Єдиним органом, що визначає середньоринкову вартість автомобіля для визначення розміру транспортного податку є Мінекономрозвитку (ВС/КАС № 820/6988/16 від 27.12.2018)

Фабула судового акту: У даній справі фізична особа звернулась до адміністративного суду із позовом про скасування податкового повідомлення-рішення про нарахування транспортного податку.

Постановою адміністративного суду першої інстанції позовні вимоги було задоволено оскільки в матеріалах справи відсутня відповідна офіційна інформація Мінекономрозвитку про визначення середньоринкової вартості автомобіля позивача. Водночас чинне законодавство не передбачає право податкового органу в разі відсутності даних про фактичний пробіг визначати його самостійно, а тому розрахунок, наданий відповідачем з веб-сайту Мінекономрозвитку не може бути врахований судом.

З таким рішенням погодився і апеляційний суд.

Фіскальною службою такі рішення було оскаржено у касаційному порядку.

Переглядаючи зазначені рішення Касаційний адміністративний суд вказав наступне.

Відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Обов’язок визначення такої вартості покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об’єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Отже підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення є отримана від Мінекономрозвитку інформація про середньоринкову вартість певного автомобіля із врахуванням його марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об’єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач та пробігу тощо.

До того ж, здійснення розрахунку середньоринкової вартості автомобіля віднесено до повноважень Мінекономрозвитку, та така інформація може бути надана виключно цим органом.

Така інформація Мінекономрозвитку в матеріалах справи відсутня, з огляду на що суд касаційної не прийняв посилання відповідача в касаційній скарзі, на те, що в розрахунку, наданому відповідачем з офіційного веб-сайту Мінекономрозвитку враховані всі показники, які передбачені Методикою КМУ від 18.02.2016 року № 66 для визначення середньоринкової вартості автомобіля позивача.

Суд звертає увагу, що повнота з’ясування обставин у даній справі вимагає від судів витребування у відповідача або у Мінекономрозвитку інформації, яка стала підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, в тому числі й інформацію щодо пробігу транспортного засобу позивача, яка враховувалась при розрахунку середньоринкової вартості транспортного засобу позивача, та впливає на визначення об’єкту оподаткування транспортним податком. Суд першої інстанції може розглянути питання про залучення до участі у справі Мінекономрозвитку в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, та при новому розгляді справи має вирішити ці спірні питання для правильного розгляду справи.