Постановою Кабінету Міністрів від 29 липня 2022 року № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» ще з 01.01.2023 року змінено вимоги до порядку здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів.
Про це нагадують фахівці Головного управління ДПС в Івано-Франківській області.
З 2023 року здійснення безготівкових розрахунків, тобто розрахунок банківською карткою, мають забезпечити торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тисяч осіб, а вже з січня 2024 року цей обов’язок стосуватиметься населених пунктів з чисельністю населення понад 5 тисяч осіб.
Така вимога не поширюється на:
— ФОП — платників єдиного податку першої групи;
— торговців, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів;
— на виїзну (виносну) торгівлю;
— продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції.
За порушення вищевказаних вимог законодавством передбачено адміністративну відповідальність згідно зі ст. 163-15 КУпАП. За недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів — штраф на ФОП, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот НМДГ (1700 — 3400 грн), а за повторне порушення — від п’ятисот до тисячі НМДГ (8500 — 17000 грн).
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
Поняття в Податковому кодексі пропонують доповнити обставинами (фактами), які можуть свідчити про надання платником податків неправомірної вигоди службовій особі іноземної держави, та положенням, що при їх виявленні контролюючий орган керується відповідним переліком Національного антикорупційного бюро України, який оприлюднюється на його офіційному вебсайті.
Про це йдеться в законопроєкті № 10319, повідомив представник Уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук.
Також законопроєктом пропонується врахувати Рекомендації Ради Організації економічного співробітництва та розвитку шляхом внесення змін до розділів І «Загальні положення», ІІ «Адміністрування податків, зборів, платежів», ІІІ «Податок на прибуток підприємств» та ІV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України, якими передбачено:
— надання контролюючими органами НАБУ повідомлення про виявлені під час перевірок платників податків обставини (факти), які можуть свідчити про надання неправомірної вигоди та інформування про це платника податків;
— збільшення строків зберігання документів платника податків у разі отримання ним інформації про обставини (факти), які можуть свідчити про надання ним неправомірної вигоди;
— сплату штрафу платником податку в разі зазначення ним у податковій декларації з податку на прибуток підприємств різниці, визначеної за результатами виявлених контролюючими органами під час перевірки обставини (факти), які можуть свідчити про неправомірної вигоди, у розмірі 7,5% від суми такої різниці;
— проведення документальної позапланової перевірки платника податків, щодо якого винесено вирок суду за пропозицію, обіцянку чи надання неправомірної вигоди і якщо такі діяння могли мати вплив на суму витрат, які були враховані при визначенні об’єкта оподаткування;
— нарахування грошового зобов’язання без дотримання строку давності, якщо щодо платника податків винесено вирок суду за пропозицію, обіцянку чи надання неправомірної вигоди, що могло мати вплив на суму витрат при визначенні об’єкта оподаткування;
— що повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення щодо пропозиції, обіцянки чи наданні неправомірної вигоди не може ґрунтуватися на зазначенні платником податку в податковій декларації з податку на прибуток різниці, визначеної за результатами його перевірки контролюючим органом;
— накладання штрафу на платника податку в розмірі 50% суми податкового зобов’язання у разі вчинення ним діянь, що зумовили визначення контролюючим органом такого зобов’язання на підставі вироку суду;
— збільшення фінансового результату на суму витрат, щодо яких у платника податків є підстави вважати, що наявні обставини (факти), які можуть свідчити про надання неправомірної вигоди;
— збільшення фінансового результату на суму витрат, щодо яких платник податків одержав інформацію від контролюючого органу про виявлені ним під час перевірки обставини (факти), які можуть свідчити про надання неправомірної вигоди;
— збільшення фінансового результату на суму витрат, щодо яких винесено обвинувальний вирок суду, що вони здійснювалися з метою надання платником податків неправомірної вигоди;
— невключення до складу витрат фізичної особи — підприємця та фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, витрат, щодо яких є підстави вважати, що наявні обставини (факти), які можуть свідчити про надання неправомірної вигоди.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net/
Далее
Так, з 1 грудня розпочалось надання послуги соціального супроводу військовим та їхнім родинам на базі військових частин.
Соціальний супровід – це можливість отримати допомогу в цивільних питаннях для військового та його родини на початку служби, під час її проходження та на етапі демобілізації.
Про це повідомила пресслужба Мінсоцполітики.
«Ключова мета послуги – це надати психосоціальну підтримку військовому та родині у питаннях, що не стосуються напряму військової служби. Наприклад, проконсультувати щодо оформлення документів чи представництва в державних установах, проінформувати щодо виплат та пільг, забезпечити правничу допомогу, допомогу у профілактиці залежностей, організувати підтримку сім’ї разом із фахівцями соціальної роботи у громаді. Останні місяці Мінсоцполітики, спільно з Міноборони, проводили підготовку запуску цієї послуги у пілотному проєкті. Цей час команда активно працювала з військовими частинами, навчала потенційних надавачів послуг», – ідеться в повідомленні.
Наразі пілот стартує у чотирьох областях – Полтавська, Київська, Івано-Франківська та Волинська. Там відібрані військові частини, які перші долучаться до проєкту. Уже відомі надавачі послуг – ті організації, які й забезпечать цю підтримку.
У міністерстві зазначили, що залучення неурядових організацій до процесу надання послуг дозволить розширити ринок надавачів соціальних послуг, а головне – покращити ефективність надання таких послуг завдяки відповідній експертизі.
Джерело: https://yur-gazeta.com
Далее
Міністерством юстиції України видано наказ від 29 листопада 2023 року № 4101/5 «Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 12 липня 2023 року № 2542/5», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30 листопада 2023 року за № 2068/41124, а також видано спільний наказ Міністерства юстиції України та Міністерства фінансів України від 27 листопада 2023 року № 4061/5/658 «Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 10 липня 2023 року № 2513/5/378», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 28 листопада 2023 року за № 2048/41104.
В Мін’юсті зазначили, що відповідні накази видано з метою вжиття всіма суб’єктами первинного фінансового моніторингу організаційних заходів, необхідних для впровадження механізму повідомлення держателя Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про виявлення розбіжностей у відомостях про кінцевого бенефіціарного власника та структури власності юридичної особи.
Зазначеними наказами відтерміновано до 1 квітня 2024 року впровадження Порядку повідомлення держателя Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про виявлення розбіжностей між отриманими суб’єктом первинного фінансового моніторингу в результаті здійснення належної перевірки та розміщеними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань відомостями про кінцевих бенефіціарних власників та/або структуру власності юридичної особи та Порядку передачі держателем Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань інформації про розбіжності між відомостями про кінцевих бенефіціарних власників та/або структуру власності юридичної особи, отриманими суб’єктом первинного фінансового моніторингу в результаті здійснення належної перевірки юридичної особи, та відповідними відомостями, розміщеними в зазначеному реєстрі, та про суб’єкта первинного фінансового моніторингу, яким виявлено такі розбіжності, до спеціально уповноваженого органу.
Джерело:https://pravo.ua
Далее
Ще наприкінці 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення регулювання кінцевої бенефіціарної власності та структури власності юридичних осіб» № 2571-ІХ («Закон № 2571») ціллю якого є вдосконалення механізмів забезпечення отримання та виявлення достовірної інформації про кінцевих бенефіціарних власників («КБВ») та структури власності юридичних осіб, а також запобігання та протидія легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення з метою виконання Україною своїх міжнародних зобов’язань, зокрема щодо приведення законодавства до рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму (FATF).
Законом 2571 внесено зміни до положень Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» (Закон № 755) та Закону України від 06 грудня 2019 року № 361-ІХ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (Закон № 361) з наступною метою:
спрощення порядку подання інформації про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності юридичними особами, при внесені інформації до ЄДР;
унормування механізму перевірки достовірності інформації про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності компанії;
посилення відповідальність за неподання або недостовірне подання юридичною особою відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності.
Подача та актуалізація інформації в ЄДР про кінцевих бенефіціарних власників та структури власності виникає при наступних обставинах:
Якщо юридична особа була зареєстрована доволі давно (до появлення вимог щодо необхідності подачі інформації про КБВ), вона зобов’язана подати інформацію про КБВ не раніше 90 днів з дня припинення воєнного стану.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
Уряд врегулював порядок створення наглядових рад у медзакладах, до складу яких залучатимуть представників громадськості. Про це повідомила пресслужба МОЗ України.
Наглядові ради створять у тих лікарнях, що надають спеціалізовану медичну допомогу та мають укладені контракти із НСЗУ.
У МОЗ пояснили, що створення ефективних наглядових рад є продовженням процесу автономізації медзакладів і реформи децентралізації. Рішення про створення таких рад прийматиме власник медзакладу.
Як зазначається, наглядові ради допоможуть створити умови для захисту прав пацієнтів і медиків, а також для підзвітності й прозорості діяльності керівника медичної установи. Їх функціонування при медзакладах сприятиме наданню якісної та доступної медичної допомоги пацієнтам. Також створення наглядових рад забезпечить реалізацію прав пацієнтів і працівників медзакладу та сприятиме ефективній реалізації прав власника на управління закладом.
Крім цього, залучення представників громадськості до наглядових рад забезпечить ефективне стратегічне планування та розвиток, професійний менеджмент і незалежний аудит. До складу наглядової ради кожного медзакладу має входити не менше ніж 50% представників громадськості.
Джерело: https://yur-gazeta.com
Далее
