Верховна Рада ухвалила за основу законопроект № 2329 щодо звільнення внутрішньо переміщених осіб від негативних наслідків невиконання грошових зобов’язань. Відповідне рішення підтримали 333 народні депутати України, передає кореспондент УНН.
Цитата:
«Є випадки, коли борги, які виникли в 2013-14 роках у розмірі 10 тис. грн, на сьогодні становлять понад 300 тис. саме ці особи потребують підтримки держави та вдосконалення законодавчих гарантій. Проектом пропонується звільнити ВПО від нарахування інфляційних процентів, а також процентів річних від простроченої суми», — пояснив під час виступу в Раді народний депутат від «Слуги народу» Руслан Горбенко.
Деталі
Відповідно до пояснювальної записки, законопроектом пропонується доповнити Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» новою статтею 92 «Звільнення внутрішньо переміщених осіб від негативних наслідків невиконання грошових зобов’язань».
Пропонується, зокрема, заборонити нараховувати ВПО неустойку як забезпечення виконання зобов’язання та стягувати з них збитки, що фактично є визнанням з боку держави об’єктивних обставин, які призвели до неможливості цих осіб обслуговувати борги належним чином.
Передбачається звільнення ВПО від відповідальності за порушення грошових зобов’язань, – сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також процентів річних від простроченої суми.
Проектом також передбачається заборона на уступку, продаж або інше передання прав вимоги за кредитними договорами та договорами позики із внутрішньо переміщеними особами на користь інших осіб.
Далее
Верховна Рада ухвалила в цілому з необхідними правками законопроект № 3318 про ветеринарну медицину та благополуччя тварин. Відповідне рішення підтримали 305 народних депутатів України, передає кореспондент УНН.
Деталі
Законопроектом пропонується комплексно врегульовано усі ключові питання, які стосуються:
— захисту здоров’я та забезпечення благополуччя тварин;
— здійснення карантинних заходів;
— ветеринарної практики;
— виробництва, обігу і застосування ветеринарних препаратів;
— організації державного управління, освіти та науки у сфері ветеринарної медицини.
Законопроектом пропонується запровадження європейської моделі віднесення хвороб тварин до таких, що підлягають повідомленню, передбаченої Регламентом ЄС 2016/429 про трансмісивні хвороби тварин. Передбачаються нові правила виробництва, обігу та застосування ветеринарних лікарських засобів, передбачається розмежування підстав та посилення адміністративної відповідальності за порушення законодавства про ветеринарну медицину та благополуччя тварин.
Законопроектом також передбачається, що ветеринарні документи, так само як і ветеринарні рецепти можна буде видавати як в паперовій, так і в електронній формі.
Далее
Застосування заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та приміщень можливе у разі реальної загрози життю та здоров’ю людей.
12 січня 2021 року Першим ААС розглянуто у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного закладу на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій до Державного закладу про вжиття заходів у сфері державного нагляду (контролю).
За результатами розгляду справи Першим апеляційним адміністративним судом прийнято постанову, в якій зазначено про таке.
За результатами проведення повторної перевірки з питань дотримання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій виявлено порушення, які, на переконання суб’єкта владних повноважень залишились не усунутими з моменту проведення первинної перевірки.
З цього приводу підприємство повідомило орган з надзвичайних ситуацій про те, що залишені порушені будуть усунуті згідно складеного плану за фактом фінансування.
Не чекаючи, поки підприємство усуне усі виявлені під час перевірки порушення, орган з надзвичайних ситуацій звернувся до суду вимогою застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до державного закладу у вигляді зупинення експлуатації будівель та приміщень навчального комплексу, гуртожитку та навчальної майстерні до повного усунення всіх порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки.
За результатами розгляду позовної заяви окружний адміністративний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та застосував заходи реагування шляхом зупинення експлуатації належних закладу приміщень.
Перший ААС вважав такий висновок суду першої інстанції помилковим пославшись на те, що наявні у державного закладу порушення не становлять загрозу життю та здоров`ю людей, є загальними, не конкретизованими в частині посилань на відсутність системи протипожежного захисту, яка має ряд складових та в частині надання підтверджуючих матеріалів та документів на килимові доріжки, лінолеуму покриття підлоги та скла у дверях коридорів.
З урахуванням вищезазначеного, колегія судді апеляційного суду дійшла висновку про непропорційність застосування заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та приміщень навчального комплексу, гуртожитку та навчальної майстерні з урахуванням чого відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Детальніше з текстом постанови від 13 січня 2021 року по справі № 360/2343/20 можна ознайомитися за посиланням http://reestr.court.gov.ua/Review/94100128.
Далее
Власники квартир у багатоквартирному будинку мають право відключитися від мережі централізованого опалення у разі, якщо не менш, як половину квартир у цьому будинку відключено від таких систем.
12 січня 2021 року Першим апеляційним адміністративним судом (надалі — Перший ААС) розглянуто у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Обласного комунального підприємства на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року за позовом Обласного комунального підприємства до міської ради, Виконавчого комітету міської ради, Міжвідомчої комісії з розгляду питань, пов’язаних з відключення споживачів від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання при виконавчому комітеті міської ради, треті особи: міське спеціалізоване підприємство, Приватне підприємство, фізичні особи про визнання протиправним та скасування протоколу та актів.
За результатами розгляду справи Першим апеляційним адміністративним судом прийнято постанову, в якій зазначено про таке.
Протоколом Міжвідомчої комісії з розгляду питань, пов’язаних з відключення споживачів від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання при виконавчому комітеті міської ради надано дозвіл деяким мешканцям міста на відключення від мереж централізованого опалення та встановлення альтернативного (індивідуального) опалення у квартирах цих осіб.
Вважаючи, що протокольне рішення винесене з порушенням вимог чинного законодавства, що привело до порушення розподілу теплоносія із-за розбалансування внутрішньо будинкових систем опалення, що спричиняє нераціональне використання теплопостачальною організацією паливно-енергетичних ресурсів, комунальне підприємство звернулось до суду з вимогою про скасування цього рішення.
Переглядаючи зазначену справу в апеляційному порядку, Перший ААС погодився з висновком суду першої інстанції про те, що чинним законодавством передбачено, що у багатоквартирних будинках, у яких на день набрання чинності цим Законом не менш як половина квартир відключена від мереж централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, власники квартир, приєднаних до таких мереж, мають право виключно за власним рішенням у встановленому порядку відключити від них свою квартиру та влаштувати систему індивідуального теплопостачання у такій квартирі.
Матеріали справи свідчать про те, що більш ніж половина мешканців у спірних багатоквартирних будинках відключена від мереж централізованого опалення, що свідчить про те, під час винесення спірного протоколу, Комісією вимоги Закону України «Про житлово-комунальні послуги» не порушено, тому позовні вимоги є не обґрунтованими та задоволенню не підлягають.
При прийнятті рішення Першим апеляційним адміністративним судом враховано висновки Верховного Суду, які зазначено у постановах від 03 липня 2020 року по справі № 234/15728/17.
Детальніше з текстом постанови від 12 січня 2021 року по справі № 200/2348/20-а можна ознайомитися за посиланням http://reestr.court.gov.ua/Review/94069017.
Далее
Як передає кореспондент Укрінформу, за відповідне рішення проголосували 279 народних депутатів.
Документом передбачається створити необхідні передумови для розширення можливостей використання суб’єктами господарювання операцій фінансового лізингу для оновлення основних фондів, збільшення виробництва валового продукту, а, отже, і податкової бази для подальшого наповнення державного бюджету.
Документ пропонує посилити на законодавчому рівні захист прав споживачів лізингових послуг, зокрема, від недобросовісних дій лізингодавців, розширити пропозиції на ринку довгострокових ресурсів для українських підприємств та здешевити лізингові послуги для лізингоодержувачів.
У пояснювальній записці до проекту виділили основні положення, які пропонує документ:
— встановити єдиний порядок регулювання відносин, пов’язаних з фінансовим лізингом та окремих його видів і форм;
— визначити чіткі вимоги до форми договору фінансового лізингу, оскільки у чинному Законі відсутні чіткі вимоги до форми договору (зокрема, стосовно нотаріального посвідчення);
— розширити поняття «лізингодавець», та встановити, що право надавати послуги фінансового лізингу мають лише ті суб’єкти, які набули в установленому законом порядку відповідного статусу;
— встановити, що до відносин, пов’язаних з фінансовим лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, поставку, в частині набуття лізингодавцем у власність речі у продавця;
— встановити істотні умови договірних відносин, пов’язаних із сублізингом;
— встановити захист прав лізингоодержувачів нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту прав власника стосовно володіння та користуванням майном;
— чітко встановити умови переходу права власності до лізингоодержувача;
— встановити що предмет лізингу не може бути включений до ліквідаційної маси;
— встановити право лізингоодержувача — фізичної особи відмовитись від договору фінансового лізингу, та умови повернення лізингоодержувачем всіх платежів, сплачених лізингодавцем до такої відмови;
— визначити механізм повернення предмету лізингу у безспірному порядку, на підставі виконавчого напису нотаріуса;
— встановити обов’язок лізингоодержувача у випадку дострокового розірвання договору фінансового лізингу повернути предмет лізингу у стані, в якому йому цей предмет лізингу був наданий у користування;
— встановити право лізингодавця відмовитись від договору фінансового лізингу та вимагати повернення предмету лізингу, якщо лізингоодержувач порушує вимоги законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів;
— включити фінансовий лізинг до диспозиції складу злочину, передбаченого статтею 222 КК (шахрайство з фінансовими ресурсами);
— встановити кримінальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення майна або інші незаконні дії з майном, яке передане у фінансовий лізинг тощо.
Далее
Рішенням Кабінету Міністрів затверджено постанову, якою скорочено строки дії обмежень у частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок. Безпосередньо надається дозвіл на проведення перевірок, зокрема:
тимчасово зупинених та незавершених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті на дату запровадження мораторію;
документальних перевірок суб’єктів господарювання реального сектору економіки, які за даними аналітичної системи проводять ризикові операції та опрацьовуються у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади;
документальних перевірок щодо дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;
позапланових документальних перевірок, необхідність для проведення яких виникла за результатами розгляду скарг на дії чи бездіяльність контролюючих органів щодо неправомірного нарахування грошових зобов’язань платників податків.
Своєю чергою, заборона на проведення документальних перевірок фізичних осіб підприємців залишається незмінною.
Далее
Верховна Рада посилила відповідальність за порушення законодавства у сфері захисту природних екосистем від пожеж.
За відповідний законопроєкт в другому читанні проголосували 315 народних депутатів.
Проти виступили чотири народних депутати від «Опозиційної платформи – За життя», 38 не голосували. В грудні минулого року парламент підтримав цей законопроєкт у першому читанні 324 голосами.
Зміни до закону передбачають підвищення, наприклад, за порушення правил експлуатації електричних станцій і мереж – до 100-200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, 200-300 мінімумів для посадовців (зараз вона становить від одного до п’яти мінімумів для громадян, до 10 – для посадовців).
Порушення встановлених законом правил пожежної безпеки, яке зараз карається від 0,5 до семи мінімумів для громадян та від двох до 10 для посадовців, після набуття законом чинності коштуватиме 100-200 і 200-300 мінімумів відповідно.
Крім того, документ дозволяє посадовцям «органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про пожежну і техногенну безпеку» – тобто Державної служби з надзвичайних ситуацій – складати протоколи про адміністративні правопорушення.
Джерело: radiosvoboda.org
