19 марта 2021 года вступил в силу приказ Минфина от 14 декабря 2020 года № 766 «Об утверждении Изменений в Положение о регистрации физических лиц в Государственном реестре физических лиц — плательщиков налогов» (дальше — Приказ № 766), зарегистрированный в Минюсте 19.02.2021 под № 215/35837.
Об этом сообщила пресс-служба Государственной налоговой службы.
Данным приказом утверждены Изменения в Положение о регистрации физических лиц в Государственном реестре физических лиц — плательщиков налогов, утвержденное приказом Минфина от 29 сентября 2017 года № 822, зарегистрированное в Министерстве юстиции 25 октября 2017 года под № 1306/31174, в части:
— регистрации ребенка в Государственном реестре физических лиц — плательщиков налогов при государственной регистрации его рождения;
— регистрации физических лиц от 14 до 18 лет в Государственном реестре физических лиц — плательщиков налогов во время оформления паспорта гражданина Украины впервые;
— регистрации иностранцев или лиц без гражданства в Государственном реестре физических лиц — плательщиков налогов с целью приобретения статуса электронного резидентства Украины и доступа к электронным услугам, предоставляемым в Украине;
— внесения в информационную базу Государственного реестра физических лиц — плательщиков налогов информации об уникальном номере записи в Едином государственном демографическом реестре на основании данных распорядителя такого реестра.
Также предусмотрено, что при проведении регистрации, внесении изменений, получении карточки налогоплательщика или сведений из Государственного реестра можно применять отображение в электронном виде информации, содержащейся в паспорте гражданина Украины в форме карточки (е-паспорт), информации, содержащейся в свидетельстве о рождении (е-свидетельство о рождении), информации о зарегистрированном месте проживания, содержащейся в Едином государственном демографическом реестре, и информации, содержащейся в справке, которая подтверждает факт внутреннего перемещения и постановки на учет внутренне перемещенного лица.
Контролирующие органы проводят такие процедуры при условии наличия технических средств, предназначенных для установления достоверности отображений в электронной форме информации, содержащейся в паспорте гражданина Украины в форме карточки, информации, содержащейся в свидетельстве о рождении, и информации о зарегистрированном месте проживания / постановки на учет внутренне перемещенного лица.
Кроме того, Приказом № 766 определено, что подтверждением достоверности регистрационного номера учетной карточки налогоплательщика является документ, удостоверяющий регистрацию лица в Государственном реестре физических лиц — плательщиков налогов (карточка налогоплательщика), или данные о регистрационном номере учетной карточки налогоплательщика из Государственного реестра, внесенные в паспорт гражданина Украины или свидетельство о рождении.
Лицо по собственному выбору предъявляет один из указанных документов для предоставления данных о регистрационном номере учетной карточки налогоплательщика.
Человек может предъявить копию документа, удостоверяющего регистрацию лица в Государственном реестре, в том числе и в электронном виде, при условии наличия у получателя информации технической возможности осуществить проверку соответствия регистрационных данных физического лица данным Государственного реестра физических лиц — плательщиков налогов в электронной форме, в частности средствами Портала «Дія».
Источник: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
Головне управління ДПС у м. Києві нагадує, що 30 березня 2021 року є граничним терміном сплати податкових зобов’язань за лютий 2021 року.
Так, 30 березня 2021 року спливає термін сплати податкових зобов’язань з таких податків та зборів:
податку на додану вартість;
акцизного податку;
плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян);
рентної плати за:
— користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;
— користування радіочастотним ресурсом України;
— транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України;
— транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.
Далее
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув справу № 1840/2493/18 та встановив, що державний виконавець має право звертатися до осіб, в розпорядженні яких перебуває майно чи кошти божника, та на відповідний запит отримати у такий спосіб необхідні відомості про майно боржника.
Обставини справи
З матеріалів справи відомо, що Товариство з обмеженою відповідальністю «А» звернулось до Сумського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому просило:
На обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржувані дії державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС МЮУ є протиправними, оскільки Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено право та не встановлено обов’язку вимагати державним виконавцем інформації про рахунки боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника у особи, яка не є стороною виконавчого провадження та не залучалася до проведення виконавчих дій. Крім того, оскаржувані дії вчинені державним виконавцем в період зупинення виконавчих дій на підставі ухвали Верховного Суду.
Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного суду, адміністративний позов задоволено частково.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що дії службової особи Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ, старшого державного виконавця щодо направлення ТОВ «А» вимоги про надання інформації та виклику посадових осіб ТОВ «А» для надання пояснень були вчинені всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з`ясування необхідних обставин, що мали значення, чим порушені законні інтереси позивача.
Висновок Верховного Суду
Розглядаючи справу, ВС зазначив, що державний виконавець має право звертатися до осіб, в розпорядженні яких перебуває майно чи кошти божника, та на відповідний запит отримати у таких осіб необхідні відомості про майно боржника.
При цьому, не зважаючи на те, що позивач не є учасником чи стороною виконавчого провадження, державний виконавець має право відповідно до вимог пункту 3 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» звернутись до нього з вимогою щодо надання інформації, яка необхідна йому для подальшого здійснення виконавчих дій в межах виконавчого провадження.
Верховний Суд зауважив, що відповідач, складаючи та направляючи на адресу позивача вказаний запит, діяв з метою розшуку майна боржника на виконання вимог статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» адже законодавцем не визначено іншого алгоритму дій державного виконавця, аніж направлення запиту у випадку необхідності з`ясування місцезнаходження майна боржника в осіб, які не є сторонами у виконавчому провадженні.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 4 листопада 2020 року у справі № 2540/2622/18 та від 10 грудня 2020 року у справі № 1840/3705/18, і Верховний Суд у цій справі не вбачає підстав відступати від них.
Отже, оскільки предметом вимоги відповідача було витребування інформації щодо договорів купівлі-продажу, укладених між ПАТ «К», яка є боржником у виконавчому провадженні, та ТОВ «А», тому державний виконавець мав право надіслати позивачу вимогу про витребування у останнього відповідних відомостей та відповідно викликати посадових осіб ТОВ «А» для надання пояснень у разі невиконання вказаної вимоги державного виконавця, згідно з вимогами Закону України «Про виконавче провадження».
Таким чином, на думку ВС суди попередніх інстанцій дійшли неправильного висновку, що державний виконавець не може звернутись до осіб, в розпорядженні яких перебуває майно чи кошти боржника, та на запит отримати у такий спосіб відповідні відомості про майно боржника.
Отже, рішення Сумського окружного адміністративного суду та постанова Харківського апеляційного адміністративного суду підлягають скасуванню у частині визнання протиправними дії службової особи Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ щодо направлення ТОВ «А» вимоги про надання інформації та виклику посадових осіб ТОВ «А» для надання пояснень, із прийняттям у цій частині нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Джерело: https://sud.ua
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що з 10 грудня 2020 року запроваджено механізм прощення фінансових санкцій за умови сплати основної суми податкового боргу протягом шести місяців від набрання чинності закону платникам податків фізичним і юридичним особам окремих категорій (пункт 2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України).
Звертаємо увагу, що Порядок оформлення та подання платниками заяв для участі у процедурі, визначеній пунктом 23 підрозділу 10 розділу XX Податкового Кодексу України (з доповненнями Законом №1072 від 10.12.2020 року).
Згідно з пунктом 23 штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати основної суми податкового боргу, підлягають списанню у порядку, визначеному для списання безнадійного податкового боргу, за заявою платника податків.
До заяви платник має додати докази виконання ним вимог пункту 23 з 01.11.2020 по дату подання заяви (включно).
Заява платником має бути подана датою не раніше дати набрання чинності пунктом 23 (10.12.2020) та не пізніше дати закінчення шестимісячного строку, що надається платнику для сплати основної суми податкового боргу, який обліковувався станом на 01.11.2020 (09.06.2021).
Разом з тим, платнику надається право виконати вимоги пункту 23 протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом.
З метою надання платникам податків можливості скористатися процедурою, передбаченою пунктом 23, лише по одному чи декількох обраних ним платежах та у межах достатньої суми коштів, яку має платник податків, заяви платником податків мають подаватися по кожному з платежів окремо.
При цьому участь у процедурі, визначеній пунктом 23, приймають лише платежі, по яких законодавством та податковим обліком передбачається нарахування та сплата поточних податкових зобов’язань (по деклараціях, розрахунках, по сумі донарахувань з основної суми платежу згідно з податковими повідомленнями-рішеннями).
Неподаткові платежі, а також платежі, за якими передбачається нарахування лише штрафних (фінансових) санкцій та/або пені та не передбачається нарахування податкових зобов’язань, не приймають участі у процедурі, визначеній пунктом 23.
Заяви подаються платником до Головного управління ДПС за місцем адміністрування відповідного платежу. У разі, коли платник податків має намір скористатися процедурою, визначеною пунктом 23, по декількох платежах, які адмініструються у різних Головних управліннях ДПС, він має подати заяви до кожного такого головного управління ДПС окремо.
Заяви, оформлені платниками без зазначення необхідної інформації, та/або без урахування наведених вище вимог, задоволенню не підлягають.
Роды в Украине с 1 апреля начнут оплачивать по-новому. Тарифы поднимутся почти на 10 тысяч гривен. Больницы получат от государства почти на 2 тысячи гривен больше для оказания медицинской помощи во время родов.
Детали сообщили в сюжете «Сніданок 1+1» на телеканале ТСН.
Роды в Украине
Повышенные выплаты от государства коснутся не только тарификации медицинской помощи на роды, но и на услуги медиков по уходу за новорожденными детками. На недоношенных младенцев весом до полутора килограмм будет выделяться до 130 тысяч гривен. На новорожденных с весом более полутора килограмм – до 25 тысяч гривен.
Все расходы по медицинской помощи роженицам и новорожденным покрывает государство в тех медучреждениях, которые заключили договор с НСЗУ.
Стоимость родов в Украине:
Обычные роды – 10 382 гривен
Для недоношенных малышей с весом до 1,5 кг – 113 725 гривен
Для недоношенных малышей свыше 1,5 кг – 25 115 гривен
Ведение беременности
Также изменится с 1 апреля и введение беременности. Будет предусмотрен отдельный пакет, который также будет оплачиваться НСЗУ, а женщины смогут получать такую помощь бесплатно.
В этот пакет будет входить: взятие на учет, разработка индивидуального плана ведения беременности, необходимые анализы и инструментальные обследования, занятия в специальной школе, консультации и ведение послеродового периода.
Про це інформує пресслужба МОЗ, передає Укрінформ.
«Так, згідно з цими змінами, масковий режим не передбачений у парках і скверах, як це помилково зазначили у своїх новинах деякі ЗМІ. Водночас носіння масок є обов’язковим у закладах охорони здоров’я та освіти, підземних переходах, зупинках громадського транспорту та інших територіях загального користування за неможливості дотримання фізичної дистанції не менше як 1 метр», — йдеться у повідомленні.
В Украине изменили правила выдачи автомобильных номерных знаков. Об этом сообщает пресс-служба Главного сервисного центра МВД.
«Министерством внутренних дел Украины принят приказ от 2 марта 2021 № 166, который вступает в силу с момента опубликования. Он устанавливает единые образцы государственных номерных знаков транспортных средств и требования к ним. В частности, определены правила применения, типы и основные размеры государственных номерных знаков, установленные требования к информационному содержанию и технических характеристик», — говорится в сообщении.
Основным нововведением, вводится, является изменение определения административно-территориальной принадлежности транспортного средства, а именно не по месту прописки владельца, как было до сих пор, а по месту осуществления регистрации (перерегистрации) транспортного средства. То есть, каждый сервисный центр МВД будет выдавать на транспортные средства, независимо от места прописки владельца, номерные знаки только своей области.
Указанные требования не распространяются на номерные знаки, которые граждане оставили на платном хранении в сервисном центре МВД.
Такое нововведение позволяет оптимизировать процесс обеспечения сервисных центров МВД номерными знаками, а также избежать лишних материальных затрат на изготовление и логистических расходов на доставку и хранение в сервисных центрах МВД номерных знаков других регионов. В конечном итоге нововведение приведет к экономии бюджетных средств.
Источник: https://sud.ua
Далее
Президент України Володимир Зеленський підписав указ № 119/2021, яким затвердив Національну стратегію у сфері прав людини.
Стратегія спрямована на об’єднання суспільства у питаннях цінностей прав і свобод людини, що забезпечуються та захищаються на основі принципів рівності та недискримінації.
Документ зосереджений на розв’язанні основних системних проблем у сфері забезпечення, реалізації та захисту прав і свобод людини в умовах нових викликів, що постали перед суспільством.
Передбачено, що його реалізація здійснюється за 27 стратегічними напрямами, серед яких, зокрема: запобігання катуванню та жорстокому поводженню з людьми; забезпечення права на справедливий суд; забезпечення свободи мирних зібрань та об’єднань; запобігання та протидія дискримінації; забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків; протидія домашньому насильству; забезпечення прав корінних народів і національних меншин; забезпечення прав дитини, екологічних прав, прав ветеранів війни, зокрема тих, хто брав участь у заходах з відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях; забезпечення прав внутрішньо переміщених осіб та осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України. Відновлення прав осіб, які були позбавлені свободи внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, тимчасової окупації частини території України; забезпечення прав осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та членів їхніх сімей; подолання негативних наслідків конфлікту, спричиненого збройною агресією Російської Федерації, тощо.
Результатом реалізації Стратегії має стати запровадження системного підходу до забезпечення прав і свобод людини, узгодженості дій органів державної влади та місцевого самоврядування, громадянського суспільства й бізнесу та створення в Україні ефективного механізму реалізації та захисту прав і свобод людини.
Також реалізація Стратегії має забезпечити прогрес у виконанні міжнародних договорів України у сфері прав людини. Зокрема Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
Крім того, Стратегія сприятиме реалізації Цілей сталого розвитку України на період до 2030 року, а також поліпшенню позицій нашої країни в міжнародних рейтингах з прав людини.
Офіційне інтернет-представництво Президента України
Далее
Уряд прийняв Постанову «Про деякі питання визнання особою без громадянства», якою затверджено Порядок розгляду заяв про визнання особою без громадянства, а також зразків супутніх документів.
Зазначається, що Постанова Уряду розроблена на виконання вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визнання особою без громадянства» та є завершальним етапом нормативно-правового врегулювання питання, що стосуються визначення статусу особи без громадянства, який розпочався ще у 2013 році з моменту ратифікації Україною Конвенції про статус апатридів, учиненої 28 вересня 1954 року в м. Нью-Йорку.
Особи без громадянства зможуть подавати до територіальних органів та підрозділів Державної міграційної служби відповідні заяви про визнання їх особами без громадянства.
Результатом розгляду цих заяв буде отримання довідки про визнання особою без громадянства, що в подальшому стане підставою для отримання посвідки на тимчасове проживання, дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, громадянства України. Це дасть можливість людям офіційно працевлаштовуватися, отримувати медичну допомогу, освіту, пенсію та цілий спектр інших соціальних та економічних привілеїв.
На Урядовому порталі наголошують, що таким чином буде врегульовано безліч питань, які стосуються осіб, що тривалий час (інколи понад 20-25 років) проживають на території України за недійсними паспортами або взагалі без документів, що посвідчують особу. Здебільшого це вихідці з республік колишнього СРСР, при цьому чимала кількість з них мають підстави для набуття громадянства або оформлення дозволу на імміграцію в Україну.
Прийняття зазначеної постанови Уряду також дозволить врегулювати правовий статус дітей, які досягли повноліття, але через відсутність відповідних документів у батьків не мають правових підстав на оформлення особистих документів. Проведений аналіз показав, що такі особи є практично в усіх регіонах України.
Постанова набуває чинності після її офіційного опублікування.
Далее
У Страсбурзі виділили нову субкатегорію справ, позиція суду за якими, на думку ЄСПЛ, має особливе значення для розвитку системи захисту прав людини і тлумачення Конвенції.
Подібного роду справи класифікуються з позначкою «impact» (наслідки), передає інформаційний ресурс «ECHR. Ukrainian Aspect».
Політика черговості розгляду справ в ЄСПЛ поширюється на сім категорій справ: від найбільш термінових (категорія 1), коли можуть бути поставлені під загрозу життя і здоров’я заявника, до очевидно неприйнятних (категорія 7).
Справи з позначкою «impact» у цій системі відносяться до категорії 4, для них вводиться субкатегорія IV-High. Відповідно до політики в тому вигляді, в якому вона зараз застосовується ЄСПЛ, до категорії 4 належать, як правило, скарги (що вбачаються обґрунтованими) на порушення положень Конвенції, за винятком статей 2, 3, 4 і пункту 1 статті 5. На розгляд справ з категорії 4 у Страсбурзького суду в середньому йде 5 — 6 років.
Будь-яка скарга може потрапити до нової субкатегорії на підставі «гнучких керівних критеріїв, а також списку прикладів», йдеться в поясненні ЄСПЛ.
Справа може потрапити до нової субкатегорії, зокрема, в тому випадку, якщо постанова ЄСПЛ по ньому може призвести до зміни або уточнення положень міжнародного або внутрішнього законодавства або практики, або якщо справа стосується моральних, соціальних питань або ж іншої цікавої проблеми в сфері прав людини. При цьому суд у Страсбурзі може взяти до уваги, наскільки «широко справа висвітлювалася в засобах масової інформації всередині країни та/або чи є вона політично чутливою».
На сьогодні в ЄСПЛ є близько 17,8 тисячі скарг, які, за попередньою оцінкою, потрапляють до категорії 4. Серед них близько 650 скарг, розгляд яких може порушити значущі для всієї системи захисту прав людини питання, і саме вони в першу чергу отримають позначку «impact» і, як очікується, будуть більш оперативно розглянуті.
«На початку 2021 року необхідна зміна парадигми. Суд буде все більше сфокусований на вдосконаленні своєї політики пріоритетності, приділяючи більше уваги оперативному виявленню справ, що мають наслідки і значущість для заявників і держав — членів Ради Європи», — заявив голова ЄСПЛ Роберт Спано.
Він також зазначив, що зміни торкнуться і ключових показників ефективності ЄСПЛ. «Успіх суду більше не буде вимірюватися в першу чергу загальною кількістю справ, розглянутих за певний період, а скоріше тим, як ЄСПЛ розглянув найбільш важливі справи, які відповідно до нашої політики пріоритетів мають принципове значення для заявників, кожної держави-члена, а також для широкого європейського правового простору», — пояснив пан Спано.
Нарешті, згідно з оприлюдненим описом основних аспектів нової стратегії ЄСПЛ, розглядом справ, які не отримують маркер impact і не є пріоритетними, у майбутньому будуть займатися комітети з трьох суддів, а не палата із семи осіб.
Далее
