Министерство социальной политики разработали календарь повышения пенсий. С января 2021 года минимальная пенсия вырастет с 2100 грн до 2400 грн.
Об этом заявила в эфире Украинского радио руководительница министерства Марина Лазебна.
В Украине средний размер пенсии составляет только 117 евро, а во Франции – почти 1,4 тысячи.
«Мы в министерстве сделали календарь повышения пенсий на 2021 год. И этот календарь начинается с января. В январе повышается минимальная зарплата, и есть стандарт, 40% от этой зарплаты, которая будет 6 тыс. грн, это стандарт минимальной пенсий для людей 65 лет при полном стаже. Вот мы уже знаем, что с января минимальная пенсия повысится с 2100 грн до 2400 грн. Март — в марте мы делаем индексацию. Параметры индексации будут решаться в феврале», — сказала Лазебна.
По ее словам, Пенсионный фонд будет поддерживаться государственным бюджетом.
Якщо керівник отримав зарплату за працівницю очолюваної ним установи, виконавши при цьому покладені на неї обов’язки, він допустив зловживання службовим становищем, яке, проте, не містить корисливого мотиву і не спричинило матеріальної шкоди. В такому разі в діянні керівника немає складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України.
Адже обов’язковими суб’єктивними ознаками заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем є корисливий мотив – спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна, та корислива мета − збагатитися самому або незаконно збагатити інших осіб, в долі яких зацікавлений винуватий.
Про це йдеться в постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, який залишив без задоволення касаційну скаргу прокурора на судові рішення щодо начальника метеостанції, визнаного винуватим у службовому підробленні (ч. 1 ст. 366 КК України) та виправданого у зв’язку з відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення, яке полягає в заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовим становищем (ч. 2 ст. 191 КК України).
Прокурор вважав, що в діянні особи наявний склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України.
Але колегія суддів ККС ВС погодилася з судами попередніх інстанцій, що надані стороною обвинувачення докази всупереч доводам прокурора не доводять поза розумним сумнівом наявності в діях особи прямого умислу, корисливого мотиву та корисливої мети на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.
При цьому, зазначено в постанові ККС ВС, суди перевірили і взяли до уваги показання начальника метеостанції, зокрема те, що він частково визнає винуватість, а саме у внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей. У заволодінні чужим майном винуватості не визнав, пояснивши, що до нього звернулася технік-метеоролог, яка через скрутне матеріальне становище вирішила тимчасово виїхати за кордон з метою заробити грошей.
На час відсутності підлеглої начальник у вільний від основної роботи час виконував відповідно до її посадових обов’язків всю покладену на неї роботу. Робота метеоролога включає спостереження за погодними умовами й датчиками температури та передачу результатів цих спостережень. Усі ці дані він особисто заносив до журналу в ті дні, в які технік-метеоролог повинна була працювати. Начальник виконував її обов’язки з 2016 по 2018 роки. Заробітну плату, нараховану працівниці, він отримував сам, оскільки вважав, що правомірно заробив ці гроші. Показання начальника узгоджуються з показаннями свідків, яких допитав суд першої інстанції.
Апеляційний суд дійшов умотивованого висновку про залишення апеляційної скарги сторони обвинувачення без задоволення, виключивши з мотивувальної частини вироку в формулюванні фабули злочину вказівку про вчинення кримінального правопорушення «з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення».
Крім того, апеляційний суд правильно встановив, що виконувана начальником робота фактично мала ознаки сумісництва, оскільки була виконана у вільний від основної роботи час на тому самому підприємстві. Однак з огляду на те, що начальник метеостанції – керівник структурного підрозділу державної організації, а згідно із законодавством працювати за сумісництвом керівникам державних підприємств, установ, організацій і їх заступникам, а також керівникам структурних підрозділів таких підприємств, установ, організацій і їх заступникам заборонено, то він допустив зловживання службовим становищем. Але воно не містить корисливого мотиву і не спричинило матеріальної шкоди, що і підтвердив представник потерпілого, який пояснив, що збитків обласному центру з гідрометеорології діями особи не спричинено, оскільки начальник у повному обсязі, без жодних пропусків виконав роботу, яку мала виконувати технік-метеоролог. Це підтверджено журналами вихідних синоптичних телеграм за 2016−2018 роки, службовими документами.
Прийнято Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо розширення переліку кредитних договорів, на які поширюється дія Закону України «Про споживче кредитування» (законопроект № 1109).
Законом унормовується сфера мікрокредитування та підвищення якості системи кредитних історій фізичних осіб. Передбачається:
— виключити з переліку договорів, на які не поширюється дія Закону України «Про споживче кредитування» кредитні договори, що укладаються на строк до одного місяця, та кредитні договори, загальний розмір кредиту за якими не перевищує однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день укладення кредитного договору;
— встановити, що на кредитні договори, загальний розмір кредиту за якими не перевищує однієї мінімальної заробітної плати, не поширюються норми Закону щодо необхідності надання кредитодавцем споживачу до укладення договору паспорту споживчого кредиту за спеціальною формою та щодо черговості погашення вимог за договором про споживчий кредит;
— обмежити сукупну суму платежів, що підлягають сплаті споживачем у разі невиконання його зобов’язань, передбачених договором про споживчий кредит (неустойки (штраф, пеня), процентної ставки, інших платежів), загальний розмір кредиту за яким не перевищує однієї мінімальної заробітної плати, подвійною сумою, одержаною споживачем за таким договором, що не може бути збільшена за домовленістю сторін;
— встановити, що згода споживача на передачу інформації стосовно цього кредиту хоча б в одне бюро кредитних історій, яке включене до Єдиного реєстру бюро кредитних історій, є обов’язковою умовою надання кредиту;
— зобов’язати кредитодавця передавати інформацію щодо всіх споживчих кредитів (включаючи переуступку прав вимоги), в порядку, визначеному Законом України «Про організацію формування та обігу кредитних історій», хоча б в одне бюро кредитних історій, яке включене до Єдиного реєстру бюро кредитних історій;
— скоротити термін внесення кредитним бюро отриманих від кредитодавця відомостей з семи до трьох робочих днів.
В Украине вступил в силу закон, которым разрешено предоставлять государственные гарантии по кредитам частного бизнеса. Документ направлен на расширение возможности доступа к кредитным ресурсам для микро-, малых и средних предприятий.
Об этом сообщает РБК-Украина.
Закон в среду опубликовали в издании «Голос Украины». Он вступил в силу на следующий день после опубликования.
Речь идет о предоставлении госгарантий на портфельной основе на сумму до 5 млрд гривен в обеспечение частичного выполнения долговых обязательств по портфелю заимствований субъектов хозяйствования — резидентов Украины перед банками-кредиторами.
В законе прописано, что Кабинет министров устанавливает порядок отбора банков-кредиторов и условия предоставления госгарантий на портфельной основе, а также размер и вид обеспечения. Предоставление таких гарантий оформляется в виде договора между Министерством финансов и банком-кредитором.
Кроме того, документ внедряет финансово-кредитные механизмы обеспечения граждан Украины жильем для реализации доступного ипотечного кредитования.
Напомним, в понедельник глава государства Владимир Зеленский подписал соответствующий законопроект.
Как писало РБК-Украина, 3 сентября нардепы одобрили этот законопроект во втором чтении.
23 вересня 2020 року на черговому засіданні Уряд скасував 36 нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у сферах державного цінового регулювання, енергетики та ліцензування видів господарської діяльності.
Таке рішення Уряду дозволяє очистити правове поле від неактуальних та застарілих нормативно-правових актів, що сприятиме створенню сприятливих умов для ведення бізнесу та удосконалення регуляторного середовища.
Так, будуть створенні прозорі та зрозумілі вимоги до бізнесу та державних органів, що допоможе зменшити ризик порушення законодавства у відповідних сферах та уникнути зловживання. Крім того, підприємці будуть витрачати менше часу та грошей на виконання неактуальних вимог державного регулювання.
“Сьогодні ми стали на крок ближче до того, щоб забезпечувати комфортні умови для ведення бізнесу в Україні, що є незмінним пріоритетом Уряду та Мінекономіки. Прозорі правила та відсутність надлишкового регуляторного тиску — необхідна умова для розвитку підприємництва”, — зазначив Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.
Поки ще не відомо, які саме документи було скасовано.
Міністерство цифрової трансформації впроваджує електронне свідоцтво про народження дітей віком до 14 років. Як повідомив віцепрем’єр-міністр, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, відповідну постанову напередодні ухвалив уряд.
«Раніше свідоцтво про народження було лише в паперовому вигляді. Відтепер документ також відображатиметься в мобільному застосунку «Дія» в обох батьків», – сказав Федоров.
За його словами, разом зі свідоцтвом також відображатиметься і актуальна прописка дитини. Відтепер електронне свідоцтво про народження має таку ж юридичну силу, що й паперове, додав він.
Ухвалена постанова визначає порядок замовлення, формування, пред’явлення та встановлення достовірності е-свідоцтва про народження. Також постановою визначено можливість передавання цифрового свідоцтва про народження у вигляді електронних копій.
Скоро Мінцифри запустить бета-тестування електронного свідоцтва про народження в мобільному застосунку «Дія», пообіцяли в Мінцифри.
Єдиним державним порталом електронних послуг в Україні є сайт і застосунок «Дія». Він вважається ключовим сервісом у проєкті «Держава в смартфоні», що об’єднує послуги, які надає держава громадянам і бізнесу.
