Опубликовано director 14 Авг 2020 в Новости | Нет комментариев
Сьогодні відбулося позачергове засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.
Про це повідомив Міністр кабінету міністрів України Олег Немчінов.
З 00 годин 17 серпня (понеділок) почне діяти нове епідемічне зонування.
До червоної зони буде віднесено:
- Городенківський та Косівський райони Івано-Франківської області;
- місто Самбір Львівської області;
- місто Біляївка Одеської області;
- місто Дубно, Костопільський та Рівненський район Рівненської області;
- Кіцманський район Чернівецької області.
До помаранчевої зони:
- Луцький та Любешівський райони Волинської області;
- місто Ужгород, Перечинський, Тячівський та Ужгородський райони Закарпатської області;
- міста Івано-Франківськ, Бурштин та Коломия, Тисменицький район Івано-Франківської області;
- міста Львів, Борислав, Дрогобич, Моршин, Новий Розділ, Стрий, Трускавець та Червоноград, Бродівський, Буськ, Городоцький, Дрогобицький, Жидачівський, Жовківський, Золочівський, Кам’янка-Бузький, Миколаївський, Мостиський, Перемишлянський, Пустомитівський, Радехівський, Самбірський, Сколівський, Сокальський, Старосамбірський, Стрийський, Турківський та Яворівський райони Львівської області;
- Миколаївський та Саратський райони Одеської області;
- місто Острог, Гощанський та Здолбунівський райони Рівненської області;
- місто Чортків, Тернопільський район Тернопільської області;
- місто Чернівці, Глибоцький район Чернівецької області.
До жовтої зони:
- місто Київ;
- міста Луцьк, Володимир-Волинський та Нововолинськ, Горохівський, Іваничівський, Ківерцівський, Маневицький та Ратнівський райони Волинської області;
- місто Хуст, Виноградівський, Іршавський, Міжгірський, Мукачівський, Рахівський та Свалявський райони Закарпатської області;
- місто Калуш, Богородчанський, Верховинський, Галицький, Долинський, Калуський, Коломийський, Наддвірнянський, Рогатинський, Рожнятівський, Снятинський та Тлумацький райони Івано-Франківської області;
- міста Одеса, Білгород-Дністровськ, Ізмаїл та Теплодар, Ананьївський, Арцизький, Березівський, Біляївський, Болградський, Лиманський, Овідіопольський та Савранський райони Одеської області;
- міста Рівне та Вараш, Березнівський, Володимирецький, Демидівський, Дубенський, Зарічненський, Корецький, Млинівський, Острозький, Радивилівський, Рокитнівський та Сарненський райони Рівненської області;
- міста Тернопіль та Бережани, Бережанський, Гусятинський та Чортківський райони Тернопільської області;
- місто Харків, Богодухівський, Валківський, Золочівський, Краснокутський, Нововодолазький, Первомайський та Чугуївський райони Харківської області;
- Вижницький, Герцаївський, Заставнівський, Кельменецький, Новоселицький, Путильський, Сокирянський, Сторожинецький та Хотинський райони Чернівецької області.
Такі епідемічні рівні встановлюються на 14 днів.
«На основі наявних епідемічних даних станом на 12 серпня до переліку регіонів зі значним поширенням COVID-19 відносяться Київ, Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Одеська, Рівненська, Тернопільська, Харківська та Чернівецька області», — повідомив Міністр охорони здоров’я України Максим Степанов на брифінгу за підсумками засідання.
“Тобто це ті області, у яких на всій території перевищений показник виявлення нових випадків захворювання — 40 на 100 тисяч населення за 14 днів”, — уточнив Міністр.
На території цих регіонів було визначено різні рівні небезпеки в залежності від епідеміологічної ситуації. Наприклад, у Львівській області через те, що 5 днів поспіль показник заповненості ліжок становив більше 50 відсотків, був встановлений “помаранчевий рівень”. Київ віднесено до жовтої категорії епідемічної небезпеки за показником захворюваності на COVID-19 за 14 днів на 100 тисяч населення.
Далее
Опубликовано director 14 Авг 2020 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев
Банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов’язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання.
На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 918/635/18.
Обставини справи
У касаційній скарзі Підприємство просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі. В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилався на те, що:
— накладення арешту на рахунок IBAN № НОМЕР_1 спричинило невиплату заробітної плати для більш ніж 200 працівників Підприємства, оскільки з вказаного рахунку здійснюється виплата заробітної плати, сплата податків і зборів;
— рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов’язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками зі спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.06.2019 зі справи № 916/73/19 та від 10.10.2019 зі справи № 916/1572/19.
Висновок Верховного Суду
Виконуючи рішення суду, виконавець може накласти арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладання арешту на які заборонено законом. При цьому сам банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов’язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).
ВС зауважив, що чинним законодавством України не передбачено відкриття суб’єктам господарювання рахунків зі спеціальним режимом їх використання для виплати заробітної плати.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що рахунок IBAN № НОМЕР_1 є поточним рахунком і не є рахунком зі спеціальним режимом використання. При цьому АТ «Ощадбанк» у довідці про відкриті Підприємству рахунки зазначено, що такий рахунок може використовуватися для здійснення інших операцій, у тому числі, але не виключно, для виплати заробітної плати та сплати податків. Нижче Банком вказані рахунки зі спеціальним режимом використання, серед яких рахунок IBAN № НОМЕР_1 не зазначений.
Судді ВС зауважили, що у разі виникнення у боржника зобов’язання з виплати заробітної плати в певному розмірі на кошти, які знаходяться на поточному рахунку боржника, у такому ж розмірі не може бути накладений арешт, а якщо він накладений, то підлягає зняттю.
Таке зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі поданих боржником документів, що підтверджують виникнення в боржника зобов’язання з виплати заробітної плати та його розміру. Також арешт у розмірі суми зобов’язання з виплати заробітної плати може бути знятий судом у порядку оскарження відмови виконавця зняти арешт з коштів, призначених саме для виплати заробітної плати. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 905/361/19.
Судом апеляційної інстанції у розгляді скарги на дії ВДВС встановлено, що зі скарги не вбачається, яка саме сума потрібна Підприємству для виплати заробітної плати працівникам, тобто вимога скаржника є неконкретизованою.
При цьому судами попередніх інстанцій не встановлено, що боржник звертався до виконавця із заявою про виникнення в нього зобов’язання з виплати заробітної плати в певному розмірі (з документами, що підтверджують ці обставини) та просив не накладати або зняти арешт з відповідної суми коштів на рахунку IBAN № НОМЕР_1 для виплати заробітної плати своїм працівникам.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права відмовив у задоволенні скарги Підприємства на дії ВДВС.
Далее
Опубликовано director 13 Авг 2020 в Новости | Нет комментариев
В’їзд на тимчасово окуповану територію Автономної Республіки Крим і м. Севастополя та виїзд з неї дозволили трьом категоріям осіб.
Це передбачено розпорядженням Кабінету Міністрів ід 12.08.2020 № 985-р «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 8.08.2020 № 979», повідомляє «Закон і Бізнес».
Документом вносяться зміни до розпорядження, щодо тимчасового припинення роботи контрольних пунктів в’їзду на тимчасово окуповану територію АРК для запобігання поширенню на території України COVID-19.
Так, в’їзд на тимчасово окуповану територію Автономної Республіки Крим і м. Севастополя та виїзд з неї через
зазначені контрольні пункти дозволяється таким категоріям осіб, місце проживання яких в установленому законом порядку зареєстровано в Автономній Республіці Крим або м. Севастополі:
-особам, які мають намір вступити до закладів освіти, розташованих на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі;
-особам, які зараховані на навчання до закладів освіти, розташованих на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі;
-здобувачам освіти, які навчаються в закладах освіти, розташованих на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.
Зазначається, що ці особи можуть здійснювати в’їзд та виїзд самостійно або
в супроводі одного з батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників без зобов’язання щодо самоізоляції.
Також особам, які виїхали із території півострова дозволено не додержуватися 14-денного строку самоізоляції «у разі одержання негативного результату тестування на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, методом полімеразної ланцюгової реакції, який проведено після виїзду з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя».
Далее
Опубликовано director 13 Авг 2020 в Новости | Нет комментариев
Реєструвати юрособу за адресою засновників не заборонено. Проте у зв’язку з обов’язком платників податків повідомляти податківців про об’єкти, які підпадають під оподаткування або пов’язані з ним, у таких юросіб неминуче виникає питання. Що з такою адресою? Зазначати її в формі №20-ОПП чи ні?
Чи необхідно за місцем проживання керівника, яке є основним місцем обліку юридичної особи, подавати до контролюючого органу повідомлення за ф. №20-ОПП? Ось що відповіли на це чернівецькі податківці.
Відповідно до п. 45.2 ПКУ податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР).
Пунктом 63.3 ПКУ визначено, що платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
Взяття на облік за основним місцем обліку юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів як платників податків та зборів у контролюючих органах здійснюється на підставі відомостей з ЄДР, наданих згідно із Законом України від 15.05.2003 р. №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», у день отримання зазначених відомостей контролюючими органами (п. 64.1 ПКУ).
Процедури обліку об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, визначені розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.11 р. №1588 (далі – Порядок №1588).
Згідно з п. 8.4 розд. VIII Порядку №1588 повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП (додаток 10 до Порядку) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
Отже, будь-яка юридична особа (незалежно від того, за якою адресою вона зареєстрована) зобов’язана подати до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП.
Далее
Опубликовано director 13 Авг 2020 в Новости | Нет комментариев
Для застосування надурочних робіт обов’язково слід отримати дозвіл виборного органу первинної профспілки.
Граничні норми надурочних годин не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік (ст. 65 КЗпП). При цьому власник або уповноважений ним орган повинен вести облік надурочних робіт кожного працівника. Про це нагадує сайт Держпраці у Київській області.
Так, відповідно надурочні роботи (роботи понад встановлену тривалість робочого дня), як правило, не допускаються.
Необхідний дозвіл профспілки
Для застосування надурочних робіт обов’язково слід отримати дозвіл виборного органу первинної профспілки (профспілкового представника) підприємства, установи, організації.
Виняткові випадки надурочної роботи
Роботодавець (власник або уповноважений ним орган) може застосовувати надурочні роботи лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством:
- При проведенні робіт, необхідних для оборони країни, а також відвернення громадського або стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усунення їх наслідків.
- При проведенні громадських необхідних робіт по водопостачанню, газопостачанню, опаленню, освітленню, каналізації, транспорту, зв’язку – для усунення випадкових або несподіваних обставин, які порушують правильне їх функціонування.
- При необхідності закінчити почату роботу, яка внаслідок непередбачених обставин чи випадкової затримки з технічних умов виробництва не могла бути закінчена в нормальний робочий час, коли припинення її може призвести до псування або загибелі державного чи громадського майна, а також у разі необхідності невідкладного ремонту машин, верстатів або іншого устаткування, коли несправність їх викликає зупинення робіт для значної кількості трудящих.
- При необхідності виконання вантажно-розвантажувальних робіт з метою недопущення або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення.
- Для продовження роботи при нез’явленні працівника, який заступає, коли робота не допускає перерви; в цих випадках власник або уповноважений ним орган зобов’язаний негайно вжити заходів до заміни змінника іншим працівником.
Статтею 63 КЗпП визначено заборону щодо залучення до надурочних робіт:
- вагітних жінок і жінок, які мають дітей до трирічного віку;
- осіб, молодших 18 років;
- працівників, що навчаються в загальноосвітніх школах та ПТУ без відриву від виробництва, в дні занять.
До надурочних робіт можуть залучатися за їхньою згодою:
- жінки, які мають дітей від 3 до 14 років або дітей з інвалідністю;
- особи з інвалідністю (за умови, що така робота не суперечить медичним рекомендаціям).
Далее
Опубликовано director 13 Авг 2020 в Новости | Нет комментариев
13 августа вступил в силу Закон № 768-IX «О государственном регулировании деятельности по организации и проведению азартных игр», который был принят 14 июля и предполагает комплексное регулирование этого рынка.
Ряд положений вступит в силу позже.
Уголовная ответственность
В частности, 12 сентября вступят изменения статьи 203-2 Уголовного кодекса, которая сейчас устанавливает ответственность за занятие игорным бизнесом.
Статья изложена в новой редакции и будет устанавливать ответственность за незаконную деятельность по организации или проведению азартных игр, лотерей. Штрафы составят от 170 тыс. грн до 850 тыс. грн. Также преступников будут лишать права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью сроком от года до трех.
При этом уже действует статья 365-3, устанавливающая ответственность за бездействие работника правоохранительного органа относительно незаконной деятельности по организации или проведению азартных игр, лотерей.
Под бездействием правоохранителя понимается умышленное из корыстных побуждений либо в иных личных интересах или в интересах третьих лиц непринятие предусмотренных законодательством мер по заявлению (сообщению) о совершении незаконной деятельности по организации или проведения азартных игр, лотерей или сокрытие выявленного преступления.
В таком случае правоохранителю грозит лишение свободы на срок от 6 до 8 лет с лишением права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью на срок до 3 лет.
Гражданский процессуальный кодекс
Вводится новая категория дел особого производства — ограничение физического лица в посещении игорных заведений и участии в азартных играх, рассмотрение которых урегулировано новой главой 2-1 IV раздела УПК.
Члены семьи первой степени родства или его законные представители могут подать в суд по месту жительства лудомана с соответствующим заявлением.
В заявлении должны быть изложены обстоятельства, подтверждающие основания для ограничения в посещения игорных заведений и участия в азартных играх, а именно:
- превышение расходов на игру над личными доходами лица, что ставит человека или его семью в тяжелое материальное положение;
- наличие долгов на сумму более 211 800 грн (100 прожиточных минимумов доходов граждан);
- неуплата алиментов в течение более трех месяцев;
- получение жилищной субсидии или льготы на оплату жилищно-коммунальных услуг;
- тяжелое материальное положение лудомана или членов его семьи, а также других лиц, которых он по закону обязано содержать.
Суд устанавливает срок действия ограничения, который не может быть меньше срока, установленного Законом «О государственном регулировании деятельности по организации и проведению азартных игр».
После вступления в силу суд направляет решение в орган государственного регулирования в сфере организации и проведения азартных игр.
Далее
