Опубликовано director 9 Июн 2020 в Новости | Нет комментариев
Пенсійний вік в Україні підвищать з 2021 року. З початку наступного року він зросте до 60 років. Про це повідомляє сайт today.ua.
Видання зазначає, що вимоги до стажу для українців тепер будуть підвищуватися щорічно, і до 2028 року кожен другий пенсіонер буде виходити на пенсію вже в 63 або 65 років, але не 60.
«З 1 квітня пенсійний вік для жінок збільшили на 6 місяців – з 59 до 59,5 років. Що стосується стажу, то для жінок в 2020 році це 27 офіційно відпрацьованих років, а в 2021-му – вже 28 років. До 2028 року кількість необхідного пенсійного стажу збільшиться до 35 років. Наприклад, якщо вам зараз 40 років, у вас вже має бути мінімум 15 років стажу, щоб вийти на пенсію вчасно», — йдеться у повідомленні.
Ті, хто офіційно не має і 15 років стажу, можуть взагалі залишитися без пенсії. Щоб вийти на пенсію в 63 роки, зараз потрібно мати від 17 до 27 років стажу, а в 2028-му (останній етап підвищення пенсійного віку) – від 25 до 35 років.
Далее
Опубликовано director 9 Июн 2020 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев
Цивільний кодекс визначає презумпцію правомірності набуття права власності. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду при розгляді справи № 911/1902/19.
Передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку, у тому числі на нерухоме майно, є наявність підтвердженого належними доказами права власності позивача щодо нерухомого майна, а також підтверджений належним доказами факт порушення (невизнання або оспорювання) цього права.
Ураховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності — це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт і чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному позивачем.
Так, метою звернення позивача з даним позовом є захист набутого за його твердженням ще в 2007 році права комунальної власності на спірний майновий комплекс внаслідок передачі містом Ірпінь цього майна у власність територіальної громади міста Буча. Порушення свого права позивач вбачає в оформленні шляхом здійснення державної реєстрації у 2015 році речового права на спірне майно за територіальною громадою міста Ірпеня (в особі відповідача). Отже, за змістом заявленого позову між містом Буча та містом Ірпінь має місце спір про право власності на нерухоме майно.
Верховний Суд зазначив, що юридична особа публічного права (до якої належать обидві сторони даного спору) набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.
У постанові від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що для цілей визначення наявності в особи права володіння нерухомим майном застосовується принцип реєстраційного підтвердження володіння, який полягає в тому, що особа, яка зареєструвала право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі повноваження власника, визначені в частині 1 статті 317 ЦК України, у тому числі й право володіння.
У період з 2007 по 2015 роки (тобто з моменту, з якого позивач вважає себе власником спірного майна і до моменту реєстрації права власності на це майно за відповідачем) законодавство, яким врегульовано порядок оформлення речових прав на нерухоме майно, неодноразово змінювалось, проте зі збереженням законодавцем загальних вимог щодо обов`язковості здійснення державної реєстрації речового права, тобто визнання правопорядком, як завершальної стадії юридичного складу набуття особою права власності на нерухоме майно.
Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є юридичним фактом, який полягає в офіційному визнанні та підтвердженні державою набутого особою речового права на нерухомість та є елементом в юридичному складі (сукупності юридичних фактів), який призводить до виникнення речових прав. При цьому реєстрація права власності хоча і є необхідною умовою, з якою закон пов`язує виникнення речових прав на нерухоме майно, однак реєстраційні дії є похідними від юридичних фактів, на підставі яких виникають, припиняються чи переходять речові права, тобто державна реєстрація сама по собі не є способом набуття права власності. Близький за змістом правовий висновок неодноразово сформульований Верховним Судом, зокрема в постановах від 27.06.2018 у справі № 921/403/17-г/6, від 08.08.2019 у справі № 909/472/18, від 29.04.2020 у справі № 911/1455/19.
Наведене є втіленням запровадженого в Україні у сфері обігу нерухомості «принципу внесення», в силу якого право, яке підлягає реєстрації, виникає в момент такої реєстрації. Відповідний правовстановлюючий документ (правочин, договір, акт тощо) є підставою для переходу до особи прав на нерухомість, тобто породжує відповідні зобов`язання з передачі майна, а безпосередньо набуття особою усіх повноважень власника (володіння, користування, розпорядження) відбувається в момент внесення до реєстру відповідного запису про державну реєстрацію отриманого речового права.
Судами встановлено, що позивач, стверджуючи про набуття права власності на спірний майновий комплекс ще у 2007 році, не надав доказів вчинення ним станом на момент звернення з позовом передбаченого чинним законодавством комплексу послідовних юридично значимих дій з оформлення відповідного речового права, які б свідчили про завершення юридичного складу набуття повноважень власника нерухомого майна, тоді як відповідач оформив та здійснив державну реєстрацію права комунальної власності на спірний майновий комплекс у 2015 році.
Верховний Суд звернув увагу, що в даному випадку між позивачем та відповідачем існує не вирішений у встановленому порядку (зокрема із застосуванням визначеного ЦК України механізму визнання права власності) спір про право власності на об`єкт нерухомого майна. Проте позивач шляхом подання даного позову намагається оспорити право власності відповідача виключно у площині здійснення похідних реєстраційних дій щодо майна. Зазначене з огляду на визначений законодавством порядок набуття речових прав на нерухомість та принцип диспозитивності господарського судочинства (стаття 14 ГПК України) унеможливлює вирішення такого спору судом по суті при розгляді заявлених позовних вимог.
У зв`язку з чим відсутні правові підстави для задоволення позову, оскільки Бучанська міська рада в межах розгляду даного спору не довела набуття у встановленому законодавством порядку речового права, на захист якого подано даний позов і що державна реєстрація права власності на спірне нерухоме майно за Ірпінською міською радою порушує таке речове право позивача.
Більше того, задоволення заявленого позову без вирішення по суті спору про право власності між сторонами не тільки не матиме наслідком поновлення прав позивача, а й призведе до стану правової невизначеності щодо спірного нерухомого майна внаслідок вилучення з державного реєстру відповідного реєстраційного запису щодо власника цього майна, на базі якого функціонує комунальний заклад охорони здоров`я — міська лікарня. Це може призвести до негативних соціальних наслідків для мешканців населених пунктів, яких обслуговує відповідний заклад охорони здоров`я.
Далее
Опубликовано director 9 Июн 2020 в Новости, Новости судебной практики | 2 комментария
2 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID–19)» (далі – Закон № 540-ІХ), яким розділ ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України доповнено пунктом 3.
☝️❗ Відповідно до змін, внесених до Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» передбачено, що під час дії карантину?, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), СТРОКИ визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки ?❗️ ПРОДОВЖУЮТЬСЯ НА СТРОК ДІЇ ТАКОГО КАРАНТИНУ щодо:
▪️ зміни предмета або підстави позову;
▪️ збільшення або зменшення розміру позовних вимог;
▪️ подання доказів;
▪️ витребування доказів;
▪️ забезпечення доказів, а також строки звернення до суду;
▪️ подання відзиву та відповіді на відзив;
▪️ заперечення;
▪️ пояснень третьої особи щодо позову або відзиву;
▪️ залишення позовної заяви без руху;
▪️ подання заяви про перегляд заочного рішення;
▪️ повернення позовної заяви;
▪️ пред’явлення зустрічного позову;
▪️ заяви про скасування судового наказу;
▪️ розгляду справи;
▪️ апеляційного оскарження;
▪️ розгляду апеляційної скарги;
▪️ касаційного оскарження;
▪️ розгляду касаційної скарги;
▪️ подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
☝️Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов’язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
☝️❗ Якщо процесуальний строк почав перебіг до 12 березня 2020 року, то його тривалість буде дорівнювати: кількість днів строку, визначеного законом, які пройшли до 12 березня 2020 року + період карантину + кількість днів строку, які залишись від визначеного законом строку.
? Приклад: строк на апеляційне оскарження рішення суду – 30 днів. До початку карантину пройшло 15 днів із визначеного законом 30-денного строку. Загальний строк на апеляційне оскарження з урахуванням положень Закону 540-ІХ становитиме: 15 + період карантину + 15.
☝️❗ Якщо процесуальний строк почав перебіг під час дії карантину, то його тривалість буде складати: кількість днів до закінчення карантину + визначений законом процесуальний строк.
Тобто на період дії карантину обчислення процесуальних строків зупиняється.
? Приклад: перебіг строку на апеляційне оскарження розпочався 10 квітня 2020 року, тоді з урахуванням дії Закону 540-ІХ після закінчення карантину з наступного дня потрібно буде обчислювати строк на апеляційне оскарження, визначений законом, тобто 30 днів.
?❗️ Це означає, що судові рішення, строк апеляційного оскарження яких НЕ закінчився до 02 квітня 2020 року, НЕ набиратимуть чинності до закінчення карантину? .
? Наприклад, обидві сторони погоджуються зі змістом рішення. Ніхто не планує йти в апеляцію. Тим не менше, їм доведеться чекати значний період часу, який можна описати як «строк оскарження + весь строк дії карантину», для того, щоб це рішення набрало законної сили.
??⚖️Виконавчі листи на виконання рішення суду можуть бути видані лише в разі набрання рішенням суду законної сили, крім судових рішень, які підлягають негайному виконанню. Тому виконавчі листи за такими рішеннями не видаватимуться до припинення зазначених обставин.
?❗️ Аналогічні зміни щодо продовження всіх процесуальних строків були внесені:
▪️ до Кодексу адміністративного судочинства України
▪️ до Господарського процесуального кодексу України
??⚖️ 22 квітня 2020 року Верховний Суд надав роз’яснення щодо застосування законодавства про продовження процесуальних строків під час дії карантину, зі змістом якого можна ознайомитися за посиланням ???
https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/928802/
Далее
Опубликовано director 9 Июн 2020 в Новости | Нет комментариев
В 2021 году будут действовать новые тарифы на предоставление медицинских услуг – Степанов
С 1 апреля 2020 года предоставление всех медицинских услуг в Украины осуществляется на основе специально установленных тарифов.
Деньги за оказанные услуги, опираясь на данные тарифы, медицинскому учреждению перечисляет Национальная служба здоровья.
Однако вокруг формирования цены на ту или иную медицинскую услугу ведутся беспрерывные споры: руководители медучреждений указывают на то, что тарифы занижены и за полученные от НСЗУ деньги невозможно выйти на модель самоокупаемости.
Поэтому в Минздраве заявили о необходимости пересмотра данных тарифов на 2021 год. Министр здравоохранения Украины Максим Степанов много раз говорил о том, что логика формирования цены на определенную медицинскую услугу, которой руководствовались его предшественники, ему не понятна.
На основании каких показателей были разработаны данные тарифы, господину Степанову также никто толком не смог объяснить.
Поэтому во время очередного пресс-брифинга Максим Степанов заявил, что Минздрав разработает новые, более справедливые тарифы на оказание медицинских услуг на 2021 год.
Главная цель Минздрава, отмечает господин Степанов, – создать эффективную медицинскую модель, где врачи будут получать достойную заработную плату, а пациенты – качественную помощь.
Каким образом будут формироваться новые тарифы, по каким формулам будет совершаться расчет, кто их будет считать? На эти вопросы Максим Степанов пока не дает ответы.
Далее
Опубликовано director 9 Июн 2020 в Новости | Нет комментариев
Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства пропонує змінити правила виробництва коньяків в Україні. Проєкт наказу вносить зміни в правила виробництва коньяків від 2017 року, опублікований на сайті МЕРТ.
Як повідомляє УНІАН, даним законопроєктом пропонується скасувати обов’язкове використання спиртів українського походження, частка яких має бути не меншою за 20% у 2020 році, 25% – у 2021 році, 30% – у 2022 році та інше, при використанні імпортних спиртів для виробництва коньяку.
«При виробництві ординарних коньяків України допускається використання витриманих не менше трьох років спиртів коньячних неукраїнського походження», – йдеться в документі.
Зокрема, пропонується дозволити відвантаження коньяків на інші підприємства для їх подальшого розливу в споживчу тару виключно для експорту, для реалізації на території України це буде заборонено.
Також у проекті закону пропонується дозволити перегонку коньячних виноматеріалів у термін, який визначає керівник підприємства, тоді як зараз це необхідно робити в термін до 1 квітня наступного після врожаю року (максимум – до 1 липня).
Далее
Опубликовано director 5 Июн 2020 в Новости | Нет комментариев
Госавиаслужба опубликовала требования для возобновления полетов в Украине. Расстояние между пассажирами должно быть не менее 1,5 м. Об этом сообщает Украэрорух.
В соответствии с требованиями, доступ к терминалам аэропорта должен быть максимально ограничен для пассажиров, членов экипажа и персонала. Кроме того, должны быть усилены гигиенические процедуры и уборка.
«В местах с высокой концентрацией пассажиров должны быть приняты меры для предотвращения очередей. Должны быть внедрены электронные альтернативы процессов, в частности мобильная регистрация, бесконтактная посадка», — говорится в сообщении.
Все люди в аэропорту должны носить защитные маски, а персонал должен быть в защитных перчатках. Пассажирам, которые отбывают из и прибывают в терминал, рекомендуется проводить температурный скрининг. Также Госавиаслужба советует увеличить количество автобусов для доставки пассажиров к самолетам.
Напомним, Кабинет принял решение об очередном ослаблении карантина с 5 июня. С этого дня в Украине возобновили авиасообщение, а с 15 июня возобновят международное авиасообщение со странами, которые открыли свои аэропорты для самолетов из Украины.
Далее
