Нотаріальна палата України звернулася до Державної прикордонної служби України щодо надходження скарг від нотаріусів та громадян щодо відмови на пунктах пропуску через державний кордон України у виїзді дітей за кордон у супроводі третіх осіб на підставі нотаріально оформленої заяви, викладеної на білому аркуші паперу. Про це повідомили в НПУ.
У НПУ зазначили, що нотаріальні дії в умовах воєнного стану вчиняються з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (зі змінами), якою з 06 березня 2022 року було запроваджено можливість засвідчення справжності підпису батьків на заяві про виїзд дитини в супроводі третьої особи на білих аркушах паперу з нанесеними на них за допомогою комп’ютерної техніки певних обов’язкових реквізитів нотаріусів.
«Акцентуємо на неправомірності мотивації прикордонних служб у відмові приймати заяви на виїзд дітей за кордон, посвідчені нотаріусами на білих аркушах паперу, через причину відсутності їх підтвердження. Законодавством не вимагалась і не вимагається підтверджувати чинність вчинення такої нотаріальної дії. У цьому контексті згідно з постановою перевірка дійсності стосується тільки довіреностей посвідчених на білих аркушах паперу. Також звертаємо увагу, що виїзд дітей за кордон оформлюється заявою батьків через нотаріальне засвідчення справжності підпису батьків на заяві, а не через довіреність», – ідеться в повідомленні.
Отже, нотаріально посвідчені заяви батьків на виїзд дітей за кордон, викладені на білих аркушах паперу з дотриманням положень Постанови, є дійсними та можуть без обмежень використовуватися третіми особами для реалізації повноважень, зазначених у заявах.
Як зазначається, з метою недопущення порушення прав дітей в умовах воєнного стану просимо врахувати вищевикладену інформацію під час реалізації покладених на Державну митну службу України та Державну прикордонну службу України завдань.
Джерело: https://yur-gazeta.com
Далее
10 червня 2023 року Верховна Рада прийняла евроінтеграційний Закон (урядовий проєкт № 6134) «Про захист прав споживачів».
Зазначений законодавчий акт спрямований на наближення національного законодавства про захист прав споживачів до законодавства Європейського Союзу та гармонізації системи захисту прав споживачів в Україні з принципами, підходами та практиками ЄС, інформує пресслужба Апарату Верховної Ради.
Ухвалений Закон дасть змогу:
імплементувати у вітчизняне законодавче поле директиви та регламенти ЄС у сфері захисту споживачів;
поширити дію Закону на сферу харчової продукції в частині економічних прав споживача;
визначити права та обов’язки споживачів в електронній торгівлі;
передбачити запровадження Єдиного державного веб-порталу для споживачів у сфері електронної комерції;
визначити перелік інформації про продукцію та суб’єкта господарювання, яку він повинен надавати при здійсненні електронної торгівлі, та відповідальність за відсутність такої інформації; крім того, відповідальність суб’єкта господарювання, що надає послуги торговельного електронного майданчику (маркетплейса) для розміщення товарів для продажу інших суб’єктів господарювання.
Також Держпродспоживслужбі надано право звертатися до провайдера інтернет-послуг щодо обмеження доступу до веб-сайтів (частини веб-сайту, програмного забезпечення) суб’єктів господарювання, які використовують нечесну підприємницьку практику та порушують законодавство про захист прав споживачів тощо.
Джерело:https://jurliga.ligazakon.net
Далее
10 червня Парламент схвалив у другому читанні та в цілому урядові законопроєкти № 9051 і 9052, розроблені Мінреінтеграції.
У міністерстві повідомили, що вони спрощують умови погашення окремих видів споживчих кредитів для ВПО й осіб, що проживають на уражених війною територіях.
Так, на період воєнного стану і протягом 30 днів після нього буде запроваджено механізм обов’язкової реструктуризації. Він діятиме за таких умов:
— якщо державна та соціальна матеріальна допомога та/або пенсійне забезпечення, благодійна допомога є єдиним джерелом доходу споживача та членів його сім’ї;
— якщо споживач є батьком чи матір’ю багатодітної сім’ї, які отримують субсидію на оплату житлово-комунальних послуг;
— якщо споживач або член його сім’ї є особою з інвалідністю внаслідок війни і сукупний розмір доходу споживача та членів його сім’ї не перевищує двох мінімальних заробітних плат.
Позичальники повинні постійно проживати або виїхати з території, на якій ведуться (велися) бойові дії чи ТОТ, не мати простроченої заборгованості станом на 23 лютого 2022 року.
Закон на базі проєкту 9051 також встановлює заборону вимагати прострочену заборгованість кредитору та колекторській компанії на період воєнного стану і протягом 30 днів після його закінчення.
А відповідно до Закону на основі проекту 9052 доходи позичальників, отримані внаслідок проведеної реструктуризації, звільняються від оподаткування.
Джерело:https://jurliga.ligazakon.net
Далее
8 червня набрав чинності Закон № 3065-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання вчинення нотаріальних та реєстраційних дій при набутті прав на земельні ділянки».
Документ офіційно опубліковано в газеті «Голос України» № 113 (8130) 7 червня 2023 року.
Нотаріальна палата інформує, що Закон № 3065-ІХ вносить зміни, зокрема, до:
— Земельного кодексу України;
— Закону «Про іпотеку»;
— Закону «Про оренду землі»;
— Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»;
— Закону «Про оренду державного та комунального майна».
Частина друга статті 130 ЗК доповнена новим абзацом, відповідно до якого для визначення загальної площі земельних ділянок с/г призначення у власності громадянина України площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що належать на праві спільної сумісної власності подружжю, враховується у загальній площі земельних ділянок лише того з подружжя (колишнього подружжя), за яким зареєстровано право власності.
Частину четверту статті 130 ЗК доповнено абзацами, згідно з якими перевірки відповідності набувача або власника земельної ділянки с/г призначення вимогам, визначеним цією статтею, у визначеному Кабміном порядку, не здійснюється при набутті у власність земельних ділянок с/г призначення площею:
— для ведення садівництва — не більше 0,25 гектара;
— для ведення ОСГ, розташованих у межах населених пунктів, — не більше 2 гектарів.
При набутті у власність земельної ділянки с/г призначення без здійснення перевірки набувач до вчинення правочину про перехід права власності подає нотаріусу, який посвідчує відповідний правочин, або нотаріусу, який його заміщує, заяву про дотримання вимог цієї статті, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально.
Суттєві зміни внесено до статті 130-1 ЗК, яка регулює переважне право купівлі земельної ділянки с/г призначення, зазначає Нотаріальна палата України.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Закону № 3065-ІХ цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, тобто 8 червня 2023 року.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
Кабмін уніс зміни до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням.
Відповідна урядова постанова від 2 червня 2023 року № 561 набрала чинності 7 червня.
Тарас Мельничук, постійний представник Кабінету Міністрів у Верховній Раді, розповів, що змінилося.
Постановою доповнено перелік поважних причин, відповідно до якого під час обчислення середньої заробітної плати для розрахунку страхових виплат календарні дні, не відпрацьовані з цих причин, виключаються із розрахункового періоду застрахованої особи, періодом, протягом якого працівник проходив строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або проходив військову службу за контрактом під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення, коли за ним не зберігався середній заробіток за такий період і не сплачувався роботодавцем єдиний внесок.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
В Україні право на виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи (Закон України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”). Застрахованими є, зокрема, і фізичні особи-підприємці (ФОП), які cплатили страхові внески.
Це роз’яснили у ПФУ.
При цьому страхові внески мають бути сплачені у строки та у розмірі, визначеному законодавством, і не можуть бути меншими за розмір мінімального страхового внеску (у 2023 році – 1474 грн).
Розмір та особливості оплати
Розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності обчислюється виходячи із доходу ФОП, з якого сплачено страхові внески, та залежить від страхового стажу ФОП. Система оподаткування, за якою працює ФОП, для оплати лікарняного значення не має.
Оплату лікарняного здійснюють органи Пенсійного фонду України.
У разі хвороби ФОП за рахунок Фонду оплачуються лікарняні лише з шостого дня непрацездатності.
Якщо ж листок непрацездатності видано у зв’язку з доглядом за хворою дитиною, то він оплачується за рахунок Фонду з першого дня хвороби дитини, протягом всього періоду, коли дитина за висновком лікаря потребує догляду (але не більш як за 14 календарних днів).
Коли дитина віком до 14 років потребує стаціонарного лікування, лікарняні виплачуються за весь час перебування особи в стаціонарі разом з хворою дитиною.
Підстава для призначення
На підставі медичного висновку про тимчасову непрацездатність в Електронному реєстрі листків непрацездатності має бути сформовано лікарняний (відповідно до Порядку видачі (формування) листків непрацездатності в Електронному реєстрі листків непрацездатності, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17.06.2021 № 1234 ).
При цьому в графі листка непрацездатності “місце роботи” має бути зазначено, що він виданий ФОП, та вказано його прізвище.
Фінансування виплат
Підставою для фінансування страхувальників Пенсійним фондом України є оформлена ФОПчерез вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані суми страхових виплат за їх видами (в тому числі за найманих працівників).
Пенсійний фонд України здійснює фінансування на окремий поточний рахунок, відкритий в АТ “Ощадбанк” для зарахування страхових коштів, протягом трьох робочих днів після надходження заяви-розрахунку.
Важливо!
ФОП, які з певних причин не можуть скористатись електронним кабінетом на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України, можуть скласти заяву-розрахунок в паперовій формі та подати її до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду України.
Джерело: https://yur-gazeta.com
Далее
