Уряд пропонує дозволити туроператорам та турагентам витрачати придбану в Україні валюту на розрахунки із закордонними партнерами за туристичні послуги. Таке рішення було прийняте на засіданні Кабінету Міністрів 28 квітня 2023 року.
Про це повідомляє Урядовий портал.
«На початку війни НБУ заборонив здійснювати розрахунки по імпортним операціям з рахунків, відкритих на території України, за виключенням товарів критичного імпорту. Це вплинуло на діяльність туроператорів і призвело до того, що більшість із них вимушені вести свою діяльність на території інших країн. Якщо не забезпечити врегулювання окресленої проблеми на державному рівні, то податки від їхньої діяльності будуть перераховані до бюджетів інших країн, на території яких українські туроператори наразі вимушені проводити свою діяльність через наявні валютні обмеження в Україні», — заявила Перший віце-прем’єр-міністр України – Міністр економіки України Юлія Свириденко.
За її словами, орієнтовний обсяг потреби у здійсненні транскордонних валютних операцій на 2023 рік складає 250-300 млн доларів США. Якщо надати туроператорам можливість працювати із України, то це надасть змогу забезпечити надходження до державного бюджету від 55 до 70 млн доларів США.
Враховуючи важливість питання відновлення ринку туристичних послуг, Урядом пропонується включити до Переліку НБУ, який дозволить транскордонні перекази, такі послуги:
Джерело: https://yur-gazeta.com
ДалееУряд уніс зміни до Модельного статуту товариства з обмеженою відповідальністю, затвердженого постановою від 27 березня 2019 року № 367.
Відповідна постанова від 25 квітня 2023 року № 387 набирає чинності через три місяці з дня опублікування (27 липня 2023 року).
Тарас Мельничук, постійний представник Кабінету Міністрів у Верховній Раді, повідомив, що зміни внесено з метою приведення Модельного статуту ТОВ у відповідність до Закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» з урахуванням змін, внесених Законом № 2465-IX «Про акціонерні товариства».
Пункт 32 Модельного статуту ТОВ викладено в редакції, згідно з якою загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності Товариства, крім питань, віднесених до виключної компетенції інших органів Товариства.
Пункт 37 Модельного статуту ТОВ викладено в такій редакції:
«37. У разі смерті особи, яка діяла як одноосібний виконавчий орган (голова колегіального виконавчого органу) Товариства, набуття такою особою правового статусу зниклої безвісти за особливих обставин, виконувачем обов’язків до обрання в установленому порядку іншої особи стає заступник одноосібного виконавчого органу (член колегіального виконавчого органу, який є найстаршим за віком), якщо така посада відсутня або вакантна, — головний бухгалтер Товариства, якщо посада головного бухгалтера Товариства відсутня або вакантна, — працівник Товариства з найвищою заробітною платою, нарахованою за останній повний календарний місяць, що передує місяцю, в якому відповідна особа померла або набула правового статусу особи зниклої безвісти за особливих обставин. Якщо двом або більше працівникам Товариства за відповідний місяць нараховано однакову заробітну плату, виконувачем обов’язків стає той із них, який є найстаршим за віком.
Якщо особа, на яку покладається виконання обов’язків одноосібного виконавчого органу (голови колегіального виконавчого органу) Товариства, відмовляється від виконання обов’язків за зазначеною посадою, виконувачем обов’язків одноосібного виконавчого органу (голови колегіального виконавчого органу) стає наступна за нею особа (відповідно до переліку осіб, визначених в цьому пункті), яка погодилася взяти на себе виконання відповідних обов’язків. Виконувач обов’язків зобов’язаний невідкладно повідомити учасникам Товариства про смерть особи, яка діяла як одноосібний виконавчий орган (голова колегіального виконавчого органу) Товариства, або набуття нею правового статусу особи зниклої безвісти за особливих обставин.».
У розділі Модельного статуту «Значні правочини та правочини, щодо вчинення яких є заінтересованість» у пункті 40 уточнено порядок визначення вартості правочину. Згідно з новою редакцією вказаної норми цей розмір визначатиметься не станом на кінець попереднього кварталу, а відповідно до останньої затвердженої фінансової звітності.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее27 квітня, в газеті «Голос України» опубліковано Закон № 2996-IX «Про внесення змін до Законів України «Про громадянство України» та «Про забезпечення функціонування української мови як державної» щодо умов прийняття до громадянства України», який передбачає складання комплексного іспиту з основ Конституції та історії України для тих, хто бажає отримати українське громадянство, а також володіння українською мовою.
Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім пункту щодо забезпечення Кабміном введення в дію нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону, який набирає чинності з дня опублікування.
Законодавчий акт вносить зміни до законів «Про громадянство України» та «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
Зокрема прийнятим документом:
запроваджується як умова прийняття до громадянства України знання основ Конституції та історії України;
переглядаються строки щодо опанування державної мови на рівні, визначеному законодавством, стосовно осіб, які мають визначні заслуги перед Україною, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, які в установленому законодавством порядку проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту або Національній гвардії України, осіб, прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес для України, і осіб, які отримали посвідку на тимчасове проживання на підставі частини двадцятої статті 4 Закону «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»;
запроваджується зобов’язання для вказаних категорій осіб протягом двох років з моменту прийняття до громадянства України щодо складання іспитів з основ Конституції, історії України та на рівень володіння державною мовою і подання документів про складання таких іспитів;
встановлюється, що невиконання зобов’язання про складання іспитів з основ Конституції, історії України, на рівень володіння державною мовою вказаними категоріями осіб є підставою для втрати громадянства України;
уточнюються умови для прийняття до громадянства України дітей, а також осіб, визнаних судом недієздатними, осіб з інвалідністю, пов’язаною з порушеннями зору, слуху, мовлення, осіб, які мають психічні розлади.
За матеріалами пресслужби Апарату ВР та політичної партії «Слуга народу».
ДалееКабмін вніс зміни до пункту 2 постанови №1081 «Про запровадження номерних знаків транспортних засобів, що виготовляються за індивідуальними замовленнями їх власників». Відповідна постанова від 21 квітня 2023 року N 367 набуде чинності з дня опублікування.
Так, встановлено, що номерний знак транспортного засобу, який виготовляється за індивідуальним замовленням його власника не може містити:
повне або скорочене найменування органу державної влади, зображення Державного Герба або Державного Прапора України, державних символів інших країн та міжнародних організацій;
напису ненормативного походження, дискримінаційного напису за мовними, національними, релігійними, расовими та іншими ознаками;
символіку комуністичного тоталітарного режиму, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму та воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Кабмін схвалив розроблену Мінреінтеграції постанову, яка забороняє стягувати із громадян заборгованість за житлово-комунальні послуги, утворену після 24 лютого 2022 року.
Відповідне рішення прийнято на урядовому засіданні 21 квітня, інформує Мінреінтеграції.
Заборона поширюється на території, де ведуться бойові дії або тимчасово окуповані рф, відповідно до Переліку Мінреінтеграції.
Йдеться про осіб, які були змушені покинути свої домівки й евакуювалися у більш безпечні регіони.
Споживачі мають надати постачальнику комунальних послуг або управителю багатоквартирного будинку документи, що підтверджують їх відсутність у будинку. Це перш за все довідка внутрішньо переміщеної особи, документ про тимчасовий прихисток в іноземній державі або документи з роботи, щодо лікування, навчання, проходження військової служби.
Крім того, постановою врегульовано питання безперебійного надання житлово-комунальних послуг у приміщеннях державної, комунальної та приватної власності, які використовуються для розміщення внутрішньо переміщених осіб.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
ДалееСуддя Верховного Суду в Касаційному цивільному суді Євген Синельников під час круглого столу «Актуальні проблеми в справах про визначення місця проживання дитини» розповів про відповідну судову практику, повідомила прес-служба Суду.
Суддя зауважив, що в постанові від 30 жовтня 2019 року у справі № 352/2324/17 КЦС ВС зазначив, що при вирішенні питання про визначення місця проживання дитини суди мають враховувати об’єктивні та наявні у справі докази, зокрема щодо обстеження умов проживання, характеристики психоемоційного стану дитини, поведінки батьків щодо дитини і висновку органу опіки та піклування. Проте найважливішим у цій категорії справ є внутрішнє переконання судді, яке має ґрунтуватися на внутрішній оцінці всіх обставин у їх сукупності. Адже не можна піддавати формалізму долю дитини, вона не повинна бути позбавлена щасливого та спокійного дитинства через те, що батьки не змогли зберегти стосунки або домовитися.
Також доповідач звернув увагу на постанову КЦС ВС від 4 серпня 2021 року у справі № 654/4307/19, в якій визначено базові елементи, що підлягають врахуванню при оцінці та визначенні найкращих інтересів дитини, а саме:
погляди дитини;
індивідуальність дитини;
збереження сімейного оточення і підтримання взаємин;
піклування, захист і безпека дитини;
вразливе становище;
право дитини на здоров’я;
право дитини на освіту.
При вирішенні цієї категорії спорів також підлягають врахуванню:
спроможність кожного з батьків піклуватися про дитину особисто;
стосунки між дитиною і батьками в минулому;
бажання батьків бути опікунами;
збереження стабільності в оточенні дитини (йдеться про місце проживання (дім), школу, друзів);
бажання дитини.
Суддя зазначив, що в умовах війни в Україні, вирішуючи такі спори, необхідно враховувати безпекові питання. Тому істотне значення має дослідження судами безпекової ситуації та обмежень, пов’язаних із проведенням бойових дій і їх наслідками. При цьому сам факт запровадження на території України воєнного стану не є достатньою підставою для визначення місця проживання дитини з одним із батьків, зокрема з тим, який проживає за межами України.
Він наголосив також на важливості врахування думки дитини при вирішенні спорів про визначення місця проживання дитини.
Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Водночас згода дитини на проживання з одним із батьків не повинна бути абсолютною для суду, якщо така згода не буде відповідати та сприяти захисту прав та інтересів дитини (ст. 12 Конвенції про права дитини, ст. 171 СК України, ст. 14 Закону України «Про охорону дитинства»).
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее