Опубликовано director 15 Июл 2021 в Главная | Нет комментариев
Відповідно до частини першої статті 64 СК України дружина та чоловік мають право на укладення між собою усіх договорів, які не заборонені законом, як щодо майна, що є їхньою особистою приватною власністю, так і щодо майна, яке є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Договір, зокрема, шлюбний договір, насамперед, є категорією цивільного права, то відповідно до статті 8 СК України у випадках договірного регулювання сімейних відносин повинні застосовуватися загальні норми статей 3, 6 ЦК України щодо свободи договору, а також глав 52, 53 ЦК України щодо поняття та умов договору, його укладення, зміни і розірвання.
Згідно з частиною третьою статті 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Принцип свободи договору відповідно до статей 6, 627 ЦК України є визначальним та полягає у наданні особі права на власний розсуд реалізувати, по-перше, можливість укласти договір (або утриматися від укладення договору); по-друге, можливість визначити зміст договору на власний розсуд, враховуючи зустрічну волю іншого учасника договору та обмеження щодо окремих положень договору, встановлені законом.
Отже, сторони не можуть на власний розсуд врегулювати у договорі свої відносини лише у випадках, якщо існує пряма заборона, встановлена актом цивільного законодавства; заборона випливає зі змісту акта законодавства; така домовленість суперечить суті відносин між сторонами.
Згідно зі статтею 103 СК України шлюбний договір на вимогу одного з подружжя або іншої особи, права та інтереси якої цим договором порушені, може бути визнаний недійсним за рішенням суду з підстав, встановлених Цивільним кодексом України.
Аналізуючи положення статтей 9, 103 СК України, статтей 203, 215 ЦК України, можна дійти висновку, що підставою недійсності шлюбного договору є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) таких вимог: 1) зміст шлюбного договору не може суперечити законодавству України, а також моральним засадам суспільства; 2) волевиявлення кожного із подружжя при укладенні шлюбного договору має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 3) шлюбний договір має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Правовий режим майна подружжя, як комплекс правових заходів певного порядку регулювання майнових відносин подружжя, визначається законодавцем (норми СК України і ЦК України) чи самими учасниками майнових відносин (подружжя).
Відповідно до статті 97 СК України у шлюбному договорі може бути визначене майно, яке дружина, чоловік передає для використання на спільні потреби сім`ї, а також правовий режим майна, подарованого подружжю у зв`язку з реєстрацією шлюбу. Сторони можуть домовитися про непоширення на майно, набуте ними за час шлюбу, положень статті 60 цього Кодексу і вважати його спільною частковою власністю або особистою приватною власністю кожного з них.
Далее
Опубликовано director 15 Июл 2021 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев
ВС/КЦС: Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об’єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законом порядку (ВС/КЦС, № 343/1048/17, 18.03.19)
Рішенням сільської ради затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі та передано у власність відповідача земельні ділянки загальною площею 0,2829 га.
Ці обставини, а також той факт, що померлому батькові позивача, «належали земельні ділянки площею 0,7 га (0,25 га — для обслуговування житлового будинку, 0,45 га — для ведення особистого селянського господарства) на території … сільської ради …, батько позивача заповів все своє майно» позивачеві і стали підставою для подання позову про визнання недійсними і скасування вказаного рішення сільської ради та свідоцтв про право власності на земельні ділянки. Як видно з матеріалів справи, в якості доказів порушення своїх прав позивач зазначає, зокрема, наявність рішенням сільської ради про надання спадкодавцю у постійне користування 0,1 га, а також факт сплати позивачем земельного податку за спірні земельні ділянки.
Незважаючи на наведену мотивацію, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, з чим погодились як апеляційний суд, так і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду.
Постанова ВС/КЦС мотивована тим, що умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об’єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законом порядку.
Адже, відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Таким чином за висновком ВС/КЦС, — якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.
Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності відповідних юридичних фактів у їх сукупності, зокрема, ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.
Суд також зауважив, що факт сплати позивачем земельного податку за спірні земельні ділянки, який на думку позивача підтверджує отримання ним у спадок цього майна, не заслуговує на увагу, оскільки сплата податку не свідчить про набуття права власності на майно, зокрема на земельну ділянку.
Далее
Опубликовано director 15 Июл 2021 в Новости | Нет комментариев
Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики підтримав доопрацьований до другого читання законопроект №5248 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо одночасного переходу прав на земельну ділянку у зв’язку з переходом прав на об’єкт нерухомого майна, який на ній розташовано)». Про це повідомляє AgroPolit.com.
Законопроект пропонує визначити, що предметом правочину, який передбачає перехід права власності на нерухомість (окрім багатоквартирних будинків) або її частину, розташовану на земельній ділянці (окрім земель державної, комунальної власності), має бути також ця земельна ділянка (чи її частина).
Згідно з пояснювальною запискою до документа, істотною умовою такого правочину є умова щодо одночасного переходу до покупця об’єкта нерухомості (чи його частини) права власності на пов’язану з ним земельну ділянку (чи її частину).
Метою законопроекту є усунення прогалин у правовому регулюванні питань, пов’язаних з оформленням та переходом прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухоме майно (житловий будинок, будівлю або споруду), що розміщені на ній.
Джерело: https://agropolit.com
Далее
Опубликовано director 15 Июл 2021 в Новости | Нет комментариев
Міністерство інфраструктури виступає за поетапну заборону ввезення та першої державної реєстрації в Україні автомобілів з двигунами внутрішнього згорання, у тому числі вироблених в Україні. Відповідний законопроєкт 9 липня опубліковали на сайті відомства, пише НВ.
Його розробили для стимулювання «використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами».
Законопроєктом пропонується заборонити ввезення та першу державну реєстрацію в Україні:
— вживаних автомобілів з дизельними двигунами внутрішнього згорання (з 1 січня 2027 року);
— нових автомобілів з дизельними двигунами внутрішнього згорання, а також вживаних і нових автомобілів з бензиновими двигунами внутрішнього згорання (з 1 січня 2030 року).
«Заборона не буде поширюватися на автомобілі Збройних Сил України та інших військових формувань, автомобілі, що використовуються фермерськими господарствами з метою їх використання поза межами автомобільних доріг загального користування при веденні фермерського господарства, та автомобілі, що набуваються у спадок, а також на автомобілі, виготовлені до 01 січня 1981 року», — зауважують в Мінінфраструктури.
В пояснювальній записці відзначається, що «90−95% викидів забруднюючих речовин у повітря у припадає на автомобільний транспорт з двигунами внутрішнього згорання (ДВЗ) за винятком індустріальних мегаполісів, в яких до забруднюючих викидів від автотранспорту додатково додаються шкідливі викиди промислового виробництва». Вказано також, що «транспортна політика ЄС поставила завдання скоротити наполовину використання автомобілів на традиційних видах пального у містах до 2030 року та повністю від них відмовитися до 2050 року».
«При цьому, зважаючи на бідніший рівень життя громадян України на відміну від мешканців ЄС, автомобільний транспорт українців та юридичних осіб, які є резидентами України, має більш високі показники експлуатації автомобілів, як по розміру пробігу, так і по строків їх експлуатації, що є наслідком зокрема ввезення на територію України вживаних автомобілів з ЄС», — пояснили автори законопроєкту.
Вони попереджають, що якщо закон буде прийнято, незадовго до початку дії заборони в Україну можуть ввезти велику кількість вживаних автомобілів з двигунами внутрішнього згорання з країн ЄС для подальшої реалізації в Україні.
Також відзначається, що за умови повної заміни автомобілів з двигунами внутрішнього згорання на електромобілі повністю припиниться викид ряду шкідливих речовин в атмосферне повітря.
«За умови повної заміни автомобілів з ДВЗ на електромобілі зникне потреба у споживанні зазначених видів пального для автомобілів з двигунами внутрішнього згорання, що зменшить споживання природних ресурсів (нафти, газу) та матиме позитивний вплив на зменшення залежності України від Російської Федерації», — йдеться в пояснювальній записці.
Джерело: http://finbalance.com.ua
Далее
Опубликовано director 14 Июл 2021 в Новости | Нет комментариев
Депутати прийняли в першому читанні законопроєкт № 5660 “Про примусове виконання рішень”.
Документ має комплексно врегулювати питання:
- здійснення примусового виконання рішень;
- статусу суб’єктів примусового виконання рішень;
- повноважень приватного виконавця;
- підходів до звернення стягнення на майно боржника.
Одночасно з набранням чинності цим документом втратять чинність Закони «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та «Про виконавче провадження».
Повноваження приватних виконавців
Законопроєктом встановлюється, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та на приватних виконавців.
Виконавець не може виконувати рішення, якщо:
- боржником або стягувачем (крім стягнення витрат виконавчого провадження та виконавчої санкції) є сам виконавець, близькі йому особи, пов’язані з ним особи;
- боржником або стягувачем є особа, яка перебуває у трудових відносинах з таким виконавцем;
- виконавець, близька йому особа або особа, яка перебуває з виконавцем у трудових відносинах, має реальний або потенційний конфлікт інтересів;
- сума стягнення за виконавчим документом з урахуванням сум за виконавчими документами, що вже перебувають на виконанні та незавершені у приватного виконавця, перевищує мінімальний розмір страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності такого приватного виконавця.
Доступ до професії
Передбачено полегшення доступу до професії приватного виконавця:
- запроваджується початкова підготовка (проходження навчання та стажування особи, яка має намір провадити діяльність приватного виконавця, після складання кваліфікаційного іспиту);
- скорочення з шести місяців до трьох терміну, після закінчення якого особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, матиме право скласти його повторно.
Змінюються види дисциплінарних стягнень: зупинення діяльності приватного виконавця пропонують замінити на заборону відкривати нові провадження.
Також запропоновано ввести уніфіковане поняття виконавчої санкції, що, по суті, є чинним виконавчим збором, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби та винагородою приватного виконавця за примусове виконання рішення приватним виконавцем.
Слід зазначити, що виконавці звільняються від реєстрації обтяжень рухомого, нерухомого майна. Наявність відомостей про боржника в Єдиному реєстрі боржників слугуватиме недопущенню відчуження ним майна у будь який спосіб.
Документом передбачено запровадження Єдиного державного реєстру виконавчих документів та принципу «один виконавчий документ – одне виконавче провадження» (тобто поновлення виконавчого провадження, за яким виконавчий документ було повернуто стягувачу, а не відкриття нового виконавчого провадження).
Нові особливості виконання рішень
Проєктом закону встановлюються нові особливі порядки виконання рішень:
- про відібрання дитини;
- про повернення дитини в державу постійного проживання;
- про витребування майна, передання стягувачу майна;
- про витребування доказів;
- про забезпечення позову;
- про оплатне вилучення майна.
Також проєктом закону визначено чіткі послідовні порядки звернення стягнення на кошти та доходи боржників. При цьому передбачено, що для зарахування заробітної плати, пенсії, стипендії, коштів, звернення стягнення на які заборонено відповідно до статті 119 цього закону, а також інших коштів, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, боржник – фізична особа має право відкрити поточний рахунок зі спеціальним режимом використання в порядку, передбаченому законодавством.
Джерело: https://pravo.ua
Далее
Опубликовано director 14 Июл 2021 в Новости | Нет комментариев
Реформа образования затронула украинские школы, которые постепенно начнут отменять обучение в 10-11 классах.
Новая система заработает не раньше 2027 года.
Но уже сейчас в Украине началось создание профильных академических лицеев, академий, опорных учреждений и их филиалов на базе школ, в которые ученики будут переходить после 9 класса.
По словам образовательного омбудсмена, часть школ уже сообщила родителям об отмене набора в 10-11 классы. Однако, по закону, образовательные учреждения должны предупреждать учеников и родителей об изменения в учебном процессе за полтора года до вступления в силу новых правил.
Согласно реформе «Новая украинская школа», школы в Украине будут переформатироваться, и 10-12 классы станут профильным образованием для учеников.
Заставить ребенка покинуть школу после 9 класса никто не может. Родителям в конце учебного года необходимо обратиться в управление образования с заявлением, что ребенок планирует продолжить обучение в 10 классе, и его обязательно должны перевести в 10 класс.
Согласно действующему в Украине законодательству, до 2027 года украинская школа будет разделена на три уровня: начальный, базовый и профильный.
При этом, профильное образование (10 – 12 классы) будут предоставлять только школы, получившие статус лицея, колледжа или техникума.
Школы начального и базового уровня переименуют в гимназии, и в них будут учиться дети с 1 по 9 классы.
Источник: https://biz.today.ua
Далее
Опубликовано director 14 Июл 2021 в Новости | Нет комментариев
Верховная Рада приняла за основу проект закона «О внесении изменений в Уголовный кодекс и Уголовно-процессуальный кодекс относительно криминализации контрабанды товаров и подакцизных товаров, а также недостоверного декларирования товаров».
Как передает БизнесЦензор, за принятие соответствующего президентского законопроекта №5420 в первом чтении проголосовали 255 народных депутатов.
Целью законопроекта в пояснительной записке указано установление уголовной ответственности за контрабанду товаров и подакцизных товаров, а также за недостоверное декларирование товаров, которое привело или могло привести к неправомерному уменьшению или освобождению от уплаты таможенных платежей.
Для достижения указанной цели в законопроекте предлагается дополнить Уголовный кодекс новыми статьями №201-2 «Контрабанда товаров», №201-3 «Контрабанда подакцизных товаров» и №201-4 «Недостоверное декларирование товаров».
Законопроектом предложено установить минимальное наказание за контрабанду товаров в значительном размере (на сумму от 1700 грн) в виде штрафа в размере 10-25 тысяч необлагаемых налогом минимумов доходов граждан (170 тыс. – 425 тыс. грн).
За контрабанду в крупном размере (на сумму от 10 200 грн) минимальное наказание предусмотрено в виде штрафа в 850 тысяч гривен, а максимальное – в виде лишения свободы на срок до 11 лет.
По статье «Контрабанда подакцизных товаров» минимальное наказание предложено установить в виде штрафа в размере 340 тыс. грн за нелегальное перемещение через границу соответствующих товаров на сумму от 850 грн. Максимальное наказание предложено установить в виде лишения свободы на срок от 10 до 12 лет.
По статье «Недостоверное декларирование товаров» минимальное наказание предложено установить в виде штрафа в размере 17 тыс. грн за внесение в таможенную декларацию недостоверных сведений на сумму от 2,21 тыс. грн. Максимальное наказание предусмотрено в виде лишения свободы на срок от 5 до 11 лет. При этом лицо может быть освобождено от наказания, если до привлечения к ответственности оно уплатило двойной размер неуплаченного таможенного платежа.
Расследовать дела по этим статьям предложено уполномочить Налоговую милицию ГФС до момента полноценного запуска Бюро экономических расследований.
Источник: https://biz.censor.net/n3276882
Далее
Опубликовано director 14 Июл 2021 в Главная | Нет комментариев
Так, трапляється, що особа, з якою проживає дитина, звертається до суду із вимогою про сплату аліментів. Проходить всі судові інстанції та в результаті отримує виконавчий лист про стягнення певної суми на утримання дитини.
Хочеться вірити, шо на цьому моменті все закінчеться, та кошти щомісяця будуть надходити на вказані реквізити. Але, Боржник, розпочинає ухилятись від сплати аліментів різними способами: не має постійного заробітку, не має офіційного місця роботи і т.д. Що робити в такому випадку та що потрібно знати з метою захисту своїх прав та прав дитини, читаємо далі.
Відповідно ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження»: Порядок стягнення аліментів визначається законом.
Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.
За наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.
Виконавець зобов’язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов’язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі:
1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача;
2) подання заяви стягувачем або боржником;
3) надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи — підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи;
4) надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби;
5) закінчення виконавчого провадження.
У разі виїзду боржника на постійне проживання до держави, з якою Україна не уклала договорів про надання правової допомоги, за рішенням суду до виїзду боржника за кордон стягнення аліментів здійснюється за весь період до досягнення дитиною повноліття.
У разі стягнення аліментів як частки заробітку (доходу) боржника на підприємстві, в установі, організації, фізичної особи, фізичної особи — підприємця відрахування здійснюються з фактичного заробітку (доходу) на підставі постанови виконавця.
Якщо стягнути аліменти в зазначеному розмірі неможливо, підприємство, установа, організація, фізична особа — підприємець, фізична особа, які проводили відрахування, нараховують боржнику заборгованість із сплати аліментів.
Після закінчення строку, передбаченого законом для стягнення аліментів, за відсутності заборгованості із сплати аліментів підприємство, установа, організація, фізична особа — підприємець, фізична особа, які проводили відрахування, повертають виконавцю постанову про стягнення аліментів з відміткою про перерахування в повному обсязі стягувачу присуджених йому сум аліментів. Якщо відраховані з боржника суми аліментів не були перераховані стягувачу, виконавець письмово повідомляє стягувачу про розмір заборгованості, що утворилася, та роз’яснює йому права на звернення з позовом до підприємства, установи, організації, фізичної особи — підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи, якщо така заборгованість утворилася з їхньої вини.
Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови:
1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України — до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами — до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, — до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
4) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання — до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Далее
Опубликовано director 13 Июл 2021 в Новости | Нет комментариев
Комитет по вопросам здоровья нации, медицинской помощи и медицинского страхования рекомендует принять в целом законопроект о защите здоровья населения от вредного воздействия табака.
Как передает Цензор.НЕТ, об этом сообщает информационное управление аппарата ВР.
В проекте предлагаются определения ряда терминов, в частности: «бездымное табачное изделие», «электронная сигарета», «новейшее табачное изделие», «жидкости, используемые в электронных сигаретах» и другие. Предлагается установить требования для производства и реализации табачной продукции, электронных сигарет, бездымных табачных изделий относительно: содержания вредных веществ; оформления упаковки, в частности, медицинских предупреждений потребителей; ограничения реализации (продажи) и употребления; рекламирования. Также предлагается определить ответственность за нарушение установленных норм.
К законопроекту народными депутатами было подано 515 поправок, из которых 77 предлагается учесть полностью и 10 — частично, а остальные поправки — отклонить.
Во время заседания народные депутаты поддержали поправку, которой предлагается установить размер штрафов в зависимости от минимального прожиточного минимума, а не в виде фиксированной суммы.
Члены Комитета утвердили сравнительную таблицу к законопроекту и приняли решение рекомендовать Верховной Раде принять законопроект во втором чтении и в целом.
Источник: https://censor.net/ru/n3276768
Далее
Опубликовано director 13 Июл 2021 в Новости | Нет комментариев
Нацбанк предусмотрел в своем нормативно-правовом акте меры воздействия к банкам за нарушение законодательства о защите прав потребителей финансовых услуг, в частности требований относительно этичного поведения при урегулировании просроченной задолженности.
Соответствующие изменения внесены в Положение о применении Национальным банком Украины мер воздействия постановлением Правления НБУ от 5 июля 2021 года № 70.
Потребность в изменениях возникла в связи с принятием Закона от 19.03.2021 № 1349-ІХ «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно защиты должников при урегулировании просроченной задолженности». Ведь данный Закон предусмотрел новые меры воздействия к кредитодателям и коллекторским компаниям за нарушение прав потребителей при урегулировании просроченной задолженности.
Постановление Правления НБУ № 70 вступает в силу с 14 июля 2021 года — одновременно с введением в действие Закона № 1349-ІХ.
Нацбанк будет иметь право применять к банкам меры воздействия за нарушение прав потребителей финуслуг — письменное предостережение или штрафные санкции. В то же время штрафные санкции могут колебаться в размере от 300 до 8 000 НМДГ в зависимости от вида нарушения.
Такие меры воздействия сейчас предусмотрены украинским законодательством, а именно статьей 41-1 Закона «О финансовых услугах и государственном регулировании рынков финансовых услуг».
Источник: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
