Опубликовано director 19 Фев 2021 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев
Позивач просив суд визнати недійсними договори про відступлення прав вимоги за кредитним та іпотечним договорами, оскільки банк, що перебуває у процедурі ліквідації, продав на прилюдних торгах відповідні права фізичній особі, не наділеній правами надавати фінансові послуги.
Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, відмовив у задоволенні позову. Суди зазначили, що укладений між банком і фізичною особою договір відступлення права вимоги не є договором факторингу, а тому відповідач мав право, як фізична особа, брати участь в електронних торгах із продажу права вимоги за кредитним договором.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду залишив рішення попередніх судів без змін, навівши таке обґрунтування.
За загальним правилом, відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням ч. 3 ст. 512 та ст. 1054 ЦК України, оскільки для зобов’язань, які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб’єкт, а саме кредитор – банк або інша фінансова установа.
Водночас процедура припинення банку як юридичної особи проводиться у порядку, передбаченому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
При ліквідації банку Фонд гарантування вкладів фізичних осіб безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі з дня початку процедури ліквідації банку здійснює відчуження активів та/або зобов’язань банку.
Згідно з п. 1.2 оспорюваного договору про відступлення права вимоги сторони визначили, що жодне з його положень, а також будь-які платежі, які здійснюватимуться на виконання цього договору, не вважаються та не можуть вважатися фінансуванням банку новим кредитором.
Положення нормативно-правових актів, якими врегульовано процедуру ліквідації банку, допускають продаж майна банку, який перебуває в стадії виведення з ринку (ліквідації), шляхом відступлення прав вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення виконання зобов’язання на конкурсних засадах будь-яким суб’єктам правовідносин, у тому числі без статусу банку або фінансової установи.
При цьому, враховуючи відкликання Національним банком України банківської ліцензії банку, а також наслідки початку процедури його ліквідації, обмеження прав фізичних осіб на участь у торгах з продажу прав вимоги цим банком законодавством не визначені.
Положення Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та прийняті на його виконання нормативно-правові акти ФГВФО, які не містять заборони щодо придбання фізичними особами майна неплатоспроможного банку шляхом відступлення прав вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення, є пріоритетними щодо інших нормативних актів України.
Відповідач не набув права здійснювати фінансові операції стосовно боржника, за умовами договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги у нього виникло лише право вимагати виконання зобов’язань у розмірі та обсязі, які існували на момент укладення цього договору, без можливості нарахування додаткових процентів і неустойки, право на нарахування яких мав первісний кредитор.
Доводи позивача про невідповідність висновків судів попередніх інстанцій правовим висновкам, викладеним у постановах Великої Палати ВС у справах № 909/968/16, № 465/646/11, № 638/22396/14-ц, є необґрунтованими, оскільки у справі, що переглядається, спірний договір відступлення прав вимоги за кредитним договором був укладений у процедурі примусової ліквідації банку, порядок проведення якої регулюється спеціальними нормами.
Далее
Опубликовано director 19 Фев 2021 в Новости | Нет комментариев
Підприємці, зареєстровані як платники єдиного податку, мають право здійснювати перехід із однієї групи на іншу, шляхом подачі відповідної заяви.
Причини для зміни групи єдиного податку може бути три:
Ви переходите на «старшу» групу єдиного податку, тому що перевищуєте ліміти доходу «молодших» груп;
ФОП 1–2-ї груп перевищив ліміт річного доходу. Може вибирати: перейти на «старшу» групу ЄП чи на загальну систему. У 3-ї групи єдиний варіант — перехід на ЗС.
ФОП 3-ї групи можуть перейти на 2-гу і навіть на 1-шу, якщо відповідають за всіма параметрами — доходом і працівниками.
Види діяльності. Переходите на 1-шу або 2-гу групу — проконтролюйте, щоб ваші види діяльності були дозволені на цих групах.
Як заповнити заяву про перехід?
У разі зміни групи подаєте в податкову, де перебуваєте на обліку, ту саму форму заяви, що й під час реєстрації на спрощеній системі.
Заяву можна подавати в податкову на папері, можете віднести особисто або надіслати поштою. Подати онлайн поки можна через кабінет платника, через програму податкової «Єдине вікно» (код форми — F/J 0102003), можливість подання через кабінет платника поки не реалізована.
Коли подавати заяву в 2021 році?
Коли подавати заяву, залежить від того, чому змінюєте групу ЄП — за власним рішенням чи це вимушена дія через перевищення ліміту доходу на групі.
Перевищено ліміт доходу на 1–2-й групі — заяву подаєте не пізніше 20-го числа місяця, що настає за календарним кварталом, у якому було перевищення (п. 293.8 ПКУ).
Тобто, якщо перевищие граничний обсяг доходу в I кварталі 2021 року, подати заяву про перехід на «старшу» групу треба буде до 20 квітня
Із суми перевищення треба сплатити підвищену, 15%-ву, ставку єдиного податку. І відобразити цю суму в декларації з ЄП.
Якщо ви змінюєте групу ЄП за своїм добровільним рішенням. Заяву подаєте не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку кварталу, з якого планується перехід на нову групу (пп. 298.1.5 ПКУ).
Якщо хочете поміняти групу ЄП у 2021 році:
з II кварталу подати заяву про перехід треба не пізніше 16 березня.
з III кварталу — до 15 червня включно.
з III кварталу — до 15 вересня включно.
Коли переведуть на нову групу?
З першого числа першого місяця нового кварталу ви станете платником ЄП на новій групі.
Зміни до реєстру платників єдиного податку вносять у день подання заяви. Перевірити, чи перевели вас, можливо в реєстрі єдинників.
Далее
Опубликовано director 19 Фев 2021 в Новости | Нет комментариев
17 февраля 2021 года за основу принят законопроект № 3010 ′′ О частной детективной деятельности ′′
Цель законопроекта — законодательство о реализации частной детективной деятельности как одного из способов обеспечения конституционных гарантий лица и гражданина, субъектов частного права для защиты своих законных прав и интересов.
Проект закона состоит из 22 статей, объединённых в разделах V, которые помимо общих, окончательных и переходных норм определяют и регулируют:
— сфера частной детективной деятельности, включая виды детективных услуг и субъекты их производства (предоставление);
— квалификационные требования к частным детективам;
— Основные права и обязанности частной детективной деятельности, включая правовые механизмы защиты интересов клиентов детективных услуг;
— обязанности субъекта частной детективной деятельности в бухгалтерском учете оказываемых детективных услуг, сохранение конфиденциальной информации, защиту персональных данных, полученных в процессе предоставления детективных услуг;
— организация государственного и общественного контроля частной детективной деятельности.
Согласно законопроекта:
Частным детективом сможет стать гражданин Украины:
- имеющий полное высшее юридическое образование или высшее образование по специальности «правоохранительная деятельность»;
- владеющий государственным языком;
- имеющий стаж работы в области права или правоохранительной деятельности 3 года;
- прошедший обучение с целью занятия частной детективной деятельностью;
- получивший свидетельство о праве на занятие частной детективной деятельностью.
Законопроектом определено, что детективное агентство — юридическое лицо, созданное в форме хозяйственного общества, одним из учредителей (участников) которого является частный детектив, и действующее на основании устава.
Определены следующие виды детективных услуг:
- сбор, фиксирование и исследование сведений, необходимых для рассмотрения дел в уголовном, гражданском, хозяйственном, административном судопроизводстве — заказчиком может быть только сторона производства;
- изучение рынка, поиск и сбор информации из открытых источников с целью подготовки деловых переговоров заказчика, выяснения финансовой платежеспособности, имущественного состояния и благонадежности потенциальных деловых партнеров;
- выяснение биографических и других данных, характеризующих личность, в отношении отдельных граждан (по их письменному согласию) при заключении ими трудовых и иных договоров с заказчиком частных детективных услуг (занятии у него соответствующей вакантной должности), выявление их деловых связей, в том числе с конкурентами заказчика, в Украине и за рубежом;
- поиск лиц, местонахождение которых неизвестно;
- наблюдение за поведением несовершеннолетних, недееспособных, ограниченно дееспособных или лиц с инвалидностью по заказу их законных представителей;
- поиск, обнаружение и фиксирование фактов незаконного использования прав интеллектуальной собственности, принадлежащих заказчику, а также случаев недобросовестной конкуренции;
- проверка достоверности предоставляемой страхователями страховым компаниям информации об обстоятельствах заявленных страховых случаев и др.
Договор о предоставлении частных детективных услуг будет заключаться в письменной форме.
Напомним, что 13 апреля 2017 года парламент уже принимал закон «О частной детективной (розыскной) деятельности», однако 7 июня пятый Президент Украины Петр Порошенко его ветировал.
Далее
Опубликовано director 19 Фев 2021 в Новости | Нет комментариев
Верховна Рада підтримала за основу законопроєкт 4643-д, яким пропонується механізм доступного розмитнення ввезених авто протягом 180 днів.
Про це пише Четверта студія з посиланням на Економічну правду.
Заступник голови податкового комітету Олександр Ковальчук під час представлення проєкту закону зазначив, що ним пропонується митне оформлення транспортних засобів, ввезених на територію України до 31 грудня 2020 року за новою формулою. Вона діятиме протягом 180 днів з дня набрання чинності цього закону.
Формула не залежатиме від вартості автівки, а лише від віку, об’єму та типу двигуна. Право на таке розмитнення отримають водії, що реєструватимуть не більше одного авто на особу.
Дія закону також не поширюватиметься на транспортні засоби, що не відповідають екологічним нормам “Євро-2” або мають походження з країни, визнаною державою-агресором або з тимчасово окупованих територій.
За законом, ставка акцизного податку до сплати складається з базової ставки, що залежить від віку авто та коливається від 0 до 150 євро, а також ставок за об’єм та тип двигуна автівки. Щодо типу, водіям транспортних засобів, що обладнані виключно двигуном внутрішнього згоряння, потрібно буде сплатити додатково 100 євро. Для електрокарів та гібридних авто ставка нульова.
Залежно від об’єму двигуна ставки варіюються від 0,25 до 0,5 євро за 1 куб. см об’єму циліндрів двигуна.
Нагадаємо:
Профільний комітет ВР рекомендував Раді прийняти за основу законопроєкти, які передбачають тимчасове встановлення максимальної ставки розмитнення авто, ввезених на територію України з порушенням митних правил (“євроблях”) до кінця 2020 року, у 1000 євро.
Президент Володимир Зеленський звернувся до голови Верховної Ради Дмитра Разумкова сприяти роботі нардепів і урядовців у складі робочої групи з напрацювання законодавчих ініціатив щодо доступного розмитнення “євроблях”.
Далее
Опубликовано director 19 Фев 2021 в Новости | Нет комментариев
Комітет з питань економічного розвитку рекомендував Верховній Раді прийняти за основу законопроєкт про запровадження на всій території України єдиного київського часу без сезонного переведення годинників.
Про це повідомив перший віцеспікер парламенту Руслан Стефанчук у Facebook.
Проєкт закону Про обчислення часу в Україні № 4201 пропонує встановити в Україні час, що відповідає другому годинному поясу UTC (UA) +2.
Стефанчук розповів, що надіслав листи до НАН та медичних університетів.
“Абсолютно всі, без винятку, висловили підтримку ідеї скасування сезонного переведення годинника, оскільки це негативно впливає на здоров’я людини”, – наголосив політик.
За його словами, економічна доцільність переведення стрілок годинників не доведена.
Водночас Стефанчук відзначив, що при підготовці законопроєкту до другого читання деяким територіальним громадам можуть передбачити можливість запроваджувати регіональний робочий час.
“Також хочу нагадати, що після анексії Криму Російська Федерація одразу ж ухвалила рішення та встановила на тимчасово окупованих територіях московський час. Наше завдання — встановити та закріпити єдиний київський час на всій території України без винятку”, – підкреслив Стефанчук.
Він нагадав, що Луганська та частково Донецька, Харківська та Закарпатські області містяться в інших часових поясах, часова відмінність між ними становить 68 хвилин.
В Україні стрілки годинників переводять на одну годину назад щорічно, в останню неділю жовтня о 4:00, згідно з постановою Кабінету міністрів України №509 від 13 травня 1996 року.
Варто зазначити, що перший віцеспікер Верховної Ради Руслан Стефанчук зареєстрував законопроєкт, яким пропонується відмовитися від подальшого сезонного переведення стрілок годинника і закріпити на території нашої країни єдиний київський час.
Далее
Опубликовано director 18 Фев 2021 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №638/15576/16-ц від 13 січня 2021 року прийшов до висновку, що нотаріус не мав права засвідчувати справжність підпису на документах, які містять відомості, що порочать честь і гідність людини.
У вересні 2016 року Особа 1 звернулася до суду з позовом до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Мусієнко О.І. про визнання неправомірною (незаконною) нотаріальної дії.
Позовна заява мотивована тим, що 26.10.2012 приватний нотаріус посвідчила заяву її колишнього чоловіка, Особи 2, до компетентних органів, в якій містяться відомості, які є недостовірними та порочать її честь і гідність, принижують ділову репутацію.
Зазначала, що, засвідчуючи підпис на такій заяві, нотаріус порушила ст.78 закону «Про нотаріат» у редакції, чинній на час учинення нотаріальної дії, якою встановлені правила справжності підпису на документах.
Ураховуючи наведене, уточнивши позовні вимоги, Особа 1 просила суд: визнати дії приватного нотаріуса щодо засвідчення підпису Особи 2 на заяві від 26.10.2012 неправомірними (незаконними); скасувати нотаріальну дію та направити інформацію про це та процесуальні документи до Міністерства юстиції для виключення заяви Особи 2 від 26.10.2012 з реєстру нотаріальних дій.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дзержинського райсуду від 19.02.2020 в задоволенні позову Особи 1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що при засвідченні заяви Особи 2 приватним нотаріусом було дотримано всі вимоги закону «Про нотаріат.
Щодо порушень нотаріусом ст.78 закону «Про нотаріат» позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою ХАС від 29.05.2020 апеляційну скаргу Особи 1 залишено без задоволення, а рішення Дзержинського райсуду від 19.02.2020— без змін.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції забезпечив повний та всебічний розгляд справи і правильно застосував норми права, дійшовши обґрунтованого висновку, що позивачем належними й допустимими доказами не підтверджено неправомірності (незаконності) дій нотаріуса при посвідченні спірної заяви. Також суд зазначив, що, засвідчуючи справжність підпису на документах, нотаріус не посвідчує фактів, викладених у документах.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2020 року до Верховного Суду, Особа 1, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її позов.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди формально розглянули спір, пославшись на загальні норми закону «Про нотаріат», у той час як позов заявлявся конкретно щодо порушення норми ст.78 закону «Про нотаріат» у редакції, чинній на час учинення нотаріальної дії. Суди не дали оцінки тому, що спірна заява, яку засвідчила нотаріус, містить дані, які порочать честь і гідність, тому вона на той час не могла бути засвідчена.
Уважає, що належно довела обґрунтованість своїх позовних вимог, а суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, безпідставно відмовив їй у задоволенні позову.
Також посилається на порушення судами норм процесуального права, що нею був заявлений обґрунтований відвід судді районного суду, який задоволено не було, а суд апеляційної інстанції незаконно розглянув справу без її участі.
Відзив на касаційну скаргу відповідач до суду не подав <…>.
Фактичні обставини справи, установлені судами
26.10.2012 приватним нотаріусом Харківського МНО Мусієнко О.І. була посвідчена заява до компетентних органів.У заяві Особа 2 зазначив: «Я, Особа 2, перебуваючи в ясному розумі та твердій пам’яті, маючи повну цивільну дієздатність, заявляю, що всі дії, учинені адвокатом Особою 3 відносно моїх прав та інтересів, а також відносно мого майна, зокрема моєї особистої квартири, що знаходиться за Адресою 1, учинені ним за моїм дорученням, у моїх інтересах і повністю схвалені мною. Ніяких претензій до його роботи та його дій, що стосуються мене, я ніколи не мав, та не маю зараз.
Свою колишню дружину Особу 1, яка намагалася відібрати моє майно, у тому числі зазначену квартиру, я ніколи не уповноважував діяти від мого імені, в тому числі писати будь-які скарги від мого імені чи в моїх інтересах. До того ж наші з нею інтереси є протилежними.
Хочу заявити, що Особа 1 є дуже непорядною людиною: викрала мої документи на квартиру, мій паспорт та інші особисті документи, переховує від мене поштову кореспонденцію, отриману на моє ім’я. Також Особа 1 намагалася безпідставно визнати мене недієздатним і призначитися моїм опікуном з ціллю заволодіння вказаною квартирою та притягнути мене до кримінальної відповідальності за надуманими підставами з цією ж ціллю.
Усі скарги, написані нею на адвоката Особу 3 є цілком безпідставними та переслідували спочатку мету примусити адвоката Особу 3 відмовитися від захисту моїх прав та інтересів, а коли це їй не вдалося, зараз переслідує мету помститися адвокату за мій належний захист, що не дало їй можливості заволодіти моїм майном» <…>.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Мотиви, з яких виходить ВС, і застосовані норми права
Згідно із ч.1 ст.58 Конституції закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до ст.5 ЦК акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
Акт цивільного законодавства не має зворотної дії в часі, крім випадків, коли він пом’якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
Якщо цивільні відносини виникли раніше й регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов’язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Згідно із ч.1 ст.78 закону «Про нотаріат» у редакції, чинній на час засвідчення нотаріусом спірної заяви від 26.10.2012, нотаріус, посадова особа органу місцевого самоврядування, начальник установи виконання покарань засвідчують справжність підпису на документах, зміст яких не суперечить законові та які не мають характеру угод і не містять відомостей, що порочать честь і гідність людини.
Звертаючись до суду з позовом, Особа 1 посилалася на порушення нотаріусом саме вказаної норми права в частині того, що заява від 26.10.2012 містила відомості, що порочать її честь і гідність.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд не забезпечив повного та всебічного розгляду справи, на вказану обставину та доводи Особи 1 уваги не звернув, не дав правової оцінки вказаній нормі права щодо спірних правовідносин і фактично не розглянув обґрунтованість її позовних вимог.
Це є порушенням п.3 ч.1 ст.382 ЦПК, в якому сказано, що апеляційний суд у постанові має зазначити мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.
При цьому суд апеляційної інстанції застосував ч.1 ст.78 закону «Про нотаріат» у редакції, яка набула чинності після вчинення нотаріусом оспорюваної нотаріальної дії <…>.
Оскільки суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості під час розгляду справи в касаційному порядку встановлювати нові обставини або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, суд апеляційної інстанції не провів належного апеляційного перегляду рішення районного суду по суті позовних вимог, тому усунути вказані недоліки розгляду справи на стадії касаційного перегляду неможливо, у зв’язку із чим справу необхідно передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Отже, прохання Особи 1 про ухвалення ВС власного рішення є передчасним.
При цьому колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги Особи 1, що апеляційний суд незаконно розглянув справу без її участі, що є обов’язковою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд, оскільки ухвалою ХАС від 17.04.2020 було відкрито апеляційне провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами, установленими для розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами (ч.1 ст.369 ЦПК).
Не заслуговують на увагу й доводи заявника щодо заявленого нею відводу судді районного суду, оскільки підстав для задоволення відводу судді, передбачених у ст.36 ЦПК, не було, про що правильно зазначено в ухвалі.
Керуючись стст.400, 402, 409, 411, 416, 419 ЦПК, ВС
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Особи 1 задовольнити частково.
Постанову Харківського апеляційного суду від 29.05.2020 скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Далее
Опубликовано director 18 Фев 2021 в Новости | Нет комментариев
Кабинет министров Украины одобрил введение функции изменения и заказа удостоверения водителя в приложении и на госпортале «Дия».
Соответствующее решение принято на заседании 17 февраля, передает Интерфакс-Украина.
«Есть очень много жизненных обстоятельств, почему нужно изменить удостоверение водителя: в случае изменения фамилии, или если человек потерял удостоверение, или если закончился срок его действия. Это можно будет сделать в несколько кликов, а потом забрать пластиковое удостоверение в сервисном центре МВД», — сказал в ходе представления проекта вице-премьер, министр цифровой трансформации Михаил Федоров.
При этом, по словам Федорова, чтобы забрать удостоверение в сервисном центре, пока еще нужно будет предоставлять медицинскую справку.
«Мы активно работаем с Минздравом для того, чтобы в ближайшее время у нас появилась возможность также оцифровать эти формы справок», — добавил Федоров.
Источник: https://biz.censor.net/n3248484
Далее
Опубликовано director 18 Фев 2021 в Новости | Нет комментариев
З 22 лютого в Україну повертається адаптивний карантин.
Про це нагадав у своєму Telegram-каналі міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет та розповів, як працюватимуть школи і дитячі садки.
Згідно з постановою, забороняється відвідування закладів освіти, якщо на самоізоляції через контакт із пацієнтом з COVID-19 перебуває понад 50% учнів та персоналу.
За словами Шкарлета, якщо регіон потрапить у “червону” зону, то робота дитсадків, спецзакладів освіти та початкових класів продовжиться.
Для школярів 5-11 класів у “червоній” зоні буде дистанційне навчання.
Далее
Опубликовано director 17 Фев 2021 в Новости | Нет комментариев
16 лютого 2020 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» (проєкт № 2695).
Законом внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу, а також законів України «Про дорожній рух» та «Про Національну поліцію», якими:
посилено відповідальність за керування транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння;
змінено механізм притягнення до відповідальності за адміністративні правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, скасувавши нарахування штрафних балів;
легалізовано використання поліцейськими технічних засобів відеозапису з обов’язковим долученням матеріалів відеофіксації до протоколу про адміністративне правопорушення тощо.
Законом встановлено, що «керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, — тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб — накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».
Законом доповнено Кримінальний кодекс статтею 2861 «Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами в стані сп’яніння», згідно з якою:
«1. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, —
карається позбавленням волі на строк до трьох років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від трьох до п’яти років.
2. Ті самі діяння, вчинені в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якщо вони заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження, —
караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п’яти до восьми років.
3. Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якщо вони спричинили смерть потерпілого, —
караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п’яти до десяти років.
4. Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якщо вони спричинили загибель кількох осіб, —
караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від семи до десяти років».
Джерело: https://ukrainepravo
Далее
Опубликовано director 17 Фев 2021 в Новости | Нет комментариев
Уже в 2023 році усі санітарно-епідеміологічні висновки надаватимуться в електронному форматі. Про це заявила Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька, інформує Урядовий портал.
Щороку Держпродспоживслужба видає декілька десятків тисяч висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи. Голова Держпродспоживслужби наголосила, що перевести їх в електронний формат – одне з пріоритетних завдань.
«Основний напрям для нашої роботи сьогодні – це максимальна діджиталізація процесів, зазначила Владислава Магалецька. — Від цього залежить дуже багато, починаючи від покращення бізнес-клімату, закінчуючи підвищенням рівня якості продукції та створення дійсно ефективної системи взаємодії по лінії «держава – бізнес- споживач».
Серед інших ініціатив з діджиталізації Голова Держпродспоживслужби окреслила наступні:
- автоматизація оформлення та перехід в електронний формат дозвільних документів та сертифікатів;
- створення інтегрованої платформи реєстрів Держпродспоживслужби та інтеграція з платформою «ДІЯ»;
- інтеграція з міжнародними системами та партнерами для спрощення експортно-імпортних операцій та підвищення рівня довіри до України;
- підвищення операційної ефективності роботи служби за рахунок централізації процесів та технічного забезпечення;
- підвищення рівня аналізу та обробки даних.
Переважну більшість цих ініціатив заплановано втілити у найближчі три роки.
Далее
