Опубликовано director 19 Фев 2021 в Новости | Нет комментариев
Комітет з питань економічного розвитку рекомендував Верховній Раді прийняти за основу законопроєкт про запровадження на всій території України єдиного київського часу без сезонного переведення годинників.
Про це повідомив перший віцеспікер парламенту Руслан Стефанчук у Facebook.
Проєкт закону Про обчислення часу в Україні № 4201 пропонує встановити в Україні час, що відповідає другому годинному поясу UTC (UA) +2.
Стефанчук розповів, що надіслав листи до НАН та медичних університетів.
“Абсолютно всі, без винятку, висловили підтримку ідеї скасування сезонного переведення годинника, оскільки це негативно впливає на здоров’я людини”, – наголосив політик.
За його словами, економічна доцільність переведення стрілок годинників не доведена.
Водночас Стефанчук відзначив, що при підготовці законопроєкту до другого читання деяким територіальним громадам можуть передбачити можливість запроваджувати регіональний робочий час.
“Також хочу нагадати, що після анексії Криму Російська Федерація одразу ж ухвалила рішення та встановила на тимчасово окупованих територіях московський час. Наше завдання — встановити та закріпити єдиний київський час на всій території України без винятку”, – підкреслив Стефанчук.
Він нагадав, що Луганська та частково Донецька, Харківська та Закарпатські області містяться в інших часових поясах, часова відмінність між ними становить 68 хвилин.
В Україні стрілки годинників переводять на одну годину назад щорічно, в останню неділю жовтня о 4:00, згідно з постановою Кабінету міністрів України №509 від 13 травня 1996 року.
Варто зазначити, що перший віцеспікер Верховної Ради Руслан Стефанчук зареєстрував законопроєкт, яким пропонується відмовитися від подальшого сезонного переведення стрілок годинника і закріпити на території нашої країни єдиний київський час.
Далее
Опубликовано director 18 Фев 2021 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №638/15576/16-ц від 13 січня 2021 року прийшов до висновку, що нотаріус не мав права засвідчувати справжність підпису на документах, які містять відомості, що порочать честь і гідність людини.
У вересні 2016 року Особа 1 звернулася до суду з позовом до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Мусієнко О.І. про визнання неправомірною (незаконною) нотаріальної дії.
Позовна заява мотивована тим, що 26.10.2012 приватний нотаріус посвідчила заяву її колишнього чоловіка, Особи 2, до компетентних органів, в якій містяться відомості, які є недостовірними та порочать її честь і гідність, принижують ділову репутацію.
Зазначала, що, засвідчуючи підпис на такій заяві, нотаріус порушила ст.78 закону «Про нотаріат» у редакції, чинній на час учинення нотаріальної дії, якою встановлені правила справжності підпису на документах.
Ураховуючи наведене, уточнивши позовні вимоги, Особа 1 просила суд: визнати дії приватного нотаріуса щодо засвідчення підпису Особи 2 на заяві від 26.10.2012 неправомірними (незаконними); скасувати нотаріальну дію та направити інформацію про це та процесуальні документи до Міністерства юстиції для виключення заяви Особи 2 від 26.10.2012 з реєстру нотаріальних дій.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дзержинського райсуду від 19.02.2020 в задоволенні позову Особи 1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що при засвідченні заяви Особи 2 приватним нотаріусом було дотримано всі вимоги закону «Про нотаріат.
Щодо порушень нотаріусом ст.78 закону «Про нотаріат» позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою ХАС від 29.05.2020 апеляційну скаргу Особи 1 залишено без задоволення, а рішення Дзержинського райсуду від 19.02.2020— без змін.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції забезпечив повний та всебічний розгляд справи і правильно застосував норми права, дійшовши обґрунтованого висновку, що позивачем належними й допустимими доказами не підтверджено неправомірності (незаконності) дій нотаріуса при посвідченні спірної заяви. Також суд зазначив, що, засвідчуючи справжність підпису на документах, нотаріус не посвідчує фактів, викладених у документах.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2020 року до Верховного Суду, Особа 1, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її позов.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди формально розглянули спір, пославшись на загальні норми закону «Про нотаріат», у той час як позов заявлявся конкретно щодо порушення норми ст.78 закону «Про нотаріат» у редакції, чинній на час учинення нотаріальної дії. Суди не дали оцінки тому, що спірна заява, яку засвідчила нотаріус, містить дані, які порочать честь і гідність, тому вона на той час не могла бути засвідчена.
Уважає, що належно довела обґрунтованість своїх позовних вимог, а суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, безпідставно відмовив їй у задоволенні позову.
Також посилається на порушення судами норм процесуального права, що нею був заявлений обґрунтований відвід судді районного суду, який задоволено не було, а суд апеляційної інстанції незаконно розглянув справу без її участі.
Відзив на касаційну скаргу відповідач до суду не подав <…>.
Фактичні обставини справи, установлені судами
26.10.2012 приватним нотаріусом Харківського МНО Мусієнко О.І. була посвідчена заява до компетентних органів.У заяві Особа 2 зазначив: «Я, Особа 2, перебуваючи в ясному розумі та твердій пам’яті, маючи повну цивільну дієздатність, заявляю, що всі дії, учинені адвокатом Особою 3 відносно моїх прав та інтересів, а також відносно мого майна, зокрема моєї особистої квартири, що знаходиться за Адресою 1, учинені ним за моїм дорученням, у моїх інтересах і повністю схвалені мною. Ніяких претензій до його роботи та його дій, що стосуються мене, я ніколи не мав, та не маю зараз.
Свою колишню дружину Особу 1, яка намагалася відібрати моє майно, у тому числі зазначену квартиру, я ніколи не уповноважував діяти від мого імені, в тому числі писати будь-які скарги від мого імені чи в моїх інтересах. До того ж наші з нею інтереси є протилежними.
Хочу заявити, що Особа 1 є дуже непорядною людиною: викрала мої документи на квартиру, мій паспорт та інші особисті документи, переховує від мене поштову кореспонденцію, отриману на моє ім’я. Також Особа 1 намагалася безпідставно визнати мене недієздатним і призначитися моїм опікуном з ціллю заволодіння вказаною квартирою та притягнути мене до кримінальної відповідальності за надуманими підставами з цією ж ціллю.
Усі скарги, написані нею на адвоката Особу 3 є цілком безпідставними та переслідували спочатку мету примусити адвоката Особу 3 відмовитися від захисту моїх прав та інтересів, а коли це їй не вдалося, зараз переслідує мету помститися адвокату за мій належний захист, що не дало їй можливості заволодіти моїм майном» <…>.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Мотиви, з яких виходить ВС, і застосовані норми права
Згідно із ч.1 ст.58 Конституції закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до ст.5 ЦК акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
Акт цивільного законодавства не має зворотної дії в часі, крім випадків, коли він пом’якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
Якщо цивільні відносини виникли раніше й регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов’язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Згідно із ч.1 ст.78 закону «Про нотаріат» у редакції, чинній на час засвідчення нотаріусом спірної заяви від 26.10.2012, нотаріус, посадова особа органу місцевого самоврядування, начальник установи виконання покарань засвідчують справжність підпису на документах, зміст яких не суперечить законові та які не мають характеру угод і не містять відомостей, що порочать честь і гідність людини.
Звертаючись до суду з позовом, Особа 1 посилалася на порушення нотаріусом саме вказаної норми права в частині того, що заява від 26.10.2012 містила відомості, що порочать її честь і гідність.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд не забезпечив повного та всебічного розгляду справи, на вказану обставину та доводи Особи 1 уваги не звернув, не дав правової оцінки вказаній нормі права щодо спірних правовідносин і фактично не розглянув обґрунтованість її позовних вимог.
Це є порушенням п.3 ч.1 ст.382 ЦПК, в якому сказано, що апеляційний суд у постанові має зазначити мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.
При цьому суд апеляційної інстанції застосував ч.1 ст.78 закону «Про нотаріат» у редакції, яка набула чинності після вчинення нотаріусом оспорюваної нотаріальної дії <…>.
Оскільки суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості під час розгляду справи в касаційному порядку встановлювати нові обставини або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, суд апеляційної інстанції не провів належного апеляційного перегляду рішення районного суду по суті позовних вимог, тому усунути вказані недоліки розгляду справи на стадії касаційного перегляду неможливо, у зв’язку із чим справу необхідно передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Отже, прохання Особи 1 про ухвалення ВС власного рішення є передчасним.
При цьому колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги Особи 1, що апеляційний суд незаконно розглянув справу без її участі, що є обов’язковою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд, оскільки ухвалою ХАС від 17.04.2020 було відкрито апеляційне провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами, установленими для розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами (ч.1 ст.369 ЦПК).
Не заслуговують на увагу й доводи заявника щодо заявленого нею відводу судді районного суду, оскільки підстав для задоволення відводу судді, передбачених у ст.36 ЦПК, не було, про що правильно зазначено в ухвалі.
Керуючись стст.400, 402, 409, 411, 416, 419 ЦПК, ВС
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Особи 1 задовольнити частково.
Постанову Харківського апеляційного суду від 29.05.2020 скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Далее
Опубликовано director 18 Фев 2021 в Новости | Нет комментариев
Кабинет министров Украины одобрил введение функции изменения и заказа удостоверения водителя в приложении и на госпортале «Дия».
Соответствующее решение принято на заседании 17 февраля, передает Интерфакс-Украина.
«Есть очень много жизненных обстоятельств, почему нужно изменить удостоверение водителя: в случае изменения фамилии, или если человек потерял удостоверение, или если закончился срок его действия. Это можно будет сделать в несколько кликов, а потом забрать пластиковое удостоверение в сервисном центре МВД», — сказал в ходе представления проекта вице-премьер, министр цифровой трансформации Михаил Федоров.
При этом, по словам Федорова, чтобы забрать удостоверение в сервисном центре, пока еще нужно будет предоставлять медицинскую справку.
«Мы активно работаем с Минздравом для того, чтобы в ближайшее время у нас появилась возможность также оцифровать эти формы справок», — добавил Федоров.
Источник: https://biz.censor.net/n3248484
Далее
Опубликовано director 18 Фев 2021 в Новости | Нет комментариев
З 22 лютого в Україну повертається адаптивний карантин.
Про це нагадав у своєму Telegram-каналі міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет та розповів, як працюватимуть школи і дитячі садки.
Згідно з постановою, забороняється відвідування закладів освіти, якщо на самоізоляції через контакт із пацієнтом з COVID-19 перебуває понад 50% учнів та персоналу.
За словами Шкарлета, якщо регіон потрапить у “червону” зону, то робота дитсадків, спецзакладів освіти та початкових класів продовжиться.
Для школярів 5-11 класів у “червоній” зоні буде дистанційне навчання.
Далее
Опубликовано director 17 Фев 2021 в Новости | Нет комментариев
16 лютого 2020 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» (проєкт № 2695).
Законом внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу, а також законів України «Про дорожній рух» та «Про Національну поліцію», якими:
посилено відповідальність за керування транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння;
змінено механізм притягнення до відповідальності за адміністративні правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, скасувавши нарахування штрафних балів;
легалізовано використання поліцейськими технічних засобів відеозапису з обов’язковим долученням матеріалів відеофіксації до протоколу про адміністративне правопорушення тощо.
Законом встановлено, що «керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, — тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб — накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».
Законом доповнено Кримінальний кодекс статтею 2861 «Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами в стані сп’яніння», згідно з якою:
«1. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, —
карається позбавленням волі на строк до трьох років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від трьох до п’яти років.
2. Ті самі діяння, вчинені в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якщо вони заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження, —
караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п’яти до восьми років.
3. Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якщо вони спричинили смерть потерпілого, —
караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п’яти до десяти років.
4. Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якщо вони спричинили загибель кількох осіб, —
караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від семи до десяти років».
Джерело: https://ukrainepravo
Далее
Опубликовано director 17 Фев 2021 в Новости | Нет комментариев
Уже в 2023 році усі санітарно-епідеміологічні висновки надаватимуться в електронному форматі. Про це заявила Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька, інформує Урядовий портал.
Щороку Держпродспоживслужба видає декілька десятків тисяч висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи. Голова Держпродспоживслужби наголосила, що перевести їх в електронний формат – одне з пріоритетних завдань.
«Основний напрям для нашої роботи сьогодні – це максимальна діджиталізація процесів, зазначила Владислава Магалецька. — Від цього залежить дуже багато, починаючи від покращення бізнес-клімату, закінчуючи підвищенням рівня якості продукції та створення дійсно ефективної системи взаємодії по лінії «держава – бізнес- споживач».
Серед інших ініціатив з діджиталізації Голова Держпродспоживслужби окреслила наступні:
- автоматизація оформлення та перехід в електронний формат дозвільних документів та сертифікатів;
- створення інтегрованої платформи реєстрів Держпродспоживслужби та інтеграція з платформою «ДІЯ»;
- інтеграція з міжнародними системами та партнерами для спрощення експортно-імпортних операцій та підвищення рівня довіри до України;
- підвищення операційної ефективності роботи служби за рахунок централізації процесів та технічного забезпечення;
- підвищення рівня аналізу та обробки даних.
Переважну більшість цих ініціатив заплановано втілити у найближчі три роки.
Далее
Опубликовано director 16 Фев 2021 в Новости | Нет комментариев
ГУ ДПС у Вінницькій області інформує платників податків, що в зв’язку із зміною з 01 січня 2021 року розміру мінімальної заробітної плати, змінилася розрахункова величина для визначення об’єкту оподаткування транспортним податком.
Відповідно до норм Податкового кодексу України, об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. У 2020 році розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня становив 4723 грн. Тож в 2020 році оподаткуванню підлягали легкові автівки, середньоринкова вартість яких становила понад 1 771 125 грн. Станом на 1 січня 2021 року розмір мінімальної заробітної плати зріс до 6000 грн, тому об’єктом оподаткування є легкові автомобілі середньоринкова вартість яких становить понад 2 250 000 грн. Ставка податку не змінилась і становить у розрахунку на календарний рік 25 000 грн за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування.
Далее
Опубликовано director 16 Фев 2021 в Новости | Нет комментариев
Міністерство охорони здоров’я України ініціює запровадження нових пакетів медичних послуг, які фінансуватимуться з бюджету у 2021 році.
Про це повідомляє прес-служба МОЗ.
Пропонується додати такі пакети послуг:
- «Ведення вагітності в амбулаторних умовах»;
- «Лікування та супровід пацієнтів з гематологічними та онкогематологічними захворюваннями у дорослих та дітей у амбулаторних та стаціонарних умовах»;
- «Стоматологічна медична допомога в амбулаторних умовах»;
- «Психіатрична допомога, яка надається мобільними мультидисциплінарними командами»;
- «Супровід та лікування дорослих та дітей, хворих на туберкульоз, на первинному рівні медичної допомоги»;
- «Готовність до реагування на епідемії»;
- «Лікування пацієнтів методом гемодіалізу в амбулаторних умовах».
Фінансування відповідних пакетів має розпочатися з ІІ кварталу цього року.
Окрім цього, у зв’язку із ситуацією, що склалася в Україні та світі з поширенням COVID-19, проєктом постанови передбачено залишити пакет «Стаціонарна допомога пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2». А отже, фінансування медичних закладів, які лікують пацієнтів із цим захворюванням, продовжиться.
Також у III та IV кварталах буде здійснюватися реімбурсація переліку препаратів, які підлягатимуть відшкодуванню у рамках Програми медичних гарантій. Йдеться, зокрема, про інсуліни та десмопресин для лікування цукрового й нецукрового діабету в амбулаторних умовах, а також засоби для лікування епілепсії та психічних розладів.
Далее
Опубликовано director 16 Фев 2021 в Новости | Нет комментариев
Постанова КГС ВС від 03.02.2021 № 910/14761/19:
Суддя-доповідач: Кондратова І.Д.
При зменшенні суми боргу, внаслідок часткового виконання зобов`язання боржником, сума погашення має відніматися не від основного боргу, який існував на початок розрахункового місяця, а від суми основного боргу, помноженої на індекс інфляції у цьому місяці (фактичної вартості грошей на кінець розрахункового місяця з урахуванням інфляційних процесів), а подальший розрахунок інфляційних збитків здійснюється з урахуванням саме проіндексованого залишку основного боргу за попередній місяць у тій же послідовності
Ключові тези:
1.1. У жовтні 2019 року Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (надалі — АТ «НАК «Нафтогаз України», позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еско-Експерт» (надалі — ТОВ «Еско-Експерт», відповідач) про стягнення 7 970 767,87 грн, з яких 4 068 389,03 грн — основного боргу, 1 083 527,47 грн — пені, 542 502,90 грн — 3% річних та 2 276 348,47грн — інфляційних втрат.1.2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором про переведення боргу № 18/2439-БО від 04.12.2018, який виник у первісного боржника (ТОВ «Київцентртеплоенерго») перед кредитором (АТ НАК «Нафтогаз України») за договором постачання природного газу № 1149/16-БО-41 від 15.12.2015. Сума простроченого та не сплаченого основного боргу складає 4 068 389, 03 грн (п.2.1 договору №18/2439-БО).
1.3. У зв`язку з порушенням відповідачем грошового зобов`язання за вищезазначеним договором, позивач просить стягнути з відповідача 1 083 527,47 грн — пені, 54 252,90 грн — 3% річних та 2 276 348,47 грн інфляційних втрат.
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.02.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2020 у справі № 910/14761/19, позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Еско-Експерт» на користь АТ «НАК «Нафтогаз України» 4 068 389, 03 грн — основної заборгованості, пеню в розмірі 1 083 527, 47 грн, 3% річних в розмірі 542 502, 90 грн, інфляційні втрати в розмірі 2 152 132, 29 грн та судовий збір. В частині позовних вимог про стягнення інфляційних втрат в розмірі 124 216,18 грн суд відмовив.
2.2. Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що відповідач у встановлений договором про переведення боргу строк свого обов`язку з перерахування коштів належним чином не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, у зв`язку із чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 4 086 389, 03 грн.
2.3. Суд першої інстанції вказав, що наданий позивачем розрахунок пені арифметично правильний, а тому позовні вимоги в частині стягнення пені задовольнив у повному обсязі у розмірі 1 083 527, 47 грн.
2.4. Також суд першої інстанції, здійснивши перерахунок 3% річних, погодився з заявленим до стягнення їх розміром в сумі 542 502,90 грн.
2.5. Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 2 276 348,47 грн, суд першої інстанції, здійснивши перерахунок в межах періодів визначених позивачем, дійшов висновку про їх задоволення в сумі 2 152 132,29 грн.
2.6. Апеляційний господарський суд погодився з такими висновками суду першої інстанції. При цьому, посилаючись на правову позицію щодо застосування частини 2 статті 625, яка викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18 вказав, що нарахування інфляційних втрат з урахуванням збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця є правомірним, оскільки інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання. Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Позиція Верховного Суду
4.1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частини 1 та 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України).
4.2. Як вже зазначалось, касаційне провадження у справі відкрито відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
4.3. АТ «НАК «Нафтогаз України» стверджує, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норму частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, без урахування висновків щодо застосування цієї норми у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 904/10242/17, від 04.12.2018 у справі № 913/63/18, від 05.07.2019 у справі № 905/600/18 та від 26.06.2020 у справі № 905/21/19.
4.4. Заявник касаційної скарги стверджує, що суди першої та апеляційної інстанцій здійснили перерахунок інфляційних втрат без урахування збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця.
4.5. У справах № 904/10242/17, № 913/63/18 та № 905/600/18 предметом спору були 3% річних та інфляційні втрати, нараховані позивачем за несвоєчасне виконання відповідачем зобов`язань щодо сплати стягнутої на підставі судового рішення заборгованості. У справі № 905/21/19 предметом спору було стягнення основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання укладеного між сторонами спору договору постачання природного газу №4931/1617-БО-6 від 26.01.2017.
4.6. У вказаних справах, як і у справі, що переглядається, рішення судів першої та апеляційної інстанцій оскаржувалися до суду касаційної інстанції у зв`язку з незгодою АТ «НАК «Нафтогаз України» із здійсненим судами перерахунком інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов`язань та із неправильним, за твердженням скаржника, застосуванням судами попередніх інстанцій частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.
4.7. Правовідносини у справах № 904/10242/17, № 913/63/18, № 905/600/18 та № 905/21/19 є подібними, оскільки розходження у деяких деталях цих справ не може впливати на висновок про подібність правовідносин, з огляду на те, що в усіх цих справах для вирішення питання правомірності стягнення інфляційних втрат необхідно було дослідити питання щодо порядку здійснення нарахування інфляційних втрат, а саме, чи потрібно включати до суми боргу за кожний розрахунковий місяць суму боргу з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, зменшену на суму погашення заборгованості у розрахунковому місяці.
4.8. У справах № 904/10242/17, № 913/63/18 та № 905/600/18 Верховний Суд дійшов таких висновків.
4.9. За змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
4.10. Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
4.11. Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.
4.12. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
4.13. При цьому суд вказав, що інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання, відповідно, нарахування інфляційних втрат за наступний період необхідно здійснювати позивачем з урахуванням збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця.
4.14. Питання розрахунку інфляційних втрат у зв`язку з простроченням боржником виконання грошового зобов`язання також було предметом розгляду об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 905/21/19, за наслідками розгляду якого об`єднана палата в постанові від 26.06.2020 виклала правовий висновок про те, що при зменшенні суми боргу, внаслідок часткового виконання зобов`язання боржником, сума погашення має відніматися не від основного боргу, який існував на початок розрахункового місяця, а від суми основного боргу, помноженої на індекс інфляції у цьому місяці (фактичної вартості грошей на кінець розрахункового місяця з урахуванням інфляційних процесів). А подальший розрахунок інфляційних збитків здійснюється з урахуванням саме проіндексованого залишку основного боргу за попередній місяць у тій же послідовності (шляхом перемножування на індекс інфляції за наступний місяць та віднімання конкретної суми погашення боргу у новому розрахунковому місяці).
4.15. В свою чергу у справі, що переглядається, суди першої та апеляційної інстанцій здійснивши перерахунок інфляційних втрат посилалися на правову позицію, що викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18 щодо застосування судами попередніх інстанцій норми частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.
4.16. З огляду на те, що правовідносини у цій справі та справах, на які посилається скаржник, є подібними, а також зважаючи на те, що суди попередніх інстанцій при здійсненні перерахунку інфляційних втрат врахували правові позиції, які вказані АТ «НАК «Нафтогаз України» в касаційній скарзі, Верховний Суд не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.
4.17. Враховуючи межі повноважень суду касаційної інстанції, доводи скаржника щодо необхідності здійснення перерахунку інфляційних втрат Верховний Суд відхиляє, оскільки відповідно до частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним.
Далее
Опубликовано director 15 Фев 2021 в Новости | Нет комментариев
В Північному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків нагадують, що з початку 2021 року розпочалась кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2020 року.
Останній день подання декларації про майновий стан і доходи припадає на 30 квітня 2021 року, а термін сплати задекларованих сум податків за цими деклараціями спливає 30-го липня.
Так декларацію подають громадяни, які отримували доходи, з яких під час виплати протягом 2020 року податок на доходи фізичних осіб не утримувався, чи одержували доходи від фізичних осіб, які не мають статусу податкових агентів (в тому числі від здачі в оренду власного рухомого чи нерухомого майна, продажу власного майна, продажу власної сільгосппродукції фізичним особам, тощо), а також отримували доходи від продажу інвестиційних активів та іноземні доходи. Мають обов’язок подавати декларацію і громадяни, які отримали спадок від осіб, які не є членами сім’ї першого та другого ступеня споріднення та подарунки від осіб, які не є членами сім’ї першого ступеня споріднення.
Водночас, визначено категорію громадян, яким не потрібно подавати до податкових органів річну податкову декларацію про майновий стан та доходи. Зокрема, Декларація не подається, якщо платник податків (декларант) отримував доходи:
у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких вже сплачено податок, відповідно до пункту 174.3 статті 174 ПКУ;
від операцій продажу (обміну) майна, дарування з нотаріальним посвідченням договорів, за якими був сплачений податок на доходи фізичних осіб;
виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених IV розділом ПКУ;
від податкових агентів, що не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
Звертаємо увагу, що за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються, зокрема, об’єкти спадщини, які успадковують члени сім’ї першого ступеня споріднення – батьки, чоловік або жінка, діти, в тому числі усиновлені; члени сім’ї другого ступеня споріднення: рідні брати і сестри, бабуся, дідусь з боку матері з боку батька, внуки.
Податкова декларація подається платником до податкового органу за місцем своєї податкової адреси.
Проте громадяни мають можливість подати таку декларацію не відвідуючи податкову службу, а скориставшись електронним сервісом ДПС – Е-кабінетом. https://cabinet.tax.gov.ua/ У разі подання декларації в електронній формі з використанням електронного підпису необхідно здійснити таке відправлення не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.
При цьому, як і раніше декларацію можна надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення — не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, і звичайно подати до контролюючого органу особисто або уповноваженою на це особою.
Далее
