Головне управління ДПС у м. Києві інформує, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім грошового зобов’язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі Податкового кодексу України (далі – ПКУ) чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом встановлених ПКУ строків, то з 01 січня 2021 року, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу, встановленого п. 124.1 ст.124 ПКУ:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов’язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний (банківський) день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
Діяння, передбачені пунктом 124.1 статті 124, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання (п. 124.2 ст.124 ПКУ).
Діяння, передбачені пунктом 124.2 статті 124, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов’язання на строк більше 90 календарних днів, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання (п. 124.3 ст.124 ПКУ).
До 01 січня 2021 року відповідальність за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов’язань передбачалась п. 126.1 ст.126 ПКУ в інших розмірах.
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 11 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).
Довідково: встановлена п. 124.1 ст.124 ПКУ відповідальність за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов’язань застосовується з 01 січня 2021 року у зв’язку зі змінами, внесеними Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».
Далее
Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» № 1231-IX, який Верховна Рада ухвалила 16 лютого 2021 року.
Про це повідомляє офіційне інтернет-представництво Президента України.
Закон посилює відповідальність за порушення правил дорожнього руху. Зокрема, збільшено штрафи за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами, обмежень швидкості руху, проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, залишення місця дорожньо-транспортної пригоди, а також за керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право водіння.
Також посилюється адміністративна відповідальність за порушення правил дорожнього руху пішоходами, велосипедистами та особами, які керують гужовим транспортом, і погоничами тварин.
Крім того, посилено відповідальність за керування транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами у стані алкогольного, наркотичного або іншого сп’яніння.
Також документ дає змогу поліцейським використовувати засоби відеозапису, з обов’язковим долученням таких матеріалів до протоколу про адміністративне правопорушення.
Законом передбачається можливість зупинки транспортного засобу поліцейським для огляду водіїв з використанням спецзасобів для перевірки на стан сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Далее
Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (Ланцаротської конвенції)» № 1256-IX, ухвалений Верховною Радою 18 лютого 2021 року.
Про це повідомляє офіційне інтернет-представництво Президента України.
Цей закон закріплює в українському законодавстві визначення поняття «дитяча порнографія» та встановлює кримінальну відповідальність за вчинення дій сексуального характеру, домагання осіб, які не досягли 16-річного віку, за виготовлення та використання дитячої порнографії, за відвідування або проведення заходів сексуального характеру за участю неповнолітньої особи, а також за втягнення дитини до участі в таких заходах.
Згідно з документом, кримінальне правопорушення, вчинене стосовно малолітніх або неповнолітніх, має бути розслідуване невідкладно й розглянуте в суді першочергово.
Також законом запроваджується особливий механізм захисту дітей, які постраждали від сексуального насильства або стали його свідками.
Конвенцію Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та насильства (Ланцаротську конвенцію) ратифіковано Законом України від 10 лютого 2012 року. Її цілями є запобігання сексуальній експлуатації та насильству стосовно дітей, боротьба з цими явищами, сприяння національній та міжнародній співпраці у вказаній сфері, захист прав дітей, які стали жертвами такого насильства.
Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Далее
Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє керівників підприємств, які вирішили через певні обставини припинити діяльність про можливість проведення даної процедури без проведення додаткової позапланової перевірки.
Не є новиною, що частина суб’єктів господарювання, на жаль, через ряд об’єктивних обставин фактично не здійснюють господарську діяльність значний проміжок часу та зацікавлені, щоб процедура припинення пройшла швидко.
Для цього існує ряд критеріїв, дотримання яких це зможе зробити реальністю.
По-перше, при прийнятті такого рішення повинно бути у повному обсязі проведено ряд процедур, а саме: закриті рахунки у банківських установах, надана у повному обсязі податкова звітність, погашені можливі наявні борги перед бюджетом, складено ліквідаційний баланс.
А найголовнішим критерієм для прийняття рішення щодо необхідності (або її відсутності) проведення позапланової перевірки суб’єкта господарювання у зв’язку з припиненням є наявність (або відсутність) ризикових факторів у його діяльності.
Рішення про проведення документальної перевірки платника податків приймається за результатами ґрунтовного аналізу всієї наявної в органах ДПС стосовно нього податкової інформації про ризики в його діяльності щодо приховування об’єктів оподаткування, несплати ним податкових зобов’язань.
Довідково: з початку року без проведення перевірок вже було припинено діяльність 84 суб’єктів господарювання.
У Постанові від 19 лютого 2021 року по справі № 643/12369/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розяснив нюанси забезпечення позову таких як арешт та заборона на вчинення певних дій.
Забезпечення позову — це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, або до набрання законної сили рішенням про відмову в позові.
Арешт майна — це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Заборона на відчуження об`єкта нерухомого майна це перешкода у вільному розпорядженню майном.
Верховний Суд зауважує, що враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованою може бути визнана лише заборона відчуження такого нерухомого майна без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним.
Верховний Суд звертає увагу, що арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову, тому суттєвого значення у виборі їх застосування немає для вирішення справи та способу забезпечення позову.
З урахуванням підстав та змісту позову, надавши оцінку відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, балансу інтересам сторін, суди дійшли обґрунтованого висновку про вжиття заходів забезпечення позову саме шляхом заборони відчуження квартири.
Верховний Суд зазначає, що заборона на відчуження квартири, щодо якої між сторонами виник спір, не є позбавленням права власності АТ «ПУМБ».
Відповідно до частин першої, другої статті 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.
Згідно з частиною третьою статті 154 ЦПК України суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Вжиття заходів зустрічного забезпечення за ініціативою суду за відсутності заяви, є правом суду, а не обов`язком.
Заходи забезпечення позову є тимчасовими і в разі вирішення між сторонами спору можуть бути скасовані судом.
Далее
В то время, как работающие пенсионеры могут рассчитывать на доплаты уже в апреле, через несколько лет украинцы получат возможность выходить на пенсию в любом возрасте, при условии наличия определенного страхового стажа
Данная норма прописана в законе «Об обязательном общегосударственном пенсионном страховании».
Согласно этому закону, с 2028 года любой украинец сможет выйти на заслуженный отдых, имея 40 лет стажа или больше.
«Начиная с 1 января 2028 года, при наличии 40 и более календарных лет страхового стажа, пенсия по возрасту назначается независимо от возраста», — указывается в п.5 ст.26 данного закона.
Следует помнить, что сейчас ежегодно увеличивается количество необходимых лет стажа для выхода на пенсию по возрасту. Так, в 2021 году выйти на пенсию в 60 лет могут только те, кто имеет не меньше 28 лет страхового стажа. С 2028 года для этого будет требоваться не меньше 35 лет стажа.
Те, кто имеет от 18 до 28 лет стажа, в 2021 году могут выйти на пенсию в 63 года. В 2028 году для этого будет требоваться от 25 до 35 лет стажа.
На пенсию в 65 лет в нынешнем году выйдут те, у кого есть от 15 до 18 лет стажа. В 2028 году будут выходить на пенсию в 65 лет те, кто имеет от 15 до 25 лет стажа.
Источник: https://kurs.com.ua
Далее
