Опубликовано director 28 Янв 2021 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев
У грудні 2011 року позивач (ТОВ) уклав із відповідачем (ФОП) договір позики, строк якого діяв до 26 грудня 2012 року. Відповідач повернув частину боргу, і після спливу зазначеної дати сума його заборгованості становила 21 390 510 грн.
30 березня 2012 року між сторонами спору укладено договір про переведення боргу, відповідно до якого відповідач у рахунок погашення частини свого боргу перед позивачем узяв на себе зобов’язання сплатити борг позивача перед іншим ТОВ, який виник за договором купівлі-продажу від 27 жовтня 2011 року на суму 19 440 159,61 грн.
Районний суд у позові відмовив. Апеляційний суд вважав, що договір між позивачем та іншим ТОВ від 27 жовтня 2011 року визнано фіктивним на підставі вироку, який набрав законної сили 5 травня 2015 року.
Задовольняючи позов про стягнення з відповідача 21 390 510 грн заборгованості, апеляційний суд зазначив, що до набрання законної сили вироком суду, яким визнано договір між позивачем та іншим ТОВ від 27 жовтня 2011 року фіктивним, позивач не знав і не міг знати, що його права порушені, й право на позов про стягнення заборгованості з відповідача у нього виникло саме з 5 травня 2015 року.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду скасував постанову апеляційного суду та змінив рішення районного суду, яким відмовив у задоволенні позову, виклавши мотивувальну частину в іншій редакції, з таких правових підстав.
Нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (ч. 2 ст. 215 ЦК України). Нікчемність правочину конструюється за допомогою «текстуальної» недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. З позицій юридичної техніки така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах «нікчемний», «є недійсним».
Тлумачення ст. 234 ЦК України свідчить, що фіктивний правочин належить до оспорюваних правочинів, тобто визнається недійсним на підставі судового рішення, про що має бути вказано в резолютивній частині рішення.
Згідно з абз. 1 ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Відповідач не повернув позику в розмірі 21 390 510 грн, яку повинен був повернути до 26 грудня 2012 року.
Договір купівлі-продажу від 27 жовтня 2011 року, укладений між позивачем та іншим ТОВ, і договір про переведення боргу від 30 березня 2012 року недійсними як оспорювані правочини не визнавалися.
Обов’язок відповідача щодо повернення суми позики в розмірі 19 440 159,61 грн припинився на підставі договору про переведення боргу від 30 березня 2012 року.
Початок перебігу позовної давності щодо повернення позики в розмірі 1 950 350,39 грн розпочався в грудні 2012 року та сплинув у грудні 2015 року. Позивач звернувся з позовом у червні 2017 року. Відповідач заявив про застосування позовної давності.
За таких обставин апеляційний суд зробив неправильний висновок про задоволення позову. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову у зв’язку зі спливом позовної давності щодо всієї суми позики. Натомість він повинен був відмовити в позові у зв’язку із тим, що обов’язок відповідача щодо повернення суми позики в розмірі 19 440 159,61 грн припинився, а щодо вимоги про стягнення позики в розмірі 1 950 350,39 грн сплинула позовна давність.
Постанова Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 712/7975/17 (провадження № 61-42114св18) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/94296882.
Далее
Опубликовано director 28 Янв 2021 в Новости | Нет комментариев
Кабинет Министров утвердил законопроект по совершенствованию методологии расчета прожиточного минимума в Украине.
Об этом сообщает корреспондент #Букв.
Министр социальной политики Марина Лазебная объяснила, что проект закона, который Кабмин внесет на рассмотрение Верховной Рады, предусматривает, что прожиточный минимум должен быть стоимостной величиной для определения основных социальных потребностей человека на минимальном уровне.
В частности, он должен применяться исключительно для определения основных социальных гарантий, которые являются для лица основным источником доходов (минимальная заработная плата, минимальная пенсия по возрасту, государственная социальная помощь малообеспеченным семьям и другие виды государственной социальной помощи, которые являются для лица основным источником доходов).
Лазебная отметила, что на сегодня в украинском законодательстве прожиточный минимум является расчетной величиной для определения, как размера социальных выплат, так и размеров штрафов, сборов, платежей и взысканий.
В связи с этим, предлагается ввести следующие нормативы для расчета таких выплат и сборов:
- базовая величина для социальных выплат на детей и базовая величина для социальных выплат населению.
Для расчета ежемесячных социальных выплат, которые устанавливаются к пенсии или государственной социальной помощи, которая выплачивается вместо пенсии; стипендий; алиментов; компенсационных выплат, пособий по уходу, а также единовременных денежных выплат (пособий).
- базовая величина для денежных платежей и взысканий.
Для расчета штрафных санкций и административных взысканий;
- базовая величина для административных сборов.
Для расчета размеров платы за предоставление административных услуг.
- С 1 декабря 2020 года в Украине выросли прожиточный минимум и размер минимальной пенсии.
Далее
Опубликовано director 28 Янв 2021 в Новости | Нет комментариев
27 січня, в першому читанні підтримали 355 депутатів законопроект про врегулювання захисту боржників при їх спілкуванні з колекторськими компаніями, — повідомили на парламентському порталі.
Прийнятий законопроєкт встановлює чіткі правила роботи колекторів, вимоги до їх етичної поведінки з боржниками, санкції за можливі порушення та нагляд за колекторською діяльністю.
Зокрема, з’явиться публічний реєстр колекторських компаній, який буде вести Національний банк. Всі колекторські компанії повинні будуть зареєструватися в ньому.
Також нагляд за колекторами і їх поведінкою по відношенню до споживачів буде здійснювати НБУ. Нацбанк контролюватиме дотримання колекторами законодавства, встановлюватиме додаткові вимоги до взаємодії зі споживачами, захищатиме права споживачів, розглядатиме звернення громадян.
Також НБУ зможе штрафувати порушників або виключати їх із реєстру.
Банки і фінансові компанії ще на етапі підписання кредитного договору повинні будуть попереджати клієнта про можливості залучення колектора в разі прострочення платежів. Кредитор також повинен буде публікувати інформацію про колекторську компанію на своєму сайті.
Законопроєкт також пропонує встановити вимоги до взаємодії зі споживачем (або його представником) під час врегулювання простроченої заборгованості, тобто вимоги до етичної поведінки.
Така взаємодія може відбуватись шляхом: безпосередньої взаємодії (особисті або телефонні переговори); надсилання повідомлень (текстових, голосових та інших повідомлень, в тому числі без залучення працівників шляхом використанням програмного забезпечення) і надсилання поштових відправлень (за місцем проживання або за місцем роботи).
При цьому під час першої взаємодії зі споживачем кредитор/колекторська компанія має повідомити своє найменування, ПІБ або індекс особи-представника, правову підставу взаємодії та розмір простроченої заборгованості, а на вимогу споживача – надати підтверджувальні документи протягом 7 робочих днів. Законопроєкт пропонує наділити Національний банк України повноваженнями зі здійснення нагляду за додержанням цих вимог.
Далее
Опубликовано director 28 Янв 2021 в Новости | Нет комментариев
Министерство цифровой трансформации Украины начало разработку законопроекта, который с 1 сентября 2021 года запретит госорганам требовать бумажные документы у граждан.
Об этом сообщил вице-премьер, министр цифровой трансформации Михаил Федоров в Facebook.
«Начали разработку законопроекта, который должен запретить с 1 сентября 2021 года госорганам в Украине требовать бумажные документы/справки у граждан, если необходимая информация уже и так есть в государственных реестрах. Paperless — наша маленькая цифровая мечта. Рекомендую не инвестировать в рынок ксероксов», — написал Федоров.
Источник: https://biz.censor.net/n3244471 (мовою оригіналу)
Далее
Опубликовано director 28 Янв 2021 в Новости | Нет комментариев
Кабинет Министров 27.01.2021 на заседании утвердил механизм, согласно которому украинцы смогут взять жилье в ипотеку под 7 % в этом году.
Об этом сообщил премьер-министр Денис Шмыгаль.
“Президент Украины Владимир Зеленский поручил Правительству создать механизмы и инструменты, которые позволят запустить в Украине доступное ипотечное кредитование. Сегодня на заседании Правительства было принято постановление, утверждающее такой механизм. Уже в этом году украинцы смогут взять ипотеку под 7 %”, – отметил он.
Как уточнили в Офисе президента, постановление “Некоторые вопросы обеспечения функционирования Фонда развития предпринимательства с целью удешевления стоимости ипотечных кредитов”, предусматривает, что Фонд осуществляет компенсацию процентной ставки до уровня 7 % годовых по ипотечным кредитам, предоставляемым заемщикам на приобретение жилья с целью удешевления их стоимости. Компенсацию процентов Фонд предоставляет заемщикам, которые получили ипотеку в национальной валюте в уполномоченном банке.
Воспользоваться этой компенсацией смогут как граждане Украины, которые стремятся купить квартиру, так и те, кто хочет построить дом самостоятельно.
Отмечается, что в ипотеку нельзя будет приобрести жилье, построенное до 2015 года.
Программа по удешевлению стоимости ипотечных кредитов заработает в рамках программы “Доступные кредиты 5-7-9 %”.
Документ будет доработан в Министерстве финансов в течение двух дней и подан на подпись премьер-министру в пятницу, 29 января.
- Ранее Президент Украины Владимир Зеленский подписал закон, которым на полгода продлевается мораторий на взыскание имущества граждан по валютным ипотечным кредитам.
- Источник:/bykvu.com (мовою оригіналу)
Далее
Опубликовано director 26 Янв 2021 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев
Постанова КЦС ВС від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.
Обставини справи
Позивач просила суд визнати недійсним пункт 4.3. договору про надання фінансового кредиту та визнати цей договір у цілому недійсним.
Він, зокрема, зазначав, що договір про надання фінансового кредиту ним не підписаний, сторони не погодили всі істотні його умови. Оспорюваний договір містить несправедливі умови, суперечать принципу сумлінності, що є наслідком істотного дисбалансу договірних прав та обов’язків, направлених на погіршення становища споживача, що є підставою для визнання такого договору недійсним.
Також відсутні докази передачі йому відповідачем кредитних коштів, тому договір не може вважатися укладеним.
Рішенням місцевого суду позов залишено без задоволення.
Судове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що договір про надання фінансового кредиту, укладений між сторонами в електронній формі, містить електронний підпис позивачки та представника ТОВ «КУ «Європейська кредитна група», тому має силу договору, який укладений в письмовій формі й підписаний сторонами, що відповідає положенням Закону «Про електронну комерцію».
Позиція ВС
ВС зазначив, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК).
Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв’язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.
У силу частини першої статті 638 ЦК договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Суди, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, вірно застосувавши норми матеріального права, дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині.
Доказів протилежного матеріали справи не містять, позивачкою таких не надано, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК є її процесуальним обов’язком.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18; від 9 вересня 2020 року у справі № 732/670/19.
Далее
