Сам факт здійснення окремих дій щодо виявлення майна та коштів боржника, без встановлення та дослідження обставин, що державним виконавцем проводилась перевірка майнового стану боржника з відповідною періодичністю, не свідчить про належне виконання державним виконавцем своїх обов’язків щодо розшуку майна боржника та здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення.
На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 905/2488/15.
Обставини справи
З матеріалів справи відомо, що ПАТ «А» звернувся до Господарського суду Донецької області зі скаргою на бездіяльність державного виконавця, в якій просив:
В обґрунтування скарги позивач зазначав, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, який є правонаступником Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, перебуває виконавче провадження про стягнення з відповідача коштів у загальній сумі 154 642,66 грн. У 2016-2017 роках державним виконавцем було вчинено низку виконавчих дій щодо виявлення майна боржника, однак протягом 2018-2020 років виконавцем не було вчинено жодних виконавчих дій для виявлення та розшуку майна відповідача, про що свідчить Інформація про виконавче провадження, дата отримання 27.01.2020.
Ухвалою господарського суду Донецької області скаргу ПАТ «А» задоволено частково. Апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін.
Висновок Верховного Суду
ВС підкреслив, що частиною 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних.
Також ВС зазначив, що згідно з частиною 4 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.
При цьому ВС наголосив, що сам факт здійснення окремих дій щодо виявлення майна та коштів боржника, без встановлення та дослідження обставин, що державним виконавцем проводилась перевірка майнового стану боржника з відповідною періодичністю, встановленою частиною 8 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження», не свідчить про належне виконання державним виконавцем своїх обов’язків щодо розшуку майна боржника та здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення.
Висновок щодо безрезультатності або неможливості розшуку боржника, майна боржника може бути обґрунтованим лише тоді, коли державний виконавець повністю реалізував надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату.
ВС зазначив, суд апеляційної інстанції встановив, що державний виконавець порушувала строки проведення перевірки майнового стану боржника, встановлені частиною 8 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження», а також з 2018 по 2020 роки не було вчинено жодних активних та ефективних виконавчих дій, спрямованих на реальне виконання боржником рішення суду у цій справі, у зв’язку з чим суд першої інстанції на законних підставах задовольнив скаргу стягувача у згаданій частині.
Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залиши касаційну скаргу без задоволення, а постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.02.2021 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 19.02.2020 без змін.
За матеріалами: https://borgexpert.com
Комитет Верховной рады по вопросам социальной политики и защиты прав ветеранов рекомендует ВР ограничить максимальный размер зарплаты государственных служащих во время действия чрезвычайной ситуации. Это предусмотрено законопроектом №3492.
Об этом сообщает информационное управление аппарата ВР.
Соответствующий законопроект рекомендуют принять за основу.
Документ вводит ограничение максимального размера месячной заработной платы руководителей и работников субъектов хозяйствования государственного сектора экономики, государственных служащих, должностных лиц и работников учреждений и организаций, которые финансируются или дотируются из бюджета.
В законе прописано, что размер зарплаты будет составлять не более двенадцати минимальных зарплат во время действия ЧС.
«По результатам рассмотрения комитет принял решение рекомендовать Верховной раде принять проект закона №3492 за основу», — указано в сообщении.
В Украине хотят ввести электронное уголовное производство. Генеральный прокурор Ирина Венедиктова рассказала, что речь идет об автоматизации и оптимизации досудебного расследования. Об этом сообщает пресс-служба Офиса генпрокурора
По ее словам, это позволит ускорить процесс прохождения процессуальных документов, передачи дел, данные будут доступны онлайн для следователей, дознавателей, прокуроров, следственных судей и суда. Кроме того, система упростит процедуру доступа к материалам стороне защиты.
Сейчас уже в первом чтении принят президентский законопроект о «суде в смартфоне», которым предлагается ввести электронный документооборот в уголовном процессе. А параллельно идет работа над масштабным проектом цифровой прокуратуры.
Единый реестр досудебных расследований (ЕРДР)
За все время существования ЕРДР зарегистрировано почти 9 млн уголовных правонарушений. Ежедневно в системе регистрируется более 3 тыс. преступлений и проступков, фиксируется информация о более чем 35 тыс. процессуальных действий и решений.
В ЕРДР был создан новый модуль – «Рабочий кабинет процессуального руководителя». Он помогает прокурору осуществлять контроль за соблюдением сроков расследования, а также за соблюдением законов при принятии решений о приостановлении, прекращении производства, изменение подследственности. Нагрузка на прокурора, например, в столичной прокуратуре, до 1000 уголовных производств. Этот инструмент позволяет держать ключевые процессы в них, как на ладони.
Сейчас планируется разработка единой в государстве отчетности о коррупции, связанной с легализацией имущества, полученного преступным путем.
Готовится к запуску интерактивная карта преступности в Украине, которая будет доступна для граждан.
Система электронного документооборота (СЭД)
В базе данных органов прокуратуры насчитывается около 7 млн документов. Недавно был введен функционал обмена электронными документами между прокуратурами с помощью СЭД.
Также прокуратура намерена отказаться от использования бумажных документов в рамках действующего законодательства.
Кибербезопасность
Для противодействия хакерским атакам прокуратура использует современное программное обеспечение в области информационной безопасности.
Также в органах прокуратуры Украины начат процесс создания единой системы выявления и противодействия сетевым атакам нового поколения. В течение 2021 элементами такой системы будут обеспечены все областные прокуратуры.
Источник: https://ukraine.segodnya.ua
Далее
Джерело: https://uteka.ua/
В Северо-Восточном межрегиональном управлении Министерства юстиции (г. Сумы) разъяснили: особенность такого соглашения заключается в том, что сделка осуществляется на безоплатной основе (не считая определенного в законе налога и денежных средств за услуги нотариуса, удостоверяющего документ). Таким образом, одариваемый становится собственником ценного имущества, не тратя собственных средств. Нередко у граждан возникает вопрос о том, можно ли предыдущему собственнику вернуть имущество назад?
Гражданский кодекс определяет обстоятельства, при которых договор дарения можно расторгнуть, в частности:
1. Если одариваемый преднамеренно совершил уголовное правонарушение против жизни, здоровья, собственности дарителя, его родителей, жены (мужа) или детей;
2. Если одариваемый совершил преднамеренное убийство дарителя, наследники дарителя имеют право требовать расторжения договора дарения;
3. Если одариваемый создает угрозу безвозвратной потери подарка, имеющего для дарителя большую неимущественную ценность;
4. Если в результате небрежного отношения одариваемого к вещи, представляющей культурную ценность, эта вещь может быть уничтожена или существенно повреждена.
Даритель имеет право требовать расторжения договора дарения, если на момент предъявления требования подарок сохранен. В случае расторжения — одариваемый обязан вернуть подарок в натуре.
Расторжение или изменение нотариально удостоверенного договора осуществляется путем составления отдельного договора, который также подписывается сторонами и удостоверяется нотариусом или в судебном порядке.
Источник: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
Депутати пропонують запровадити нові механізми стимулюванні виведення з тіні ринку праці та сприяння створенню нових робочих місць ФОП. Відповідний проект № 5466 зареєстровано у ВР.
Проектом запропоновано:
— запровадити максимальну кількість штатних працівників, які можуть одночасно перебувати у трудових відносинах з ФОП з числа платників єдиного податку 1 групи — до 3 осіб;
— збільшити максимальну кількість штатних працівників, які можуть одночасно перебувати у трудових відносинах з ФОП з числа платників єдиного податку — з 10 до 20 осіб;
— збільшити граничні обсяги доходів, що дають право застосування спрощеної системи оподаткування платників єдиного податку 1 — 3 групи, на 85 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року за кожну штатну одиницю, якій нараховувалась основна заробітна плата не менше подвійного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року;
— закріплення максимально допустимого граничного розміру обсягу доходу при застосуванні даного механізму:
I група ФОП до 422 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;
II група ФОП до 1089 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;
III група ФОП до 3300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Джерело: https://biz.ligazakon.net
