Новости

З 1 жовтня 2019 року вступають у дію (в перехідному режимі в строк до 31 жовтня 2019 року) рахунки для зарахування податків, зборів та інших доходів до державного та місцевого бюджетів (у т.ч. судового збору) відповідно до стандартів IBAN.

З 1 листопада застосування IBAN стане обов’язковим для клієнтів усіх банків України під час здійснення переказів коштів як у національній, так і в іноземних валютах, у тому числі під час транскордонних переказів. Тобто всі перекази будуть здійснюватися лише з використанням IBAN.

Ознайомитись з платіжними реквізитами можна за посиланням.

Але рішенням апеляційного суду наведене судове рішення в частині стягнення втраченого заробітку внаслідок зменшення загальної працездатності в розмірі 80% мінімальної заробітної плати за весь час стійкої втрати професійної працездатності скасовано. Крім того, рішення в частині стягнення моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, змінено — замість 300 000,00 грн з відповідача стягнуто моральну шкоду в розмірі 30 000,00 грн.

При цьому суд апеляційної інстанції зауважив, що, будучи обмеженим предметом та обсягом заявлених позовних вимог, суд першої інстанції вийшов за їх межі, ухваливши рішення про стягнення заробітку, втраченого внаслідок зменшення професійної працездатності, оскільки такі позовні вимоги не були заявлені у розумінні положень визначених статті 11 ЦПК України.

Виходячи зі змісту касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду рішення апеляційного суду переглядав зазначене рішення апеляційного суду лише в частині вирішення позовних вимог про стягнення втраченого заробітку внаслідок зменшення загальної працездатності в розмірі 80% мінімальної заробітної плати за весь час стійкої втрати професійної працездатності та в частині зменшення стягнення моральної шкоди.

При цьому КЦС ВС погодився саме з рішенням суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втраченим ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Тлумачення наведеної норми дозволяє зробити висновок, що шкода, яка завдана здоров`ю, не може бути оцінена у грошовому еквіваленті. Саме тому об`єктом відшкодування є лише майнові втрати, що зазнала фізична особа, внаслідок завдання такої шкоди. До таких втрат законодавець відносить, зокрема, заробіток (дохід), втрачений потерпілим внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності.

Отже, суд першої інстанції при вирішенні позовної вимоги встановив, що внаслідок неправомірних дій відповідача позивачу завдано шкоду здоров`я зі зменшенням загальної працездатності в розмірі 80%, у зв’язку з чим обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в цій частині.

Крім того, суд першої інстанції при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди обґрунтовано виходив з того, що внаслідок отриманої травми позивач протягом усього життя змушений лікуватися та витрачати кошти на лікування, обмежений у можливості вибору роботи за власним бажанням, протягом тривалого часу не міг своєчасно отримати освіту та працевлаштуватися за спеціальністю, обмежений у можливості пересування без палиці, травму отримав у неповнолітньому віці.

З огляду на це судом першої інстанції була надана належна оцінка встановлених обставини, глибині фізичних та душевних страждань позивача, погіршення його здібностей до нормального життя, враховано принцип розумності та справедливості, за наслідком чого суд зробив висновок про визначення розміру стягнення моральної шкоди, завданої позивачу неправомірними діями відповідача, на рівні 300 000,00 грн.