Верховная Рада Украины приняла в первом чтении законопроект № 3628, которым предлагает запретить продажу электронных сигарет украинцам младше 18 лет. За него проголосовали 272 народных депутата. Документ устанавливает новые правила продажи электронных сигарет и вводит наказания за их нарушения.
В законопроекте речь идет о продаже электронных сигарет в помещениях или на территориях, где запрещена розничная торговля сигаретами и алкоголем. Кроме того, законопроект предлагает запретить продажу товаров детского ассортимента, имитирующих табачные изделия или электронные сигареты.
За нарушения в этой сфере планируют наказывать штрафами – от 400 до 800 необлагаемых минимумов доходов граждан (6 800 – 13 600 гривен).
А если правила нарушает лицо, которое в течение года уже штрафовали за такое же нарушение, его ожидает взыскание в размере от 800 до 1 400 необлагаемых минимумов (13 600 – 23 800 гривен) с конфискацией предметов торговли.
За материалами: Сегодня
Далее
З 2021 року Міністерство охорони здоров’я планує збільшити тариф на надання медичної допомоги при пологах та запровадити коефіцієнти, які дозволять регулювати суму залежно від складності випадку.
Про це повідомив Міністр охорони здоров’я Максим Степанов під час брифінгу 30 вересня.
Тариф коливатиметься від 35 972 гривень до 194 489 гривень. Ці гроші виплачуватиме лікарням держава.
Нагадаємо, існує пакет безоплатних послуг при пологах. У 2019 році сума за пологи становила 8500 грн. У 2020 її збільшили до 24 тис грн.
«В нас одним з пріоритетів є надання медичної допомоги в повному обсязі при пологах 100% наших громадян, які народжують.
По-перше, ми збільшуємо саму ставку фінансування при пологах. По-друге, з наступного року в нас будут введені додаткові коефіцієнти: в нас є звичайні пологи, а є пологи з ускладненнями.
«Це коли дитинка народжується з малою вагою і потрібно її рятувати, потрібно, щоб їй було надано в повному обсязі цю медичну допомогу.
Більше того, там достатньо дороговартісні ліки, які потребує ця дитина. І ми це теж прорахували», — сказав міністр.
Степанов додав, що МОЗ розраховує на 270 тисяч пологів на рік.
Також Національна служба здоров’я пропонує виділити в окремий пакет послуги з ведення вагітності в амбулаторних умовах.
За цим пакетом пацієнтка зможе безоплатно отримати:
Міністерство розвитку економіки, торгівлі й сільського господарства України оприлюднило зміни до наказу від 19 березня 2020 року №283, які спрощують процедуру імміграції для іноземних фахівців, що бажають працювати в Україні. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна.
Відзначається, що зміни, зокрема, передбачають розширення переліку професій, представники яких мають право на отримання дозволу на міграцію з 10 до 23.
Крім того, вони передбачають встановлення комбінації обов’язкових і додаткових вимог, замість обов’язкової вимоги вищої освіти за спеціальністю; зменшення вимоги до досвіду роботи з семи до трьох років; встановлення переліку документів, які можуть підтверджувати досвід роботи; встановлення розміру квот не для професії, а для категорії професій.
BRDO зазначає, що зазначені зміни в цілому покращують умови релокації для іноземних фахівців, які хочуть працювати в Україні. Однак, на думку офісу, на шляху до ефективної процедури потрібно ще здійснити кілька кроків.
«У першу чергу, Державна міграційна служба повинна істотно скоротити терміни на перевірку документів іноземців та почати оприлюднювати онлайн актуальну інформацію про кількість наданих дозволів за квотою висококваліфікованих фахівців і про кількість поданих заяв. Загальний термін розгляду документів не повинен перевищувати 10 календарних тижнів, хоча зараз це займає 9-12 місяців», – вважають у BRDO.
Як повідомлялося, імміграційні квоти для іноземних IT-фахівців в Україні заробили в липні 2020 року.
Уряд в березні визначив квоти імміграції на 2020 рік. У межах встановленої квоти українські ІТ-компанії отримають можливість працевлаштовувати додатково 5 000 исококваліфікованих ІТ-фахівців на майже постійній основі. Залучені за квотою співробітники отримують посвідку на проживання. Таким чином, вони можуть 10 років вільно жити й працювати Україні.
Далее
Починаючи із 08.08.2020 р. діє частина норм Закону України від 14.07.2020 р. № 786-IX, якими знятий мораторій на окремі документальні позапланові перевірки, пише Бухгалтер.ua. Йдеться про дві підстави:
— розпочата процедура реорганізації юрособи (крім перетворення), припинення юрособи або підприємницької діяльності ФОП, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юрособи, в т. ч. іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків, подана заява про зняття з обліку платника податків (пп. 78.1.7 ПКУ);
— надійшло звернення платника податків (п. 78.2 ПКУ).
Податківці згадали про цей момент в ІПК від 11.09.2020 р. № 3817/ІПК/99-00-07-09-02-06, але, водночас, вказали й на право на перевірки із питань нарахування та сплати ЄСВ.
Хоча Закон № 786 не скасував абзац 1 п. 912 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, яким передбачений мораторій на документальні перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати ЄСВ.
Проте документальні перевірки з питань нарахування, обчислення та сплату ЄСВ податковими органами проводяться у порядку, встановленому ПКУ.
Тому, враховуючи зміни, внесені Законом № 786 до п. 522 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» ПКУ, під час проведення перевірок з підстав визначених у цьому пункті, податкові органи одночасно перевіряють питання дотримання платником податків вимог як податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи, так і законодавства з питань ЄСВ.
Далее
В Украине закончилось действие решения правительства о запрете на въезд иностранных граждан. С 28 сентября граждане других стран могут снова свободно въезжать в Украину.
Как рассказал пресс-секретарь Государственной пограничной службы Андрей Демченко, норма постановления правительства, которая запрещала въезд иностранцев, перестала действовать в 00:00 28 сентября.
«Фактически ограничений, которые действовали на период карантина о запрете въезда на территорию нашей страны иностранных граждан, нет. В отношении иностранцев на сегодня никаких ограничений относительно разделения их приезда из стран «красной» или «зеленой» зоны. Они действовали в соответствии с постановлением правительства ранее», — отметил Демченко в комментарии для УНИАН.
Иностранным гражданам придется придерживаться тех же правил, что и украинцам, которые возвращаются из-за границы.
Если эпидемиологическая ситуация в стране их гражданства или постоянного проживания хуже, чем в Украине, то иностранцы должны:
Постанова КЦС ВС від 27.12.2019 № 686/11256/16-ц (61-28098св18):
Ключові тези:
У травні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, у якому після уточнення вимог просила стягнути солідарно у відшкодування збитків, зап.о.діяних внаслідок залиття квартири, з ОСОБА_2 — у розмірі 3 528,42 грн, ОСОБА_3 — у розмірі 1 764, 21 грн та ОСОБА_4 — у розмірі 1 764, 21 грн, разом у розмірі 7 056, 84 грн. Також просить відшкодувати моральну шкоду з ОСОБА_2 у розмірі 2 500, 00 грн, ОСОБА_3 — у розмірі 1 250, 00 грн, ОСОБА_4 — у розмірі 1 250, 00 грн.Позивач на обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 . 30 березня 2016 року з вини відповідачів, які є співвласниками квартири АДРЕСА_3 у цьому ж будинку, відбулося залиття її квартири. Причиною залиття належної позивачу квартири є витік гарячої води з системи опалення, у зв`язку з цим житлове приміщення позивача потребує відновлювального ремонту вартістю 5 183, 00 грн. Разом з цим, позивач зазнала додаткові витрати на оплату послуг експерта у розмірі 1 500, 00 грн та чистку килимових доріжок у розмірі 373, 84 грн. Через залиття квартири позивача, понесення незапланованих витрат і порушення звичного життєвого ритму вона зазнала душевних страждань, а тому, на її переконання, їй має бути відшкодована завдана моральна шкода.У частинах першій, другій статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підстаТаким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.Факт залиття квартири, власником якої є позивач, з вини відповідачів підтверджується актом залиття від 04 квітня 2016 року, затвердженого начальником ЖЕК № 1 ОСОБА_5 Актом встановлено, що залиття квартири АДРЕСА_1 відбулось внаслідок витоку теплоносія на крані випуску повітря опалення (батареї), що у квартирі АДРЕСА_3 за цією ж адресою, власниками якої є відповідачі. Зазначений акт у силу статей 58, 59 ЦПК України 2004 року є належним і допустимим доказом, яким спростовуються відповідні посилання касаційної скарги.Разом з цим вину у завданні шкоди позивачу відповідачами не спростовано.Також не заслуговують на увагу доводи заявника, що у мотивувальній частині рішення суду першої інстанції зроблено висновок про стягнення із заявника на відшкодування моральної шкоди 1 000, 00 грн, однак у резолютивній частині рішення присуджено до стягнення 2 000, 00 грн. Зазначені доводи не впливають на правильне по суті судове рішення, оскільки у наступному абзаці мотивувальної частини зазначеного рішення суд першої інстанції, визначаючи пропорційність задоволених позовних вимог, відповідно до кількості відповідачів та належних їм часток у праві власності на квартиру АДРЕСА_3 , визначив, зокрема стягнення з відповідача ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди 2 000, 00 грн.Також Верховним Судом враховано, що відповідно до частини другої статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.Згідно з пунктом 11 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 серпня 1992 року № 572, власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків несуть відповідальність згідно із законодавством.Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 319 ЦК України власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.Отже, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Невиконання цього обов`язку, якщо результатом такого невиконання є нанесення шкоди іншим особам, тягне за собою відшкодування власником збитків.Таким чином, встановивши, що позивач довела розмір завданої шкоди, протиправність дій відповідачів, причинний зв`язок між ними, що призвело до залиття квартири позивача, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли правильних висновків, що завдана позивачу шкода підлягає відшкодуванню відповідачами.Відповідачі не спростували належними та допустимими доказами своєї вини у залитті квартири позивача, клопотання про проведення відповідних судових експертиз, зокрема на предмет визначення причин залиття квартири позивача, не заявляли та не надали інших доказів щодо розміру спричиненої позивачу майнової шкоди, хоча це є їх процесуальним обов`язком, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди.Доводи касаційної скарги на правильність висновків судів не впливають, оскільки спростовуються встановленими обставинами справи. Інші доводи касаційної скарги, хоча ґрунтовні і правильні, однак фактично стосуються переоцінки доказів та встановлених на їх підставі обставин справи, що перебуває поза межами повноважень суду касаційної інстанції.Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки її частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.Аналізуючи наведене, Верховний Суд вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій правильно визначили характер спірних правовідносин, вірно застосували закон, що їх регулює, надали належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам, врахували принцип повного відшкодування шкоди потерпілому, з`ясували фактичний розмір заподіяних позивачу збитків, а тому касаційна скарга не підлягає задоволенню.Далее
