Кабінет Міністрів затвердив Порядок здійснення перерахунку вартості комунальних послуг за період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості.
Відповідну постанову № 127 ухвалено на урядовому засіданні 6 лютого 2024 року.
З дня набрання чинності цією постановою втратить чинність урядова постанова від 17 лютого 2010 року № 151 «Про затвердження Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості».
Постановою № 127 установлено, що затверджений Порядок не застосовується на територіях, які включено до затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією:
з дати виникнення можливості бойових дій до дати припинення можливості бойових дій та протягом трьох місяців з дати припинення такої можливості;
з дати початку бойових дій до дати завершення бойових дій та протягом трьох місяців з дати їх завершення;
з дати початку тимчасової окупації до дати завершення тимчасової окупації та протягом трьох місяців з дати її завершення.
Мінінфраструктури роз’яснило, що новий Порядок перерахунку стосується послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, а також управління побутовими відходами.
Перерахунок вартості комунальних послуг здійснюється в разі відхилення параметрів послуг від установлених законодавством і договорами про надання послуг, зокрема:
зниження температури теплоносія та гарячої води, а також невідповідності їх тиску на вході в будинок;
зниження температури повітря у приміщеннях споживача (у разі наявності договору з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем);
перерв у наданні послуг, що обумовлені у тому числі перевищенням виконавцем строків проведення аварійно-відновлювальних робіт;
невідповідності складу і якості гарячої та холодної води державним санітарним нормам і правилам;
недотримання вимог щодо поводження з побутовими відходами, порушення графіку вивезення побутових відходів тощо.
Виконавець зобов’язаний протягом одного місяця, що настає за розрахунковим періодом, самостійно здійснити перерахунок згідно з вимогами цього Порядку, а також сплатити споживачеві неустойку (штраф) у порядку та розмірі, що визначені законодавством або договором.
Також у разі надходження від споживача акта-претензії та прийняття виконавцем рішення про задоволення вимог, викладених в акті-претензії, перерахунок здійснюється протягом одного місяця починаючи з дати, коли прийнято рішення про задоволення вимог.
Перерахунок за актом-претензією, що надійшов від споживача відповідного багатоквартирного будинку, здійснюється виконавцем для усіх споживачів такого будинку, яким була надана послуга невідповідної якості.
Перерахунок здійснюється незалежно від наявності у споживача заборгованості за відповідну послугу. Сума перерахунку та неустойки (штрафу) за порушення умов договору зараховується споживачу в погашення заборгованості за фактично спожиті послуги, а у разі відсутності заборгованості — в оплату майбутніх платежів.
Мінінфраструктури нагадало, що порядок оформлення претензій споживачів визначено статтями 27 — 28 Закону «Про житлово-комунальні послуги»
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Національний банк України запропонував унести зміни до Закону України «Про організацію формування та обігу кредитних історій» та інших законів України щодо державного регулювання та функціонування бюро кредитних історій (далі – БКІ), враховуючи ключове значення цих установ для ринку споживчого кредитування.
Про це повідомляє пресслужба НБУ.
Зазначається, що такий крок зумовлений потребою осучаснення законодавства щодо сервісів бюро і спрямований на посилення механізмів захисту прав позичальників, удосконалення системи обміну кредитною інформацією, захисту персональних даних та підвищення рівня відповідального кредитування, впровадження ефективної наглядової функції Національного банку за додержанням законодавства у сфері формування та обігу кредитних історій.
Запропонованими змінами передбачено:
«Водночас оновлення законодавства покликане встановити справедливі правила гри для всіх учасників ринку для збереження повноти, чистоти і достовірності даних та забезпечення цільового використання кредитної історії виключно для оцінювання кредитоспроможності, управління кредитним ризиком і здійснення верифікації клієнта», — наголошують в НБУ.
З цією метою:
Іншим важливим аспектом пропонованих змін є удосконалення регулювання та нагляду за діяльністю БКІ, зокрема встановлення вимог до їх структури власності, керівників та системи внутрішнього контролю, що забезпечить належний рівень інституційної здатності БКІ надавати сучасні та якісні сервіси.
Джерело: https://yur-gazeta.com
Далее
30 січня 2024 року набув чинності Закон України від 08.11.2023 № 3450-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини».
Статтю 1221 Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна – місцезнаходження основної частини рухомого майна. Якщо спадкодавець мав останнє місце проживання на території іноземної держави, місце відкриття спадщини визначається відповідно до Закону України “Про міжнародне приватне право”.
Також внесено зміни до Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, зокрема, пунктом 19 встановлено, що у період дії воєнного стану в Україні перебіг позовної давності зупиняється на строк дії такого стану.
Пунктом 20 визначено, що у період дії воєнного стану в Україні та протягом двох років з дня його припинення або скасування у випадку, якщо смерть фізичної особи зареєстрована пізніше ніж через один місяць з дня смерті такої особи або дня, з якого її оголошено померлою, строки, встановлені визначеними статтями Цивільного кодексу України, обчислюються з дня державної реєстрації смерті особи.
Згідно з пунктом 21, якщо місцем відкриття спадщини є тимчасово окупована територія або територія, на якій ведуться активні бойові дії, заяви в межах спадкової справи подаються нотаріусу незалежно від місця відкриття спадщини. Також визначено, що у разі заведення спадкової справи не за місцем відкриття спадщини, вчинення нотаріальних та інших дій нотаріусом щодо спадщини та спільного майна подружжя (колишнього подружжя) в межах спадкової справи здійснюється за місцем подання першої заяви.
Крім того, набув чинності Закон України від 08.11.2023 №3449-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини».
Вищезазначені зміни сприяють захисту прав спадкоємців і врегулюванню особливостей спадкування у зв’язку з військовою агресією російської федерації.
За матеріалами Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у ФБ
Далее
Справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб’єктивних прав громадян, належать до юрисдикції цивільного суду. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд відповідних справ за правилами цивільного судочинства.
На це вказала Велика Палата Верховного Суду, повідомляє пресслужба ВС.
Справи про встановлення факту проживання однією сімʼєю без шлюбу із загиблим військовослужбовцем підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства незалежно від мети звернення до суду (зокрема, підтвердження соціального статусу для призначення та виплати одноразової грошової допомоги сім’ї військовослужбовця) і наявності в заявника певних цивільних прав та обов’язків чи виникнення публічно-правових спорів із суб’єктами владних повноважень.
У справі, що розглядалася, позивачка звернулася до Міністерства оборони України із заявою про отримання одноразової грошової допомоги як член сім’ї померлого військовослужбовця. Однак комісія Міноборони відмовила їй у призначенні допомоги через відсутність доказів на підтвердження наявності в позивачки статусу члена сім’ї загиблого військовослужбовця – позивачка не надала рішення суду, яким встановлено факт їх проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу.
Окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні вимог позивачки про скасування рішення комісії, оскільки вона не підтвердила факт спільного проживання з померлим однією сім’єю, а тому на неї не поширюється дія ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Апеляційний суд скасував це рішення і задовольнив позов.
Велика Палата ВС виснувала, що з огляду на відсутність документів, передбачених для виплати одноразової грошової допомоги, комісія Міноборони, відмовляючи позивачці у призначенні вказаної допомоги, діяла в межах повноважень та відповідно до вимог закону.
Разом з тим під час розгляду цієї справи вирішенню підлягало питання, чи можливо встановити факт проживання однією сім’єю без шлюбу з метою звернення до відповідних органів за призначенням одноразової грошової допомоги в межах розгляду справи в порядку адміністративного судочинства та з урахуванням встановлення наявності або відсутності цього факту надати оцінку рішенню суб’єкта владних повноважень, яке прийнято до встановлення судом такого факту.
Велика Палата ВС звернула увагу, що існує два порядки встановлення фактів, що мають юридичне значення: позасудовий і судовий.
У разі оскарження до суду відмови відповідного органу в установленні юридичного факту, який підлягає встановленню в позасудовому порядку, такий спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Справи про встановлення юридичних фактів у судовому порядку вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України. Зокрема, згідно з п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Отже, судом, який розглядає справи про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу, є суд цивільної юрисдикції відповідно до ст. 19 ЦПК України та п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України.
При цьому в одному провадженні не можуть бути поєднані вимоги про встановлення факту, що має юридичне значення, та оскарження рішення, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, оскільки ці вимоги підсудні судам різних юрисдикцій.
Також Велика Палата ВС звернула увагу на неефективність підходу до визначення юрисдикційності спорів про встановлення юридичних фактів у судовому порядку залежно від мети звернення та наявності в заявника певних цивільних прав та обов’язків чи виникнення публічно-правових спорів із суб’єктами владних повноважень. Адже це не сприятиме належному способу захисту порушеного права заявника, бо призведе до необхідності доказування одних і тих же обставин, подій та фактів при кожному зверненні до судів різних юрисдикцій.
Ураховуючи наведене, Велика Палата ВС скасувала постанову апеляційного суду про задоволення позову та залишила в силі рішення суду першої інстанції про відмову в позові, змінивши його мотивувальну частину.
Постанова ВП ВС від 18 січня 2024 року у cправі № 560/17953/21 (провадження № 11-150апп23) за посиланням.
Джерело: https://yur-gazeta.com
Далее
28 січня 2024 року набув чинності Порядок виготовлення та обліку номерних знаків для транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації, затверджений постановою Кабміну від 25 липня 2023 р. N 774.
Порядок визначає процедуру провадження суб’єктами господарювання (їх філіями чи відокремленими підрозділами) діяльності з виготовлення, видачі та обліку номерних знаків для транспортних засобів (далі — номерні знаки).
Головний сервісний центр МВС (далі — Головний сервісний центр) веде перелік суб’єктів господарювання, які здійснюють виготовлення номерних знаків (далі — перелік).
Філія чи відокремлений підрозділ суб’єкта господарювання, які здійснюють виготовлення та/або видачу номерних знаків, включаються до переліку під окремим номером.
Суб’єкти господарювання, які мають намір провадити діяльність з виготовлення номерних знаків, надсилають на офіційну адресу Головного сервісного центру повідомлення за формою згідно з додатком 1 (далі — повідомлення), до якого додають засвідчені підписом керівника або уповноваженої особи суб’єкта господарювання (фізичної особи — підприємця):
1) копію документа, що підтверджує право власності/користування приміщеннями або земельними ділянками, на яких розташовані такі приміщення (тимчасові споруди для провадження підприємницької діяльності), у яких здійснюватиметься виготовлення та/або видача номерних знаків (крім випадків, коли право власності на відповідний об’єкт (користування відповідним об’єктом) нерухомого майна зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно);
2) копії документів про відповідність робочого місця користувача електронного реєстру вимогам законодавства, у тому числі у сфері технічного захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах (для отримання персонального логіна та пароля доступу відповідальної особи до електронного реєстру);
3) кольорові фотографії виготовлених суб’єктом господарювання зразків номерних знаків (лицьовий та зворотній бік) кожного типу номерних знаків, які виготовлятимуться суб’єктом господарювання;
4) копію розпорядчого документа про призначення відповідальної особи (за необхідності).
Для включення до переліку інформації щодо філії чи відокремленого підрозділу, які здійснюватимуть виготовлення та/або видачу номерних знаків, а також для надання доступу до електронного реєстру відповідальній особі філії чи відокремленого підрозділу до Головного сервісного центру у спосіб, визначений цим Порядком, надсилається повідомлення, до якого додаються документи, передбачені підпунктами 1, 2 і 4 цього пункту.
Документи, визначені цим пунктом, оформлені згідно з вимогами законодавства у сфері електронного документообігу та використання електронних документів, можуть бути надіслані на офіційну електронну адресу Головного сервісного центру.
За результатами розгляду надісланих суб’єктом господарювання повідомлення та документів, що додаються до нього (у разі їх відповідності встановленим вимогам), Головний сервісний центр протягом п’яти робочих днів з дати їх надходження:
надсилає суб’єкту господарювання у спосіб, зазначений у повідомленні, інформацію про включення суб’єкта господарювання до переліку та зазначає його порядковий номер, який формується автоматично засобами електронного реєстру;
формує засобами електронного реєстру персональний логін та пароль доступу відповідальної особи суб’єкта господарювання до електронного реєстру, які надсилає до регіонального сервісного центру Головного сервісного центру за місцезнаходженням приміщення суб’єкта господарювання, у якому здійснюватиметься виготовлення та/або видача номерних знаків.
Відповідальна особа суб’єкта господарювання після надходження до суб’єкта господарювання інформації про включення до переліку отримує персональний логін та пароль доступу до електронного реєстру в регіональному сервісному центрі Головного сервісного центру за місцезнаходженням приміщення суб’єкта господарювання, у якому здійснюватиметься виготовлення та/або видача номерних знаків.
Отримання персонального логіна та пароля доступу оформляється актом приймання-передачі згідно з додатком 2.
Перелік суб’єктів господарювання, адреса місцезнаходження приміщень, у яких здійснюються виготовлення та/або видача номерних знаків, розміщується на офіційному веб-сайті Головного сервісного центру.
Джерело:https://jurliga.ligazakon.net
Далее
1 січня 2024 року в Україні розпочалась кампанія щорічного декларування доходів громадян, яка триватиме до 1 травня 2024 року.
Про це нагадують фахівці Головного управління ДПС у Київській області.
Щорічне декларування доходів громадян передбачає подання річної податкової декларації про майновий стан і доходи:
— громадянами, які отримали у звітному 2024 році доходи, з яких не сплачено податок на доходи фізичних осіб,
— громадянами, які бажають використати своє право на податкову знижку.
Обов’язок подати Податкову декларацію про майновий стан і доходи виникає у громадян, які протягом звітного року отримували:
— доходи не від податкових агентів (пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ), тобто від інших фізичних осіб, не зареєстрованих як самозайняті особи (не є підприємцями або особами, які провадять незалежну професійну діяльність), — це можуть бути спадщина, подарунки, доходи від надання в оренду рухомого/нерухомого майна іншій ФО, надання інших послуг/робіт, продажу/обміну майна тощо;
— іноземні доходи (пп. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПКУ);
— доходи, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування (пп. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 ПКУ): суми заборгованості, за якими минув строк позовної давності; нецільова благодійна допомога понад установлену норму; додаткове благо, тощо;
— в інших випадках, передбачених законодавством.
Податкову декларацію також зобов’язані подавати:
— фізичні особи, які отримують доходи від підприємницької діяльності, крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування (ст. 177 ПКУ);
— фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність (ст. 178 ПКУ);
— іноземці, які за результатами звітного року набули статус резидента України, мають відобразити доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (пп. 170.10.4 п. 170.10 ст. 170 ПКУ);
— платники податку — резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п. 179.3 ст. 179 ПКУ).
Громадяни, які зобов’язані згідно з ПКУ подати податкову декларацію, подають її до 1 травня року, що настає за звітним.
Громадяни, які бажають використати своє право на податкову знижку, податкову декларацію подають по 31 грудня року, наступного за звітним.
За вибором платника податку декларацію можна подати в один із таких способів:
— за місцем своєї податкової адреси особисто або уповноваженою на це особою;
— надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
— в електронному вигляді — через Електронний кабінет платника.
Форму Податкової декларації про майновий стан і доходи затверджено наказом Міністерства фінансів від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Мінфіну від 28.08.2023 № 467 «Про затвердження Змін до форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи»).
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
