Юридическая Компания

Новости

Пожизненное лишение свободы может быть заменено наказанием в виде лишения свободы сроком от 15 до 20 лет. Инициатива Минюста, далее

Опубликовано 2 Сен 2020 в Новости | Нет комментариев

Пожизненное лишение свободы может быть заменено наказанием в виде лишения свободы сроком от 15 до 20 лет. Инициатива Минюста, далее

На заседание Кабмина 2 сентября вынесены два законопроекта Минюста о внесении изменений в УК, УПК, КоАП и некоторые другие законодательные акты относительно выполнения решений Европейского суда по правам человека.

В частности, законопроектами предлагается выполнить часть требований решения ЕСПЧ в деле «Петухов против Украины (№ 2)».

Так, на сегодня нормами УК не предусмотрено применение условно-досрочного освобождения к лицам, осужденным к пожизненному лишению свободы.

Закон о применении амнистии не предусматривает возможность ее применения к лицам, осужденным к пожизненному лишению свободы.

Актом о помиловании может быть произведена замена наказания таким лицам, однако на срок не менее 25 лет лишения свободы.

«Указанные нормы свидетельствуют об отсутствии действенного механизма смягчения наказания в виде пожизненного лишения свободы.

Указанное было констатировано ЕСПЧ в решении «Петухов против Украины № 2», как нарушение статьи 3 Конвенции в связи с непредоставлением заявителю надлежащей медицинской помощи во время содержания его под стражей, а также в связи с тем, что наказание заявителя в виде пожизненного лишения свободы не подлежало сокращению», — отмечает Минюст.

Что изменят

Предлагается внести изменения в УК и УПК и внедрить механизм смягчения наказания в виде пожизненного лишения свободы.

Так, вносятся изменения в статью 82 Уголовного кодекса, которыми определяется возможность замены лицу, которое отбывает наказание в виде пожизненного лишения свободы, неотбытой части наказания более мягким после фактического отбывания ним не менее 10 лет наказания в виде пожизненного лишения свободы.

В таком случае пожизненное лишение свободы может быть заменено наказанием в виде лишения свободы сроком от 15 до 20 лет.

Также вносятся изменения в статью 81 УК, согласно которым условно-досрочное освобождение может применяться после фактического отбытия наказания осужденным не менее трех четвертей срока наказания, назначенного судом, в случае замены пожизненного лишения свободы на лишение свободы на определенный срок.

Заключительные положения УК дополняются п. 22, согласно которому осужденным «пожизненникам», которые на день вступления в силу новым законом отбыли более 10 лет назначенного судом наказания, предоставляется право на замену такого наказания другим наказанием – в виде лишения свободы на срок от 5 до 20 лет, но при этом общий срок такого наказания не может быть меньше 25 лет.

Кроме того, в УПК предлагается предусмотреть, что такие вопросы решаются коллегиально судом в составе 3 судей.

П. 3 ч. 1 ст. 537 УПК дополняется положениями, которыми определяется, что во время выполнения приговоров суд может решать, в частности, вопрос о замене наказания в виде пожизненного лишения свободы более мягким. Рассмотрение этого вопроса осуществляется коллегиально в составе 3 судей.

Другим законопроектом предлагается внести изменения в статьи 11, 18, 140 Уголовно-исполнительного кодекса, которым определяются условия содержания лиц, которым пожизненное лишение свободы заменено на наказание в виде лишения свободы на определенный срок.

Статья 154 УИК дополняется в части, что осужденные к пожизненному, составляют личный план реинтеграции в общество и прилагают его к представлению относительно возможности замены неотбытой части наказания более мягким.

В связи с необходимостью установления административного надзора за лицами, которые были досрочно освобождены от отбывания наказания в виде пожизненного лишения свободы, законопроектом предлагается внести изменения в Закон «Об административном надзоре за лицами, освобожденными из мест лишения свободы».

Далее

Оскарження реєстраційних дій: які можуть бути підстави для відмови у задоволенні скарги

Опубликовано 2 Сен 2020 в Новости | Нет комментариев

Оскарження реєстраційних дій: які можуть бути підстави для відмови у задоволенні скарги

Адміністративний порядок оскарження реєстраційних дій – це ефективна процедура, яка дозволяє швидко (в окремих випадках протягом доби) відреагувати на можливі порушення у сфері державної реєстрації.

При цьому Колегія Міністерства юстиції України з розгляду скарг у сфері державної реєстрації може діяти лише в межах своїх повноважень і чинного законодавства, тож іноді дієвий захист порушених прав і законних інтересів можливий лише в судовому порядку, повідомляє пресцентр Міністерства юстиції.

При подачі скарги суб’єкти звернення мають врахувати основні підстави для відмови у її задоволенні Колегією Мін’юсту:

  • скарга подана особою, яка не має на це повноважень;
  • завершився встановлений законом строк для подачі скарги – 60 днів з моменту прийняття оскаржуваного рішення або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю;
  • на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація права за іншою особою, ніж зазначено в рішенні, що оскаржується;
  • розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Міністерства юстиції України;
  • є рішення Міністерства юстиції України з того самого питання;
  • в Мін’юсті вже розглядається скарга з цього ж питання від того самого заявника;
  • наявна інформація про судове провадження у зв’язку зі спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав;
  • державним реєстратором, територіальним органом Мін’юсту оскаржуване рішення було прийнято відповідно до законодавства;
  • реєстраційні дії були проведені до 1 січня 2016 року. Такі дії підлягають оскарження в судовому порядку.
Далее

Як відшкодувати збитки, завдані неналежним виконанням зобов’язання: позиція КГС ВС

Опубликовано 2 Сен 2020 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

Як відшкодувати збитки, завдані неналежним виконанням зобов’язання: позиція КГС ВС

Cаме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, — наслідком такої протиправної поведінки. До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду при розгляді справи №  916/477/18.

Так, КГС ВС звернув увагу на те, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення:

  • протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи;
  • наявність збитків;
  • причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.

За невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Разом з тим Верховний Суд наголосив, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

  • вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
  • додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;
  • неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;
  • матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

З урахуванням вищезазначеного, Суд вважає вірним висновок суду апеляційної інстанції, що враховуючи наявний у справі висновок судово-будівельної експертизи яким встановлено, що роботи, вартість яких Позивач-2 просить стягнути з Відповідача, виконані Відповідачем неналежним чином та не у повній відповідності з умовами Договору, а відтак наявні підстави для відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням зобов`язання.

Далее

ВР підтримала надання дозволу ширшому колу суб’єктів називатися готелями

Опубликовано 1 Сен 2020 в Новости | Нет комментариев

ВР підтримала надання дозволу ширшому колу суб’єктів називатися готелями

Верховна Рада України ухвалила за основу законопроект №2673 щодо розширення кола суб’єктів надання готельних послуг. Відповідне рішення підтримали 251 народний депутат України, передає кореспондент УНН.

Так, у законопроекті викладено в новій редакції такі поняття як “готель”, “готельна послуга” та “аналогічні засоби розміщення”.

Відтак, готель визначається не як підприємство, а як суб’єкт господарювання, у власності або користуванні якого перебуває об’єкт нерухомості.

Вносяться зміни до ЗУ “Про туризм”, надавши можливість звертатись за встановлення готелям відповідної категорії не лише власникам, але і користувачам відповідних об’єктів нерухомості.

Далее

Індексація аліментів проводиться щороку, починаючи з другого року після визначення розміру аліментів. Прийнято закон

Опубликовано 1 Сен 2020 в Новости | Нет комментариев

Індексація аліментів проводиться щороку, починаючи з другого року після визначення розміру аліментів. Прийнято закон

1 вересня, Верховна Рада прийняла Закон № 3112 «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» (щодо обов’язку виконавця проводити індексацію розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі)». Про це йдеться на офіційному сайті ВР.

Законом вносяться зміни до статті 71 Закону України “Про виконавче провадження”, якими передбачається індексація розміру аліментів, визначених у твердій грошовій сумі, якщо інше на передбачено у виконавчому документі чи у договорі між батьками про сплату аліментів на дитину, виконавцем у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Індексація аліментів проводиться щороку, починаючи з другого року після визначення розміру аліментів.

Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Далее

На дорогах Украины появятся автоматизированные комплексы для контроля габаритно-весовых норм

Опубликовано 1 Сен 2020 в Новости | Нет комментариев

На дорогах Украины появятся автоматизированные комплексы для контроля габаритно-весовых норм

Министр инфраструктуры Владислав Криклий заявил, что  решением проблемы повсеместного нарушения габаритно-весовых норм на дорогах станет полная автоматизация и устранение человеческого фактора. Об этом он сообщил в интервью УНН.

Он отметил, что инспекторы с перегрузкой должны работать только на бэк-офисе.

«На дорогах общего пользования должны быть комплексы, которые взвешивают все эти фуры и маршрутки, в том числе в движении. Когда мы говорим «комплексы ГВК», мы имеем в виду в основном зерновые, но на самом деле проблема также и в маршрутках, когда 20 человек вместо 15-и, и это не меньшая угроза для здоровья», — сказал Криклий.

Министр подчеркнул, что автоматизированные комплексы будут отличать маршрутку от зерновоза.

«Мининфраструктуры до конца года запустит 50 автоматизированных систем взвешивания, что составляет четверть от необходимого количества»,- добавил он.

 

Далее