu.gov.ua
Далее
Опубликовано director 31 Авг 2022 в Новости | Нет комментариев
Головне управління ДПС у Львівській області звертає увагу, що фізична особа – платник податку, яка має статус внутрішньо переміщеної особи має право на податкову знижку на суми коштів, фактично сплачених нею протягом звітного року, у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку).
Для повернення сплаченого до бюджету податку на доходи фізичних осіб необхідно подати до податкових органів:
декларацію про майновий стан і доходи;
копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;
копію договору оренди житла;
платіжні та розрахункові документи, що підтверджують факт сплати;
заяву, в якій зазначені відомості щодо відсутності умов, які не дають право на отримання податкової знижки згідно з нормами законодавства.
Нагадуємо, що копії зазначених документів надаються разом з податковою декларацією, у тому числі при поданні декларації засобами електронного зв’язку в електронній формі, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку.
Умови для отримання податкової знижки, відповідно до яких такі особи та/або члени його сім’ї першого ступеня споріднення:
не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України;
не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання.
Розмір такої знижки не може перевищувати у розрахунку на календарний рік 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року – 180 000 гривень.
Документами, які підтверджують відсутність умов, що не дають права на отримання податкової знижки може бути Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, інформація від структурних підрозділів з питань соціального захисту населення обласних чи райдержадміністрацій щодо адресної допомоги для покриття витрат на проживання тощо.
Джерело: https://lv.tax.gov.ua
Далее
Опубликовано director 30 Авг 2022 в Новости | Нет комментариев
Законом України від 18 липня 2022 року №2421-ІХ, який набув чинності 10 серпня, Кодекс законів про працю України доповнено статтею 21-1 «Трудовий договір з нефіксованим робочим часом».
Трудовий договір з нефіксованим робочим часом — це особливий вид трудового договору, умовами якого не встановлено конкретний час виконання роботи, обов’язок працівника виконувати яку виникає виключно у разі надання роботодавцем передбаченої цим трудовим договором роботи без гарантування того, що така робота буде надаватися постійно, але з дотриманням умов оплати праці, передбачених цією статтею.
Роботодавець самостійно визначає необхідність та час залучення працівника до роботи, обсяг роботи та в передбачений трудовим договором строк погоджує з працівником режим роботи та тривалість робочого часу, необхідного для виконання відповідної роботи.
При цьому повинні дотримуватися вимоги законодавства щодо тривалості робочого часу та часу відпочинку.
Кількість трудових договорів з нефіксованим робочим часом у одного роботодавця не може перевищувати 10 відсотків загальної кількості трудових договорів, стороною яких є цей роботодавець.
Роботодавець (роботодавець — фізична особа), який використовує працю менше ніж 10 працівників, може укладати не більше одного трудового договору з нефіксованим робочим часом.
Трудовий договір з нефіксованим робочим часом повинен містити, зокрема, інформацію про:
спосіб та мінімальний строк повідомлення працівника про початок виконання роботи, який повинен бути достатнім для своєчасного початку виконання працівником своїх обов’язків;
спосіб та максимальний строк повідомлення від працівника про готовність приступити до роботи або про відмову від її виконання у випадках, передбачених частиною восьмою цієї статті;
інтервали, під час яких від працівника можуть вимагати працювати (базові години та дні).
Примірна форма трудового договору з нефіксованим робочим часом затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин. Кількість базових годин, під час яких від працівника можуть вимагати працювати, не може перевищувати 40 годин на тиждень, а кількість базових днів не може перевищувати 6 днів на тиждень.
Працівник має право відмовитися від виконання роботи, якщо роботодавець вимагає виконання роботи поза межами базових днів та годин або якщо йому було повідомлено про наявність роботи із порушенням мінімальних строків, визначених трудовим договором з нефіксованим робочим часом.
Відмова працівника від виконання роботи у базові дні та години є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, крім випадків відмови у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю чи виконанням державних або громадських обов’язків, а також повідомленням роботодавцем працівнику про наявність роботи із порушенням мінімальних строків, визначених трудовим договором з нефіксованим робочим часом.
Заробітна плата виплачується працівникові, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, за фактично відпрацьований час.
За відрядної системи оплати праці заробітна плата виплачується працівникові за фактично виконану роботу за встановленими у трудовому договорі з нефіксованим робочим часом відрядними розцінками. Мінімальна тривалість робочого часу працівника, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, протягом календарного місяця становить 32 години.
Якщо працівник протягом календарного місяця виконував роботу менше 32 годин, йому повинна бути виплачена заробітна плата не менше ніж за 32 години робочого часу відповідно до умов оплати праці, визначених трудовим договором.
У разі ненадання роботодавцем роботи працівникові, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, заробітна плата за відрядної системи оплати праці протягом календарного місяця повинна бути виплачена працівникові у розмірі, не меншому за розмір заробітної плати працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, — за 32 години робочого часу.
У разі згоди працівника на залучення до роботи поза межами базових днів або годин його робота оплачується у розмірі, не меншому ніж передбачено умовами трудового договору, а у разі перевищення нормальної тривалості робочого часу — в порядку, передбаченому статтею 106 цього Кодексу.
Роботодавець не може забороняти або перешкоджати працівникові, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, виконувати роботу за трудовими договорами з іншими роботодавцями.
Виконання роботи на умовах нефіксованого робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників. У трудовому договорі з нефіксованим робочим часом можуть встановлюватися додаткові підстави для його припинення, які повинні бути пов’язані із здібностями чи поведінкою працівника або іншими причинами економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру.
Працівник, який відпрацював на умовах трудового договору з нефіксованим робочим часом понад 12 місяців, має право звертатися до роботодавця з вимогою укладення строкового або безстрокового трудового договору на умовах загальновстановленого у роботодавця графіка роботи з відповідною оплатою праці.
За результатами розгляду зазначеної вимоги роботодавець зобов’язаний протягом 15 календарних днів з дня звернення працівника укласти з ним такий строковий або безстроковий трудовий договір або надати йому в письмовій формі обґрунтовану відповідь про відмову укласти такий трудовий договір.
У разі відмови роботодавця укласти такий строковий або безстроковий трудовий договір працівник має право повторно звертатися з відповідною вимогою протягом усього строку дії трудового договору з нефіксованим робочим часом, але не раніше ніж через 90 днів з дня отримання відповіді роботодавця на попередню його вимогу».
При укладенні трудового договору з нефіксованим робочим часом додержання письмової форми є обов’язковим (пункт 6-2 частини 1 статті 24 КЗпП).
Відповідно і звільняти працівників, з якими укладено трудовий договір з нефіксованим робочим часом, можна з підстав, передбачених таким договором (пункт 8 частини 1 статті 36 КЗпП), а також із загальних підстав.
Розширено і відповідальність роботодавця за порушення, які стосуються укладення трудового договору з нефіксованим робочим днем. Тепер стаття 265 КЗпП передбачає застосування штрафу у разі оформлення працівника за трудовим договором з нефіксованим робочим часом у разі фактичного виконання роботи протягом усього робочого часу, установленого на підприємстві, у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої — третьої груп, застосовується попередження.
За перевищення встановленої статтею 21-1 цього Кодексу допустимої кількості трудових договорів з нефіксованим робочим часом або ведення недостовірного обліку робочого часу працівника, який працює за трудовим договором з нефіксованим робочим часом, стосовно фактично виконуваної ним роботи, на роботодавця накладається штраф у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.
Джерело: https://kr.dsp.gov.ua
Далее
Опубликовано director 29 Авг 2022 в Новости | Нет комментариев
Міністерство інфраструктури та Міністерство цифрової трансформації презентували Реєстр пошкодженого та знищеного майна. У ньому буде зберігатись інформація про житлові будівлі та інші споруди, що були зруйновані під час російського вторгнення. Ці дані необхідні для того, щоб сформувати політику компенсації збитків та відбудови після перемоги України.
«Відбудова України — складний процес, який займе багато часу та ресурсів. Тому було важливо розпочати підготовку до відновлення якомога раніше. Ми зробили це навесні. Саме тоді ми запустили прийом заявок про пошкоджене майно у Дії. А сьогодні презентуємо реєстр, який буде зберігати цю інформацію. Вона допоможе створити ефективний план відновлення та компенсувати збитки українцям», — зазначив Віцепрем’єр-міністр — Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров.
Наразі українці подали понад 256 тисяч повідомлень про пошкоджене майно через застосунок і портал Дія. Реєстр буде наповнюватись даними за результатами обстежень будівель спеціальними комісіями, які створювали органи місцевого самоврядування або військово-цивільні адміністрації.
Реєстр допоможе:
- отримати відшкодування в разі порушення майнових прав громадян України;
- підвищити ефективність управлінських рішень стосовно планування відновлення територій.
Що робити фізичним особам у зв’язку з запуском реєстру?
- Подати повідомлення про пошкоджене чи зруйноване майно на порталі або в застосунку «Дія»;
- Отримати повідомлення про те, що акт обстеження майна складено комісією, створеною органом самоврядування чи ВЦА;
- Очікувати внесення інформації про обстеження в Реєстр пошкодженого та зруйнованого майна ОМС або ВЦА;
- Очікувати компенсації.
Розроблення та впровадження Реєстру пошкодженого та знищеного майна здійснюється Міністерством інфраструктури у співпраці з Міністерством цифрової трансформації та Міністерством розвитку громад та територій. Проєкт реалізується за підтримки USAID / UK aid проєкту «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS».
Джерело: https://yur-gazeta.com
Далее
Опубликовано director 29 Авг 2022 в Новости | Нет комментариев
Пенсійний фонд України відповідає на поширене запитання: чи зараховується період навчання до страхового стажу? Страховий стаж – це період, протягом якого людина підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню і за який щомісяця сплачено страхові внески.
Поняття “страховий стаж” запроваджено Законом України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, який набув чинності з 01.01.2004.
Періоди трудової діяльності зараховуються до страхового стажу при обчисленні пенсії за періоди до 01.01.2004 згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення”, а після 01.01.2004 – Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
Водночас до страхового стажу прирівнюється весь трудовий стаж, набутий до 01.01.2004. Зокрема, й періоди навчання за денною (очною) формою у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Після 01.01.2004 до страхового стажу зараховується час навчання лише за умови добровільної сплати єдиного соціального внеску.
Час навчання підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
Джерело:https://yur-gazeta.com
Далее
Опубликовано director 24 Авг 2022 в Новости | Нет комментариев
Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення вимог цивільного захисту під час планування та забудови територій».
Про це розповів Міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов, повідомляє пресслужба Мінрегіону.
«Сьогодні Україна як ніколи потребує розбудови мережі надійних укриттів та сховищ, які забезпечать захист людей від ризиків, пов’язаних з бойовими діями. Розбудова такої мережі має стати обов’язковою та повсюдною, що дозволить зробити наші громади більш безпечними та захищеними», — наголосив Олексій Чернишов.
Закон передбачає зміну підходів до формування системи споруд цивільного захисту під час планування та забудови територій на рівні містобудівної документації на регіональному та місцевому рівнях. Зокрема, документація має обов’язково містити розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту, який визначає план розвитку захисних споруд та забезпечення безперешкодного доступу до укриттів.
Документ містить такі ініціативи:
- врахування заходів цивільного захисту ще на стадії розроблення містобудівної документації;
- обов’язковості залучення представників Державної служби з надзвичайних ситуацій до розгляду містобудівної документації на засіданнях архітектурно-містобудівних рад;
- спрощення процедури передачі земельних ділянок для розміщення захисних споруд цивільного захисту;
- наявність в містобудівних умовах та обмеженнях вимог про необхідність передбачення у складі проектної документації інженерно-технічних заходів цивільного захисту;
- обов’язковості розміщення споруд цивільного захисту (укриттів, сховищ, бомбосховищ) під час будівництва об’єктів, на яких постійно перебуватимуть понад 50 осіб або періодично перебуватимуть понад 100 осіб;
- забезпечення утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності.
Джерело: https://yur-gazeta.com
Далее
