Далее
Міністерство соціальної політики України підготувало проект Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усиновлення дітей”.
Статтю 211 Сімейного кодексу України пропонується викласти в такій редакції:
“Стаття 211. Особи, які можуть бути усиновлювачами
1. Усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини.
2. Усиновлювачем може бути особа, старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менше як на п’ятнадцять років. Максимальна різниця у віці між усиновлювачем і дитиною не може перевищувати сорока п’яти років, крім випадків, зазначених у пунктах 2 та 4 частини першої статті 213 цього Кодексу.
Якщо усиновлювачами є подружжя, різниця у віці визначається за віком молодшого з подружжя.
У разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою ніж 18 років.
3. Усиновлювачами можуть бути подружжя, а також особи, зазначені у частинах четвертій – шостій цієї статті.
Усиновлювачами не можуть бути особи однієї статі.
4. Особи, які не перебувають у шлюбі між собою, не можуть усиновити одну і ту ж дитину.
Якщо такі особи проживають однією сім’єю, суд може постановити рішення про усиновлення ними дитини.
5. Якщо дитина має лише матір, вона не може бути усиновлена чоловіком, з яким її мати не перебуває у шлюбі.
Якщо дитина має лише батька, вона не може бути усиновлена жінкою, з якою він не перебуває у шлюбі.
Якщо такі особи проживають однією сім’єю, суд може постановити рішення про усиновлення ними дитини.
6. Якщо дитина має лише матір або лише батька, які у зв’язку з усиновленням втрачають правовий зв’язок з нею, усиновлювачем дитини може бути один чоловік або одна жінка.
7. Кількість дітей, яку може усиновити один усиновлювач, не обмежується.”
Повідомляється, якщо мати чи батько дитини є неповнолітніми та не набули повної цивільної дієздатності, крім їхньої згоди на усиновлення, потрібна згода їхніх батьків або опікуна, піклувальника, прийомних батьків, батьків-вихователів дитячого будинку сімейного типу чи органу опіки та піклування.
Якщо мати чи батько дитини є малолітніми, згода на усиновлення надається з урахуванням думки малолітніх батьків їхніми батьками або опікуном, піклувальником, прийомними батьками, батьками-вихователями дитячого будинку сімейного типу чи органом опіки та піклування.
Якщо між малолітніми або неповнолітніми батьками дитини та їхніми батьками або опікуном, піклувальником, прийомними батьками, батьками-вихователями дитячого будинку сімейного типу є конфлікт інтересів щодо надання згоди на усиновлення дитини, а також якщо малолітні або неповнолітні батьки дитини є дітьми-сиротами або дітьми, позбавленими батьківського піклування, і в них немає опікуна, піклувальника, прийомних батьків, батьків-вихователів дитячого будинку сімейного типу, згоду на усиновлення надає орган опіки та піклування.
Письмова згода батьків, опікуна, піклувальника, прийомних батьків, батьків-вихователів дитячого будинку сімейного типу на усиновлення дитини засвідчується нотаріусом.
Статтю 231 пропонується викласти в такій редакції:
“Стаття 231. Зміна прізвища, імені та по батькові особи, яку усиновлено
1. Якщо усиновлювачами є одночасно жінка та чоловік, які мають одне прізвище, і вони записуються батьками дитини, відповідно, змінюється прізвище дитини.
Якщо усиновлювачем є одна особа і він (вона) записується батьком (матір’ю) дитини, відповідно, змінюється прізвище дитини.
Якщо усиновлювачі мають різні прізвища і записуються батьками дитини, прізвище дитини змінюється за спільною згодою обох усиновлювачів.
Якщо усиновлювачем є один з подружжя, який усиновив дитину другого з подружжя, і він (вона) записується, відповідно, батьком (матір’ю) дитини, прізвище дитини може бути змінено за його (її) згодою та згодою другого з подружжя, який є батьком (матір’ю) дитини.
За заявою усиновлювачів може бути змінено ім’я дитини.
2. Якщо усиновлювач записується батьком дитини, відповідно, змінюється по батькові дитини.
Якщо усиновлювачем є одна жінка, за її заявою може бути змінено по батькові дитини, якщо батько дитини помер, невідомий, визнаний безвісно відсутнім або позбавлений батьківських прав щодо дитини, яку усиновлюють, а також якщо батьки протягом двох місяців після народження дитини не забрали її на виховання до себе в сім’ю і запис про них у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до статті 135 цього Кодексу.
За заявою усиновлювача по батькові дитини може бути виключене, якщо це випливає зі звичаю національної меншини, до якої належить усиновлювач та / або усиновлювана особа, або якщо усиновлювач є іноземцем.
3. Якщо усиновлюється дитина, яка досягла семирічного віку, для зміни прізвища, імені дитини потрібна її згода, крім випадку, передбаченого частиною четвертою статті 218 цього Кодексу.
4. Якщо усиновлюється повнолітня особа, її прізвище, ім’я та по батькові можуть бути змінені у зв’язку з усиновленням за заявами усиновлювача та усиновленої особи.
За заявами усиновлювача та усиновленої особи по батькові усиновленої особи може бути виключене, якщо це випливає зі звичаю національної меншини, до якої належить усиновлювач та / або усиновлена особа, або якщо усиновлювач є іноземцем
5. Про зміни, передбачені у цій статті, суд зазначає у рішенні про усиновлення.”
Далее
Проект Закону про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та інших законодавчих актів України щодо мотивування судових рішень зареєстровано у Верховній Раді 25 січня.
Метою розроблення законопроекту № 4637 є підвищення стандартів якості вирішення господарських, цивільних і адміністративних спорів, підвищення відповідальності суддів за ухилення від здійснення правосуддя, створення ефективного законодавства, яке б формалізувало сучасні вимоги до змісту судового рішення, зменшило можливості маніпуляцій з боку недоброчесних суддів щодо ігнорування вимог закону, оздоровлення судової системи та встановлення додаткових гарантій для юридичних і фізичних осіб під час здійснення правосуддя.
Законопроект передбачає:
Окружний адміністративний суд міста Києва 28.01.2021 р. задовольнив позов та скасував постанову № 437 «Питання українського правопису», якою було схвалено нову редакцію «Українського правопису».
Відмітимо, що провадження по даній адміністративній справі було відкрито ще 07 червня 2019 року.
Підставою позову було те, що Уряд не мав компетенцією змінювати правопис.
Також під час розгляду з’ясувалося, що «мовна комісія» мала суттєві суперечки та не розробляла правопис саме в тій редакції, в якій він був затверджений урядом.
Тобто в правопис вносилися зміни, фактичо, на колінах», — зазначив Адвокат Ільченко, який був автором задоволеного позову.
«Рішення вступає в силу після його апеляційного перегляду — якщо КМУ подасть апеляцію», — додав Ільченко.
Зазначимо, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень, текст даного рішення ще відсутній, тому деталі правових позицій сторін, наразі не відомі. Але, слідкувати за опублікуванням тексту рішення можливо за посиланням на справу № 640/9824/19.
Далее
На пленарном заседании 28 января парламент принял Закон «О Бюро экономической безопасности Украины» (законопроект 3087-д).
Закон определяет цели, принципы, правовые и организационные основы создания и деятельности Бюро экономической безопасности Украины как правоохранительного органа, на который возлагается:
Законом определено, что Бюро экономической безопасности Украины — это центральный орган исполнительной власти, на который возлагаются задачи по противодействию правонарушениям, посягающим на функционирование экономики государства.
Документ принят с целью ликвидации налоговой милиции, оптимизации структуры и численности органов, ведущих борьбу с преступлениями в сфере экономики.
В соответствии с возложенными задачами Бюро экономической безопасности Украины выполняет такие основные функции:
Деятельность Бюро экономической безопасности Украины будет координировать Кабмин.
Среди полномочий Бюро экономической безопасности указаны:
Кандидаты на должности в Бюро экономической безопасности Украины, предусматривающие специальные звания Бюро экономической безопасности Украины, с их согласия будут проходить психофизиологический опрос с применением полиграфа.
Надзор за соблюдением Бюро экономической безопасности Украины законов при проведении оперативно-розыскной деятельности и предварительного расследования будет осуществлять Генеральный прокурор непосредственно и через уполномоченных им прокуроров.
Источник: pravo.ua
Далее
