Нацкомиссия, осуществляющая госрегулирование в сфере связи и информатизации, 23 августа утвердила изменения в Основные требования к договору о предоставлении телекоммуникационных услуг и Правила осуществления деятельности в сфере телекоммуникаций (деятельность по предоставлению услуг доступа к Интернету).
Изменения направлены на обеспечение конкурентных условий деятельности в сфере предоставления услуг доступа к Интернету с целью защиты права потребителей на получение качественных телекомуслуг, а также с целью очищения рынка от нелегальных поставщиков услуг.
Так, в Основных требованиях устанавливается обязанность поставщика услуг доступа к Интернету указывать в договорах четкое и понятное объяснение минимальной, как правило, доступной и максимальной скорости передачи данных для входящего и исходящего трафика при использовании фиксированных сетей, или расчетной максимальной и рекламируемой скоростей для услуг доступа в Интернет в мобильных сетях. А также объяснения, каким образом значительные отклонения от соответствующей скорости могут повлиять на соблюдение прав пользователей.
Кроме того, предусмотрено ссылки на ДСТУ ETSI EG 202 057-4:2015 для конкретизации порядка и условий проведения измерения показателей качества исключительно в пределах телекоммуникационной сети оператора-поставщика услуги.
А для защиты рынка от последствий деятельности «серых» провайдеров внесены изменения в вышеуказанные Правила — уточнены условия для осуществления взаимодействия телекомсетей на договорных началах. Согласно новой редакции документа, взаимосоединение телекомсетей может осуществляться только между зарегистрированными в реестре операторами, провайдерами телекоммуникаций и субъектами хозяйствования, которые также имеют при необходимости соответствующие лицензии на пользование РЧР. Такие дополнительные меры создают существенные барьеры для нелегальных поставщиков услуг, которые, пользуясь пробелами в нормативно-правовой базе, провоцируют ценовые войны, мешая гармоничному развитию рынка, отмечают в НКРСИ.
Предусмотрено, что изменения вступят в силу 1 января 2017 года.
По информации НКРСИ
Далее
С 29 августа граждане могут подавать и подписывать электронные петиции в Кабинет министров Украины. Об этом сообщил премьер-министр Владимир Гройсман.
«С сегодняшнего дня вы можете инициировать решение важных общественных вопросов путем подачи электронной петиции в правительство: это действенный инструмент привлечения граждан к формированию приоритетов государственной политики и принятия управленческих решений», — написал он.
«Зарегистрировавшись на сервисе, граждане могут как подать электронные петиции в Кабинет министров Украины, так и поддержать уже созданные. Для рассмотрения петиция имеет набрать не менее 25 000 голосов в течение не более трех месяцев со дня опубликования», — уточнил премьер.
Далее
ДФС в інформаційно-довідковому ресурсі «ЗІР» (категорія 119.11) зазначила, що у разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, зокрема його місцезнаходження, платник податків має надати до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за формою № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування. У повідомленні зазначаються нове та попереднє значення реквізиту, який змінився.
Оскільки відомості про об’єкти оподаткування не включаються до Єдиного державного реєстру, а інше достовірне джерело інформації про об’єкти оподаткування відсутнє, то платник податків, у разі зміни відомостей про місцезнаходження об’єкта оподаткування, у тому числі внаслідок перейменування міста, вулиці інших топонімів, повинен надати до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни.
Таке повідомлення подається протягом 10 робочих днів з дня виникнення змін у даних.
Далее
В одному із судових рішень ВСУ пролунала фраза: “…встановлюючи обмеження щодо реалізації певного асортименту товару у окремих закладах в нічний час, відповідач діяв, перш за все, в інтересах територіальної громади, від якої ним було отримано ряд звернень щодо порушення тиші біля житлових будинків, підвищення криміногенної ситуації, що пов’язано з роботою нічних закладів торгівлі та продажем в них алкогольних напоїв. …”.
*Ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2013 р. №9104/86364/11
Яке значення це має для продавців алкоголю?
Справа в тому, що в деяких населених пунктах (наприклад, Львові, Хмельницькому, Луцьку, Тернополі тощо) міськими радами введені часові обмеження на продаж алкоголю з 22.00 вечора до 10.00 ранку. Переважно, страждають від цієї заборони супермаркети та магазини, які мають ліцензію на роздрібну торгівлю алкоголем.
Звісно, власники таких торговельних закладів “добровільно-примусово” підтримали цю ідею, навіть якщо й розуміли, що такі обмеження далеко їм не на користь. Вже не кажучи, що це прямі порушення прав споживачів… Але чи мали місцеві ради право накладати таке обмеження? ВСУ дійшов до висновку, що ні. Водночас місцеві ради не поспішають відмінити обмеження в часі на торгівлю алкоголем. Чому?
Нагадаємо, що з 2010 року заборонити або обмежити споживання пива (крім пива у пластиковій тарі), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та куріння тютюнових виробів сільські, селищні та міські ради в межах відповідної адміністративної території можуть лише на час проведення масових заходів (ч. 9 статті 15-2, ч. 3 статті 15-3 Закону №481). Також, у ч. 1 ст. 15 -2, ч. 1 ст. 15-3 Закону №481 наведений вичерпний перелік місць, де забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів. Відповідний перелік міститься й у п. 9 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями. При цьому, в жодному з них не визначено, що такі місця може визначати орган місцевого самоврядування чи встановлювати постійну заборону, чи обмеження на продаж алкоголю.
Тобто за основним законом, який регулює торгівлю алкоголем, в місцевих рад прав накладати інші обмеження немає. Втім, варто з’ясувати, можливо сільські, селищні та міські ради в межах відповідної адміністративної території можуть встановлювати постійну заборону чи обмеження на вживання алкоголю за іншими нормативними документами?
Загальна і виключна компетенція сільських, селищних, міських рад встановлена статтями 25, 26 Закону №280. Перелік повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв’язку встановлено ст. 30 Закону №280.
Згідно з пп. 4 п. «б» ст. 30 Закону №280 до делегованих повноважень зазначених рад належить встановлення за погодженням з власниками зручного для населення режиму роботи розташованих на відповідній території підприємств, установ та організацій сфери обслуговування незалежно від форм власності.
В результаті, значна кількість претензій від споживачів не надто вплинула на спори з міськими радами в судах (останні переважно підтримували позицію органів місцевого самоврядування**). Тобто, власники супермаркетів, інших магазинів, які торгують алкоголем, погодились з цим та підтримали таке рішення місцевих органів, навіть незважаючи на те, що такий продаж не зовсім узгоджувався з графіком роботи таких закладів. Скажімо, якщо магазин розпочинав роботу о 9 год ранку, то щоби не порушувати заборону на продаж алкоголю, відповідні зміни були внесені навіть до РРО (до 10 години ранку не друкуються касові чеки на алкоголь).
**Ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2013 р. № 9104/86364/11, від 14.05.2014 р. №80096/12/9104, постанова від 21.11.2013 р. № 9104/25241/10.
Але були й інші — ті, що через суди доводили, що споживач може вільно скористатись правом на придбання алкоголю в нічний час в закладах ресторанного господарства, що відповідає праву споживача на вільний вибір товарів та послуг (Ухвала ВАСУ від 01.10.2015 р. № К/800/31463/15).
І ось тепер ВСУ у постанові від 24.05.2016 р. № 21-873а16 вказує на те, що:
по-перше, до повноважень органів місцевого самоврядування належить виключно встановлення режиму роботи суб’єктів господарювання,
по-друге, встановлення органом місцевого самоврядування постійної заборони (обмеження) щодо торгівлі алкогольними напоями виходить за межі наданих йому Законом № 280 повноважень.
Тому, враховуючи цю позицію ВСУ, закладам громадського харчування, які не виконуватимуть рішення сільської, селищної чи міської ради та продаватимуть алкоголь у будь-який час доби (в межах режиму роботи самого закладу), можна вже не чекати з острахом штрафу в сумі 6800 грн (абз. дев’ятий ч. 2 ст. 17 Закону №481) або анулювання ліцензії.
Звісно, одне рішення ВСУ не вирішує усієї проблеми із такими заборонами. На жаль, в Україні не діє прецедентне право, а тому це рішення зможe застосувати лише сторона позову, щодо якого це рішення винесене. Та все ж таки добре, що така постанова ВСУ нарешті з’явилася, адже це інструмент для боротьби з бюрократичним свавіллям та корупцією. Якщо ним не користуватися, змін в країні не буде. Його можна і потрібно використовувати як аргумент на захист у майбутніх позовах, за якими, для більшої ефективності, слід вимагати не тільки скасування штрафів незаконно постраждалим суб’єктам господарювання, а й анулювання таких незаконних рішень місцевих рад.
На практике встречаются частые случаи невыполнения решений Конституционного Суда Украины, нарушения конституционных прав и свобод граждан органами государственной власти и местного самоуправления.
Для изменения этой ситуации 19 августа 2016 года в Верховной Раде Украины был зарегистрирован проект Закона «О внесении изменений в Закон Украины №5033 «О Конституционном Суде Украины» (относительно обеспечения выполнения решений и выводов Конституционного Суда Украины)».
Законопроект направлен на обеспечение выполнения решений и выводов Конституционного Суда Украины.
Так, законопроектом предлагается установить, что копии решений и выводов Конституционного Суда Украины направляются на следующий рабочий день после их официального обнародования субъекту права на конституционное представление или конституционное обращение, по инициативе которого рассматривалось дело, в орган власти, принявший правовой акт, который был предметом рассмотрения в Конституционном Суде Украины, а также к президенту Украины, Верховной Раде Украины, Кабинету Министров Украины, Верховному Суду Украины, Генеральной прокуратуре Украины, Министерству юстиции Украины.
Решения и заключения Конституционного Суда Украины выполняются в сроки, установленные Конституционным Судом Украины.
Имущественный или моральный ущерб, причиненный физическим или юридическим лицам актами и действиями, признанными неконституционными, возмещается им в установленном действующим законодательством порядке. О выполнении решения и заключения Конституционным Судом Украины сообщается в установленный им срок.
Должностные лица, которые не выполнили решения и (или) не придержались заключения Конституционного Суда Украины, несут ответственность, предусмотренную настоящим Законом. Контроль за выполнением решений и выводов Конституционного Суда Украины осуществляется Секретариатом под руководством судьи-докладчика в соответствии с Положением о Секретариате Конституционного Суда Украины.
Кроме этого, законопроектом предусмотрено дополнить Закон новой статьей, согласно которой в целях обеспечения осуществления конституционного судопроизводства предусматриваются меры административной ответственности в виде штрафа в размере до 25 минимальных заработных плат за:
1) неконституционные заявления независимо от формы выражения;
2) вмешательство в процессуальную деятельность судей Конституционного Суда Украины, попытку воздействия на судей не процессуальными методами;
3) невыполнение без уважительных причин в установленном порядке и в установленный срок требований судей Конституционного Суда Украины, а также постановлений и заключений Конституционного Суда Украины;
4) нарушение судебной присяги;
5) проявление неуважения к Конституционному Суду Украины, что выражается в неподчинении распоряжениям председательствующего в заседании, нарушении порядка во время заседания, а равно совершении иных действий, свидетельствующих о явном пренебрежении к Конституционному Суду Украины и процедуре конституционного судопроизводства.
Информация взята с судебно-юридической газеты
Далее
В парламенте зарегистрирован законопроект №5032, которым предлагается внести изменения в три процессуальных кодекса — Гражданский, Хозяйственный и Кодекс административного судопроизводства Украины, предусмотрев новый вид процессуального принуждения — денежное взыскание.
Последнее будет применяться в случае недобросовестного поведения лица, участвующего в деле, которое заключается в умышленном или из-за ненадлежащего отношения к процессуальным правам и обязанностям злоупотреблении процессуальными правами или невыполнении возложенной процессуальной обязанности без уважительных причин, если это привело (приведет) к невозможности рассмотрения судом дела в разумный срок. На «нарушителей» предлагается налагать денежное взыскание в размере от 0,25 до 2 размеров минимальной заработной платы (в гражданском и административном процессах) и в размере от 1 до 5 размеров минимальной заработной платы — в хозяйственном процессе.
Денежное взыскание будет налагаться определением судьи по собственной инициативе. Вопрос о наложении денежного взыскания на лицо, участвующее в деле, должно рассматриваться незамедлительно после его инициирования. Прописывается, что определение о наложении денежного взыскания является исполнительным документом и должно соответствовать требованиям к исполнительному документу, установленным Законом Украины «Об исполнительном производстве».
Следует напомнить, что необходимость создания механизма недопущения злоупотребления процессуальными правами — один из ключевых тезисов процессуального этапа судебной реформы. В рамках экспертного обсуждения проектов новых Гражданского и Хозяйственного процессуальных кодексов этот вопрос вызвал много дискуссий.
Далее
Кабмин согласовал для передачи в парламент законопроект «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно защиты жилищных прав детей-сирот и детей, лишенных родительской опеки, и лиц из их числа».
Законопроектом предусмотрено внесение изменений, направленных на реализацию права внутренне перемещенных детей-сирот и детей, лишенных родительской опеки, которые достигли 16-летнего возраста, а также лиц из их числа, быть зачисленными на квартирный и социальный квартирный учет по месту постановки их на учет в качестве внутренне перемещенных лиц.
Принятие таких изменений должно поспособствовать усилению правового регулирования реализации жилищных прав детей указанных категорий, которые являются вынужденными переселенцами.
Далее
Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається до ДПІ за місцем реєстрації платника ЄСВ (роботодавця) на підставі частини третьої ст. 24 КЗпП та в порядку, визначеному постановою КМУ від 17.06.2015 р. №413 Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу. Ця стаття КзПП забороняє допуск працівника до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та відповідного повідомлення.
Водночас переведення на іншу роботу – не є укладенням трудового договору. Це окрема дія, яка регулюється іншою нормою КзПП — статтею 32 КЗпП. Переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.
Чинне законодавство на сьогодні не передбачає повідомлення ДПІ про переведення працівника на іншу роботу на тому ж підприємстві, організації установі.
Далее
Более двухсот водителей в оккупированном Россией Крыму были временно лишены права на управление транспортным средством с украинскими номерами. Об этом сообщает сайт российских «властей» оккупированного полуострова.
По данным крымского управления ГИБДД, за вождение транспортных средств с украинскими регистрационными знаками, выданными в Крыму до 18 марта 2014 года, водительских прав временно (сроком от одного до трех месяцев) лишились 209 водителей.
Отмечается, что с 1 апреля за вождение автомобиля с украинскими регистрационными знаками, выданными в Крыму, было оштрафовано 3,3 тыс. водителей на общую сумму в 1,97 млн руб. С начала года в Крыму украинские регистрационные знаки на российские были заменены на 65,4 тыс. транспортных средствах, из которых 34,4 тыс. — прошли перерегистрацию после 1 апреля этого года.
Напомним, перерегистрация транспортных средств в Крыму началась в июле 2014 года и завершилась 1 апреля 2016-го. Автомобили с украинской регистрацией не могут находиться на полуострове более 90 дней. За превышение этого срока владельцам авто грозили штрафовать или даже изымать транспортные средства.
В феврале российский суд не разрешил крымчанину оставить украинские автомобильные номера.
Далее
Як повідомляє Державна фіскальна служба, «порядок ввезення на митну територію України громадянами транспортних засобів для вільного обігу, у тому числі місця митного оформлення таких транспортних засобів, встановлені, зокрема, Митним кодексом України та «Правилами митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України» (далі – Правила), затвердженими наказом Державної митної служби України від 17 листопада 2005 р. № 1118.
Пунктом 2 розділу ІІ Правил визначено, що митне оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, проводиться митницею за місцем постійного проживання або тимчасового перебування таких громадян, крім випадків:
ввезення громадянами транспортного засобу з метою транзиту через митну територію України;
вивезення (у тому числі тимчасово) громадянами транспортного засобу за межі митної території України».
Таким чином, Держфіскслужба повідомила, що сплачувати податки при розмитненні автомобіля, ввезеного в Україну з-за кордону, необхідно на митниці, яка розміщена найближче до місця проживання (реєстрації) громадянина, який ввіз цей автомобіль в нашу країну. Зробити це треба не пізніше 10 днів з часу перетину кордону.
Для того, щоб ввезти автомобіль в Україну, вже на митниці при перетині кордону необхідно надати наступні документи (оригінали й ксерокопії):
Що підтверджують право власності на транспортний засіб або користування ним (у тому числі з правом розпорядження);
Реєстраційні (технічні) документи на транспортний засіб (якщо він перебував на обліку в реєстраційному органі іноземної держави чи України) з відмітками про зняття транспортного засобу з обліку, якщо такі документи видаються реєстраційним органом;
Що підтверджують право на надання пільг в оподаткуванні (у разі митного оформлення транспортного засобу з наданням пільг в оподаткуванні);
Паспортні документи та інші документи, визначені законодавством України та міжнародними договорами України, що дають право на перетин державного кордону, та/або паспорта громадянина (посвідчення особи з відміткою про місце проживання); посвідки чи іншого документа про постійне (тимчасове) проживання в Україні або закордоном тощо.
Перелік цих документів вказаний у пункті 1.1 частини першої розділу ІІІ «Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України». Ці документи власник автомобіля або вповноважена особа представляє уповноваженій посадовій особі митного органу, у зоні діяльності якого розташований пункт пропуску через державний кордон України», – повідомляють у Державній фіскальній службі.
І, звичайно, при перетині кордону обов`язково надати митникам для огляду транспортний засіб, який ввозиться.
Материал взят из сайта Автовод.
Далее
