Юридическая Компания
ЛегаЛ

Новости

Президент подписал законы о льготном растаможивании автомобилей

Опубликовано 13 мая 2021 в Новости | Нет комментариев

Президент подписал законы о льготном растаможивании автомобилей

Президент Украины Владимир Зеленский подписал Закон «О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины относительно взимания налогов и сборов, других обязательных платежей, объектом налогообложения которыми являются транспортные средства» № 1402-IX, пишет сайт президента Украины.

Также глава государства подписал Закон Украины «О внесении изменений в Таможенный кодекс Украины относительно временного упрощения таможенного оформления транспортных средств, ввезенных на таможенную территорию Украины» № 1403-IX.

Эти законы, принятые Верховной Радой 15 апреля 2021 года, временно упрощают механизм растаможивания импортируемых из Европы автомобилей, а также способствуют защите окружающей среды от вредных выбросов.

Согласно документам, бывшие в употреблении автомобили с европейской регистрацией старше пяти лет, которые были ввезены на территорию Украины до конца 2020 года, облагаются налогом по льготной ставке налога на добавленную стоимость и акцизного налога.

Сумма акцизного налога будет зависеть от возраста автомобиля, объема и типа двигателя и не будет зависеть от его стоимости.

Базовая ставка будет колебаться от нуля до €150, и в большинстве случаев стоимость растаможивания не будет превышать €1 тыс.

Такие автомобили временно освобождаются от налогообложения ввозной пошлиной.

По льготному механизму может быть растаможен один автомобиль одной категории одного владельца.

На льготное таможенное оформление дается 180 дней с момента вступления в силу законов. Участники АТО/ООС смогут воспользоваться льготным растаможиванием в течение 270 дней.

Под действие этих законов не попадают транспортные средства, которые не соответствуют экологическим нормам «Евро-2» и выше, происходят из государства-оккупанта (государства-агрессора) или ввозятся с временно оккупированной территории Украины.

Законы вступают в силу со следующего дня после опубликования и вводятся в действие через один месяц со дня вступления в силу.

Далее

В Минэкономике разработали шаблон трудового договора на удаленке

Опубликовано 13 мая 2021 в Новости | Нет комментариев

В Минэкономике разработали шаблон трудового договора на удаленке

Об этом сообщает https://delo.ua.

Соглашение предусматривает особый рабочий график в случае дистанционной работы и обеспечение техникой при работе из дома

Удаленка в Украине постепенно входит в законодательное поле — на днях в Минэкономики утвердили приказ о типовых формах трудовых договоров о надомной и дистанционной работе.

Об этом сообщил замминистра экономики по вопросам цифрового развития Игорь Дядюра на своей странице в Facebook.

Утвержденные шаблоны помогут работодателям надлежащим способом оформлять трудовые отношения с сотрудниками, работающими удаленно. Отметим, что дистанционную работу «легализировали» относительно недавно — закон, добавляющий в КЗоТ соответствующие изменения, вступил в силу только в феврале этого года.

Помимо ввода понятий о дистанционной и надомной работе документ обязал Минэкономики разработать и утвердить соответствующие типовые формы трудовых договоров, ведь согласно закону договоренности об удаленке между компанией и работником должны быть оформлены исключительно в письменной форме.

На данный момент приказ о договорах должен пройти регистрацию в Минюсте, а в силу вступит после официальной публикации. Однако ранее документ с шаблонами публиковали на сайте ОПО объединений профсоюзов Украины. Во, что он предполагает.

Согласно акту типовая форма соглашения о дистанционной работе помимо стандартных данных о сторонах, их обязанностях и характеристиках работы включает пункт о том, что сотрудник может самостоятельно выбирать рабочее место вне офиса компании. Впрочем, в договоре прописывается возможность совмещения работы на территории работодателя и в любом другом месте.

В этом договоре также обозначено право сотрудника распределять рабочее время по собственному усмотрению без обязанности соблюдать стандартный график.

Но работодатель все же может прописать нормы регулирования рабочего времени. В документе указано, что работнику гарантирован «период отключения» — время, когда он может не отвечать на рабочие звонки и сообщения, и это не будет считаться нарушением трудовой дисциплины.

Типовая форма предусматривает обозначение того, какой техникой сотрудник будет пользоваться для работы — офисной или своей, и будет ли ему назначена компенсация за износ в последнем случае.

Далее

Уряд створив Бюро економічної безпеки

Опубликовано 12 мая 2021 в Новости | Нет комментариев

Уряд створив Бюро економічної безпеки

Кабмін прийняв постанову про створення Бюро економічної безпеки, яке буде займатись усіма злочинами у сфері економіки.

Про це на засіданні уряду заявив прем’єр Денис Шмигаль.

«Друге питання з фінансово-економічного блоку — не менш важливе, я б його назвав навіть свого роду історичним для історії сучасної України: сьогодні уряд прийме постанову, якою буде створено Бюро економічної безпеки.

Воно отримає статус центрального органу виконавчої влади, і буде займатись усіма злочинами у сфері економіки», — сказав Шмигаль, відкриваючи засідання.

За його словами, створення БЕБ — «нова сторінка у відносинах держави та бізнесу».

«Це один із фінальних кроків на шляху ліквідації податкової міліції. Це закінчення часів силового тиску на бізнес. Це остаточний кінець «маскам-шоу», це аналітичний підхід до розслідування фінансово-економічних злочинів», — додав він.

Пізніше Кабмін прийняв відповідну постанову з доопрацюванням протягом одного дня.

Нагадуємо:

Президент Володимир Зеленський підписав закон «Про Бюро економічної безпеки України» № 1150-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 28 січня 2021 року.

Бюро економічної безпеки — єдиний орган державної влади, відповідальний за боротьбу з економічними злочинами.

Він отримає відповідні повноваження Служби безпеки та Податкової міліції, які будуть переосмислені з тим, щоб це був не стільки силовий, скільки аналітичний орган.

Джерело: https://www.epravda.com.ua

Далее

Лицензия на производство топлива, где получить информирует налоговая служба

Опубликовано 12 мая 2021 в Новости | Нет комментариев

Лицензия на производство топлива, где получить информирует налоговая служба
Главное управление ДПС по Ивано-Франковской области информирует, что для получения лицензий на производство топлива необходимо обращаться в ГСБУ.
Для получения оптовых лицензий на топливо оптовое или розничное топливо, хранения топлива — в Главное управление ДПС по регионам и м. Киев на месте торговли или хранения топлива.
Получить лицензию на оптовую торговлю топливом без мест торговли топливом — в Главное управление ДПС по регионам и м. Киев под основным местом учета субъекта.
Формы заявок на изготовление лицензий, оптового или розничного топлива или права на хранение топлива не утверждаются действующим нормативным законодательством.
Заявки предоставляются налогоплательщиками лицензирующего органа в свободной форме.
Напоминаем, что порядок выдачи лицензий на производство, хранение, оптовое и розничное топливо решён нормами Закона Украины от 19 декабря 1995 года No 1995 481/95-БП ′′ О госрегулировании производства и оборота алкогольного этила, коньяка и фруктов, алкогольных напитков, табачных изделий, жидкостей, используемых в электронных сигаретах, и топлива с изменениями и дополнениями.
С информационными картами административных услуг ′′ Выдача лицензии на оптовую торговлю топливом «, ′′ Выдача лицензии на право розничного топлива «, ′′ выдача лицензии на хранение топлива «, утверждена распоряжением ДПС от 22.04.2021 No 22.04.2021 446, доступно на главной странице официального портала ДПС Украины в разделе Деятельность / Административные услуги / Административные услуги предоставляемые территориальными властями ДПС.

 

Далее

Моральна шкода у сімейних відносинах, що враховується для визначення розміру аліментів: КЦС ВС

Опубликовано 12 мая 2021 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

Моральна шкода у сімейних відносинах, що враховується для визначення розміру аліментів: КЦС ВС
Місцевий суд частково задовольнив позов батька про стягнення аліментів на утримання дитини з інвалідністю та відшкодування моральної шкоди до матері, яка залишила дитину в пологовому будинку – розрахував розмір аліментів у період роботи відповідачки в розмірі 50 % прожиткового мінімуму, а з моменту народження в неї дочки від іншого шлюбу – 30 %; відмовив у вимозі про відшкодування моральної шкоди, оскільки спірні правовідносини регулюються нормами СК України, які в цьому випадку не допускають стягнення моральної шкоди.
Апеляційний суд скасував рішення суду та частково задовольнив позов, стягнув із матері на користь батька аліменти в розмірі 5 тис. грн щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму, із 12 травня 2010 року і до досягнення дитиною повноліття, стягнув моральну шкоду в розмірі 50 тис. грн.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду змінив мотивувальну та резолютивну частину постанови апеляційного суду з огляду на таке.
Аналіз ст. 8 СК України та ч. 1 ст. 9 ЦК України дозволяє зробити висновок, що положення ЦК України можуть субсидіарно застосовуватися для регулювання сімейних відносин.
Компенсація моральної шкоди має відбуватися в будь-якому випадку її спричинення – право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.
Обмеження права учасників сімейних відносин на відшкодування моральної шкоди лише випадками, передбаченими п. 6 ч. 2 ст. 18 СК України, істотно звужує їхнє право на захист.
Усвідомлення факту, що рідна мати залишила сина та відмовилась від нього, завдає йому душевних страждань, які ще більш загострюються на фоні наявних у дитини захворювань.
Колегія суддів вважає, що в цій частині факт завдання моральної шкоди дитині доведено, що правильно врахував апеляційний суд. Проте з урахуванням вимог розумності й справедливості Верховний Суд зменшив розмір моральної шкоди.
Щодо вимог про стягнення аліментів, то Верховний Суд зазначив, зокрема, таке.
У цій справі судовий процес тривав із травня 2010 року, тобто майже 10 років, первісно звертаючись до суду, позивач просив визначити розмір аліментів у сумі 2 тис. грн щомісячно до повноліття дитини.
У червні 2010 року районний суд залишив позов батька без розгляду, однак до березня 2017 року, тобто протягом майже 7 років, позивач не цікавився розглядом справи.
У квітні 2017 року він подав апеляційну скаргу на відповідну ухвалу, й апеляційний суд її скасував.
Вказані обставини мають істотне значення для справи.
Позивач неодноразово збільшував розмір вимог про стягнення аліментів, у касаційному порядку визначений апеляційним судом розмір аліментів не оскаржує.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Апеляційний суд при визначенні розміру доходу відповідачки врахував кошти, отримані нею від продажу квартири. Водночас, згідно з висновком, викладеним у постанові Об’єднаної палати КЦС ВС від 25 січня 2021 року у справі № 758/10761/13-ц, виручення боржником грошових коштів від продажу нерухомого майна, в обмін на передачу покупцю права власності на зазначене нерухоме майно, не має наслідком отримання доходу платником аліментів.
Натомість апеляційний суд правильно врахував стан здоров’я та матеріальне становище дитини, загальне матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів іншої дитини, нерухомого майна та грошових коштів.
Верховний Суд постановив стягнути з матері аліменти на утримання малолітнього сина: за період із 12 травня 2010 року до 2 квітня 2017 року в розмірі 2 тис. грн. щомісячно, із 3 квітня 2017 року до досягнення дитиною повноліття – в розмірі 5 тис. грн щомісячно, а також стягнути з неї 20 тис. грн на відшкодування моральної шкоди, завданої дитині.
Постанова Верховного Суду від 21 квітня 2021 року у справі № 2-3897/10 (провадження № 61-6791св20) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/96498387.
Далее

Незабезпечення дистанційної роботи є підставою для розірвання трудового договору у визначений працівником строк: КЦС ВС

Опубликовано 12 мая 2021 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

Незабезпечення дистанційної роботи є підставою для розірвання трудового договору у визначений працівником строк: КЦС ВС
Працівник подав заяву про звільнення за власним бажанням з 5 травня 2020 року у зв’язку зі станом здоров’я на підставі ч. 1 ст. 38 КзпП України. Роботодавець указав на необхідність відпрацювати два тижні, оскільки працівник не надав доказів, що підтверджують поважність причин для його звільнення з визначеної ним дати. 31 липня 2020 року працівника звільнили за прогули за п. 4 ст. 40 КзпП України.
Районний суд задовольнив позов працівника про визнання трудових відносин припиненими з 5 травня 2020 року на підставі ч. 1 ст. 38 КзпП України з огляду на те, що заява про звільнення зумовлена неможливістю продовжувати роботу через оголошення карантину та запроваджені у зв’язку з цим обмежувальні заходи.
Апеляційний суд скасував рішення суду та відмовив у задоволенні позову, оскільки позивач не надав документів, які б підтверджували неможливість виконувати трудові обов’язки.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду скасував постанову апеляційного суду та залишив у силі рішення місцевого суду, навівши таке правове обґрунтування.
Стаття 38 КЗпП України зобов’язує роботодавця звільнити працівника в строки, про які він просить, у тому числі за наявності інших поважних причин, ніж зазначені у ч. 1 цієї статті. Тобто перелік таких причин не є вичерпним. Поважність причин має вирішуватися в кожному конкретному випадку.
Листки непрацездатності свідчать, що позивач неодноразово хворів перед зверненням із заявою про звільнення. У службовій записці він звертав увагу керівництва на відсутність опалення в кабінеті, постійну низьку температуру, що негативно впливає на стан його здоров’я, просив забезпечити обігрів робочого місця.
Крім того, позивач пояснював свою відсутність на роботі припиненням транспортного сполучення Рівне – Здолбунів через запровадження карантину. Одночасно він просив забезпечити довезення його до місця роботи та розвезення додому, однак це прохання не було задоволено.
Апеляційний суд урахував службову записку, відповідно до якої позивачеві запропонували працювати дистанційно, але він відмовився. Водночас Верховний Суд указав, що поза увагою суду залишилася відсутність наказу власника про переведення позивача на дистанційну роботу та видачу у зв’язку з цим йому матеріально-технічних цінностей.
Суд першої інстанції проаналізував надані позивачем докази, зокрема: листки непрацездатності, службову записку позивача, врахував наявність транспортних обмежень на період карантину, відсутність реального забезпечення дистанційною (надомною) роботою та дійшов правильного висновку, що поважність причин звільнення за власним бажанням позивача підтверджена.
Тобто сукупність наведених позивачем конкретних обставин на обґрунтування заяви про звільнення свідчить про поважність причин звільнення за ч. 1 ст. 38 КзпП України в строк, про який просив працівник, а саме з 5 травня 2020 року.
Постанова Верховного Суду від 21 квітня 2021 року у справі № 569/9738/20 (провадження № 61-914св21) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/96501499.
Далее