Якщо втрачено зв’язок із близькою людиною під час воєнного стану, для її розшуку необхідно звернутися до правоохоронних органів. Координаційний центр із надання правничої допомоги розповів про права родичів таких осіб, способи звернення для розшуку та особливості розшуку людей, які зникли за особливих обставин.
Особа, зникла безвісти, – фізична особа, стосовно якої немає відомостей про її місце перебування на момент подання заявником заяви про її розшук.
Особою, зниклою безвісти за особливих обставин, вважається людина, яка зникла безвісти у зв’язку зі збройним конфліктом, воєнними діями, тимчасовою окупацією частини території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру.
Тобто якщо з людиною немає зв’язку через окупацію або у зв’язку із обстрілами чи надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, тільки тоді вона може вважатися зниклою безвісти саме за особливих обставин.
Близькі родичі та члени сім’ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на:
Заява про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, подається до відповідного територіального органу Національної поліції України або телефоном за номером 102.
Також можна надіслати листа на електронну пошту: [email protected] та зателефонувати на гарячу лінію (0894) 200-18-67 або 0 800 212 151.
Заява про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, може бути подана:
Заяву про розшук особи також може бути подано уповноваженим з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (далі – уповноважений), якщо вищезазначені особи звернулися до уповноваженого з повідомленням про зникнення особи.
У разі отримання інформації про зникнення особи за особливих обставин або заяви про розшук такої особи Національна поліція України зобов’язана інформувати уповноваженого протягом трьох днів із моменту отримання такої інформації або заяви.
Відомості, зазначені у заяві про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, підлягають внесенню до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, протягом 24 годин після отримання уповноваженим від Національної поліції України інформації про зникнення особи за особливих обставин або інформації про отримання заяви про розшук такої особи.
Розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, припиняється не пізніше ніж через три дні з дня встановлення місця перебування особи, зниклої безвісти за особливих обставин, місця поховання чи місця перебування останків такої особи з повідомленням про це її близьких родичів та членів сім’ї, а також заявника, якщо заявник не є близьким родичем та членом сім’ї. Про припинення розшуку особи, зниклої безвісти за особливих обставин, невідкладно робиться відмітка в реєстрі.
Рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою не є підставою для припинення її розшуку.
Далее
Фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадують, що мінімальна заробітна плата (МЗП) — це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.
Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинних розмірах. Згідно зі статтею 3 прим. 1 Закону «Про оплату праці» розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір МЗП.
Відповідно до статті 8 Закону «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 01.04.2024 розмір МЗП у місячному розмірі становитиме 8000 грн, у погодинному розмірі — 48 гривень.
На які показники впливає МЗП?
З 01.04.2024 роботодавець зобов’язаний встановити розмір заробітної плати, яку нараховує найманим працівникам, не нижче 8000 грн та сплатити до бюджетів податок на доходи фізичних осіб у сумі не менше 1440 грн (8000 х 18 %) і військовий збір — не нижче 120 грн (8000 х 1,5 %).
Крім того, мінімальна сума єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з 01.04.2024 складає 1760 грн (8000 х 22 %).
Максимальна база нарахування єдиного внеску становить 15 розмірів мінімальної зарплати, отже у 2024 році вона у:
січні — березні 106 500 грн;
квітні — грудні 120 000 гривень.
Максимальна сума єдиного внеску з 01.04.2024 — 26 400 грн (8000 х 15 х 22 %).
Податківці звернули увагу роботодавців, що недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці є порушенням трудового законодавства, за яке роботодавці несуть відповідальність.
Загальні підстави відповідальності за порушення законодавства про працю визначені статтею 265 Кодексу законів про працю.
Джерело: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/767265.html
Далее
Новації спадкування пов’язані з унормуванням правовідносин під час воєнного стану.
✅ Основні зміни стосуються визначення місця відкриття спадщини:
👉 За оновленою редакцією ст. 1221 ЦК України визначено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо ж останнє місце проживання спадкодавця невідоме, то місцем відкриття спадщини вважатимуть місце перебування або нерухомого майна чи його основної частини, або, за відсутності нерухомого майна, — місцезнаходження основної частини рухомого майна.
👉 Якщо спадкодавець мав останнє місце проживання на території іноземної держави, місце відкриття спадщини визначається відповідно до Закону України «Про міжнародне приватне право».
✅ Також оновлене законодавство встановлює спеціальні правила оформлення спадкових прав у період воєнного стану:
1️⃣ У період дії на території України воєнного стану та протягом шести місяців з дня його припинення або скасування у випадку, якщо місцем відкриття спадщини є населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, територія, на якій ведуться активні бойові дії або яка є тимчасово окупованою, щодо якої не визначено дату завершення бойових дій або тимчасової окупації, дату відновлення здійснення своїх повноважень органами державної влади у повному обсязі, заяви про прийняття спадщини та інші заяви щодо спадщини подаються нотаріусу незалежно від місця відкриття спадщини. Зазначене правило застосовуються також до спадщини, місцем відкриття якої є населений пункт, розташований на тимчасово окупованій території України, протягом усього періоду тимчасової окупації такої території та шести місяців після завершення тимчасової окупації.
2️⃣ Якщо місцем відкриття спадщини є населений пункт або території, зазначені вище, а також у разі заведення спадкової справи не за місцем відкриття спадщини до набрання чинності Законом № 3450-IX, вчинення нотаріальних дій щодо спадщини та спільного майна подружжя (колишнього подружжя) в межах спадкової справи здійснюється за місцем подання першої заяви щодо спадщини. Якщо ж місцем подання першої заяви є населений пункт або території, зазначені вище, відповідні нотаріальні дії вчиняються за місцем подання першої заяви про видачу свідоцтва в населеному пункті або на території, що не зазначені в попередньому пункті.
✅ Крім того, встановлюються особливості щодо обчислення строків при спадкуванні на час дії на території України воєнного стану та протягом двох років з дня його припинення або скасування.
👉 За загальним правилом для прийняття спадщини цивільним законодавством встановлено строк у 6 місяців, який обчислюється з дня смерті особи. Якщо смерть фізичної особи зареєстрована пізніше ніж через один місяць з дня смерті такої особи, строки, визначені ЦК України щодо спадкування, обчислюються з дня державної реєстрації смерті спадкодавця.
Джерело: https://t.me/minjustofficial/3285
Далее
В Черкаському апеляційному суді нагадали процедуру подання апеляції.
Апеляційні суди переглядають в апеляційному порядку судові рішення місцевих судів, які знаходяться у межах відповідного апеляційного округу (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду).
Строк:
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів, а на ухвалу суду — протягом 15 днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з з дня вручення повного рішення/ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Форма:
Апеляційна скарга подається у письмовій формі.
Зміст (в апеляційній скарзі мають бути зазначені):
Назва суду апеляційної інстанції, до якого подається скарга;
Відомості про позивача та відповідача (ПІБ, адреса, індекс, номер та серія паспорта, тд.);
Рішення або ухвала, що оскаржуються;
Обґрунтування незгоди з рішенням суду першої інстанції;
Нові обставини, докази, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції;
Клопотання особи, яка подала скаргу;
Дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується;
Перелік доданих документів.
Додатки:
— довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника;
— копія апеляційної скарги для всіх учасників справи;
— квитанція про сплату судового збору;
— докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції (за наявності);
— якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
Нотаріальна палата звертає увагу, що відповідно до Закону «Про іпотеку» у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія:
статті 37 — у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки;
статті 38 — у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки;
статті 40 — у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об’єкти;
статей 41, 47 — у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
Кабінет Міністрів схвалив проєкт Закону «Про звернення».
Відповідне рішення ухвалено на урядовому засіданні 12 березня, інформує Тарас Мельничук, постійний представник Кабінету Міністрів у Верховній Раді.
Законопроект спрямований на удосконалення законодавства про звернення та приведення його у відповідність до Закону «Про адміністративну процедуру».
Проєктом Закону визначається порядок реалізації права кожного звернутися до органів державної влади, органів влади АРК, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб’єктів із зверненнями та отримати відповідь у встановлений законом строк; визначено процедуру подання та розгляду звернень, права і обов’язки учасників відповідних правовідносин.
Які ж зміни нас чекають?
Запропоновано уточнити вимоги до звернення, у тому числі надісланого в електронній формі. Зокрема, встановлено, що суб’єкт звернення або представник суб’єкта звернення підписує письмове звернення в паперовій формі власноруч, в електронній формі — за його бажанням з використанням електронного підпису.
Передбачено встановити, що суб’єкти розгляду звернень зобов’язані оприлюднювати на власному офіційному веб-сайті інформацію про визначену сферу повноважень, порядок подання і розгляду звернень.
Закріплено можливість проведення особистого прийому за допомогою відеоконференцзв’язку, удосконалено регулювання щодо розгляду петицій тощо.
Законопроєктом запропоновано визнати таким, що втратив чинність, Закон «Про звернення громадян».
За матеріалами: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
У разі проживання боржника за кордоном, питання щодо аліментних обов’язків регулюється міжнародними договорами України та Законом України «Про міжнародне приватне право».
Якщо боржник проживає на території іноземної держави, стягувач на підставі міжнародного договору має право порушити питання про визнання та надання компетентним органом цієї держави дозволу на його виконання, а за відсутності міжнародного договору – на принципах взаємності. В клопотанні стягувачем обов’язково зазначається адреса, за якою боржник проживає або перебуває на території іноземної держави.
Є випадки, коли стягувач володіє інформацією, що боржник проживає на території іноземної держави, але точна адреса його проживання невідома.
Мін’юст роз’яснює, що у такому випадку отримати від компетентних органів іноземної держави інформацію щодо адреси проживання боржника можливо тільки в процесі розгляду судової справи на підставі доручення, складеного судом згідно з вимогами міжнародного договору, а у разі його відсутності – згідно з вимогами частин другої – четвертої статті 499 Цивільного процесуального кодексу України.
Також положення Конвенції про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання 2007 року дає можливість отримати таку інформацію без судового доручення.
Заінтересована особа, якій не відоме місце проживання боржника за кордоном, має право на підставі Конвенції звернутись до компетентному органу запитуваної договірної держави Конвенції із заявою про встановлення місця проживання боржника.
При зверненні з проханням про встановлення місцезнаходження боржника заінтересована особа у своїй заяві, адресованій компетентному органу запитуваної держави та складеній мовою запитуваної держави, зазначає:
— прізвище, ім’я та по батькові боржника,
— його анкетні дані та будь-яку наявну інформацію, яка сприятиме пошуку місцезнаходження боржника (ідентифікаційний номер, номер телефону, адресу та номер телефону роботодавця тощо).
Заява надсилається до Міністерства юстиції України безпосередньо або
через його територіальні органи – міжрегіональні управління.
Джерело: телеграм-канал Мін‘юсту
Далее
Що треба знати про строки пред’явлення виконавчого документа до виконання, розповідає Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції.
Виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох років.Окрім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом 3 місяців.
Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо може бути пред’явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.
Що таке строки пред’явлення виконавчого документа
Строки пред’явлення виконавчого документа – це встановлений законом строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред’явлений до виконання і стати підставою для відкриття виконавчого провадження та проведення виконавчих дій, спрямованих на реалізацію припису юрисдикційного акта.Зазвичай ці строки встановлюються судом або іншим уповноваженим органом у межах встановленого законом терміну.
У випадках, коли виконавчий документ повертається стягувачу через неможливість повного або часткового його виконання, строк передявлення цього документа до виконання після перерви починається з дня повернення. Якщо виконавчий документ повертається через законну заборону на тягнення майна або коштів боржника, а також на проведення інших виконавчих заходів, строк пред’явлення припиняється з моменту закінчення дії цієї заборони.
Строки пред’явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:
Як не пропустити строк пред’явлення виконавчого документа до виконання?
Перш за все необхідно:
Проте, якщо пропустили строки, Ви маєте право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Джерело:https://yur-gazeta.com
Далее
Досягнення дитиною повноліття під час розгляду судом справи про позбавлення батьківських прав не може бути самостійною підставою для відмови в задоволенні позову. Незважаючи на досягнення дитиною повноліття, суд має встановити обґрунтованість чи необґрунтованість передбачених ст. 164 СК України підстав позову про позбавлення відповідача батьківських прав та ухвалити відповідне судове рішення.
Такого висновку, забезпечуючи єдність судової практики, дійшла Об’єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, повідомляє пресслужба ВС.
За обставинами справи, мати звернулася до суду з позовом про позбавлення батьківських прав колишнього чоловіка. Позов обґрунтований тим, що батько від виховання неповнолітнього сина самоусунувся, станом його здоров’я не цікавиться, з дитиною не спілкується, аліменти з часу їх стягнення не сплачує. Служба у справах дітей та сім’ї надала до суду висновок про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача стосовно дитини.
На час ухвалення судового рішення дитина досягла повноліття.
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, відмовив у задоволенні позову про позбавлення батьківських прав батька, оскільки таке можливе лише щодо дитини, яка не досягла 18 років, а на момент завершення розгляду справи син позивачки та відповідача вже був повнолітнім. Водночас місцевий суд зазначив, що якби рішення ухвалювалося до повноліття дитини, то були б усі передбачені законом підстави для позбавлення відповідача батьківських прав.
ОП КЦС ВС скасувала ухвалені судові рішення, передала справу на новий розгляд до суду першої інстанції, зробивши такі правові висновки.
Верховний Суд зауважив, що факт досягнення дитиною повноліття під час розгляду спору та ухвалення відповідного судового рішення не може впливати на правовий результат вирішення справи судом, оскільки суд має оцінювати в сукупності факти виконання / невиконання батьками своїх обов’язків щодо дитини за період до її повноліття, які й стали підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
Положення СК України та інших законодавчих актів не містять заборони позбавлення батьківських прав стосовно сина / дочки після досягнення ними повноліття.
При досягненні повноліття особа втрачає правовий статус дитини в розумінні закону, проте сімейні відносини між батьком / матір’ю та сином / дочкою після досягнення дитиною повноліття не припиняються, між ними зберігається правовий зв’язок як батьків і дитини. Це, відповідно, означає й існування між ними взаємних особистих немайнових та майнових прав і обов’язків, які є чинними впродовж усього життя, а окремі з них – навіть після смерті одного з них.
Тож навіть після досягнення дитиною повноліття батьки, які не позбавлені батьківських прав стосовно такої дитини, зберігають певні права та обов’язки стосовно неї, які ґрунтуються на факті їх кровного споріднення. Із повноліттям дитини виникають права батьків на утримання і піклування з боку повнолітніх сина / дочки та відповідні кореспондуючі їм обов’язки. Батьки, не позбавлені батьківських прав, є спадкоємцями своєї дитини за законом.
Таке нормативне регулювання сімейних відносин між батьками та повнолітніми сином / дочкою є втіленням моральних засад суспільства, за яких батько та мати, які належно виконували свої обов’язки щодо власної дитини протягом тривалого часу (від народження і до досягнення дитиною повноліття, а в певних випадках –навіть після досягнення повноліття), мають право на утримання від повнолітніх сина / дочки, а також на спадкування за законом. Відповідно, позбавлення матері чи батька батьківських прав стосовно їхньої дитини, за умови доведеності факту невиконання ними своїх батьківських обов’язків, унеможливлює існування, зокрема, права на утримання та спадкування в майбутньому.
Отже, у разі подання позову про позбавлення батьківських прав щодо неповнолітньої дитини суд не може відмовити в такому позові з тієї підстави, що під час розгляду цивільної справи і вирішення спору по суті дитина досягла повноліття.
Тлумачення змісту п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України дає можливість зробити висновок, що ухилення від виконання обов’язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов’язками.
Вирішуючи спір, суди не з’ясували, які докази свідчать про умисне ухилення відповідача від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини і, як наслідок, вказують на необхідність застосувати до відповідача крайній захід впливу у вигляді позбавлення батьківських прав. З’ясування цих обставин має істотне значення для правильного вирішення справи.
Постанова Верховного Суду від 29 січня 2024 року у справі № 185/9339/21 (провадження № 61-8918сво23) за посиланням.
Джерело: https://yur-gazeta.com
Далее
Уряд ухвалив документ «Про реалізацію експериментального проєкту щодо оформлення тимчасового посвідчення громадянина України громадянам України, які перебувають на територіях, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією». Експериментальний проєкт запроваджується терміном на два роки.
Про це повідомляє Урядовий портал.
Дана постанова спрямована на повернення громадян України з тимчасово окупованих територій через треті країни.
Зазначається, що оформлення посвідчення особи на повернення в Україну громадянам України, які знаходяться на тимчасово окупованій території, є неможливим з огляду та те, що окремими країнами, особливо державою-агресором, це буде використано як визнання Україною окупованих територій — територією іноземної держави.
Враховуючи зазначене, на засіданні Координаційного штабу було прийнято рішення про розробку проєкту, яким передбачено оформлення тимчасового посвідчення громадянина України людям, які перебувають на територіях, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих рф.
Його прийняття дає можливість громадянам України отримати документ, що буде посвідчувати особу та підтверджувати громадянство. За допомогою якого особи матимуть можливість виїхати через територію, зокрема російської федерації, в’їхати на територію третіх країн та звернутися до закордонних дипломатичних установ для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
Можливість використання такого документа на території інших держав буде узгоджуватися за сприянням Міністерства закордонних справ.
Джерело: https://yur-gazeta.com
Далее
