Органи реєстрації актів цивільного стану будуть отримувати у цифровому форматі інформацію з Реєстру судових рішень щодо питань народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, виходу з громадянства та його втрати, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміну імені, інвалідність, смерть тощо.
Так, 12 березня 2021 року Державна судова адміністрація України та Міністерство юстиції України видали спільний наказ, яким затверджено Порядок електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром судових рішень та Державним реєстром актів цивільного стану громадян. Мета – отримання судових рішень в електронній формі, що потребують виконання органами державної реєстрації актів цивільного стану.
У наказі, зокрема, зазначено, що інформаційну взаємодію забезпечують державне підприємство, яке належить до сфери управління ДСА України, що визначене адміністратором Єдиного державного реєстру судових рішень, та державне підприємство, яке належить до сфери управління Міністерства юстиції України, що визначене адміністратором Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
Для впровадження технічної можливості реалізації Порядку між двома державними реєстрами наказом передбачено тримісячний термін.
Джерело: https://sud.ua
Далее
Витрати платників податку на оплату вартості товарів (робіт, послуг), які оплачуються нерезидентам, розташованим на території офшорних зон, включаються до складу витрат у сумі, що становить 85 відсотків вартості цих товарів (робіт, послуг).
Обов’язок доведення обставини офшорного статусу контрагента покладається на контролюючий орган.
2 1січня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30січня 2017 року й ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05вересня 2017 року у справі No805/4691/16-а (провадження No К/9901/4525/17) за позовом Приватного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним і скасування податков ого повідомлення-рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Донецький окружний адміністративний суд постановою, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду, позов задовольнив.
Суди попередніх інстанцій застосували положення податкового законодавства в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, з урахуванням якого дійшли висновку про недоведеність безпосереднього розташування контрагентів-нерезидентів у державах, які включені до офшорних зон, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23лютого 2011 року No 143-р «Про віднесення держав до переліку офшорних зон».
Відповідач у касаційній скарзі посилався на те, що при розгляді справи судами попередніх інстанцій надано неналежну правову оцінку обставинам щодо знаходження контрагентів позивача, зареєстрованих у Великій Британії, на території офшорних зон.
Відповідач вважав, що позивачем в порушення вимог пункту 161.2 статті 161 Податкового кодексу України занижені витрати, що враховуються при визначенні об’єктаоподаткування. Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення– без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Витрати платників податку на оплату вартості товарів (робіт, послуг), які оплачуються нерезидентам, розташованим на території офшорних зон, включаються доскладу витрат у сумі, що становить 85 відсотків вартості цих товарів (робіт, послуг).
Обов’язок доведення обставини офшорного статусу контрагента покладається на контролюючий орган. У разі виникнення спору між платником податків і державою суд не може відмовити в захисті лише через сумніви в правомірності дій особи. Особливість розподілу тягаря доказування в адміністративних справах не дозволяє трактувати «сумніви» інакше, як неспроможність фіскального органу переконливо довести обґрунтованість і правомірність власних дій у спірних відносинах, тобто невиконання ним свого процесуального обов’язку. Недоведення державним органом обґрунтованості та законності висновків, покладних в основу прийняття оскаржуваних рішень, має стати підставою для надання захисту платнику податків, якщо вчинене ним, на думку державного органу, порушення не було переконливо доведене перед судом. Відповідач у справі недовів обґрунтованості та відповідності нормам чинного законодавства висновків щодо допущення позивачем порушень чинного податкового законодавства. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що порушення, яке було передумовою прийняття оскаржуваного індивідуального акта, не було доведене відповідачем перед судом.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 21січня 2021року у справі No805/4691/16-аможна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/94328318.
Прощена (анульована) сума основного боргу за кредитним договором є додатковим благом і належить до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 13січня 2021року у справі No 815/3071/18 можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/94129661.
В Україні за образу вчителя ВР планує передбачити відповідальність у вигляді штрафу, максимальна сума якого складе 5100 гривень.
Законопроєкт № 2279 «Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення захисту педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників» зареєстровано ще в жовтні 2019 року, у лютому 2020 року повернуто на доопрацювання.
В пояснювальній записці мова йде про наступне: 18 грудня 2018 року Верховною Радою України були прийняті зміни до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу, яким було введено до чинного законодавства України поняття «булінгу» та запроваджена адміністративна відповідальність за цькування в закладах освіти.
У той же час слід зазначити, що відповідно до прийнятого закону запроваджувалась відповідальність, за вчинення булінгу лише учасниками освітнього процесу стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу. Таким чином, якщо булінг (цькування) відбувається зі сторони батьків або інших осіб по відношенню до педагогічних, науково-педагогічних працівників, відповідальність за такі дії не передбачена.
Окремо неврегульованою проблемою є перебування на території закладів освіти осіб у нетверезому стані та навіть розпивання на цій території алкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів.
Таким чином, існує гостра потреба визначити на законодавчому рівні заходи щодо посилення захисту педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників від погроз, образ, переслідування, фізичного насильства, встановлення додаткових гарантій щодо поваги до особистості, честі та гідності вчителя, науковця, викладача, справедливого і шанобливого ставлення до них з боку учасників освітнього процесу та інших осіб, а також встановлення адміністративної відповідальності за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів у закладах освіти.
Законопроектом пропонується встановити додаткові гарантії педагогічним, науково-педагогічним та науковим працівникам щодо поваги до особистості, честі та гідності, справедливого і шанобливого ставлення до них з боку учасників освітнього процесу та інших осіб, запровадити адміністративну відповідальність за вчинення щодо таких осіб погроз, образ, переслідування, фізичного насильства.
Також законопроектом пропонується встановити адміністративну відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів у закладах освіти.
Далее15 березня 2021 року розпочали свою роботу нові окружні прокуратури.
В оновлених відомствах працюватимуть прокурори, які успішно пройшли атестацію і довели свою професійну компетентність та доброчесність.
Перелік та територіальна юрисдикція окружних прокуратур визначені наказами Генерального прокурора. В системі органів прокуратури функціонуватиме 181 (193 із врахуванням окупованих територій) окружна прокуратура та 30 спеціалізованих прокуратур у військовій та оборонній сфері (на правах окружних). Вони замінять 155 (178 із врахуванням окупованих територій) місцевих прокуратур та 30 військових прокуратур гарнізонів.
«Нові окружні прокуратури сформовані за новим більш ефективним принципом – розробляючи їх модель, ми враховували результати функціонально-організаційного аналізу, проведеного за підтримки Ради Європи. При збільшенні кількості окружних прокуратур, водночас зменшилась кількість відділів та адміністративних посад. Серед призначених керівниками прокуратур – 100% успішно пройшли атестацію в рамках нашої реформи. Ми завершуємо великий етап кадрового очищення та трансформації органів прокуратури і зосереджуємось на розвитку задля ефективності інституції та довіри до неї суспільства», — заявила Генеральний прокурор Ірина Венедіктова.
При визначенні кількості окружних прокуратур та їх територіального розташування у межах областей в першу чергу враховувались результати діяльності органів прокуратури з реалізації передбачених законодавством функцій і повноважень, у тому числі безпосередній зв’язок із судовою системою та ефективна взаємодія з іншими правоохоронними органами, обсяг навантаження на прокурорів, кількість населення адміністративно-територіальних одиниць, стан злочинності на відповідній території, а також особливості транспортної інфраструктури.
Джерело: офіс генерального прокурора
ДалееГоловне управління ДПС у м. Києві інформує, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім грошового зобов’язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі Податкового кодексу України (далі – ПКУ) чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом встановлених ПКУ строків, то з 01 січня 2021 року, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу, встановленого п. 124.1 ст.124 ПКУ:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов’язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний (банківський) день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
Діяння, передбачені пунктом 124.1 статті 124, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання (п. 124.2 ст.124 ПКУ).
Діяння, передбачені пунктом 124.2 статті 124, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов’язання на строк більше 90 календарних днів, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання (п. 124.3 ст.124 ПКУ).
До 01 січня 2021 року відповідальність за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов’язань передбачалась п. 126.1 ст.126 ПКУ в інших розмірах.
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 11 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).
Довідково: встановлена п. 124.1 ст.124 ПКУ відповідальність за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов’язань застосовується з 01 січня 2021 року у зв’язку зі змінами, внесеними Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».
Далее