Новости

Як отримати соціальне житло внутрішньо переміщеним особам, необхідні документи.

Опубликовано director 3 Сен 2020 в Новости | Нет комментариев

2 вересня, Кабмін вніс зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року № 682. 

Проектом акта, зокрема, встановлюється процедура взяття на соціальний квартирний облік внутрішньо переміщених осіб та надання їм житлових приміщень з фонду житла соціального призначення.

Проектом акта встановлюється, що внутрішньо переміщені особи беруться на облік відповідними органами місцевого самоврядування за місцем перебування на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб.

При цьому члени сім’ї внутрішньо переміщеної особи, яка подає заяву, беруться на облік разом із нею незалежно від місця такого обліку (за умови, що вони не перебувають на обліку за місцем перебування в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб).

Так, документом встановлюється, що для підтвердження права на отримання соціального житла внутрішньо переміщена особа повинна подати:

— довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;

— копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім’ї (для осіб які не досягли 14 років і проживають разом з ним, — копії свідоцтв про народження);

— довідку про доходи громадянина та довідку про доходів членів його сім’ї за попередній рік, отримані ними в грошовій формі з будь-яких джерел як на території України, так і за її межами;

— відомості про вартість майна, що перебуває у власності громадянина та членів його сім’ї на момент взяття на облік (крім вартості майнових прав чи прав власності на нерухоме майно, розміщене на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим і м. Севастополі, в населених пунктах, розташованих  на лінії зіткнення (розмежування), а також на майно, яке зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування  збройної агресії Російської Федерації, розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території, населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах,  розташованих на лінії зіткнення;

— акт приймання-передачі житла  у соціальному гуртожитку  (для осіб, що проживали у такому гуртожитку).

Слід зазначити, що документи подаються до органу місцевого самоврядування за місцем проживання/перебування заявника. Якщо зазначеним органом утворено центр надання адміністративних послуг, документи подаються виключно через такий центр.

У мобільному застосунку «Дія» з’явиться кваліфікований електронний підпис

Опубликовано director 3 Сен 2020 в Новости | Нет комментариев

Мінцифри розпочинає роботу над впровадженням кваліфікованого електронного підпису Смарт-Дія у мобільний застосунок «Дія».

Відповідну постанову прийняв Кабінет Міністрів на засіданні 2 вересня, повідомляє прес-служба міністерства.

Постанова дає старт реалізації відповідного експериментального проекту. Експеримент передбачає можливість віддаленої ідентифікації громадян за допомогою мобільного застосунку «Дія» для отримання кваліфікованого електронного підпису Смарт-Дія. Це означає, що користувачі Дії зможуть отримувати кваліфікований електронний підпис безкоштовно та повністю онлайн.

“Смарт-Дія — електронний підпис, що діятиме протягом короткого періоду та гарантуватиме найвищий рівень довіри й безпеки. Смарт-Дія дозволятиме підписувати документи, отримувати адміністративні, фінансові та комерційні послуги просто зі смартфону”, — роз’яснив Віце-прем’єр-міністр — Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

Віддалена ідентифікація користувачів для формування першого кваліфікованого сертифіката здійснюватиметься на основі даних, що містяться в Єдиному державному демографічному реєстрі та єдиній інформаційній системі МВС, а також за допомогою технології розпізнавання обличчя FaceID. Протягом 6 місяців ці дані використовуватимуться для формування короткострокового КЕП у Дії. Після завершення терміну користувач знову проходитиме процедуру ідентифікації за допомогою мобільного застосунку. Підтверджувати запит на формування короткострокового КЕП у Дії користувачі будуть за допомогою технології розпізнавання обличчя.

Кабінет міністрів вніс зміни до постанови про заборону в’їзду іноземців, однак розширив перелік родичів, які можуть подорожувати до громадян України.

Опубликовано director 3 Сен 2020 в Новости | Нет комментариев

Деталі: Проєкт, якого не було в порядку денному засідання Кабміну, внесли на розгляд “з голосу” через необхідність прибрати лазівку, яку використовували хасиди для прикриття подорожі до Умані. 

Головна зміна – з переліку дозволених підстав для в’їзду іноземців прибрали право на транзит до 2 діб.

Цю підставу використовували паломники, що їхали до України з Ізраїлю та інших держав. Наприклад, прибували до Борисполя та демонстрували прикордоннику квиток на рейс з Жулян. 

Проте після проходження паспортного контролю вони попрямували до Умані. Тепер же в’їзд на підставі транзиту прямо заборонений.

Варто зауважити, що Україна закрила також наземні кордони для громадян Молдови, які використовували транзит для легальних поїздок до Білорусі, Росії тощо.

Україна також розширила перелік родичів громадян України, які можуть перетинати кордони, додавши до нього бабусь та дідусів. Раніше звучала критика про те, що діти українців, які поїхали на відпочинок без батьків та з родичами-іноземцями, мали проблеми із поверненням до України в останні дні літа.

Крім цього, уряд уточнив формулювання про навчання як підставу для перетину кордону. Тепер до України пускатимуть лише тих, хто їде вчитися у навчальні заклади. Цим уряд прибирає зловживання, коли метою в’їзду декларували навчання на короткотермінових курсах.

Скасування книг доходів для підприємців. Роз’яснення від ДПС

Опубликовано director 3 Сен 2020 в Новости | Нет комментариев

За матеріалами ДПСУ

Визнання права власності на об`єкт незавершеного будівництва, не прийнятого до експлуатації, в судовому порядку нормами ЦК України чи іншими нормативними актами не передбачено: КЦС ВС

Опубликовано director 3 Сен 2020 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

Постанова КЦС ВС від 25.08.2020 № 760/21223/17-ц (61-35929св18):

Суддя-доповідач: Ігнатенко В. М.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/91186253

Визнання права власності на об`єкт незавершеного будівництва, не прийнятого до експлуатації, в судовому порядку нормами ЦК України чи іншими нормативними актами не передбачено

Ключові тези:

У жовтні 2017 року громадянин Соціалістичної Республіки В`єтнам ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності.

Позовні вимоги мотивовані тим, що будучи власником земельних ділянок на АДРЕСА_1 , передав їх відповідачу та забезпечив фінансування на них будівництва житлового будинку на підставі всіх необхідних дозвільних документів на проведення будівельних робіт. Скасування після фактичного завершення будівництва у червні 2017 Департаментом з питань архітектурно-будівельного контролю в м. Києві реєстрації Декларації про початок виконання будівельних робіт від 02 березня 2017 року № КВ 083170610440 (Д1) виключає можливість отримання ним акту готовності об`єкта до експлуатації та сертифікату про готовність об`єкта будівництва до експлуатації.

Таким чином, з урахуванням змінених позовних вимог просив визнати за ним право власності на багатоповерховий житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (загальна площею 22 091,2 кв. м, площа місць загального користування 2 210,2 кв. м), в тому числі, на 243 квартири.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 392 ЦК України власник може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документів, який засвідчує його право власності.

Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 331 ЦК України встановлено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

У частині четвертій статті 373 ЦК України зазначено, що власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Нормативно регламентованим є право власника на забудову земельної ділянки, яке здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням (частина третя статті 375 ЦК України). Відповідно до змісту частини четвертої статті 375 ЦК України у разі, коли власник здійснює на його земельній ділянці самочинну забудову, її правові наслідки встановлюються статтею 376 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил

У силу спеціального застереження, наведеного в частині другій статті 376 ЦК України, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Частинами третьою, п`ятою, сьомою статті 376 ЦК Українипередбачено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки в установленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

За загальними правилами кожна особа має право на захист свого цивільного права лише у разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК України). У зв`язку із цим звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.

У справах, пов`язаних із самочинним будівництвомнерухомого майна, суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього.

Разом з цим власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (частина друга статті 375 ЦК України), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це право не порушує права інших осіб (частина п`ята статті 376 ЦК України).

Вирішуючи справу за позовом власника (землекористувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов`язані встановити усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушення будівельних норм та істотних правил.

На підставі частини третьої статті 376 ЦК України суд може задовольнити позов про визнання права власності на самочинно збудоване майно на земельній ділянці, що не надавалася у власність чи користування особі, яка збудувала його, якщо їй у встановленому законом порядку було передано земельну ділянку у власність або надано у користування під уже збудоване нерухоме майно відповідно до її цільового призначення, та за умови, що будівництво велося з додержанням архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил згідно із законодавством, містобудівною та проектною документацією, а також у разі, якщо ці обставини були предметом розгляду компетентного державного органу (частина третя статті 375 ЦК України).

При вирішенні позову про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно суд має виходити з того, що право на виконання будівельних робіт виникає у забудовника лише за наявності документів, які надають право виконувати будівельні роботи та передбачених статтями 27, 29-31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а також у передбачених законом випадках отримання дозволу на виконання будівельних робіт (статті 34,37 цього Закону).

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів належить до одного з етапів проектування та будівництва об`єктів, що здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок (пункт 5 частина п`ята стаття 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Частиною восьмою статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівельної діяльності» передбачено, що експлуатація закінчених будівництвомоб`єктів, не прийнятих в експлуатацію забороняється.

Аналогічна норма закріплена пунктом 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461.

Установлено, що Департаментом містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на замовлення позивача видано Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, яка належить йому на праві власності, зі змісту яких вбачається, що наміром забудови ділянки є будівництво зблокованих житлових (садибних будинків). Також вказаними умовами встановлена граничнодопустима висота будівель — не більше чотирьох поверхів (у тому числі цокольного та мансардного), тоді як, згідно технічних характеристик будинок має підвал, цокольний поверх, дев`ять поверхів та технічний поверх, що свідчить про порушення забудовником будівельних норм та правил, невідповідність будинку за розміром площі, поверховості та розміщенню, та є істотним відхиленням від проекту.

За таких обставин апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність передбачених законом підстав для визнання за позивачем права власності на нерухоме майно, оскільки визнання права власності на об`єкт незавершеного будівництва, не прийнятого до експлуатації, в судовому порядку нормами ЦК України чи іншими нормативними актами не передбачено.

У касаційних скаргах сторони посилаються на порушення прокурором нормативного порядку щодо представництва інтересів держави.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді згідно з частиною другою статті 45 ЦПК України (у редакції, чинній на момент пред`явлення позову до суду), має наслідком застосування положень, передбачених статтею 121 цього Кодексу.

У постанові від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18 (провадження № 12-72гс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, відповідно до якого сам факт незвернення до суду ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси територіальної громади, свідчить про те, що зазначений орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян — членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Прокурор, звернувшись із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, 26 січня 2018 року направив до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради повідомлення про звернення до суду із вказаною апеляційною скаргою в інтересах держави в особі Київської міської ради.

Тому, Верховний Суд вважає, що у прокурора наявні підстави для звернення до суду з цим позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 посилається на те, що апеляційний суд розглянув справу без її участі, чим порушив її права як власника квартири НОМЕР_5 у будинку АДРЕСА_1 . Апеляційний суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання позивача про залучення третіх осіб — власників квартир у вказаному будинку.

Оскільки на стадії апеляційного розгляду, відповідно до статті 374 ЦПК України, апеляційний суд не наділений повноваженнями щодо залучення третьої особи у справі, апеляційний суд обгрунтовано не задовольнив таке клопотання.

Виключно до компетенції суду першої інстанції (стаття 52ЦПК України) належить залучення до участі у справі третьої особи.

НБУ выведет из обращения банкноты номиналом 1 и 2 гривны образцов 2003-2007 годов и монету 1 гривна желтого цвета.

Опубликовано director 2 Сен 2020 в Новости | Нет комментариев

Нацбанк активизирует вывод из обращения банкнот номиналом 1 и 2 гривны образцов 2003-2007 годов и монету 1 гривна желтого цвета, которая чеканилась до 2018 года. Об этом на брифинге сказал заместитель главы НБУ Алексей Шабан.