Юридическая Компания

Опубликованоdirector

Особливості формування та проведення перевірки нотаріального документа з QR-кодом

Опубликовано 25 Окт 2022 в Новости | Нет комментариев

Особливості формування та проведення перевірки нотаріального документа з QR-кодом

Міністерство юстиції в листі № 97075/37.3/32-22 повідомило про особливості формування та проведення перевірки нотаріального документа з QR-кодом.

Правила формування та проведення перевірки нотаріального документа з електронним ідентифікатором затверджено урядовою постановою від 1 липня 2022 року № 745.

Підключення нотаріусів до сервісу формування нотаріальних документів з QR-кодом у складі Системи е-нотаріату буде проходити поетапно, в режимі дослідної експлуатації.

Початок функціонування сервісу, до якого наразі будуть підключені всі нотаріуси Києва, заплановано з 26 жовтня 2022 року.

Перелік нотаріальних документів, які формуються з електронним ідентифікатором, затверджено наказом Мін’юсту від 22 липня 2022 № 3081/5.

Інструкція до сервісу формування нотаріальних документів з QR-кодом розміщена на вебсайті ДП «НАІС».

Формування та проведення перевірки нотаріального документа з QR-кодом здійснюється безоплатно.

Мін’юст наголошує, що відсутність можливості перевірити QR-код або відмова особи, щодо якої вчинено нотаріальну дію, у наданні згоди на надання електронної копії нотаріального документа заінтересованій особі, не впливає на чинність нотаріального документа та не може бути підставою для відмови у його прийнятті.

За повідомленням Нотаріальної палати України

Джерело: https://jurliga.ligazakon.net

Далее

ДМС оформлюватиме посвідчення особи на повернення в Україну

Опубликовано 25 Окт 2022 в Новости | Нет комментариев

ДМС оформлюватиме посвідчення особи на повернення в Україну

Громадяни, які опинилися за межами нашої країни без будь-яких документів, відтепер зможуть оформити посвідчення особи для повернення на Батьківщину без своєї присутності.

Відповідний експериментальний проєкт, розроблений МВС спільно з Мінреінтеграції, МЗС і ДМС, 21 жовтня 2022 року підтримав Уряд на своєму засіданні.

Відтепер посвідчення особи, яку було депортовано на територію держави-агресора, оформлюватимуть органи Державної міграційної служби.

Мінреінтеграції роз’яснило, що це можна зробити на підставі звернення:

  • одного з батьків або іншого законного представника особи у віці 18 років;

  • одного з батьків;

  • подружжя;

  • повнолітньої дитини;

  • рідного брата/сестри;

  • офіційного звернення Мінреінтеграції.

Посвідчення готується безоплатно протягом 5 днів і діє до 3-х місяців. Органи ДМС передають його законному представнику, члену сім’ї або надсилають до Мінреінтеграції для подальшої передачі тому, хто опинився за кордоном без документів.

Затвердженим порядком передбачено, що експериментальний проєкт діятиме протягом одного року, зазначили в Державній міграційній службі.

Мінреінтеграції нагадало: раніше посвідчення особи на повернення видавали виключно дипломатичні представництва та консульські установи України на підставі лише особистого клопотання заявника або звернення його законних представників.

Джерело: https://jurliga.ligazakon.net

Далее

Сплата податку на нерухомість в період дії воєнного стану

Опубликовано 25 Окт 2022 в Новости | Нет комментариев

Сплата податку на нерухомість в період дії воєнного стану

У 2022 році власники нерухомості мають сплатити податок на нерухомість, відмінну від земельної ділянки, за 2021 рік.

Про те, як це зробити в умовах воєнного стану, розповідає завідувач сектору «Броварське бюро правової допомоги» відділу безоплатної правової допомоги Броварського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги  Марина Губська.

За 2021 та 2022 роки (за період з 01 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року) не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки:

  • розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії;
  • розташовані на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації;
  • за об’єкти житлової нерухомості, що стала непридатною для проживання у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Наразі Кабінетом Міністрів України не затверджено переліку територій, на яких ведуться бойові дії. До його затвердження можна користуватись Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №75 «Про затвердження Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 23 вересня 2022 року».

Базою оподаткування є загальна площа житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток. Загальна площа визначається податковою на підставі даних Державного реєстру прав на нерухоме майно та/або на підставі документів на право власності, наданих власником.

Якщо загальна площа нерухомості перевищує 300 м. кв. (для квартир) та 500 м. кв. (для будинків), то сума податку буде збільшена на 25000 грн. на рік за кожен такий об’єкт нерухомості.

База оподаткування зменшується:

  • для квартири – на 60 м кв.;
  • для житлового будинку – на 120 м. кв.;
  • для різних типів житлової нерухомості (в разі наявності у власності різних видів житлової нерухомості чи їх часток) – 180 м. кв.

Таке зменшення бази оподаткування застосовується податковим органом щорічно при здійсненні розрахунку розміру податкового зобов’язання.

Пільги не застосовуються в наступних випадках:

  • якщо площа нерухомості перевищую в 5 разів розмір неоподатковуваної площі, тобто 300 для квартир та 600 м. кв. для будинків відповідно;
  • якщо нерухомість використовується для отримання доходу (використовується у підприємницькій діяльності, здається в оренду тощо).

Варто зазначити, що в деяких регіонах органи місцевого самоврядування не тільки встановили власний розмір податку на нерухоме майно та збільшили граничну площу об’єктів, що звільняється від оподаткування, а також затвердили перелік об’єктів нерухомого майна, які не підлягають оподаткуванню, тобто встановили власні пільги щодо сплати податку на нерухомість.

Ставки податку на нерухомість встановлюються органами місцевого самоврядування, але не більше 1.5% від розміру мінімальної заробітної плати за 1 метр квадратний, встановленої станом на 01.01.2021.

Станом на 01.01.2021 розмір мінімальної заробітної плати становив 6000 грн.

Строк сплати: 60 днів з моменту отримання податкового повідомлення-рішення. У разі пропуску строку оплати настає наступна відповідальність:

  • до 30 календарних днів – 5% від погашеної суми податкового зобов’язання;
  • більше 30 календарних днів – 10%.

У разі, якщо власник не отримав податкового повідомлення рішення, то він звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату (але не від обов’язку сплатити податок!).

На сьогодні пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у випадку вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою внаслідок введення воєнного, надзвичайного стану.

Джерело: https://yur-gazeta.com

Далее

Використання документів, строк дії яких закінчився у період воєнного стану

Опубликовано 24 Окт 2022 в Новости | Нет комментариев

Використання документів, строк дії яких закінчився у період воєнного стану
21 жовтня Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Деякі питання реалізації актів законодавства у сфері міграції в умовах воєнного стану», що надає можливість в’їзду та законного перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства, крім громадян російської федерації, на підставі посвідки на тимчасове або постійне проживання, строк дії яких закінчився або які підлягають обміну після 24 лютого 2022 року.
Зазначена норма діятиме під час воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування. Крім того, постановою встановлено, що на період дії воєнного стану, паспорти громадян України у формі картки, терміни дії яких закінчилися під час війни, та паспорти громадян України зразка 1994 року, до яких не вклеєно фотокартки при досягненні 25- чи 45-річного віку (якщо термін вклеювання фотокартки настав у період воєнного стану), є документами, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України.
Також вищезазначені документи підлягатимуть обов’язковому обміну протягом 30 днів з моменту припинення або скасування в Україні воєнного стану.
Джерело: https://www.kmu.gov.ua

Далее

Набули чинності реєстраційні зміни щодо недобудов

Опубликовано 24 Окт 2022 в Новости | Нет комментариев

Набули чинності реєстраційні зміни щодо недобудов

10.10.2022 набрав чинності Закон України «Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому» №2518-ІХ від 15.08.2022 (далі – Закон), яким визначено особливості цивільного обороту об’єктів незавершеного будівництва і майбутніх об’єктів нерухомості з метою гарантування речових прав на такі об’єкти.

Статтею 4 Закону вводяться нові терміни, а саме визначаються об’єкти спеціального майнового права, якими є:

  • неподільні об’єкти незавершеного будівництва;
  • подільні об’єкти незавершеного будівництва;
  • майбутні об’єкти нерухомості.

Закон вносить зміни до низки нормативних актів, зокрема, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон № 1952-IV).

Як розповіла заступниця начальника відділу розгляду скарг у сфері державної реєстрації нерухомого майна Офісу протидії рейдерству Міністерства юстиції України Софія Ковальчук, важливих змін зазнала стаття 27 Закону № 1952-IV, яка доповнена новими підставами для державної реєстрації прав та їх обтяжень:

Щодо державної реєстрації прав:

  • договір, яким встановлюється довірча власність на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості, та акт приймання-передачі нерухомого майна, яке є об’єктом довірчої власності (пункт 13-1 частина перша стаття 27 Закону № 1952-IV);
  • акт приймання-передачі нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості неплатоспроможного банку перехідному банку, що створюється відповідно до статті 42 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (пункт 13-2 частина перша статті 27 Закону № 1952-IV).

Щодо державної реєстрації обтяжень:

  • договір купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості (перший продаж), договір про участь у фонді фінансування будівництва, на виконання яких сплачено частково ціну майбутнього об’єкта нерухомості (пункт 5-1 частина друга стаття 27 Закону № 1952-IV);
  • заява про первинну державну реєстрацію спеціального майнового права на всі майбутні об’єкти нерухомості, що є складовими частинами подільного об’єкта незавершеного будівництва, та обтяження речових прав на майбутні об’єкти нерухомості, включені до гарантійної частки (пункт 5-2 частина друга стаття 27 Закону № 1952-IV);
  • заява про зміну гарантійної частки (у тому числі у зв’язку зі зміною проектної документації на будівництво) (пункт 5-3 частина друга стаття 27 Закону № 1952-IV).

Крім того, Закон № 1952-IV доповнений новими статтями 27-2 та 27-3.

Зокрема, стаття 27-2 Закону № 1952-IV встановлює особливості щодо державної реєстрації спеціального майнового права на об’єкти незавершеного будівництва та майбутні об’єкти нерухомості, яка проводиться вперше.

Так, державна реєстрація спеціального майнового права на неподільний об’єкт незавершеного будівництва, яка проводиться вперше, здійснюється за таких умов:

  • наявності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про державну реєстрацію за замовником будівництва права власності/права користування земельною ділянкою, на якій споруджується відповідний об’єкт (у випадках, якщо законом передбачена можливість набуття права на виконання будівельних робіт без оформлення права власності/права користування земельною ділянкою, – за наявності);
  • наявності діючих містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки або діючого будівельного паспорта забудови земельної ділянки;
  • наявності діючого права на виконання будівельних робіт;
  • відсутності факту зупинення виконання будівельних робіт до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності;
  • відсутності факту прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта;
  • відсутності у складі об’єкта незавершеного будівництва майбутніх об’єктів нерухомості, щодо яких зареєстровано спеціальне майнове право;
  • дотримання вимог статей 4 і 5 Закону № 2518-ІХ.

Державна реєстрація спеціального майнового права на подільний об’єкт незавершеного будівництва, яка проводиться вперше, здійснюється:

  • за наявності умов, визначених пунктами 1-5, 7 частини першої статті 27-2 Зкону   № 1952-IV;
  • за наявності у складі об’єкта незавершеного будівництва майбутніх об’єктів нерухомості;
  • за умови одночасної державної реєстрації спеціального майнового права на всі майбутні об’єкти нерухомості, які є складовими частинами такого подільного об’єкта незавершеного будівництва;
  • за умови одночасної державної реєстрації обтяження гарантійної частки;
  • за умови дотримання вимог статті 5 Закону № 2518-ІХ.

Одночасно з державною реєстрацією спеціального майнового права на подільний об’єкт незавершеного будівництва, яка проводиться вперше, здійснюється державна реєстрація обтяження речових прав на подільний об’єкт незавершеного будівництва.

Крім того, державна реєстрація спеціального майнового права на об’єкт незавершеного будівництва, яка проводиться вперше, здійснюється виключно за замовником будівництва.

Державна реєстрація на всі майбутні об’єкти нерухомості, яка проводиться вперше, здійснюється (частина четверта статті  27-2 Закону № 1952-IV):

  • за наявності умов, визначених пунктами 1-5 частини першої статті 27-2 Закону № 1952-IV, якщо інше не визначено законом;
  • за наявності зареєстрованого спеціального майнового права на подільний об’єкт незавершеного будівництва або одночасної державної реєстрації такого права, якщо інше не визначено законом;
  • за відсутності обтяження речових прав на подільний об’єкт незавершеного будівництва, крім обтяження, визначеного абзацом сьомим частини другої статті 27-2 Закону № 1952-IV та статтею 10 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю».

Державна реєстрація спеціального майнового права на майбутні об’єкти нерухомості, яка проводиться вперше, здійснюється одночасно щодо всіх таких об’єктів у складі подільного об’єкта незавершеного будівництва.

Крім того, одночасно з такою державною реєстрацією здійснюється державна реєстрація обтяження речових прав на майбутні об’єкти нерухомості, які включені до гарантійної частки, визначеної відповідно до Закону № 2518-ІХ.

Дія обтяження речових прав на майбутні об’єкти нерухомості, включені до гарантійної частки (у подільному об’єкті незавершеного будівництва, черзі, пусковому комплексі), припиняється автоматично програмними засобами Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у день отримання з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва відомостей про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта (черги, пускового комплексу).

Джерело: https://yur-gazeta.com

Далее

Приєднання України до Конвенції про екстрадицію: ВР прийняла закон

Опубликовано 20 Окт 2022 в Новости | Нет комментариев

Приєднання України до Конвенції про екстрадицію: ВР прийняла закон

18 жовтня ц.р. Верховна Рада України прийняла Закон «Про приєднання України до Конвенції про екстрадицію» (законопроєкт № 0158).

Ратифікація Конвенції створить правові підстави для співпраці з компетентними органами держав-учасниць щодо видачі з метою притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку осіб, які, намагаючись ухилитися від відповідальності за вчинені злочини, переховуються на території однієї з них.

Ухвалюючи рішення про приєднання до Конвенції про екстрадицію, Україна зробила низку застережень та заяву:

  • Україна не видаватиме іншій державі громадян України;
  • Україна може відмовити у видачі особи у випадку, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що екстрадиція суперечить інтересам національної безпеки України;
  • в Україні запити про екстрадицію складає та отримує Офіс Генерального прокурора (під час досудового розслідування) та Міністерство юстиції України (під час судового провадження або виконання вироку).

Конвенція про екстрадицію була укладена в Монтевідео, Республіка Уругвай, 26 грудня 1933 року.

Державами – учасницями Конвенції є Аргентинська Республіка, Республіка Чилі, Республіка Колумбія, Домініканська Республіка, Республіка Еквадор, Республіка Сальвадор, Республіка Гватемала, Республіка Гондурас, Республіка Казахстан, Мексиканські Сполучені Штати, Республіка Нікарагуа, Республіка Панама та Сполучені Штати Америки.

Згідно з текстом документа, зокрема, встановлюється зобов’язання держав – учасниць Конвенції видавати осіб, які можуть перебувати на їхніх територіях та які є обвинуваченими або засудженими, а також розпочати провадження проти особи у разі відмови від видачі з підстав громадянства.

Далее

НБУ врегулював порядок проведення перевірок колекторських компаній

Опубликовано 20 Окт 2022 в Новости | Нет комментариев

НБУ врегулював порядок проведення перевірок колекторських компаній

Національний банк України врегулював порядок організації, проведення та оформлення результатів інспекційних перевірок колекторських компаній. Йдеться про компанії, які не мають статусу небанківської фінансової установи, включені до реєстру колекторських компаній, що здійснюють в інтересах кредитодавця чи нового кредитора врегулювання простроченої заборгованості споживачів фінансових послуг.

Про це повідомляє пресслужба НБУ.

Зокрема, затверджено:

  • процес організації інспекційних перевірок;
  • права й обов’язки членів інспекційної групи;
  • права та обов’язки керівників і працівників об’єкта перевірки;
  • оформлення результатів інспекційної перевірки;
  • порядок дій у разі відмови у проведенні інспекційної перевірки.

Національний банк здійснюватиме позапланову інспекційну перевірку без попереднього повідомлення об’єкта перевірки. Сама інспекційна перевірка здійснюватиметься на підставі розпорядчого акта Національного банку про проведення інспекційної перевірки.

Національний банк має право ухвалити рішення про проведення позапланової інспекційної перевірки колекторської компанії за наявності таких підстав:

  • неподання/подання в неповному обсязі в установлений строк об’єктом перевірки документів та інформації, подання яких вимагається відповідно до законодавства України та/або на вимогу Національного банку;
  • за результатами аналізу звернень споживачів фінансових послуг та інших третіх осіб під час врегулювання простроченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки), що свідчать/можуть свідчити про порушення об’єктом перевірки вимог законодавства України щодо взаємодії зі споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки);
  • відсутність об’єкта перевірки за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі;
  • виявлення за результатами інспекційної перевірки кредитодавця/нового кредитора фактів нездійснення/неналежного здійснення ним контролю за діяльністю колекторської компанії, з якою укладено договір про врегулювання простроченої заборгованості, що можуть свідчити про недотримання такою колекторською компанією вимог законодавства України  щодо взаємодії зі споживачами під час врегулювання простроченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки).

Крім того, розширено повноваження Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг (далі – Комітет). Так, Правління Національного банку України має право делегувати Комітету розгляд рішення про застосування заходів впливу до колекторських компаній, які не є фінансовими установами, за  порушення вимог законодавства щодо взаємодії зі споживачами під час врегулювання простроченої заборгованості (етичної поведінки).

Зазначені вимоги передбачені постановою Правління Національного банку України від 14 жовтня 2022 року № 220, що набирає чинності з 19 жовтня 2022 року.

Далее

Нові правила працевлаштування іноземців в Україні

Опубликовано 17 Окт 2022 в Главная | Нет комментариев

Нові правила працевлаштування іноземців в Україні
12 жовтня Президент України підписав Закон від 21.09.2022 № 2623-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні» (законопроєкт № 5795). Закон набере чинності з дня, наступного за днем опублікування. 14 жовтня його було опубліковано в «Голосі України», дія Закону починається — з 15 жовтня 2022 року.
Дозвіл видається або його дія продовжується для таких категорій осіб:
1) іноземні наймані працівники;
2) відряджені іноземні працівники;
3) внутрішньокорпоративні цесіонарії;
4) іноземці та особи без громадянства, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; іноземці та особи без громадянства, які оскаржують рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
5) особи, які подали заяву про визнання особою без громадянства, та особи, які оскаржують рішення про відмову у визнанні особою без громадянства;
6) іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання у закладах вищої освіти та мають намір у період навчання та після закінчення навчання, за умови працевлаштування не пізніше ніж за30 календарних днів до моменту завершення навчання, провадити трудову діяльність в Україні.
 Перелік документів для отримання дозволу або продовження його дії
1. Для отримання дозволу роботодавець подає такі документи:
1) заява за формою, встановленою Кабінетом Міністрів України, в якій роботодавець підтверджує, що посада, на якій застосовуватиметься праця іноземця або особи без громадянства, відповідно до закону не пов’язана з
належністю до громадянства України і не потребує надання допуску до державної таємниці;
2) копії сторінок паспортного документа іноземця або особи без громадянства з особистими даними разом з перекладом українською мовою, засвідченим в установленому порядку (крім іноземців та осіб без громадянства, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів щодо вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; іноземців та осіб без громадянства, які оскаржують рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; осіб, які подали заяву про визнання особою без громадянства, та осіб, які оскаржують рішення про відмову у визнанні особою без громадянства);
3) кольорова фотокартка іноземця або особи без громадянства розміром 3,5 x 4,5 сантиметра;
4) проект трудового договору (контракту) або гіг-контракту з іноземцем або особою без громадянства, засвідчений роботодавцем (крім відряджених іноземних працівників);
5) копія зовнішньоекономічного договору (контракту), укладеного між українським та іноземним суб’єктами господарювання, яким передбачено застосування праці іноземців та осіб без громадянства, направлених іноземним роботодавцем в Україну для виконання певного обсягу робіт (надання послуг), та копія документа, що підтверджує наявність трудових відносин іноземного працівника з іноземним роботодавцем, який його відрядив (для відряджених іноземних працівників);
6) копія рішення іноземного суб’єкта господарювання про переведення іноземця або особи без громадянства на роботу в Україну із визначенням строку його роботи та копія трудового договору (контракту), укладеного
українським суб’єктом господарювання з іноземцем або особою без громадянства (для внутрішньокорпоративних цесіонаріїв);
7) копія рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, або копія довідки про звернення за захистом в Україні (для осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодовизнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та осіб, якіоскаржують рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту);
8) копія довідки встановленого зразка про звернення за визнанням особою без громадянства (для осіб, які подали заяву про визнання особою без громадянства, та осіб, які оскаржують рішення про відмову у визнанні особою без громадянства);
9) копія наказу закладу вищої освіти України про зарахування та встановлення періодів навчання для студентів іноземців або осіб без громадянства; письмова згода закладу вищої освіти України довільній
формі) щодо працевлаштування іноземного студента та зобов’язання такого закладу повідомити територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, про відрахування іноземця або особи без громадянства з такого
закладу; копія посвідки на тимчасове проживання; копія документа про вищу освіту, засвідчена в установленому порядку (для іноземців або осіб без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання у закладах вищої освіти та мають намір у період навчання і після закінчення навчання, за умови працевлаштування не пізніше ніж за 30 календарних днів до моменту завершення навчання, провадити трудову діяльність в Україні).
Далее

КСУ ухвалив Рішення щодо забезпечення соціальних гарантій для захисників і захисниць України

Опубликовано 17 Окт 2022 в Новости | Нет комментариев

КСУ ухвалив Рішення щодо забезпечення соціальних гарантій для захисників і захисниць України

Конституційний Суд України 12 жовтня 2022 розглянув справу за конституційними скаргами Жиденка Володимира Вікторовича, Петренка Віктора Олексійовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів статті 2 Закону „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VI(щодо соціальних гарантій для захисників і захисниць України) та ухвалив Рішення № 7-р(ІІ)/2022, яким визнав оспорювані приписи Закону № 3668 неконституційними. Про це повідомила прес-служба Суду.

КСУ вважає, що зі змісту частин першої, другої, п’ятої статті 17 Конституції України у їх взаємозв’язку з частиною першою статті 46, частиною першою статті 65 Основного Закону України випливає конституційний обов’язок держави надати спеціальний юридичний статус громадянам України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, членам їхніх сімей, а також особам, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії рф проти України, розпочатої у лютому 2014 рокуіз забезпеченням відповідно до цього статусу соціальних гарантій високого рівня.

КСУ перевірив на відповідність Конституції України обмеження встановленням максимального розміру пенсії, призначеної (перерахованої) за Законом „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“ від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ та дійшов висновку, що пенсійне забезпечення як основний складник соціальних гарантій високого рівня стосовно громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії рф проти України, розпочатої в лютому 2014 року, не може бути скасоване або обмежене.

У Рішенні Суд наголосив, що оспорювані приписи Закону № 3668, які обмежують максимальним розміром пенсії, призначеної (перерахованої) за Законом № 2262, зокрема особам, на яких поширено приписи частини п’ятої статті 17 Конституції України, не відповідають сутності соціальних гарантій високого рівня для таких осіб.

Конституційний Суд України також зазначив, що приписи Закону № 3668, визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення та зобов’язав Верховну Раду України привести нормативне регулювання у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням.

Рішення КСУ є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Джерело:https://jurliga.ligazakon.net

Далее

Чи сплачують єдиний внесок за себе ФОП – платники ЄП у період воєнного стану в Україні?

Опубликовано 17 Окт 2022 в Новости | Нет комментариев

Чи сплачують єдиний внесок за себе ФОП – платники ЄП у період воєнного стану в Україні?

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зокрема, є  фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464.

Так, згідно з абзацом першим п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово, з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, особи, зазначені у пп. 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе. При цьому положення абзацу другого п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 щодо таких періодів для таких осіб не застосовується.

При цьому такими особами розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався (абзац другий п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

Джерело:https://yur-gazeta.com

Далее