З 23.05.2020 р. Законом України від 16.01.2020 р. № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до ПКУ в частині відповідальності за порушення платником податків порядку подання інформації про фізичних осіб — платників податків.
Так статтю 119 ПКУ доповнено пунктом 1191 «Порушення порядку подання інформації контролюючим органам про угоди щодо оренди об’єктів нерухомості» відповідно до якої з 23.05.2020 р. передбачена відповідальність за порушення платником податків порядку подання інформації про фізичних осіб — платників податків. Зокрема, за порушення нотаріусом порядку та/або строків подання інформації щодо посвідчення договорів оренди об’єктів нерухомості в разі вчинення такої нотаріальної дії передбачено накладення штрафу в розмірі 680 гривень за кожне таке порушення.
Штраф у розмірі 680 гривень буде застосовуватися і до суб’єктів господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтери) за порушення ними порядку та/або строків подання інформації про укладені за його посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості (пп.170.1.6 ПКУ). У разі вчинення нотаріусом чи рієлтером повторного аналогічного порушення, до них буде засновано штраф в розмірі 1360 гривень за кожне таке порушення.
Крім того, пункт 119.1 ПКУ викладено в новій редакції, а також змінено розміри штрафів. Зокрема, за неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку передбачено накладення штрафу в розмірі 1020 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення передбачено накладення штрафу у розмірі 2040 гривень.
Передбачені штрафи не застосовуються у випадках, якщо недостовірні відомості або помилки в податковій звітності про суми доходів, нараховані (сплачені) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог пункту 169.4 ПКУ та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 ПКУ.
Збільшено відповідальність з 170 до 340 гривень, передбачену пунктом 119.2 ПКУ за оформлення документів, що містять інформацію про об’єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків без зазначення реєстраційного номера облікової картки платника податків, у випадку, коли законодавство вимагає від особи-резидента отримання такого номера, або з використанням недостовірного реєстраційного номера облікової картки платника податків, крім випадків, визначених пунктом 119.1 ПКУ.
Штрафи, передбачені пунктами 119.1 і 119.2 ПКУ, не застосовується у випадках, якщо помилки щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків у податковій звітності про суми доходів, нараховані (сплачені) на користь платника податків, суми утриманого з них податку були виправлені податковими агентами самостійно, у тому числі протягом 30 календарних днів з дня надходження повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом.
За матеріалами ГУ ДПС у Черкаській області
Далее
В Верховной Раде 10 июля зарегистрирован законопроект «О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины относительно некоторых вопросов налогообложения операций по ввозу на таможенную территорию Украины транспортных средств» № 3825.
Как отмечают авторы – нардепы от «Слуги народа», главной целью законопроекта является уменьшение финансовой нагрузки на лиц с инвалидностью. Целью и задачей проекта Закона является совершенствование механизма обложения налогом на добавленную стоимость операций по ввозу на таможенную территорию Украины транспортных средств.
Законопроектом предлагается внести изменения в Налоговый кодекс Украины в части освобождения от налогообложения операций по поставке товаров, классифицируются по следующим группам, товарным позициям и подкатегориям УКТ ВЭД: 8703 21, 8703 22, 8703 23, 8703 31, 8703 32, 8703 33 для лиц с инвалидностью I и II группы, законных представителей недееспособного лица с инвалидностью I и II группы, законных представителей ребенка с инвалидностью I и II группы при наличии медицинских показаний для обеспечения автомобилем и отсутствии противопоказаний к управлению им с их оплатой за свой счет. В течение пяти лет со дня ввоза на таможенную территорию Украины указанные в настоящем подпункте транспортные средства могут быть отчуждены другим лицам только после уплаты такими лицами всех таможенных платежей не позднее дня такого отчуждения.
«Стоит отметить, что лица, которые за собственные средства приобрели автомобиль, автоматически теряют право на бесплатное получение автомобиля и таким образом снимется нагрузка на Государственный бюджет Украины», — подчеркивают авторы законопроекта.
«У структурних підрозділах з питань соціального захисту населення Міністерства соціальної політики України станом на 01.01.2020 року на обліку перебуває 61490 осіб з інвалідністю, які мають право на забезпечення автотранспортом. З кожним роком кількість осіб, які отримали автомобілі безоплатно або ж на пільгових умовах, зменшується. Зокрема, згідно даних Міністерства соціальної політики, за 2019 рік видано 142 автомобілі, із них 136 визнані гуманітарною допомогою, в той же час, коли у 2010 році така кількість становила 1830 автомобілів, 268 з них – завезені в якості гуманітарної допомоги.
При цьому держава гарантує особам з інвалідністю рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.
Саме з метою реалізації цих гарантій в Податковому кодексі України передбачено, що від оподаткування звільняються операції з постачання легкових автомобілів для осіб з інвалідністю уповноваженому органу виконавчої влади з їх оплатою за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів та коштів фондів загальнообов’язкового державного страхування, а також операції з їх безоплатної передачі особам з інвалідністю.
Проте, коли особа з інвалідністю має можливість придбати автомобіль за свої кошти, то він від вищевказаного оподаткування не звільняється.
Відтак, порушуються принципи рівності можливостей, рівності захисту закону та розумності в той час, коли є очевидним, що держава не має змоги забезпечити осіб з інвалідністю автотранспортом безоплатно або на пільгових умовах.
Даний законопроект підготовлений з метою захисту прав осіб з інвалідністю, зменшення фінансового навантаження та зняття соціальної напруги. Прийняття даного законопроекту буде мати наслідком те, що особи, які придбали транспортний засіб за власний рахунок, не зможуть претендувати на безкоштовний автомобіль від держави, що призведе до зменшення фінансового навантаження на бюджет», — подчеркивают авторы в пояснительной записке.
Так, проектом предлагается внести следующие изменения в НК:
г) товари, що класифікуються за такими групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД: 8703 21, 8703 22, 8703 23, 8703 31, 8703 32, 8703 33 для осіб з інвалідністю І та ІІ групи, законних представників недієздатної особи з інвалідністю І та ІІ групи, законних представників дитини з інвалідністю І та ІІ групи при наявності медичних показань для забезпечення автомобілем і відсутності протипоказань до керування ним з їх оплатою за власний рахунок.
Такий транспортний засіб забороняється відчужувати протягом 5 років з дня державної реєстрації. У разі відчуження транспортного засобу, який був ввезений із звільненням від оподаткування відповідно до норм цього підпункту, з порушенням вимог цього підпункту, податок сплачується особою, зазначеною у третьому абзаці підпункту 3 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу не пізніше дня такого відчуження.
Кассационный гражданский суд в составе Верховного Суда указал, что препятствует установлению факта проживания одной семьей и признанию лица наследником четвертой очереди. Об этом сообщает пресс-служба ВС.
Суд первой инстанции установил факт проживания истицы с наследодателем одной семьей, признал ее наследником четвертой очереди как лицо, которое проживало с наследодателем одной семьей не менее пяти лет до времени открытия наследства.
Апелляционный суд отменил решение суда первой инстанции в этой части и принял новое — об отказе в удовлетворении исковых требований об установлении факта проживания одной семьей и признании наследником четвертой очереди.
Оставляя кассационную жалобу истицы без удовлетворения, а постановление апелляционного суда в этой части без изменений, Верховный Суд в составе коллегии судей Третьей судебной палаты Кассационного гражданского суда указал следующее:
Семью составляют лица, которые совместно проживают, связаны общим бытом, имеют взаимные права и обязанности (часть вторая ст. 3 СК Украины).
В соответствии с частями первой, второй ст. 21 СК Украины браком является семейный союз женщины и мужчины, зарегистрированный в органе государственной регистрации актов гражданского состояния.
Проживание одной семьей женщины и мужчины без брака не является основанием для возникновения у них прав и обязанностей супругов.
Статьей 25 этого Кодекса предусмотрено, что женщина и мужчина могут одновременно находиться лишь в одном браке. Женщина и мужчина имеют право на повторный брак лишь после прекращения предыдущего брака.
Согласно части первой ст. 36 СК Украины брак является основанием для возникновения прав и обязанностей супругов.
В четвертую очередь право на наследование по закону имеют лица, проживавшие с наследодателем одной семьей не менее пяти лет до времени открытия наследства (ст. 1264 ГК Украины).
Анализ приведенных норм позволяет сделать вывод, что для применения положений указанной статьи необходимым условием является установление факта непребывания лиц в любом другом браке.
Следовательно, установление факта проживания одной семьей без регистрации брака истицы с наследодателем в период с февраля 2008 года до 21 августа 2012 противоречит требованиям ст. 25 СК Украины, поскольку предыдущий брак истицы был расторгнут лишь 21 августа 2012 года.
Установив, что истица находилась в зарегистрированном браке с 29 февраля 1992 до 21 августа 2012 года, суд апелляционной инстанции сделал обоснованный вывод об отказе в установлении факта совместного проживания истицы с наследодателем одной семьей без регистрации брака с февраля 2008 года.
Коллегия отклонила доводы кассационной жалобы о том, что истица прекратила фактические брачные правоотношения с бывшим мужем еще в 2008 году и это является основанием для удовлетворения заявления об установлении юридического факта. Указанное обстоятельство не имеет правового значения для решения вопроса о наличии наследственных прав.
Далее
Для багатьох осіб проблемою є втрата документа про професійну освіту або додатку до нього. Виникають труднощі з його відновленням.
В Міністерстві освіти і науки України (директорат профосвіти) (МОН) пояснюють, що відновити документи можна, звернувшись до закладу, який їх видав, із відповідною заявою.
Якщо профтех припинив свою діяльність, заяву потрібно адресувати до його правонаступника. Інформацію про правонаступника профтеху можна дізнатися в місцевому управлінні освіти. Якщо ж правонаступник відсутній, заяву потрібно подати в управління освіти Міністерства освіти і науки АР Крим, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації або в місцеву облдержадміністрацію. Вони мають визначити заклад, який замовить та видасть дублікат документа.
У заяві про виготовлення дубліката документа про професійну освіту потрібно зазначити:
прізвище, ім’я та по батькові людини, на ім’я якої видано документ;
місце проживання особи, на ім’я якої видано документ;
телефон особи, на ім’я якої видано документ (за наявності);
назву закладу освіти та рік його закінчення;
назву документа, який втрачено/пошкоджено;
причини втрати або пошкодження;
інші відомості, які заявник вважає суттєвими для отримання дубліката.
Дублікат документа замовляється через Єдину державну електронну базу з питань освіти (ЄДЕБО). У дублікаті буде відображено назву закладу на момент його закінчення випускником, печатку, посаду, підпис, прізвище та ініціали керівника закладу освіти, який його видав. У верхньому правому куті також проставляється відмітка “Дублікат”.
Якщо інформації про документ немає в ЄДЕБО, то заклад профосвіти може замовити дублікат, використовуючи інші відомості, наприклад, виписку з архіву. В іншому випадку особі потрібно звернутися до суду для встановлення юридичного факту здобуття відповідної освіти.
Далее
Бувають випадки, коли нотаріуси відмовляють в оформленні спадкових прав. Причини відмови можуть бути різними. Про це йдеться у повідомленні Міністерства юстиції.
Зокрема, наводимо основні причини відмови нотаріуса:
«Саме з останньою проблемою зіткнулася дитина при оформленні своїх спадкових справ: на все майно, що заповідав дідусь онучці, було накладено арешт. Розібратися у ситуації та вирішити проблему допомогли юристи Одеського міського центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги», — розповіли у Мін’юсті.
Для цього були вжиті такі дії:
Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для збереження арешту на спадкове майно, задовольнивши позовні вимоги в повному обсязі шляхом зняття арешту з нерухомого майна.
З рішенням суду можна ознайомитись за посиланням.
ВЕРХОВНИЙ СУД ВИЗНАЧИВ, ЯКІ ДІЇ СВІДЧАТЬ ПРО ВИЗНАННЯ БОРГУ
⚖️ Правова позиція ВС у справі № 640/18354/14-ц
?⚖️ Рішення ВС у справі № 640/18354/14-ц
У справі №640/18354/14-ц суд розглянув позов банку про стягнення кредитної заборгованості.
Встановлено, що позивач направляв позичальнику лист-вимогу про сплату боргу. В подальшому сторони підписали протокол узгодження про реструктуризацію. Того ж дня відповідач частково погасив кредит.
КЦС зауважив, що законодавство не містить переліку дій, що свідчать про визнання особою боргу, але їх узагальнюючою рисою є те, що вони мають бути спрямовані на виникнення цивільних прав і обов’язків.
До дій, що свідчать про визнання боргу чи іншого обов’язку належать:
✔️визнання претензії;
✔️зміна договору, з якої вбачається визнання боргу, та
✔️прохання про таку зміну;
✔️письмове прохання про відстрочку сплати;
✔️підписання уповноваженою посадовою особою боржника разом з кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність боргу в сумі, щодо якої виник спір;
✔️письмове звернення до кредитора щодо гарантування сплати боргу;
✔️часткова сплата боржником чи з його згоди іншою особою боргу та/або сум санкцій.
Підписаний протокол узгодження про реструктуризацію є доказом, зокрема, наявності заборгованості, її розміру тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті, засвідчена підписами уповноважених осіб.
