Юридическая Компания

Опубликованоdirector

Моральна шкода у сімейних відносинах, що враховується для визначення розміру аліментів: КЦС ВС

Опубликовано 12 мая 2021 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

Моральна шкода у сімейних відносинах, що враховується для визначення розміру аліментів: КЦС ВС
Місцевий суд частково задовольнив позов батька про стягнення аліментів на утримання дитини з інвалідністю та відшкодування моральної шкоди до матері, яка залишила дитину в пологовому будинку – розрахував розмір аліментів у період роботи відповідачки в розмірі 50 % прожиткового мінімуму, а з моменту народження в неї дочки від іншого шлюбу – 30 %; відмовив у вимозі про відшкодування моральної шкоди, оскільки спірні правовідносини регулюються нормами СК України, які в цьому випадку не допускають стягнення моральної шкоди.
Апеляційний суд скасував рішення суду та частково задовольнив позов, стягнув із матері на користь батька аліменти в розмірі 5 тис. грн щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму, із 12 травня 2010 року і до досягнення дитиною повноліття, стягнув моральну шкоду в розмірі 50 тис. грн.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду змінив мотивувальну та резолютивну частину постанови апеляційного суду з огляду на таке.
Аналіз ст. 8 СК України та ч. 1 ст. 9 ЦК України дозволяє зробити висновок, що положення ЦК України можуть субсидіарно застосовуватися для регулювання сімейних відносин.
Компенсація моральної шкоди має відбуватися в будь-якому випадку її спричинення – право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.
Обмеження права учасників сімейних відносин на відшкодування моральної шкоди лише випадками, передбаченими п. 6 ч. 2 ст. 18 СК України, істотно звужує їхнє право на захист.
Усвідомлення факту, що рідна мати залишила сина та відмовилась від нього, завдає йому душевних страждань, які ще більш загострюються на фоні наявних у дитини захворювань.
Колегія суддів вважає, що в цій частині факт завдання моральної шкоди дитині доведено, що правильно врахував апеляційний суд. Проте з урахуванням вимог розумності й справедливості Верховний Суд зменшив розмір моральної шкоди.
Щодо вимог про стягнення аліментів, то Верховний Суд зазначив, зокрема, таке.
У цій справі судовий процес тривав із травня 2010 року, тобто майже 10 років, первісно звертаючись до суду, позивач просив визначити розмір аліментів у сумі 2 тис. грн щомісячно до повноліття дитини.
У червні 2010 року районний суд залишив позов батька без розгляду, однак до березня 2017 року, тобто протягом майже 7 років, позивач не цікавився розглядом справи.
У квітні 2017 року він подав апеляційну скаргу на відповідну ухвалу, й апеляційний суд її скасував.
Вказані обставини мають істотне значення для справи.
Позивач неодноразово збільшував розмір вимог про стягнення аліментів, у касаційному порядку визначений апеляційним судом розмір аліментів не оскаржує.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Апеляційний суд при визначенні розміру доходу відповідачки врахував кошти, отримані нею від продажу квартири. Водночас, згідно з висновком, викладеним у постанові Об’єднаної палати КЦС ВС від 25 січня 2021 року у справі № 758/10761/13-ц, виручення боржником грошових коштів від продажу нерухомого майна, в обмін на передачу покупцю права власності на зазначене нерухоме майно, не має наслідком отримання доходу платником аліментів.
Натомість апеляційний суд правильно врахував стан здоров’я та матеріальне становище дитини, загальне матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів іншої дитини, нерухомого майна та грошових коштів.
Верховний Суд постановив стягнути з матері аліменти на утримання малолітнього сина: за період із 12 травня 2010 року до 2 квітня 2017 року в розмірі 2 тис. грн. щомісячно, із 3 квітня 2017 року до досягнення дитиною повноліття – в розмірі 5 тис. грн щомісячно, а також стягнути з неї 20 тис. грн на відшкодування моральної шкоди, завданої дитині.
Постанова Верховного Суду від 21 квітня 2021 року у справі № 2-3897/10 (провадження № 61-6791св20) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/96498387.
Далее

Незабезпечення дистанційної роботи є підставою для розірвання трудового договору у визначений працівником строк: КЦС ВС

Опубликовано 12 мая 2021 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

Незабезпечення дистанційної роботи є підставою для розірвання трудового договору у визначений працівником строк: КЦС ВС
Працівник подав заяву про звільнення за власним бажанням з 5 травня 2020 року у зв’язку зі станом здоров’я на підставі ч. 1 ст. 38 КзпП України. Роботодавець указав на необхідність відпрацювати два тижні, оскільки працівник не надав доказів, що підтверджують поважність причин для його звільнення з визначеної ним дати. 31 липня 2020 року працівника звільнили за прогули за п. 4 ст. 40 КзпП України.
Районний суд задовольнив позов працівника про визнання трудових відносин припиненими з 5 травня 2020 року на підставі ч. 1 ст. 38 КзпП України з огляду на те, що заява про звільнення зумовлена неможливістю продовжувати роботу через оголошення карантину та запроваджені у зв’язку з цим обмежувальні заходи.
Апеляційний суд скасував рішення суду та відмовив у задоволенні позову, оскільки позивач не надав документів, які б підтверджували неможливість виконувати трудові обов’язки.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду скасував постанову апеляційного суду та залишив у силі рішення місцевого суду, навівши таке правове обґрунтування.
Стаття 38 КЗпП України зобов’язує роботодавця звільнити працівника в строки, про які він просить, у тому числі за наявності інших поважних причин, ніж зазначені у ч. 1 цієї статті. Тобто перелік таких причин не є вичерпним. Поважність причин має вирішуватися в кожному конкретному випадку.
Листки непрацездатності свідчать, що позивач неодноразово хворів перед зверненням із заявою про звільнення. У службовій записці він звертав увагу керівництва на відсутність опалення в кабінеті, постійну низьку температуру, що негативно впливає на стан його здоров’я, просив забезпечити обігрів робочого місця.
Крім того, позивач пояснював свою відсутність на роботі припиненням транспортного сполучення Рівне – Здолбунів через запровадження карантину. Одночасно він просив забезпечити довезення його до місця роботи та розвезення додому, однак це прохання не було задоволено.
Апеляційний суд урахував службову записку, відповідно до якої позивачеві запропонували працювати дистанційно, але він відмовився. Водночас Верховний Суд указав, що поза увагою суду залишилася відсутність наказу власника про переведення позивача на дистанційну роботу та видачу у зв’язку з цим йому матеріально-технічних цінностей.
Суд першої інстанції проаналізував надані позивачем докази, зокрема: листки непрацездатності, службову записку позивача, врахував наявність транспортних обмежень на період карантину, відсутність реального забезпечення дистанційною (надомною) роботою та дійшов правильного висновку, що поважність причин звільнення за власним бажанням позивача підтверджена.
Тобто сукупність наведених позивачем конкретних обставин на обґрунтування заяви про звільнення свідчить про поважність причин звільнення за ч. 1 ст. 38 КзпП України в строк, про який просив працівник, а саме з 5 травня 2020 року.
Постанова Верховного Суду від 21 квітня 2021 року у справі № 569/9738/20 (провадження № 61-914св21) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/96501499.
Далее

У яких випадках висновок про неможливість розшуку майна боржника є обґрунтованим, – позиція ВС

Опубликовано 12 мая 2021 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

У яких випадках висновок про неможливість розшуку майна боржника є обґрунтованим, – позиція ВС

Сам факт здійснення окремих дій щодо виявлення майна та коштів боржника, без встановлення та дослідження обставин, що державним виконавцем проводилась перевірка майнового стану боржника з відповідною періодичністю, не свідчить про належне виконання державним виконавцем своїх обов’язків щодо розшуку майна боржника та здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 905/2488/15.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що ПАТ «А» звернувся до Господарського суду Донецької області зі скаргою на бездіяльність державного виконавця, в якій просив:

  • визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні;
  • зобов’язати державного виконавця вжити у виконавчому провадженні усіх передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області, а саме, але не виключно: здійснити запити щодо виявлення належного боржнику рухомого та нерухомого майна; здійснити перевірку не рідше ніж один раз на два тижні – щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці – щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових вправ, отримання інформації про доходи боржника;
  • звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника – юридичної особи за межі України до виконання зобов’язань за рішенням; звернутися до територіального органу поліції з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 382 Кримінального кодексу України.

В обґрунтування скарги позивач зазначав, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, який є правонаступником Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, перебуває виконавче провадження про стягнення з відповідача коштів у загальній сумі 154 642,66 грн. У 2016-2017 роках державним виконавцем було вчинено низку виконавчих дій щодо виявлення майна боржника, однак протягом 2018-2020 років виконавцем не було вчинено жодних виконавчих дій для виявлення та розшуку майна відповідача, про що свідчить Інформація про виконавче провадження, дата отримання 27.01.2020.

Ухвалою господарського суду Донецької області скаргу ПАТ «А» задоволено частково. Апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Висновок Верховного Суду

ВС підкреслив, що частиною 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних.

Також ВС зазначив, що згідно з частиною 4 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

При цьому ВС наголосив, що сам факт здійснення окремих дій щодо виявлення майна та коштів боржника, без встановлення та дослідження обставин, що державним виконавцем проводилась перевірка майнового стану боржника з відповідною періодичністю, встановленою частиною 8 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження», не свідчить про належне виконання державним виконавцем своїх обов’язків щодо розшуку майна боржника та здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення.

Висновок щодо безрезультатності або неможливості розшуку боржника, майна боржника може бути обґрунтованим лише тоді, коли державний виконавець повністю реалізував надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату.

ВС зазначив, суд апеляційної інстанції встановив, що державний виконавець порушувала строки проведення перевірки майнового стану боржника, встановлені частиною 8 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження», а також з 2018 по 2020 роки не було вчинено жодних активних та ефективних виконавчих дій, спрямованих на реальне виконання боржником рішення суду у цій справі, у зв’язку з чим суд першої інстанції на законних підставах задовольнив скаргу стягувача у згаданій частині.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залиши касаційну скаргу без задоволення, а постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.02.2021 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 19.02.2020 без змін.

За матеріалами: https://borgexpert.com

Далее

Ограничение максимального размера зарплаты госслужащих во время ЧС: законопроект

Опубликовано 11 мая 2021 в Новости | Нет комментариев

Ограничение максимального размера зарплаты госслужащих во время ЧС: законопроект

Комитет Верховной рады по вопросам социальной политики и защиты прав ветеранов рекомендует ВР ограничить максимальный размер зарплаты государственных служащих во время действия чрезвычайной ситуации. Это предусмотрено законопроектом №3492.

Об этом сообщает информационное управление аппарата ВР.

Соответствующий законопроект рекомендуют принять за основу.

Документ вводит ограничение максимального размера месячной заработной платы руководителей и работников субъектов хозяйствования государственного сектора экономики, государственных служащих, должностных лиц и работников учреждений и организаций, которые финансируются или дотируются из бюджета.

В законе прописано, что размер зарплаты будет составлять не более двенадцати минимальных зарплат во время действия ЧС.

«По результатам рассмотрения комитет принял решение рекомендовать Верховной раде принять проект закона №3492 за основу», — указано в сообщении.

Далее

В Украине хотят ввести электронное уголовное производство.

Опубликовано 11 мая 2021 в Новости | Нет комментариев

В Украине хотят ввести электронное уголовное производство.

В Украине хотят ввести электронное уголовное производство. Генеральный прокурор Ирина Венедиктова рассказала, что речь идет об автоматизации и оптимизации досудебного расследования. Об этом сообщает пресс-служба Офиса генпрокурора

По ее словам, это позволит ускорить процесс прохождения процессуальных документов, передачи дел, данные будут доступны онлайн для следователей, дознавателей, прокуроров, следственных судей и суда. Кроме того, система упростит процедуру доступа к материалам стороне защиты.

Сейчас уже в первом чтении принят президентский законопроект о «суде в смартфоне», которым предлагается ввести электронный документооборот в уголовном процессе. А параллельно идет работа над масштабным проектом цифровой прокуратуры.

Единый реестр досудебных расследований (ЕРДР)

За все время существования ЕРДР зарегистрировано почти 9 млн уголовных правонарушений. Ежедневно в системе регистрируется более 3 тыс. преступлений и проступков, фиксируется информация о более чем 35 тыс. процессуальных действий и решений.

В ЕРДР был создан новый модуль – «Рабочий кабинет процессуального руководителя». Он помогает прокурору осуществлять контроль за соблюдением сроков расследования, а также за соблюдением законов при принятии решений о приостановлении, прекращении производства, изменение подследственности. Нагрузка на прокурора, например, в столичной прокуратуре, до 1000 уголовных производств. Этот инструмент позволяет держать ключевые процессы в них, как на ладони.

Сейчас планируется разработка единой в государстве отчетности о коррупции, связанной с легализацией имущества, полученного преступным путем.

Готовится к запуску интерактивная карта преступности в Украине, которая будет доступна для граждан.

Система электронного документооборота (СЭД)

В базе данных органов прокуратуры насчитывается около 7 млн документов. Недавно был введен функционал обмена электронными документами между прокуратурами с помощью СЭД.

Также прокуратура намерена отказаться от использования бумажных документов в рамках действующего законодательства.

Кибербезопасность

Для противодействия хакерским атакам прокуратура использует современное программное обеспечение в области информационной безопасности.

Также в органах прокуратуры Украины начат процесс создания единой системы выявления и противодействия сетевым атакам нового поколения. В течение 2021 элементами такой системы будут обеспечены все областные прокуратуры.

Источник: https://ukraine.segodnya.ua

Далее

Збираються скасувати штамп у паспорті та довідку про прописку

Опубликовано 11 мая 2021 в Новости | Нет комментариев

Збираються скасувати штамп у паспорті та довідку про прописку
Рєстрація місця проживання — найпопулярніша держпослуга в Україні. Щомісяця нею користуються сотні тисяч українців.
Проте сьогодні ця процедура є бюрократичною і занадто складною.
Зараз потрібно йти в декілька установ та очікувати в чергах, щоб отримати штамп у паспорті або папірець до ID-картки.
Цього тижня у Верховній Раді зареєстрували законопроект, який переведе зміну місця реєстрації в онлайн.
Послуга буде доступною як власникам паспортів-книжечок, так і ID-карток.
Про це заявив Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров в інтерв’ю «Громадському радіо»: «Цим законом ми скасовуємо штамп у паспорті та витяг з ID-картки про прописку. Більше не буде потреби ходити в ЦНАПи чи військкомати. Достатньо лише авторизуватися в застосунку Дія чи на порталі та зробити декілька кліків. Також ми відв’яжемо прописку від багатьох життєвих ситуацій, де вона справді не є потрібною. Наприклад, оформлення пенсій або отримання високоспеціалізованої медичної допомоги».
За словами Михайла Федорова, кожен третій українець прописаний не за фактичним місцем проживання, а приблизно 1 млн людей не мають прописки взагалі. Новий законопроект зробить цю зміну місця реєстрації декларативною. «На порталі Дія потрібно буде лише вказати адресу, за якою фактично проживаєте. Ті, в кого вже є нерухомість, отримають прописку за добу. Для декларування місця проживання в іншому місці (наприклад, у квартирі орендодавця) потрібна буде його згода, яку він теж може дати онлайн», — каже Віце-прем’єр-міністр. Михайло Федоров зазначив, що після ухвалення законопроекту головним завданням чиновників буде не вимагання купи довідок, а перевірка місця проживання в онлайн-системі: «Ми перекладаємо зберігання цих даних з українців на онлайн-систему.
Це абсурд, коли держава вимагає в тебе документ, яким сама ж і володіє. Українці більше не витрачатимуть тижні свого часу, щоб просто повідомити державі, де вони живуть».
https://www.kmu.gov.ua

Джерело: https://uteka.ua/

Далее

Договор дарения: в чем особенности и можно ли его расторгнуть

Опубликовано 11 мая 2021 в Новости | Нет комментариев

Договор дарения: в чем особенности и можно ли его расторгнуть

В Северо-Восточном межрегиональном управлении Министерства юстиции (г. Сумы) разъяснили: особенность такого соглашения заключается в том, что сделка осуществляется на безоплатной основе (не считая определенного в законе налога и денежных средств за услуги нотариуса, удостоверяющего документ). Таким образом, одариваемый становится собственником ценного имущества, не тратя собственных средств. Нередко у граждан возникает вопрос о том, можно ли предыдущему собственнику вернуть имущество назад?

Гражданский кодекс определяет обстоятельства, при которых договор дарения можно расторгнуть, в частности:

1. Если одариваемый преднамеренно совершил уголовное правонарушение против жизни, здоровья, собственности дарителя, его родителей, жены (мужа) или детей;

2. Если одариваемый совершил преднамеренное убийство дарителя, наследники дарителя имеют право требовать расторжения договора дарения;

3. Если одариваемый создает угрозу безвозвратной потери подарка, имеющего для дарителя большую неимущественную ценность;

4. Если в результате небрежного отношения одариваемого к вещи, представляющей культурную ценность, эта вещь может быть уничтожена или существенно повреждена.

Даритель имеет право требовать расторжения договора дарения, если на момент предъявления требования подарок сохранен. В случае расторжения — одариваемый обязан вернуть подарок в натуре.

Расторжение или изменение нотариально удостоверенного договора осуществляется путем составления отдельного договора, который также подписывается сторонами и удостоверяется нотариусом или в судебном порядке.

Источник: https://jurliga.ligazakon.net

Далее

ФОПам збільшать ліміти доходів, якщо вони створять нові робочі місця: законопроект

Опубликовано 7 мая 2021 в Новости | Нет комментариев

ФОПам збільшать ліміти доходів, якщо вони створять нові робочі місця: законопроект

Депутати пропонують запровадити нові механізми стимулюванні виведення з тіні ринку праці та сприяння створенню нових робочих місць ФОП. Відповідний проект № 5466 зареєстровано у ВР.

Проектом запропоновано:

— запровадити максимальну кількість штатних працівників, які можуть одночасно перебувати у трудових відносинах з ФОП з числа платників єдиного податку 1 групи — до 3 осіб;

— збільшити максимальну кількість штатних працівників, які можуть одночасно перебувати у трудових відносинах з ФОП з числа платників єдиного податку — з 10 до 20 осіб;

— збільшити граничні обсяги доходів, що дають право застосування спрощеної системи оподаткування платників єдиного податку 1 — 3 групи, на 85 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року за кожну штатну одиницю, якій нараховувалась основна заробітна плата не менше подвійного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року;

— закріплення максимально допустимого граничного розміру обсягу доходу при застосуванні даного механізму:

  • I група ФОП до 422 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;

  • II група ФОП до 1089 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;

  • III група ФОП до 3300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

    Джерело: https://biz.ligazakon.net

Далее

Нова податкова консультація для ІТ-сектору від Мінфіну

Опубликовано 7 мая 2021 в Новости | Нет комментариев

Нова податкова консультація для ІТ-сектору від Мінфіну

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Міністерством фінансів України наказом від 27.04.2021 № 238 затверджена узагальнююча податкова консультація з деяких питань оподаткування ПДВ (далі – УПК № 128 ).

УПК № 128 надає роз’яснення стосовно застосування п. 261 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України щодо.

Так, операції з постачання програмної продукції тимчасово, з 01 січня 2013 року до 01 січня 2023 року, звільняють від ПДВ.

1. Чи звільняють від ПДВ операції з постачання програмної продукції, до складу вартості якої входять послуги з її технічної підтримки?

До програмної продукції, яку звільняють від оподаткування ПДВ, відносять будь-які зміни, оновлення, додатки, доповнення та/або розширення функціоналу комп’ютерних програм, права на отримання таких оновлень, змін, додатків, доповнень протягом певного періоду часу.

Якщо операції з постачання послуг із технічної підтримки програмної продукції, зокрема встановлення, налаштування, тестування, виявлення та усунення недоліків, включають (є складовою частиною постачання такої продукції) до вартості програмної продукції, в т.ч. до вартості змін, оновлень, доповнень та/або розширення функціоналу комп’ютерних програм, прав на отримання таких оновлень, змін, додатків, доповнень протягом певного періоду часу, то такі операції звільняють від ПДВ.

2. Чи звільняють від ПДВ операції з постачання технічної підтримки програмної продукції, яка не входить до складу вартості такої програмної продукції?

Якщо операції з технічної підтримки програмної продукції включають будь-які зміни, оновлення, додатки, доповнення, включаючи усунення недоліків та виправлення помилок, та/або розширення функціоналу комп’ютерних програм, права на отримання таких оновлень, змін, додатків, доповнень протягом певного періоду часу, з одночасним постачанням за одну вартість послуг із встановлення, налаштування, тестування, виявлення та усунення недоліків, консультування щодо користування програмною продукцією, то такі операції звільняються від ПДВ.

Послуги з технічної підтримки програмної продукції, які передбачають виключно постачання послуг із встановлення, налаштування, тестування, виявлення та усунення недоліків, консультування щодо користування програмною продукцією, які не передбачають внесення будь-яких змін до програмної продукції, та вартість яких не включає зміни, оновлення, додатки, доповнення та/або розширення функціоналу комп’ютерних програм, а також право (права) на отримання таких змін, оновлень, додатків, доповнень та/або розширення функціоналу комп’ютерних програм протягом певного періоду часу, оподатковують ПДВ на загальних підставах.

З УПК № 128 можливо ознайомитись на офіційному сайті Міністерства фінансів України.

Джерело: https://dp.tax.gov.ua

Далее

ЄСПЛ ВСТАНОВИВ ЧИ ПОРУШУЄ ПРАВА ЛЮДИНИ ОБОВ’ЯЗКОВА ВАКЦИНАЦІЯ

Опубликовано 6 мая 2021 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

ЄСПЛ ВСТАНОВИВ ЧИ ПОРУШУЄ ПРАВА ЛЮДИНИ ОБОВ’ЯЗКОВА ВАКЦИНАЦІЯ
✍?ЄСПЛ ВСТАНОВИВ ЧИ ПОРУШУЄ ПРАВА ЛЮДИНИ ОБОВ’ЯЗКОВА ВАКЦИНАЦІЯ
??Справа VAVŘIČKA та інші проти Чеської Республіки, заява №47621/13 https://cutt.ly/ebmnRRE
Закон Чеської Республіки передбачає обов’язкові планові щеплення.
Внаслідок неявки дітей для вакцинації на батьків було накладено штраф, скасувати який суди відмовились. Крім того, дітей не допустили до дитсадочку.
?ЄСПЛ зауважив, що обов’язкова вакцинація є втручанням у право на повагу до приватного життя (ст.8 Конвенції). Воно вважається «необхідним у демократичному суспільстві» для досягнення законної мети, якщо відповідає «нагальній соціальній потребі».
?Хоча чеська модель підтримує обов’язкову вакцинацію, це не є абсолютним обов’язком.
Від неї звільняються діти, які мають протипоказання. Ці діти опосередковано захищені від заразних хвороб, доки існує колективний імунітет.
Якщо політики добровільної вакцинації для цього недостатньо, влада може обґрунтовано запровадити її обов’язковість.
?Щодо ефективності щеплень Суд посилається на загальний консенсус про життєво важливе значення цього способу захисту від серйозних хвороб.
Що стосується безпеки, то зрідка вакцинація дійсно може бути шкідливою. Однак, наявність протипоказань завжди перевіряється. Підстави для сумніву в адекватності національної системи відсутні.
?ЄСПЛ визнає, що недопуск дітей у дитсадочок означав втрату можливості розвивати особистість. Але це було наслідком вибору їх батьками відмови виконувати законний обов’язок, метою якого є захист здоров’я.
Не можна розглядати як непропорційне втручання держави вимогу до тих, для кого вакцинація представляє віддалений ризик, прийняти цей захисний захід як юридичний обов’язок.
Влада не перевищила свободу розсуду, і оскаржувані заходи можна вважати «необхідними в демократичному суспільстві».
Порушення ст.8 Конвенції відсутні.

 

Далее