8 июля Кабинет министров утвердил Порядок мероприятий во время введения комендантского часа и установления специального режима светомаскировки. Он может применяться в отдельных местностях, где введено военное положение, пишет strana.ua.
Документ принят с целью обеспечения реализации положения пункта 5 части первой статьи 8 закона Украины «О правовом режиме военного положения». Постановление определяет такие термины, как блокпост, комендант, патруль, пропуск, светомаскировка.
Согласно документу, комендантский час и установление специального режима светомаскировки вводится приказом военным командованием или военной администрацией.
Приказом назначается комендант, определяются время, в течение которого действуют комендантский час и специальный режим светомаскировки, границы территории их введения, способы реализации мероприятий по поддержанию правопорядка, порядок движения железнодорожного, автомобильного, морского, речного, воздушного транспорта, порядок создания, функционирования и местонахождение комендатуры и ее состав.
Далее
Аналіз положень статті 42 КЗпП України дає підстави для висновку, що визначення переважного права на залишення на роботі можливе лише між працівниками, котрі обіймають тотожні посади, тобто посади з однаковими назвами, при цьому працівники мають однакові спеціальні трудові права та обов’язки. На цьому наголосив Хмельницький апеляційний суд при розгляді справи № 669/1222/19, інформує прес-служба суду.
Колишня працівниця селищної ради звернулася до районного суду з позовом, в якому пояснила, що з 1 жовтня 1993 року вона працювала в установі на посаді рахівника-касира. Селищний голова звільнив її з роботи на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України у зв’язку з реорганізацією сільських рад шляхом їх приєднання до селищної ради.
Це звільнення вона вважає незаконним, оскільки її не попередили про майбутнє звільнення та не врахували переважного права на залишення на роботі, а також відповідач не запропонував їй іншу роботу в установі. Тому просила місцевий суд визнати незаконним і скасувати відповідне розпорядження, поновити її на роботі на посаді рахівника-касира, стягнути з селищної ради на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення по день поновлення на посаді.
Районний суд визнав, що її звільнення селищна рада провела з дотриманням вимог закону і у позові відмовив.
Із таким висновком суду першої інстанції погодився і апеляційний суд.
Суддівська колегія звернуала увагу, що докази у справі достовірно вказують на те, що у 2018 році відбулася реорганізація структури апарату управління селищної ради та її виконавчих органів, а також затверджено новий штатний розпис працівників, до якого не включено посаду рахівника-касира.
«З матеріалів справи вбачається, що займана (позивачкою) посада рахівника-касира була єдиною у структурі працівників апарату Ради. У неї не було тотожної посади за організаційно-структурними ознаками, внаслідок чого підстави для визначення переважного права на залишення на роботі відсутні», – констатує суд.
Також апеляційний суд зауважує, оскільки обов’язок з працевлаштування працівника покладається на власника або уповноважену ним особу з дня попередження про звільнення до дня розірвання трудового договору, то роботодавець є таким, що виконав цей обов’язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з’явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.
У селищній раді за той час вакантними були дві посади – спеціаліста І категорії відділу економічного розвитку, інвестицій, регуляторної діяльності та земельних відносин (за конкурсом) і оператора котельні (сезонна робота). Одночасно з попередженням про звільнення рада запропонувала позивачці іншу роботу на посаді спеціаліста І категорії відділу, однак, вона відмовилася від цієї посади, яка досі вакантна. Посаду оператора котельні рада правомірно їй не пропонувала через відсутність у неї відповідної кваліфікації і спеціальних знань.
«З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що звільнення проведено відповідачем з дотриманням вимог закону, внаслідок чого підстави для поновлення її на роботі та стягнення з Ради середнього заробітку за час вимушеного прогулу відсутні», – зазначає апеляційний суд.
Разом із тим, суд зауважує, що в справі відсутні належні та допустимі докази про дату вручення позивачці копії розпорядження про звільнення або трудової книжки.
«Таким чином, у суду першої інстанції були відсутні підстави для висновку щодо пропуску (позивачкою) строку звернення до суду з позовом. До того ж, установивши, що звільнення проведено відповідачем з дотриманням вимог закону, суд першої інстанції помилково відмовив у позові як за безпідставністю вимог, так і через пропуск позивачкою строку звернення до суду», – йдеться у постанові апеляційного суду.
У решті рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається, вважає колегія суддів апеляційної інстанції.
З 8 липня в Україні військовослужбовці з інвалідністю зможуть служити в Службі безпеки України і в Державній прикордонній службі. Сьогодні набув чинності відповідний закон.
Як повідомляє «РБК-Україна», мова йде про військових, яких під час служби поранили, які отримали травми, каліцтва і яких визнали непридатними.
Такий дозвіл на службу існує з 23 червня 2018 року для Збройних сил України. Зокрема, визначено перелік військових частин і установ, де таким військовим дозволили проходити службу. Крім того, наказ Міноборони встановив відповідний перелік посад для цих осіб.
Цей закон же розширює можливість служби для таких військових в СБУ та Державній прикордонній службі. Однак для тяжкопоранених і травмованих військовослужбовців залишається закритою Служба зовнішньої розвідки.
Далее
Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що у зв’язку з прийняттям Закону № 592 з 1 січня 2021 звільняються від сплати за себе єдиного внеску фізичні особи — підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, якщо вони отримують пенсію за віком, або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Крім цього, передбачено звільнення від сплати за себе єдиного внеску:
осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, за умови взяття їх на облік як фізичних осіб — підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно як фізичною особою — підприємцем, так і особою, яка провадить незалежну професійну діяльність;
осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та фізичних осіб — підприємців, які мають основне місце роботи, за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску.
Тепер при вході до судової установи можна замість паспорту пред’являти додаток «Дія» на своєму смартфоні.
Державна судова адміністрація України та Служба судової охорони видали спільний наказ, яким розширюються можливості громадян для допуску у приміщення судів та судових установ, передає «ЗіБ».
Як зазначили в ДСАУ, наказом внесено зміни до «Примірних правил пропуску осіб до будинків (приміщень) судів, органів та установ системи правосуддя та на їх територію транспортних засобів» (Правила).
У наказі, зокрема, зазначено, що «для ідентифікації осіб, які прибули до суду, іншого органу або установи системи правосуддя, за умови наявності в цих
органах технічних засобів, призначених для встановлення достовірності відображення в електронному вигляді інформації, що міститься в паспорті громадянина України у формі картки, та відображену в електронному вигляді інформацію, що міститься в паспорті громадянина України для виїзду за кордон, може бути використаний мобільний додаток Єдиного державного веб-порталу електронних послуг «Портал Дія».
Министерство иностранных дел опубликовало рекомендации для украинцев, которые собираются совершить поездку за границу, сообщается на сайте министерства.
Перед выездом за границу в МИД рекомендуют убедиться, что путешествие на самом деле может состояться, в частности:
Также перед поездкой рекомендуется проверить информацию о возможности въезда или транзитного проезда через имеющиеся официальные источники.
В то же время МИД намерен провести разъяснительную работу с авиакомпаниями, которые осуществляют международные пассажирские перевозки из Украины для запрета продажи билетов в страны, которые не позволяют въезд украинским туристам.
Далее
