Юридическая Компания

Новости

Змінилися реквізити для сплати судового збору: що слід знати

Опубликовано 1 Окт 2019 в Новости | Нет комментариев

Змінилися реквізити для сплати судового збору: що слід знати

З 1 жовтня 2019 року вступають у дію (в перехідному режимі в строк до 31 жовтня 2019 року) рахунки для зарахування податків, зборів та інших доходів до державного та місцевого бюджетів (у т.ч. судового збору) відповідно до стандартів IBAN.

З 1 листопада застосування IBAN стане обов’язковим для клієнтів усіх банків України під час здійснення переказів коштів як у національній, так і в іноземних валютах, у тому числі під час транскордонних переказів. Тобто всі перекази будуть здійснюватися лише з використанням IBAN.

Ознайомитись з платіжними реквізитами можна за посиланням.

Далее

Що належить до майнових втрат, яких особа зазнала при ДТП: постанова КЦС ВС

Опубликовано 1 Окт 2019 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

Що належить до майнових втрат, яких особа зазнала при ДТП: постанова КЦС ВС
Рішенням суду першої інстанції позовні вимоги постраждалого у ДТП були частково задоволено, а саме: стягнуто з визнаного винним водія автомобіля на користь позивача майнову шкоду, завдану ушкодженням здоров`я, у розмірі 10 781,46 грн; стягнуто з винуватця втрачений заробіток внаслідок зменшення загальної працездатності за період з 12 серпня 2010 року до 5 січня 2016 року у розмірі 59 374,64 грн; стягнуто з нього ж на користь постраждалого втрачений заробіток внаслідок зменшення загальної працездатності в розмірі 80% мінімальної заробітної плати починаючи з 5 січня 2016 року і на весь час стійкої втрати позивачем професійної працездатності; з нього ж стягнуто моральну шкоду, завдану ушкодженням здоров`я в розмірі 300 000,00 грн.

Але рішенням апеляційного суду наведене судове рішення в частині стягнення втраченого заробітку внаслідок зменшення загальної працездатності в розмірі 80% мінімальної заробітної плати за весь час стійкої втрати професійної працездатності скасовано. Крім того, рішення в частині стягнення моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, змінено — замість 300 000,00 грн з відповідача стягнуто моральну шкоду в розмірі 30 000,00 грн.

При цьому суд апеляційної інстанції зауважив, що, будучи обмеженим предметом та обсягом заявлених позовних вимог, суд першої інстанції вийшов за їх межі, ухваливши рішення про стягнення заробітку, втраченого внаслідок зменшення професійної працездатності, оскільки такі позовні вимоги не були заявлені у розумінні положень визначених статті 11 ЦПК України.

Виходячи зі змісту касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду рішення апеляційного суду переглядав зазначене рішення апеляційного суду лише в частині вирішення позовних вимог про стягнення втраченого заробітку внаслідок зменшення загальної працездатності в розмірі 80% мінімальної заробітної плати за весь час стійкої втрати професійної працездатності та в частині зменшення стягнення моральної шкоди.

При цьому КЦС ВС погодився саме з рішенням суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втраченим ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Тлумачення наведеної норми дозволяє зробити висновок, що шкода, яка завдана здоров`ю, не може бути оцінена у грошовому еквіваленті. Саме тому об`єктом відшкодування є лише майнові втрати, що зазнала фізична особа, внаслідок завдання такої шкоди. До таких втрат законодавець відносить, зокрема, заробіток (дохід), втрачений потерпілим внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності.

Отже, суд першої інстанції при вирішенні позовної вимоги встановив, що внаслідок неправомірних дій відповідача позивачу завдано шкоду здоров`я зі зменшенням загальної працездатності в розмірі 80%, у зв’язку з чим обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в цій частині.

Крім того, суд першої інстанції при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди обґрунтовано виходив з того, що внаслідок отриманої травми позивач протягом усього життя змушений лікуватися та витрачати кошти на лікування, обмежений у можливості вибору роботи за власним бажанням, протягом тривалого часу не міг своєчасно отримати освіту та працевлаштуватися за спеціальністю, обмежений у можливості пересування без палиці, травму отримав у неповнолітньому віці.

З огляду на це судом першої інстанції була надана належна оцінка встановлених обставини, глибині фізичних та душевних страждань позивача, погіршення його здібностей до нормального життя, враховано принцип розумності та справедливості, за наслідком чого суд зробив висновок про визначення розміру стягнення моральної шкоди, завданої позивачу неправомірними діями відповідача, на рівні 300 000,00 грн.

Далее

Набрав чинності ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій

Опубликовано 1 Окт 2019 в Новости | Нет комментариев

Набрав чинності ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій
01 жовтня 2019 року набрав чинності ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій, який було затверджено Наказом Мінрегіону №104 від 26 квітня 2019 року.
В Передмові нового ДБН та в пояснювальній записці зазначено, що його розроблено на заміну ДБН Б.2.2-12:2018 Планування і забудова територій.
Проте, ДБН Б.2.2-12:2018 чинності так і не набрав, тому новий ДБН Планування та забудова територій, фактично, розроблений на заміну ДБН 360-92!
❗️ Таким чином, станом на 01.10.2019 року діє одразу кілька ДБН: ДБН Б.2.2-12:2019, а також ДБН 360-92, ДБН Б.2.4-1-94, ДБН Б.2.4-3-95, ДБН Б.2.4-4-97 і ДБН Б.1-2-95 — всі в частині, що не суперечить нормам ДБН Планування та забудова територій!
✅ Проектна документація на побудовані повністю або частково об’єкти не підлягає коригуванню у зв’язку з введенням нових нормативних документів.

Новели ДБН Планування та забудова територій

? ДБН «Планування та забудова територій» вводить нові містобудівні терміни, які мають на меті не тільки підвищити якість забудови, але і зробити населені пункти безпечнішими та комфортнішими для проживання, зокрема:
  • Блакитні лінії: визначені містобудівною документацією лінії обмеження висоти та силуету забудови; спрямовані на регулювання естетичних та історико-містобудівних якостей забудови.
  • Зелені лінії: визначені містобудівною документацією обмеження щодо меж озеленених територій, що мають високу ландшафтно-рекреаційну, наукову, історичну та культурну цінність, спрямовані на збереження цінних у ландшафтному відношенні озеленених територій.
  • Жовті лінії: визначені містобудівною документацією обмеження щодо максимального розповсюдження завалів житлової ти громадської забудови, промислових, складських будівель, зруйнованих у наслідок надзвичайних ситуацій, розміщених, як правило, вздовж магістральних вулиць сталого функціонування. Встановлюється для забезпечення евакуації населення у надзвичайних ситуаціях.
  • Зона регулювання забудови: забудована чи призначена під забудову територія за межами охоронної зони пам’яток культурної спадщини, що визначається для збереження активної ролі пам’яток у композиції і пейзажі населеного пункту.
  • Пішохідна зона: площі, майданчики, проходи і вулиці в забудові населеного пункту, що призначені для руху пішоходів та можливості проїзду (під’їзду) лише спеціального транспорту.
? Обмеження висотності: максимально допустима висота (поверховість) житлової забудови визначається від чисельності населення та класифікації населеного пункту, з врахуванням встановлених обмежень щодо охорони культурної спадщини, а саме:
  • сільські населені пункти чисельністю до 1 тис. осіб – виключно садибна забудова (прим. до 3 поверхів без урахування мансарди (з земельними ділянками), 1-3 поверхи (у сільських населених пунктах));
  • сільські населені пункти чисельністю понад 1 тис. осіб – садибна забудова та багатоквартирні житлові будинки висотою до 12 м (до 4-х поверхів включно);
  • селища (селища міського типу) – садибна забудова та багатоквартирні житлові будинки висотою до 15 м (до 5 поверхів включно);
  • міста чисельністю до 50 тис. осіб включно – садибна забудова та багатоквартирні житлові будинки висотою до 27 м (до 9 поверхів включно);
  • міста чисельністю понад 50 до 100 тис. осіб включно – садибна забудова та багатоквартирні житлові будинки висотою до 48 м (до 16 поверхів включно);
  • міста чисельністю понад 100 тис. осіб – висотність багатоквартирної житлової забудови встановлюється містобудівною документацією.
? Встановлює граничні параметри забудови земельної ділянки у відношенні до висоти будівлі та максимальні параметри щільності забудови.
? Забороняє розміщення багатоквартирних (секційних) будинків в кварталах садибної забудови.
? ДБН водить заборону паркування всередині житлових кварталів, та зобов’язує забудовників забезпечувати безбар’єрний доступ маломобільних груп населення до будівель, приміщень тощо.
? Граничний розмір площі земельних ділянок, які надаються громадянам для нового житлового будівництва, має становити не менше 150 м2 для блокованої забудови і не менше 500 м2 для індивідуальної житлової забудови. При розміщенні земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку в межах сформованої забудови площа її може бути зменшена, але не більше ніж на 20% за умов забезпечення санітарних та протипожежних вимог.
? Для нової садибної та дачної забудови відстань від межі слід встановлювати не менше 3 м! При розміщенні будинків в кварталах із сформованою забудовою для догляду за будинками і здійснення поточного ремонту відстань до межі суміжної земельної ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни будинку слід приймати не менше ніж 1,0 м. В умовах реконструкції допускається зменшувати відступи від червоних ліній до будинків і споруд з урахуванням сформованої забудови.
 
❓ Цікаво, яка доля чекає на «червоний список» будівельних норм, стосовно яких тепер відхилення неможливі та у погодженні яких гарантовано буде відмовлено: чинна з 05.06.2019 року редакція Порядку погодження Мінрегіоном обґрунтованих відхилень від будівельних норм, що забезпечують дотримання встановлених вимог безпеки до будівель і споруд у спосіб, не передбачений будівельними нормами, доповнена розділом: Перелік витягів із ДБН у погодженні відхилень від яких Мінрегіон відмовляє заявникам при здійсненні нового будівництва або реконструкції.
Вказаний перелік містить посилання лише на нечинний ДБН Б.2.2-12:2018 та, відповідно, не містить жодних посилань на ДБН Б.2.2-12:2019 та ДБН 360-92.
? Містобудування в Україні
Далее

Право іпотекодавця підлягає судовому захисту за його позовом шляхом визнання іпотеки такою, що припинена, а не шляхом припинення договору іпотеки: ВС

Опубликовано 1 Окт 2019 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

Право іпотекодавця підлягає судовому захисту за його позовом шляхом визнання іпотеки такою, що припинена, а не шляхом припинення договору іпотеки: ВС
Постанова від 18 вересня 2019 року у справі № 695/3790/15-ц
Іпотекодавець подав позов про зняття обтяження з нерухомого майна – предмета іпотеки у зв’язку із припиненням основного зобов’язання.
Суди погодилися, що кредит погашено, але:
«Право іпотекодавця підлягає судовому захисту за його позовом шляхом визнання іпотеки такою, що припинена, а не шляхом припинення договору іпотеки; звернення до суду з позовом про зобов`язання іпотекодержателя та нотаріуса вчинити дії з метою зняття заборони з нерухомого майна є неправильним способом захисту порушених прав власника майна».

 

Далее

Надання директором самому собі відпустки без погодження із учасниками юрособи може бути прогулом: ВС

Опубликовано 30 Сен 2019 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

Надання директором самому собі відпустки без погодження із учасниками юрособи може бути прогулом: ВС
http://reyestr.court.gov.ua/Review/84545566

Згідно з пунктом 6.4 Статуту СКП «Сяйво» управління підприємством здійснюється директором, який призначається на посаду розпорядженням голови сільської ради на підставі укладеного контракту.

Суди встановили та не заперечувалось сторонами у справі, контракт з ОСОБА_1 як керівником СКП «Сяйво» не укладався, жодним локальним актом СКП «Сяйво» не встановлено положення, які регулюють порядок реалізації директором підприємства свого права на відпустку.
Згідно з вимогами чинного трудового законодавства надання щорічної оплачуваної відпустки здійснюється за погодженням між працівником та роботодавцем.
Як вбачається з матеріалів справи, 06 листопада 2014 року, без відповідного узгодження, директором СКП «Сяйво» ОСОБА_1 було підписано наказ про те, що він відбуває у щорічну відпустку з 07 листопада 2014 року по 06 січня 2015 року включно. Обов`язки з виконання своїх повноважень на час відпустки покладено на головного бухгалтера підприємства, однак остання перебувала на лікарняному.
Суди встановили, що відповідно до статуту СКП «Сяйво» засновником підприємства є Засульська сільська рада Лубенського району Полтавської області.
Однак, графіки відпусток СКП «Сяйво» на 2014 рік встановлені не були та ОСОБА_1 із заявою про надання йому відпустки до сільської ради не звертався, відпустку не погоджував. При цьому, у попередні роки ОСОБА_1 виходив у відпустку після узгодження з Засульською сільською радою Лубенського району Полтавської області, шляхом подачі відповідної заяви. Такий порядок виходу у відпустку йому був відомий.
Крім того, під час розгляду справи сам позивач надав суперечливі пояснення, які зводились до того, що у відпустці він не знаходився, а наказ про надання відпустки був лише проектом.
Однак, суди вірно встановили, що наказ про надання відпустки від 06 листопада 2014 року містить конкретний період, а саме:
з 07 листопада 2014 року по 06 січня 2015 року включно, тобто з наступного після його видачі дня, а також підписаний ОСОБА_1 як директором СКП «Сяйво». Разом з тим, вказаний наказ видано без погодження із власником підприємства, отже дозволу на відпустку позивач не отримував.
Таким чином, вирішуючи спір, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з того, що позивач допустив прогул, оскільки самовільно без погодження з власником або уповноваженим ним органом, видав наказ про свою відпустку, разом з тим стверджував, що у відпустці не знаходився. Однак у вищевказаний період на робочому місці також був відсутній, про що свідчать акти, складені представником підприємства за період з 07 по 13 листопада 2014 року про відсутність ОСОБА_1 на підприємстві і виконання ним своїх трудових обов`язків керівника.
Тому позовні вимоги про скасування розпорядження в частині звільнення з роботи на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, покладення на службову особу матеріальної відповідальності за незаконне звільнення, стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягають.

 

Далее

Позовні вимоги про визнання незаконною та скасування (зняття) з реєстрації місця проживання стосуються права користування та розпорядження майном, а предметом спірних правовідносин є майнові права на квартиру, відтак справа підлягає розгляду у цивільному судочинстві

Опубликовано 30 Сен 2019 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

Позовні вимоги про визнання незаконною та скасування (зняття) з реєстрації місця проживання стосуються права користування та розпорядження майном, а предметом спірних правовідносин є майнові права на квартиру, відтак справа підлягає розгляду у цивільному судочинстві
ПОСТАНОВА 24 вересня 2019 року справа №815/6940/13-а  адміністративне провадження №К/9901/52114/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.
Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що діє від свого імені та в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_3 вбачається, що спірні правовідносини стосуються права користування та розпорядження майном, а саме квартирою за адресою: АДРЕСА_1 . Отже, предметом спірних правовідносин є майнові права на вказану квартиру, вимоги ж до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області та Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради є похідними від них.
З огляду на вказане та враховуючи суть спірних правовідносин, Суд дійшов висновку, що спір щодо визнання неправомірними дії Приморського РВ ГУ ДМСУ в Одеській області щодо зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та його неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів, а тому висновки судів першої та апеляційної інстанцій про розгляд справи в порядку адміністративного судочинства є помилковим.
Спірні правовідносини у яких спір виник щодо визнання незаконною та скасування (зняття) з реєстрації місця проживання вже були предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду.
Зокрема, у постанові від 16 травня 2018 року (справа № 337/2535/2017, провадження № 14-130цс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що позовні вимоги про визнання незаконною та скасування (зняття) з реєстрації місця проживання стосуються права користування та розпорядження майном, а предметом спірних правовідносин є майнові права на квартиру.

 

Далее