Юридическая Компания
ЛегаЛ

Опубликованоdirector

Транспортний податок, що змінилось у 2021 році

Опубликовано 16 Фев 2021 в Новости | Нет комментариев

Транспортний податок, що змінилось у 2021 році

ГУ ДПС у Вінницькій області інформує платників податків, що в зв’язку із зміною з 01 січня 2021 року розміру мінімальної заробітної плати, змінилася розрахункова величина для визначення об’єкту оподаткування транспортним податком.

Відповідно до норм Податкового кодексу України, об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. У 2020 році розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня становив 4723 грн. Тож  в 2020 році оподаткуванню підлягали легкові автівки, середньоринкова вартість яких становила понад 1 771 125 грн. Станом на 1 січня 2021 року розмір мінімальної заробітної плати зріс до 6000 грн, тому об’єктом оподаткування є легкові автомобілі середньоринкова вартість яких становить понад 2 250 000 грн. Ставка податку не змінилась і становить у розрахунку на календарний рік 25 000 грн за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування.

Далее

Запроваджено нові пакети медичних послуг, які фінансуватимуться з бюджету у 2021 році.

Опубликовано 16 Фев 2021 в Новости | Нет комментариев

Запроваджено нові пакети медичних послуг, які фінансуватимуться з бюджету у 2021 році.

Міністерство охорони здоров’я України ініціює запровадження нових пакетів медичних послуг, які фінансуватимуться з бюджету у 2021 році.

Про це повідомляє прес-служба МОЗ.

Пропонується додати такі пакети послуг:

  • «Ведення вагітності в амбулаторних умовах»;
  • «Лікування та супровід пацієнтів з  гематологічними та онкогематологічними захворюваннями у дорослих та дітей у амбулаторних та стаціонарних умовах»;
  • «Стоматологічна медична допомога в амбулаторних умовах»;
  • «Психіатрична допомога, яка надається мобільними мультидисциплінарними командами»;
  • «Супровід та лікування дорослих та дітей, хворих на туберкульоз, на первинному рівні медичної допомоги»;
  • «Готовність до реагування на епідемії»;
  • «Лікування пацієнтів методом гемодіалізу в амбулаторних умовах».

Фінансування відповідних пакетів має розпочатися з ІІ кварталу цього року.

Окрім цього, у зв’язку із ситуацією, що склалася в Україні та світі з поширенням COVID-19, проєктом постанови передбачено залишити пакет «Стаціонарна допомога пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2». А отже, фінансування медичних закладів, які лікують пацієнтів із цим захворюванням, продовжиться.

Також у III та IV кварталах буде здійснюватися реімбурсація переліку препаратів, які підлягатимуть відшкодуванню у рамках Програми медичних гарантій. Йдеться, зокрема, про інсуліни та десмопресин для лікування цукрового й нецукрового діабету в амбулаторних умовах, а також засоби для лікування епілепсії та психічних розладів.

Далее

Зменшення суми боргу, внаслідок часткового виконання зобов`язання боржником: КГС ВС

Опубликовано 16 Фев 2021 в Новости | Нет комментариев

Зменшення суми боргу, внаслідок часткового виконання зобов`язання боржником: КГС ВС
?Постанова КГС ВС від 03.02.2021 № 910/14761/19:
?‍⚖️Суддя-доповідач: Кондратова І.Д.
✅ При зменшенні суми боргу, внаслідок часткового виконання зобов`язання боржником, сума погашення має відніматися не від основного боргу, який існував на початок розрахункового місяця, а від суми основного боргу, помноженої на індекс інфляції у цьому місяці (фактичної вартості грошей на кінець розрахункового місяця з урахуванням інфляційних процесів), а подальший розрахунок інфляційних збитків здійснюється з урахуванням саме проіндексованого залишку основного боргу за попередній місяць у тій же послідовності
⚡Ключові тези:
✔1.1. У жовтні 2019 року Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (надалі — АТ «НАК «Нафтогаз України», позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еско-Експерт» (надалі — ТОВ «Еско-Експерт», відповідач) про стягнення 7 970 767,87 грн, з яких 4 068 389,03 грн — основного боргу, 1 083 527,47 грн — пені, 542 502,90 грн — 3% річних та 2 276 348,47грн — інфляційних втрат.
1.2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором про переведення боргу № 18/2439-БО від 04.12.2018, який виник у первісного боржника (ТОВ «Київцентртеплоенерго») перед кредитором (АТ НАК «Нафтогаз України») за договором постачання природного газу № 1149/16-БО-41 від 15.12.2015. Сума простроченого та не сплаченого основного боргу складає 4 068 389, 03 грн (п.2.1 договору №18/2439-БО).
1.3. У зв`язку з порушенням відповідачем грошового зобов`язання за вищезазначеним договором, позивач просить стягнути з відповідача 1 083 527,47 грн — пені, 54 252,90 грн — 3% річних та 2 276 348,47 грн інфляційних втрат.
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.02.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2020 у справі № 910/14761/19, позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Еско-Експерт» на користь АТ «НАК «Нафтогаз України» 4 068 389, 03 грн — основної заборгованості, пеню в розмірі 1 083 527, 47 грн, 3% річних в розмірі 542 502, 90 грн, інфляційні втрати в розмірі 2 152 132, 29 грн та судовий збір. В частині позовних вимог про стягнення інфляційних втрат в розмірі 124 216,18 грн суд відмовив.
2.2. Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що відповідач у встановлений договором про переведення боргу строк свого обов`язку з перерахування коштів належним чином не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, у зв`язку із чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 4 086 389, 03 грн.
2.3. Суд першої інстанції вказав, що наданий позивачем розрахунок пені арифметично правильний, а тому позовні вимоги в частині стягнення пені задовольнив у повному обсязі у розмірі 1 083 527, 47 грн.
2.4. Також суд першої інстанції, здійснивши перерахунок 3% річних, погодився з заявленим до стягнення їх розміром в сумі 542 502,90 грн.
2.5. Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 2 276 348,47 грн, суд першої інстанції, здійснивши перерахунок в межах періодів визначених позивачем, дійшов висновку про їх задоволення в сумі 2 152 132,29 грн.
2.6. Апеляційний господарський суд погодився з такими висновками суду першої інстанції. При цьому, посилаючись на правову позицію щодо застосування частини 2 статті 625, яка викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18 вказав, що нарахування інфляційних втрат з урахуванням збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця є правомірним, оскільки інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання. Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Позиція Верховного Суду
4.1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частини 1 та 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України).
4.2. Як вже зазначалось, касаційне провадження у справі відкрито відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
4.3. АТ «НАК «Нафтогаз України» стверджує, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норму частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, без урахування висновків щодо застосування цієї норми у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 904/10242/17, від 04.12.2018 у справі № 913/63/18, від 05.07.2019 у справі № 905/600/18 та від 26.06.2020 у справі № 905/21/19.
4.4. Заявник касаційної скарги стверджує, що суди першої та апеляційної інстанцій здійснили перерахунок інфляційних втрат без урахування збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця.
4.5. У справах № 904/10242/17, № 913/63/18 та № 905/600/18 предметом спору були 3% річних та інфляційні втрати, нараховані позивачем за несвоєчасне виконання відповідачем зобов`язань щодо сплати стягнутої на підставі судового рішення заборгованості. У справі № 905/21/19 предметом спору було стягнення основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання укладеного між сторонами спору договору постачання природного газу №4931/1617-БО-6 від 26.01.2017.
4.6. У вказаних справах, як і у справі, що переглядається, рішення судів першої та апеляційної інстанцій оскаржувалися до суду касаційної інстанції у зв`язку з незгодою АТ «НАК «Нафтогаз України» із здійсненим судами перерахунком інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов`язань та із неправильним, за твердженням скаржника, застосуванням судами попередніх інстанцій частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.
4.7. Правовідносини у справах № 904/10242/17, № 913/63/18, № 905/600/18 та № 905/21/19 є подібними, оскільки розходження у деяких деталях цих справ не може впливати на висновок про подібність правовідносин, з огляду на те, що в усіх цих справах для вирішення питання правомірності стягнення інфляційних втрат необхідно було дослідити питання щодо порядку здійснення нарахування інфляційних втрат, а саме, чи потрібно включати до суми боргу за кожний розрахунковий місяць суму боргу з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, зменшену на суму погашення заборгованості у розрахунковому місяці.
4.8. У справах № 904/10242/17, № 913/63/18 та № 905/600/18 Верховний Суд дійшов таких висновків.
4.9. За змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
✔4.10. Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
✔4.11. Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.
✔4.12. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
✔4.13. При цьому суд вказав, що інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання, відповідно, нарахування інфляційних втрат за наступний період необхідно здійснювати позивачем з урахуванням збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця.
✔4.14. Питання розрахунку інфляційних втрат у зв`язку з простроченням боржником виконання грошового зобов`язання також було предметом розгляду об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 905/21/19, за наслідками розгляду якого об`єднана палата в постанові від 26.06.2020 виклала правовий висновок про те, що при зменшенні суми боргу, внаслідок часткового виконання зобов`язання боржником, сума погашення має відніматися не від основного боргу, який існував на початок розрахункового місяця, а від суми основного боргу, помноженої на індекс інфляції у цьому місяці (фактичної вартості грошей на кінець розрахункового місяця з урахуванням інфляційних процесів). А подальший розрахунок інфляційних збитків здійснюється з урахуванням саме проіндексованого залишку основного боргу за попередній місяць у тій же послідовності (шляхом перемножування на індекс інфляції за наступний місяць та віднімання конкретної суми погашення боргу у новому розрахунковому місяці).
4.15. В свою чергу у справі, що переглядається, суди першої та апеляційної інстанцій здійснивши перерахунок інфляційних втрат посилалися на правову позицію, що викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18 щодо застосування судами попередніх інстанцій норми частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.
4.16. З огляду на те, що правовідносини у цій справі та справах, на які посилається скаржник, є подібними, а також зважаючи на те, що суди попередніх інстанцій при здійсненні перерахунку інфляційних втрат врахували правові позиції, які вказані АТ «НАК «Нафтогаз України» в касаційній скарзі, Верховний Суд не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.
4.17. Враховуючи межі повноважень суду касаційної інстанції, доводи скаржника щодо необхідності здійснення перерахунку інфляційних втрат Верховний Суд відхиляє, оскільки відповідно до частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним.

 

Далее

Кому необхідно задекларувати доходи за 2020 рік

Опубликовано 15 Фев 2021 в Новости | Нет комментариев

Кому необхідно задекларувати доходи за 2020 рік

В Північному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків нагадують, що з початку 2021 року розпочалась кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2020 року.

Останній день подання декларації про майновий стан і доходи припадає на 30 квітня 2021 року, а термін сплати задекларованих сум податків за цими деклараціями спливає 30-го липня.

Так декларацію подають громадяни, які отримували доходи, з яких під час виплати протягом 2020 року податок на доходи фізичних осіб не утримувався, чи одержували доходи від фізичних осіб, які не мають статусу податкових агентів (в тому числі від здачі в оренду власного рухомого чи нерухомого майна, продажу власного майна, продажу власної сільгосппродукції фізичним особам, тощо), а також отримували доходи від продажу інвестиційних активів та іноземні доходи. Мають обов’язок подавати декларацію і громадяни, які отримали спадок від осіб, які не є членами сім’ї першого та другого ступеня споріднення та подарунки від осіб, які не є членами сім’ї першого ступеня споріднення.

Водночас, визначено категорію громадян, яким не потрібно подавати до податкових органів річну податкову декларацію про майновий стан та доходи. Зокрема, Декларація не подається, якщо платник податків (декларант) отримував доходи:

у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких вже сплачено податок, відповідно до пункту 174.3 статті 174 ПКУ;

від операцій продажу (обміну) майна, дарування з нотаріальним посвідченням договорів, за якими був сплачений податок на доходи фізичних осіб;

виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених IV розділом ПКУ;

від податкових агентів, що не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Звертаємо увагу, що за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються, зокрема, об’єкти спадщини, які успадковують члени сім’ї першого ступеня споріднення – батьки, чоловік або жінка, діти, в тому числі усиновлені; члени сім’ї другого ступеня споріднення: рідні брати і сестри, бабуся, дідусь з боку матері з боку батька, внуки.

Податкова декларація подається платником до податкового органу за місцем своєї податкової адреси.

Проте громадяни мають можливість подати таку декларацію не відвідуючи податкову службу, а скориставшись електронним сервісом ДПС – Е-кабінетом. https://cabinet.tax.gov.ua/ У разі подання декларації в електронній формі з використанням електронного підпису необхідно здійснити таке відправлення не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

При цьому, як і раніше декларацію можна надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення — не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, і звичайно подати до контролюючого органу особисто або уповноваженою на це особою.

Далее

Податкові канікули для ФОП 1 групи

Опубликовано 15 Фев 2021 в Новости | Нет комментариев

Податкові канікули для ФОП 1 групи
Як повідомило ДПС у Львівській області встановлено податкові канікули для ФОП I групи до ❗травня включно.
Фізичних осіб – підприємців першої групи звільнено від сплати єдиного податку та єдиного внеску з грудня до травня 2021 року включно.
Попри ненарахування та несплату єдиного внеску цей період ❗буде включено до страхового стажу таких підприємців.
Не підлягають сплаті єдиний податок за грудень 2020 року у сумі 210 грн, а також єдиний внесок за грудень – 1100 грн.
Також єдиний податок не сплачується протягом січня – травня 2021 року, а ЄСВ за I квартал та квітень – травень 2021 року.
Отже, вперше такі підприємці сплачуватимуть ?єдиний податок у сумі 227 грн. у червні місяці, а ?єдиний внесок у сумі 1320 грн. у липні 2021 року.
Детальніше у Законі №1072-ІХ
Далее

Закон про волонтерську діяльність планують змінити, деталі далі

Опубликовано 15 Фев 2021 в Новости | Нет комментариев

Закон про волонтерську діяльність планують змінити, деталі далі

У Верховній Раді України зареєстровано проєкт Закону № 5029  про внесення змін до Закону України «Про волонтерську діяльність».

Пропонується розширити права організацій та установ, що залучають до своєї діяльності волонтерів. Такі організації зможуть:

  • на власний розсуд вирішувати укладати договір про провадження волонтерської діяльності чи ні;
  • отримувати кошти та інше майно для здійснення волонтерської діяльності, самостійно визначати напрями такої діяльності;
  • видавати волонтерам посвідчення та відшкодовувати волонтерам витрати, пов’язані з наданням ними волонтерської допомоги.

Також організації зможуть запрошувати іноземців та осіб без громадянства для провадження волонтерської діяльності на території України і направляти наших громадян за кордон.

Однак, законопроєктом передбачаються й обов’язки для організацій та установ, що залучають волонтерів. Пропонується передбачити такі зобов’язання:

  • забезпечувати волонтерам безпечні та належні для життя і здоров’я умови;
  • страхувати життя і здоров’я волонтерів на період волонтерської діяльності;
  • здійснювати підготовку волонтерів;
  • надавати волонтерам достовірну, точну та повну інформацію щодо змісту та особливостей волонтерства.

Крім того, проєктом Закону розширюються напрями здійснення волонтерської діяльності, зокрема регулюється надання допомоги волонтером онлайн.

Джерело: Юридична газета

Далее

Оцінка нерухомого майна у 2021 році

Опубликовано 12 Фев 2021 в Новости | Нет комментариев

Оцінка нерухомого майна у 2021 році

01.07.2020 року набрали чинності положення пунктів 2-5 розділу I Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ліквідації корупційної схеми у сфері реєстрації інформації зі звітів про оцінку об’єктів нерухомості та прозорості реалізації майна №354-IX від 05.12.2019 року, якими внесено зміни до Податкового кодексу України щодо функціонування у складі Єдиної бази даних звітів про оцінку модуля електронного визначення оціночної та/або ринкової вартості, сервісів електронного визначення оціночної вартості та автоматичного формування електронних довідок про оціночну вартість об’єкта нерухомості.

Автоматичне визначення вартості майна — без залучення оцінювача

Так, з 01 липня 2020 року визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості мало би здійснюватися автоматично, на підставі даних про об’єкт нерухомості, внесених до Єдиної бази будь-якою особою за допомогою мережі Інтернет, що підтверджуються офіційними документами на такий об’єкт. Перелік даних, які вносяться особою до Єдиної бази з метою визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості, затверджується Фондом державного майна України.

❗️Потрібно зазначити, що визначеного вище переліку даних які вносяться особою до Єдиної бази з метою визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості, досі не затверджено (і невідомо навіть чи є проект вказаного документу), а отже скористатися послугою автоматичної оцінки, відповідно, неможливо.

? Фактично, з 01 липня 2020 року оцінити майно зміг би будь-хто без залучення оцінювача, проте досі вказана функція не працює. За повідомленням ФДМУ, зробленим в липні 2020 року, «розробка, тестування та введення в промислову експлуатацію такої інформаційно-телекомунікаційної системи потребує значних витрат часу та коштів, які були спочатку передбачені Фонду в Державному бюджеті на 2020 рік. Втім, через об’єктивну необхідність фінансувати більш нагальні програми щодо підтримки медичної, соціальної сфери під час пандемії коронавірусної хвороби COVID-19 та спричиненого нею карантину, ця стаття бюджетних витрат була повністю урізана».

❗️Таким чином, станом на 12.02.2021 року для оцінки нерухомого майна потрібно звертатися до суб’єкта оціночної діяльності (оцінювача).

✅  11 лютого 2021 року ФДМУ на своєму сайті повідомив, що сервіс електронних довідок про оціночну вартість буде запущено в другому кварталі 2021 року!

✅  Фонд державного майна розпочав процедуру пошуку коштів серед міжнародних донорів. За сприяння Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) Фонд провів необхідні технічні роботи і готовий до введення в експлуатацію послуги електронного визначення оціночної вартості та автоматичного формування електронних довідок про оціночну вартість об’єкта нерухомості у ІІ кварталі 2021 року.

Довідка про оціночну вартість об’єкта нерухомості

За результатом визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості Єдиною базою має формуватися довідка про його оціночну вартість з автоматичним присвоєнням кожній довідці унікального реєстраційного номера.

Якщо особа не погоджується з результатами автоматичного визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості, вона має право звернутися до суб’єкта оціночної діяльності (оцінювача) з метою визначення ринкової вартості такого об’єкта.

? Оціночна вартість нерухомого майна буде оприлюднюватися атвоматично в режимі реального часу з 01.07.2020

Внесення інформації зі звітів про оцінку до Єдиної бази здійснюється суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачем) на підставі звіту про оцінку, електронна версія якого зберігається в Єдиній базі. Перелік даних про об’єкт нерухомості зі звіту про оцінку, які вносяться суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачем) до Єдиної бази з метою реєстрації звіту у Єдиній базі, затверджується Фондом державного майна України. Звіти про оцінку реєструються в Єдиній базі суб’єктами оціночної діяльності (оцінювачами) виключно з використанням кваліфікованого електронного підпису оцінювачів, які безпосередньо проводили оцінку.

Реєстрація звіту про оцінку з присвоєнням йому унікального реєстраційного номера здійснюється Єдиною базою за умови, що визначена у звіті про оцінку ринкова вартість об’єкта нерухомості перебуває в межах допустимого 25-відсоткового цінового діапазону ринкових цін на співставні об’єкти нерухомості, інформація про які міститься у Єдиній базі. Алгоритми встановлення Єдиною базою співставних об’єктів нерухомості визначаються Фондом державного майна України.

Доступ, внесення, перевірка інформації до/з Єдиної бази здійснюються безоплатно. Формування електронних довідок про оціночну вартість об’єкта нерухомості здійснюється безоплатно.

Звіт про оцінку, не зареєстрований у Єдиній базі, без присвоєного унікального реєстраційного номера відповідно до вимог цієї статті або з дати реєстрації якого минуло більше шести місяців, для цілей оподаткування не застосовується. Єдина база не присвоює унікальний реєстраційний номер звіту про оцінку, якщо з дати звіту про оцінку (або у разі здійснення рецензування звіту про оцінку — з дати завершення такого рецензування) минуло більше п’яти робочих днів.

Під час посвідчення правочинів з продажу (обміну) об’єктів нерухомості нотаріус перевіряє зміст електронної довідки про оціночну вартість об’єкта нерухомості на достовірність даних про об’єкт нерухомості, унікальний реєстраційний номер та дату формування цієї довідки або реєстрації звіту про оцінку в Єдиній базі та наявність присвоєного йому унікального реєстраційного номера, а також звіряє інформацію про суб’єкта оціночної діяльності (оцінювача) та ринкову вартість об’єкта нерухомості, які містяться у звіті про оцінку, з даними Єдиної бази.

⭕️ Довідка про оціночну вартість об’єкта нерухомості за результатами електронного визначення оціночної вартості є чинною впродовж 30 календарних днів з дня її формування Єдиною базою.

Доступ нотаріуса до Єдиної бази для перевірки факту формування Єдиною базою довідки про оціночну вартість об’єкта нерухомості чи реєстрації звіту про оцінку в Єдиній базі та присвоєння йому унікального реєстраційного номера, а також для внесення до Єдиної бази інформації про ціну об’єкта нерухомості, зазначену в договорі купівлі-продажу, що ним посвідчується, є безоплатним.

Джерело: https://dreamdim.ua

Далее

Належне оформлення роботодавцем припинення трудових відносин у разі смерті працівника

Опубликовано 12 Фев 2021 в Новости | Нет комментариев

Належне оформлення роботодавцем припинення трудових відносин у разі смерті працівника

Роз’яснення з питання належного оформлення роботодавцем припинення трудових відносин у разі смерті працівника надало Управління Держпраці в Кіровоградскькій області Інна Кривенко.

 Працівник може бути звільнений тільки з підстав, передбачених законодавством. Однак, Кодекс законів про працю України не містить такої підстави припинення трудового договору, як смерть працівника. Тому, в такому випадку припинення трудового договору провадиться на підставі норм трудового законодавства з урахуванням норм цивільного законодавства.

У разі смерті працівника роботодавець повинен оформити припинення з ним трудових відносин, а саме видати відповідний наказ та усі належні померлому працівникові грошові суми виплатити членам його сім’ї або спадкоємцям.

Нагадаємо, що належним чином оформлене свідоцтво про смерть або ж рішення суду є підставою для припинення трудових відносин з померлим працівником. Поки у вас на руках не буде такого документа, припинити трудовий договір з таким працівником не вийде.

Кому виплатити зарплату померлго працівника?

За правилами ч. 1 ст. 1227 Цивільного Кодексу України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім’ї, а у разі їх відсутності — входять до складу спадщини.

Отже, невиплачену за життя зарплату працівника за правилами Цивільного Кодексу України треба виплатити членам сім’ї.

При цьому, зверніть увагу, що ч. 6 ст. 83 КЗпП регулює це питання по-своєму і зазначає, що у разі смерті працівника грошова компенсація за невикористані ним дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, виплачується спадкоємцям. Як бачимо, якщо ст. 1227 ЦКУ говорить про виплату зарплати працівника, що помер, членам сім’ї, то в цій нормі вже з’являються не члени сім’ї, а «спадкоємці».

У більшості випадків судова практика вважає, що заробітну плату (у тому числі грошову компенсацію за невикористані померлим дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей) члени сім’ї померлого або оголошеного померлим можуть одержати відразу після відкриття спадщини (в день смерті, або в день, з якого особа оголошується померлою), а спадкоємці (не члени сім’ї) — у строк, установлений для прийняття спадщини, тобто через шість місяців з дати смерті (рішення Деснянського районного суду м. Києва у справі № 754/12893/16-ц від 11.12.2017 р.).

Таким чином, судова практика визнає можливість виплати компенсації за невикористану відпустку членам сім’ї померлого. Основний аргумент: компенсація за невикористані дні відпустки входить до фонду додаткової заробітної плати (п.п. 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5).

У свою чергу, суми зарплати виплачуються членам сім’ї померлого, тому роботодавець також має право виплатити членам сім’ї померлого працівника й компенсацію за невикористану відпустку.

Члени сім’ї: хто це?

Залишилося тільки розібратися, хто ж входить до кола таких осіб. Для цього нам знадобиться Сімейний Кодекс України.

Відповідно до ст. 3 Сімейного Кодексу України  сім’ю складають особи, які одночасно:

1) спільно проживають;

2) пов’язані спільним побутом;

3) мають взаємні права та обов’язки.

Які документи знадобляться?

Якщо за отриманням виплат до вас звернувся член сім’ї померлого, який підходить під вищезгадані вимоги, він повинен надати підтвердні документи. Отже, для отримання виплат померлого родич повинен:

1) написати заяву на виплату;

2) надати копії підтвердних документів, серед яких:

• свідоцтво про смерть працівника або рішення суду;

• документи, що підтверджують, що він був членом сім’ї померлого (копія свідоцтва про шлюб, копія свідоцтва про народження (про усиновлення)), копії документів, які підтверджують факт спільного проживання, загального побуту, взаємних прав і обов’язків, кровного споріднення).

Працівник помер, а спадкоємці не з’являються: що робити із заробітною платою?

Трапляється й таке, що ніхто не звертається за належними померлому виплатами.

У такому разі рекомендуємо надіслати на адресу померлого рекомендований лист, щоб повідомити про належні суми працівникові.

Якщо такі дії ні до чого не призвели, у роботодавця є два варіанти:

— зберігати кошти, які належать працівникові, до появи спадкоємців. Списувати суму зарплати не можна;

— звернутися до послуг нотаріуса. Установа як боржник може погасити свій борг шляхом внесення заробітної плати, що належить померлому, на депозит нотаріуса (ч. 1 ст. 537 ЦКУ, лист Мін’юсту від 12.03.2012 р. № 113-0-2-12/13.1). Підтверджує факт унесення коштів на депозит квитанція, яку нотаріус видає після того, як переконається у надходженні коштів на рахунок.

Трапляються й випадки, коли зарплату померлого вже зараховані на зарплатний рахунок, а потім тільки з’ясувалося, що такий працівник помер. Що ж робити у такому разі? Виходить, що виконати положення ч. 1 ст. 1227 ЦКУ вже не вийде?

У такому разі повідомте банк про смерть працівника, а він, у свою чергу, повинен закрити рахунок клієнта, щоб не допустити зняття грошей особами, які не мають на це права, адже проконтролювати цей процес ані ви, ані банк вже не можете.

У такому разі ці суми вже входять до складу спадщини померлого й будуть отримані членами сім’ї або іншими особами тільки після прийняття спадщини.

 

 

Далее

Затверджено типову форму обліку доходів і витрат фізичними особами – підприємцями

Опубликовано 11 Фев 2021 в Новости | Нет комментариев

Затверджено типову форму обліку доходів і витрат фізичними особами – підприємцями

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що на офіційному субсайті Міністерства фінансів України за посиланням https://mof.gov.ua/uk/regulatory_acts_draft_for_discussion_2021-483 розміщено проект наказу «Про затвердження типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення» (Наказ).

Документ розроблено відповідно, зокрема до пунктів 19, 20 Закону України від 14 липня 2020 року № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» та п. 44.1 ст. 44 глави 1 розділу II Податкового кодексу України.

Наказом затверджено:

● типову форму, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність;

● Порядок  ведення типової  форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність.

Наказ набере чинності з дня його офіційного опублікування.

Далее

Принцип единства юридической судьбы земельного участка и расположенных на нем зданий: ВС

Опубликовано 10 Фев 2021 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

Принцип единства юридической судьбы земельного участка и расположенных на нем зданий: ВС

Верховный Суд разъяснил принцип единства юридической судьбы земельного участка и расположенных на нем зданий, сооружений. Об этом сообщила пресс-служба ВС.

Соответствующее постановление по делу № 318/1274/18 ВС принял 20.01.2021.

Суть дела: местный суд, с решением которого согласился суд апелляционной инстанции, отказал в удовлетворении иска о признании права собственности на земельный участок по приобретательной давности, поскольку иск предъявлен к ненадлежащему ответчику — сельскому совету, ликвидированному в результате объединения территориальных общин, а надлежащим ответчиком является городской совет, в который перешли права упомянутого сельсовета.

Коллегия судей Гражданского суда ВС отменила предыдущие судебные решения и направила дело на новое рассмотрение в суд первой инстанции, приведя такие правовые обоснования.

Согласно частям 3 и 4 ст. 8 Закона «О добровольном объединении территориальных общин» объединенная территориальная община является правопреемником всего имущества, прав и обязанностей территориальных общин, объединившихся со дня обретения полномочий сельским, поселковым, городским советом, избранным такой объединенной территориальной общиной.

Юридическое лицо — сельский, поселковый, городской совет, размещенный в административном центре Объединенной территориальной общины, является правопреемником прав и обязанностей всех юридических лиц — сельских, поселковых, городских советов, избранных территориальными общинами, которые объединились.

Предъявление иска к ненадлежащему ответчику не является основанием для отказа в открытии производства по делу. В таком случае по результатам рассмотрения дела суд отказывает в иске к ненадлежащему ответчику и принимает решение по существу заявленных требований относительно надлежащего ответчика.

Относительно принципа единства юридической судьбы земельного участка и расположенных на нем зданий, сооружений

Обосновывая требования, истец, среди прочего, сослался на ст. 120 ЗК, которая регулирует переход права на земельный участок в случае приобретения права на жилой дом, здание или сооружение. Он отметил, что с 4 июня 2002 года является владельцем подаренного ему жилого дома, а земельный участок под ним все еще числится в собственности умершего лица, от которого даритель унаследовал дом.

В ч. 1 ст. 120 ЗК в редакции, действующей на момент возникновения спорных правоотношений (15 января 2002), было предусмотрено, что при переходе права собственности на здание и сооружение право собственности на земельный участок или его часть может переходить на основании гражданско-правовых сделок.

Вместе с тем при отсутствии отдельного соглашения относительно земельного участка при переходе права собственности на объект недвижимости следует учитывать, что указанная норма закрепляет общий принцип целостности объекта недвижимости, построенного на земельном участке, с таким участком (принцип единства юридической судьбы земельного участка и расположенных на ней здания, сооружения).

Учитывая этот принцип, следует сделать вывод, что земельный участок следует за недвижимым имуществом, которое приобретает лицо, если другой способ перехода прав на земельный участок не определен условиями договора или предписаниями законодательства.

То есть по общему правилу, закрепленному в ч. 1 ст. 120 ЗК, лица, которые приобрели право собственности на здание или сооружение, становятся владельцами земельного участка на тех же условиях, на которых он принадлежал предыдущему владельцу.

Далее