Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду не погодився з розмірами сум індексації аліментів, визначеними судами першої та апеляційної інстанцій, і зробив правові висновки щодо правильного розрахунку такої суми.
Позивачці присуджено аліменти на утримання сина в розмірі 1500 грн щомісяця. Оскільки виник борг, вона просила суд стягнути з відповідача суму індексації розміру аліментів за період із грудня 2017 року до січня 2020 року.
Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частинами 1 та 2 ст. 184 СК України визначено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
До 12 червня 2016 року спеціального закону про індексацію аліментів не було прийнято, а в Україні діяв Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 3 липня 1991 року. У ч. 1 ст. 2 цього Закону визначені об’єкти індексації грошових доходів населення; при цьому розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, до цих об’єктів не віднесений.
Індексація грошових доходів населення – це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг (ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).
Частиною 1 ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені в Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
Відповідно до положень частин 1–4 ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (у редакції, чинній до 24 грудня 2015 року) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 %. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у ч. 1 цієї статті.
Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (який набув чинності 1 січня 2016 року) в ч. 1 ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» величину «101» замінено величиною «103».
Отже, з правового аналізу ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» можна зробити висновок, що індексація аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі, проводиться лише в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлено в розмірі 101 % до 1 січня 2016 року, з 1 січня 2016 року така індексація проводиться у разі перевищення 103 %.
При цьому з огляду на Порядок № 1078, зокрема Додаток 1 «Приклад обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації» до Порядку, індексація проводиться щомісячно (колонка «Величина приросту індексу споживчих цін для проведення індексації» в таблиці Додатка 1), починаючи з місяця, у якому величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації і подальша зміна розміру індексації відбувається у разі, коли індекс споживчих цін наростаючим підсумком знову перевищить поріг індексації.
Відповідно до абзаців 1, 2 п. 104 цього Порядку обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, здійснюється з місяця, в якому призначено аліменти.
Оскільки згідно з рішенням суду від 26 грудня 2017 року розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідача на утримання сина, збільшено до 1500 грн, то саме з грудня 2017 року повинна проводитися індексація аліментів. Кінцевий термін розрахунку обмежений січнем 2020 року, оскільки саме цю дату зазначала позивачка в позовній заяві.
Відповідно до частин 1, 3 п. 11 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв’язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Згідно з абз. 5 п. 4 Порядку № 1078 сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 %.
Навівши таблицю індексів інфляції за розрахунковий період (грудень 2017 року – січень 2020 року), Верховний Суд зробив помісячні відповідні розрахунки.
Постанова Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 686/5088/20 (провадження № 61-18580св21).
Джерело: https://yur-gazeta.com/
ДалееМіністерство охорони здоров’я нагадує, що на період дії воєнного стану на території України процедура проведення медико-соціальної експертизи значно спрощена.
На сьогодні медико-соціальні експертні комісії (МСЕК) продовжують роботу відповідно до нормативно-правових актів (зокрема, постанов КМУ № 225 від 08.03.2022 р. та № 390 від 30.03.2022 р.), які спрощують проходження експертизи у воєнний час.
На період дії воєнного стану МСЕК здійснює свої функції з забезпеченням принципу екстериторіальності. Крім того, експертиза проводиться за направленням лікарсько-консультативної комісії незалежно від місця реєстрації, проживання чи перебування громадян, які звертаються для встановлення групи інвалідності.
У разі, коли особа звертається для встановлення інвалідності та не може прибути на огляд до МСЕК, комісія може приймати рішення про встановлення інвалідності заочно на підставі направлення лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я.
Важливо, що в умовах воєнного часу п. 5 постанови КМУ від 03.12.2009 №317 «Питання медико-соціальної експертизи» не застосовується. Саме цей пункт визначав причини інвалідності, за якими встановлення інвалідності заочно не проводилося.
Таким чином, наразі МСЕК мають право оглядати пацієнтів і приймати рішення заочно з такими причинами інвалідності, як:
Всі ці причини інвалідності за потреби можуть розглядатися заочно.
Крім того, МОЗ нагадує, що у разі неможливості обстеження й оформлення направлення на МСЕК строк проходження повторного огляду для осіб з інвалідністю, у т. ч. й дітям, який припав на період дії воєнного стану на території України, продовжується на строк не пізніше шести місяців після його припинення/скасування. Всі виплати та відповідні пільги зберігаються за особою до закінчення строку проходження повторного огляду.
Ще одним важливим питанням є відновлення документів під час переїзду та евакуації, які були втрачені або загублені, у тому числі й медичні.
Отже, є декілька шляхів відновлення втрачених медичних документів, зокрема:
Усі медико-соціальні експертні комісії на підконтрольній Україні території працюють у штатному режимі та спільно з органами соціального захисту допомагають усім внутрішньо переміщеним особам у відновлені та отримані втрачених документів.
Джерело: https://moz.gov.ua
ДалееГоловне управління ДПС у м. Києві повідомляє, що з 23 серпня 2022 року у зв’язку з набранням чинності наказом Міністерства фінансів України від 28 липня 2022 року № 220 «Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків» діє новий порядок списання безнадійного податкового боргу.
Цей Порядок розроблений відповідно до статті 101 глави 9 розділу II Податкового кодексу України і визначає механізм списання безнадійного податкового боргу.
Дія цього Порядку згідно з ПКУ поширюється на фізичних осіб (резидентів і нерезидентів), юридичних осіб (резидентів і нерезидентів) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування, і на яких покладено обов’язок сплати податків та зборів.
Водночас норми цього Порядку не поширюються на грошові зобов’язання або податковий борг, що залишаються непогашеними після ліквідації платника податків, не пов’язаної з банкрутством.
Списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі штрафні санкції, пеня, нараховані на такий податковий борг.
Визначення суми безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню, здійснюється територіальними органами ДПС на підставі даних інформаційно-комунікаційних систем ДПС станом на день виникнення безнадійного податкового боргу для кожного з зазначених вище випадків.
Списання податкового боргу відбувається на підставі рішення, прийнятого керівником територіального органу ДПС за результатами розгляду документів, необхідних для підтвердження безнадійності податкового боргу. Рішення про списання оформляється на бланку за формою згідно з додатком до Порядку № 220.
У випадку, коли податковий борг виник внаслідок форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) рішення про списання приймається на підставі письмової заяви платника податків, в якій зазначаються суми податків і зборів, що підлягають списанню. До заяви обов’язково додається Сертифікат (п. 2 розд. ІІІ Порядку № 220).
Факт форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) підтверджується сертифікатом про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданим Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами.
Списання безнадійного податкового боргу з плати за землю здійснюється за період з дня настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) і до закінчення граничного строку сплати грошового зобов’язання з такого податку за звітний календарний рік, у якому такі обставини виникли, а з єдиного податку — з дня настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) і до закінчення граничного строку сплати грошового зобов’язання за відповідний звітний період.
Джерело: https://yur-gazeta.com
ДалееВерховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні і надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном», який удосконалює процедури щодо підстави видачі, відмови у видачі або продовження дії дозволів на застосування праці іноземців та осіб без громадянства.
Прийнятий акт спрощує механізм застосування українськими роботодавцями праці іноземців і створює правове підґрунтя для застосування праці іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні для навчання у навчальних закладах України.
Закон також забезпечує прозорий механізм посередництва під час працевлаштування українців за кордоном. Відтепер надання послуг із посередництва у працевлаштуванні за кордоном здійснюватиметься після укладення договору про надання послуг із посередництва у працевлаштуванні за кордоном між громадянином та суб’єктом господарювання.
Суб’єкт господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, зобов’язаний безоплатно надавати громадянам України інформацію та консультації щодо переваг легального працевлаштування за кордоном, про характер майбутньої роботи, умови та розмір оплати праці, умови проживання в державі перебування, наявність міжнародних договорів у сфері працевлаштування та соціального забезпечення, укладених між Україною та державою працевлаштування. При цьому посереднику у працевлаштуванні за кордоном забороняється отримувати від громадян, яким надано зазначені послуги, гонорари, комісійні та інші винагороди.
Важливим положенням також є те, що в законі передбачено державний захист від проникнення злочинців та злочинних угрупувань на територію України під приводом працевлаштування, зокрема з території росії та білорусі.
Відтепер видача та продовження дії дозволу на застосування праці громадян російської федерації, республіки білорусь, а також інших держав, визнаних такими, що становлять загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності і демократичному конституційному ладу та іншим національним інтересам України, здійснюється за погодженням із регіональними органами Служби безпеки України.
Джерело: https://pravo.ua
ДалееВерховна Рада України схвалила проект Закону України ,,Про внесення змін до Закону України ,,Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.
Законопроектом передбачається приєднання Фонду соціального страхування України до Пенсійного фонду України з 1 січня 2023 року.
Це дає змогу зменшити витрати на адміністрування страхових коштів, направивши вивільнені кошти на забезпечення страхових виплат. Також це розширює можливості контролю за цільовим використанням коштів соціального страхування, дозволить забезпечити вчасне виконання зобов’язань щодо здійснення страхових виплат, зокрема, у разі тимчасової втрати працездатності та нещасних випадків на виробництві.
Можливості інформаційної системи Пенсійного фонду вже дозволили запровадити електронний лікарняний. Подальша цифровізація процесів скоротить строки проходження коштів та дозволить пришвидшити отримання виплат та соціальних послуг в системі соціального страхування.
Джерело: https://www.kmu.gov.ua
ДалееУ Верховній Раді підтримали законопроєкт № 6482, яким пропонується визначити, що жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Міністерством оборони України, та придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком, за власним бажанням можуть бути взяті на військовий облік військовозобов’язаних.
Але зауважується таке:
“Жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з медичною діяльністю, беруться на військовий облік військовозобов’язаних”.
Про голосування в парламенті повідомив народний депутат Ярослав Железняк.
Ці зміни зумовлені попередніми змінами, відповідно до яких жінки, що мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Міністерством оборони України, і придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком, беруться на військовий облік військовозобов’язаних.
Згідно з наказом Міністерства оборони України від 11 жовтня 2021 року № 313 «Про затвердження Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних» вагітні жінки та/або з малолітніми дітьми теж беруться на військовий облік.
Таким чином, на військовий облік мали стати мільйони українських жінок.
У пояснювальній записці до проєкту зазначається:
“Взяття на військовий облік жінок на виконання наказу в 2022 році не є можливим з огляду, зокрема, на кадрове забезпечення територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Це спричинить накладання штрафів на жінок, що не змогли вчасно стати на військовий облік, та, відповідно, виникнення зайвого соціального напруження й формування негативного ставлення до військового обов’язку. Також у разі зміни професії жінці потрібно буде інформувати про це територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, що призведе до додаткового навантаження на них”.
Нагадаємо, що раніше Міністерство оборони змінило власний наказ, яким вчергове відтермінувало строки взяття жінок відповідних професій/спеціальностей на військовий облік ще на рік – до 1 жовтня 2023 року.
Джерело: https://pravo.ua
ДалееЯкщо ваша дитина народилася на тимчасово непідконтрольній українській владі території, ви все ж можете оформити українське свідоцтво про народження малюка.
Про це повідомляє пресслужба Міністерства юстиції.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (далі – Закон), проведення державної реєстрації народження фізичної особи та визначення її походження належить до компетенції органів державної реєстрації актів цивільного стану.
За загальним правилом, відповідно до частини четвертої статті 9 Закону, для державної реєстрації актів цивільного стану подається паспорт громадянина України або паспортний документ іноземця – заявника – та документи, які підтверджують факти, що підлягають державній реєстрації.
Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, документи, що підтверджують факт народження (частина четверта статті 13 Закону).
Частиною другою статті 13 Закону передбачено, що державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них або за заявою, поданою в електронній формі.
У разі смерті батьків або в разі якщо вони з інших причин не можуть зареєструвати народження дитини, державна реєстрація проводиться за заявою родичів, інших осіб, уповноваженого представника закладу охорони здоров’я, в якому народилася дитина чи в якому вона перебуває.
Згідно з пунктом 2 глави 1 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18.10.2000 за № 719/4940 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 24.12.2010 № 3307/5) (далі – Правила), підставами для проведення державної реєстрації народження є, зокрема:
Медичний висновок про народження, сформований в Реєстрі медичних висновків електронної системи охорони здоров’я відповідно до Порядку формування та видачі медичних висновків про народження в Реєстрі медичних висновків електронної системи охорони здоров’я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18.09.2020 № 2136, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.09.2020 за № 953/35236.
Електронний примірник медичного висновку про народження та відомості, необхідні для проведення державної реєстрації народження, отримуються органом державної реєстрації актів цивільного стану за допомогою Єдиного державного вебпорталу електронних послуг або шляхом автоматизованого обміну відомостями між інформаційними ресурсами Національної служби здоров’я України та Міністерства юстиції України через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів за сформованим запитом, що містить відомості про унікальний номер медичного висновку, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності) та/або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності) та реквізити паспорта або паспортного документа, що посвідчує особу матері.
У разі народження дитини жінкою, яка є громадянкою іноземної держави або особою без громадянства, яка проживає на території України, замість реквізитів паспорта або паспортного документа, що посвідчує особу матері, зазначаються відомості про реквізити посвідки на постійне проживання такої жінки.
Медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024.
При відсутності підстав для державної реєстрації народження, визначених у цьому пункті, державна реєстрація народження проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту народження такою жінкою.
Разом з тим, наказом Міністерства охорони здоров’я України від 04.03.2022 № 407 «Про забезпечення реєстрації новонародженої дитини в умовах воєнного стану» встановлено, що на період дії воєнного стану на території України та за умови відсутності можливості заповнення медичним працівником медичного свідоцтва про народження (форма № 103/о) медичний працівник зобов’язаний на кожний випадок народження живої дитини виписати довідку довільної форми в двох примірниках без проставляння печатки, яка обов’язково повинна містити відомості щодо:
1) найменування надавача медичних послуг;
2) прізвища, власного імені та по батькові (за наявності) медичного працівника; 3) прізвища, власного імені та по батькові (за наявності) жінки, яка народила дитину;
4) дату народження (число, місяць, рік) та стать новонародженого; 5) назва населеного пункту в якому видана довідка;
6) місце народження дитини (за інформацією, що надається жінкою, яка народила дитину, у разі коли місце видачі довідки не збігається із фактичним місцем народження);
7) підпис медичного працівника;
8) дата видачі довідки.
Така довідка вважається документом, що підтверджує факт народження дитини, та прирівнюється до заповненого медичного свідоцтва про народження (форма № 103/о).
Пунктом 14 глави 1 розділу II Правил визначено, що у разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться будь-яким органом державної реєстрації актів цивільного стану за зверненням заявника.
Статтею 317 Цивільного процесуального кодексу України регламентовано особливості провадження у справах про встановлення факту, зокрема народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України.
Так, заява про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана батьками або одним з них, їхніми представниками, членами сім’ї, опікуном, піклувальником, особою, яка утримує та виховує дитину, або іншими законними представниками дитини до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Ураховуючи наведене, з питання державної реєстрації народження є можливим звернутися до будь-якого відділу державної реєстрації актів цивільного стану, розташованого на території, підконтрольній українській владі, з документом, що підтверджує факт народження дитини.
Джерело: https://yur-gazeta.com
ДалееФахівці Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) роз’яснили, що згідно із Законом «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» дозволено юридичним особам в умовах воєнного стану здійснювати видаткові операції за рахунок арештованих державними чи приватними виконавцями коштів тільки у двох випадках:
для виплати заробітної плати в розмірі не більше п’яти мінімальних розмірів заробітної плати в місяць на одного працівника такої юридичної особи;
для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
У будь-яких інших випадках, у тому числі коли арешт накладений іншим державним органом, видаткові операції заборонені.
Що стосується фізичних осіб, їм надано можливість здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, без урахування такого арешту за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом не перевищує 100 тисяч гривень.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net/
Далее