На вечернем заседании 12 ноября Верховная Рада приняла за основу законопроект № 2051-1 об ограничении обращения пластиковых пакетов на территории Украины.
Запрет
Предлагается запретить распространение в магазинах и ресторанах:
а) сверхлегких пластиковых пакетов (некоторые пакеты разрешены для упаковки и транспортировки свежей рыбы и мяса, сыпучих продуктов, льда);
б) легких пластиковых пакетов;
в) оксоразлагаемых (оксобиоразлагаемых) пластиковых пакетов.
Разрешено применять биоразлагаемые пластиковые пакеты, которые разлагаются при участии микроорганизмов на элементы естественного происхождения и отвечают ДСТУ EN 13432:2015 (EN 13432:2000, IDT) «Упаковка. Требования к упаковке, утилизируемой способом компостирования и биодеградации. Тестовые схемы и критерии оценивания для окончательного принятия упаковки».
Работникам объектов розничной торговли и объектов ресторанного хозяйства запрещается любым образом склонять потребителей к приобретению пластиковых пакетов.
Субъект хозяйствования должен будет за свой счет утилизировать закупленные пакеты, не отвечающие установленным требованиям.
Ответственность
Распространение
Порядок наложения штрафов установит Кабмин.
За распространение легких и сверхлегких пакетов, а также за обман потребителя путем предложения оксоразлагаемого пакета под видом биоразлагаемого Госпродпотребслужба оштрафует субъектов хозяйствования на 1 700 — 8 500 грн.
Штраф за склонение потребителей к покупке пластиковых пакетов заплатит и работник (от 1 700 до 8 500 грн).
Пластиковые пакеты конфискуются и подлежат утилизации за счет субъекта распространения.
Маркировка
КоАП предлагается дополнить статьей об ответственности за нарушение правил маркировки биоразлагаемых пластиковых пакетов, которые реализуются через розничные торговые сети и сети ресторанного хозяйства. Такие действия влекут за собой наложение штрафа на должностных лиц и ФЛП в размере от 3 400 до 11 900 грн с конфискацией пластиковых пакетов.
В случае принятия Закон вступит в силу с 1 января 2022 года.
Далее
12 листопада 2019 року Верховна Рада схвалила Закон України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо запровадження середньострокового планування розвитку і утримання автомобільних доріг загального користування».
Законом вносяться зміни до Бюджетного кодексу України щодо надання права розпорядникам коштів за бюджетними програмами, брати відповідні бюджетні зобов’язання понад фактичні надходження спеціального фонду бюджету в межах планових показників, передбачених законом про Державний бюджет України та прогнозних показників, визначених в Бюджетній Декларації.
Закон спрямований на забезпечення виконання середньо- та довгострокових зобов’язань за договорами на будівництво, реконструкцію, капітальний та середній поточний ремонт автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення.
Далее
Особа звернувся до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання на території України. Заявник є громадянином Республіки Ірак та з 1989 по 1992 роки проживав на території України у місті Житомирі, а встановлення даного факту необхідно для набуття заявником громадянства України та отримання ним паспорта громадянина України.
Суд першої інстанції встановив факт постійного проживання особи на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», в період з 1989 року по 1992 рік.
Управління Державної міграційної служби України подало апеляційну скаргу на рішення суду.
Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції, а заяву про встановлення факту залишив без розгляду. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що при розгляді цієї справи в порядку окремого провадження виник спір про право, який, відповідно до приписів частини шостої статті 294 Цивільного процесуального кодексу України, належить вирішувати в порядку позовного провадження, а заява підлягає залишенню без розгляду.
Касаційний цивільний суд не погодився з таким висновком суду апеляційної інстанції.
Системно проаналізувавши заперечення та апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України ВС дійшов висновку, що доводи заінтересованої особи стосуються виключно недоведення заявником обставин, на які він посилається в обґрунтування заявлених ним вимог, що не є по суті підтвердженням наявності спору про право.
Суд касаційної інстанції зауважив, що при цьому необхідно ураховувати, що у кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасника провадження на предмет існування спору про право.
Право заявника на отримання громадянства України на підставі частини першої статті 8 Закону України «Про громадянство України» за умови надання відповідних документів Управління Державної міграційної служби не заперечувало, що убачається із його письмового повідомлення.
А само по собі посилання Управління Державної міграційної служби в апеляційній скарзі на існування між ним та заявником спору про право не може беззаперечно свідчити про наявність такого спору.
ВС зазначив про помилковість висновків апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (постанова від 30.10.2019 у справі № 296/289/19).
Далее«Навчальні» відпустки надаються працівникам з метою навчання на визначений період у робочий час з виплатою відповідної грошової допомоги. Про це нагадало Управління Держпраці в Івано-Франківській області.
Зазначена норма закріплена й деталізована у Кодексі законів про працю України та Законі України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР.
Додаткові оплачувані відпустки студентам на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів, а також аспірантам, які навчаються без відриву від виробництва, надаються протягом навчального, а не календарного чи робочого року (ч. 6 ст. 216 КЗпП).
На час додаткових відпусток у зв’язку з навчанням за працівниками згідно зі статтею 217 КЗпП за основним місцем роботи зберігається середня заробітна плата. Заробітна плата працівникам за час відпустки має бути виплачена не пізніше ніж за три дні до її початку (ст. 115 КЗпП, ст. 21 Закону про відпустки). І хоча в цих статтях не конкретизується, про яку саме відпустку йдеться, можна дійти висновку, що маються на увазі всі види відпусток, передбачені законодавством, у т. ч. навчальні.
Тривалість додаткової оплачуваної відпустки у зв’язку з навчанням залежить від рівня акредитації навчального закладу, форми навчання (вечірня, заочна) та курсу, на якому працівник навчається. Так, працівникам, які успішно навчаються без відриву від виробництва у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, надаються додаткові оплачувані відпустки такої тривалості:
1) на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів для тих, хто навчається на першому та другому курсах у вищих навчальних закладах:
— першого та другого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання — 10 календарних днів;
— третього та четвертого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання — 20 календарних днів;
— незалежно від рівня акредитації з заочною формою навчання — 30 календарних днів;
2) на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів для тих, хто навчається на третьому і наступних курсах у вищих навчальних закладах:
— першого та другого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання — 20 календарних днів;
— третього та четвертого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання — 30 календарних днів;
— незалежно від рівня акредитації з заочною формою навчання — 40 календарних днів;
3) на період складання державних іспитів у вищих навчальних закладах незалежно від рівня акредитації — 30 календарних днів;
4) на період підготовки та захисту дипломного проекту (роботи) студентам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання:
— першого та другого рівнів акредитації, — два місяці;
— третього і четвертого рівнів акредитації — чотири місяці.
Тривалість додаткових оплачуваних відпусток працівникам, які здобувають другу (наступну) вищу освіту за заочною (вечірньою) формою навчання у навчальних закладах післядипломної освіти та вищих навчальних закладах, що мають у своєму підпорядкуванні підрозділи післядипломної освіти, визначається як для осіб, які навчаються на третьому і наступних курсах вищого навчального закладу відповідного рівня акредитації.
На відміну від щорічних відпусток, відпустка у зв’язку з навчанням не може бути поділена на частини, перенесена на інший період, продовжена на святкові й неробочі дні.
Якщо відпустка у зв’язку з навчанням збігається зі щорічною відпусткою, то остання має бути перенесена на інший період (п. 4 ч. 2 ст. 11 Закону № 504).
Також, згідно зі статті 212 КЗпП, працівникам, які навчаються в навчальних закладах без відриву від виробництва, щорічні відпустки за їх бажанням приєднуються до часу проведення настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів, часу підготовки і захисту дипломного проекту та інших робіт, передбачених навчальною програмою. Окрім цього, працівникам, які успішно навчаються в навчальних закладах та бажають приєднати відпустку до часу складання іспитів, заліків, написання дипломних, курсових, лабораторних та інших робіт, передбачених навчальною програмою, щорічні відпустки, за їхнім бажанням, надаються повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи в перший рік роботи на підприємстві (ст. 212 КЗпП, ст. 10 Закону № 504).
Далее
Позивач звернувся до суду з позовом до комунального підприємства «Харківводоканал», комунального підрядного спеціалізованого підприємства по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова «Шляхрембуд» про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Позивач покликався на те, що при наїзді на люк колектора автомобілем, що йому належить, відбулось відкриття цього люку з подальшим перевертанням та пошкодженням автомобіля. Пошкодження автомобіля сталось через неналежний стан люку оглядового колодязя, що знаходився на проїзній частині дороги у закритому стані, але відкрився після проїзду переднього колеса, та став перешкодою при контактуванні з ним заднього колеса автомобіля позивача, що призвело до втрати керування та перекидання автомобіля.
Суд першої інстанції частково задовольнив позов та стягнув кошти на відшкодування майнової та моральної шкоди з комунального підприємства «Харківводоканал». Суд виходив з того, що пошкоджена конструкція люку, який став причиною ДТП, є невід`ємною частиною системи водопостачання, яка знаходяться у користуванні КП «Харківводоканал», перебуває на його утриманні та технічному обслуговуванні, у зв`язку з чим обов`язок відшкодування завданої позивачу майнової та моральної шкоди покладено саме на КП «Харківводоканал».
Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким стягнув кошти з КПСП по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова «Шляхрембуд». Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що балансоутримувачем території, на якій сталась ДТП за участі транспортного засобу позивача, є КПСП по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова «Шляхрембуд», яке повинно здійснювати контроль за станом та якістю дорожнього покриття вказаної території, а також розташованих на дорозі каналізаційних споруджень.
Касаційний цивільний суд ВС залишив у силі постанову суду апеляційної інстанції.
ВС зазначив, що згідно з пунктом 4 частини першої статті 16 Закону України «Про дорожній рух» водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху. У частині першій статті 24 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.
Далее
9 ноября 2019 года Президент подписал Указ «О неотложных мероприятиях по проведению реформ и укреплению государства».
В документе идет речь о мероприятиях, направленных на продолжение структурных экономических реформ, введения дополнительных механизмов для ускорения социально-экономического развития Украины, повышения уровня благосостояния населения, гармоничного развития регионов, внедрения европейских стандартов жизни, укрепления государства.
В частности, до конца уходящего года в экономической, финансовой и энергетической сферах Кабинет Министров должен принять меры относительно разработки, внесения на рассмотрение Верховной Рады и сопровождения законопроектов относительно:
— создание условий для функционирования конкурентного рынка железнодорожных перевозок в Украине и улучшения качества и доступности соответствующих услуг;
— функционирование внутреннего водного транспорта;
— управления отходами;
— противодействию незаконной добыче янтаря;
— погашения задолженности на оптовом рынке электроэнергии, образовавшейся до 1 июля 2019 года;
— либерализации деятельности в сфере производства спирта этилового и либерализации трудовых отношений и обновления законодательства о труде.
Кроме того, до конца года ожидается разработка Правительством проектов законов относительно создания благоприятных условий для деятельности предпринимателей, в частности введения двухгодичного моратория на проведение проверок физических лиц — предпринимателей (ФЛП) и смягчения их ответственности за нарушение порядка представления отчетности, связанной с применением регистраторов расчетных операций.
Также Кабмин до конца уходящего года должен разработать и утвердить план мероприятий относительно повышения позиций Украины в рейтинге Мирового банка «Ведения бизнеса» (Doing Business) и завершить процедуру отделения деятельности по транспортировке природного газа от деятельности по его добычи и снабжения и создания независимого оператора газотранспортной системы Украины.
До 31 декабря 2019 года Правительство также должно обеспечить начало масштабной приватизации, в частности определения 5 объектов большой приватизации.
Кроме того, согласно Указу, до конца года должна быть обеспечена подготовка к введению рынка земель сельскохозяйственного назначения, в частности включительно с созданием электронного реестра инженеров-землеустроителей.
Правительство также должно обеспечить формирование независимых наблюдательных советов всех государственных банков.
Далее
