Боржник звернувся до суду в порядку цивільного судочинства із скаргою на постанову державного виконавця про стягнення виконавчого збору та про накладення штрафу.
Проте судом першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, провадження у справі закрито у зв’язку із тим, що за нормами ст. 20 Кодексу адміністративного судочинства України оскарження таких постанов віднесено до юрисдикції окружних адміністративних судів.
Не погоджуючись із такими рішеннями, боржник зазначені ухвалу та постанову судів оскаржив у касаційному порядку.
Касаційну скаргу було вмотивовано тим, що, згідно з положеннями ст. 447 ЦК України, сторони виконавчого провадження мають звернутись до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, порушено їхні права та свободи.
Проте судами першої та апеляційної інстанцій при ухвалені оскаржуваних рішень дані положення до уваги не взято, що і потягло за собою ухвалення незаконних рішень.
У свою чергу Касаційний цивільний суд із такими доводами боржника не погодився та у свої постанові зазначив наступне.
Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавчий збір — це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
У свою чергу, згідно з пунктом 7 частини другої статті 17 згаданого Закону, постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами. Якщо виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір, витрати на проведення виконавчих дій або штраф не стягнуто, відповідна постанова виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в загальному порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Отже, із наведеного вбачається, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.
До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.
Президент Украины Владимир Зеленский одобрил законопроект №1047, предусматривающий штрафы за разрушение дорог перегруженным транспортом. Об этом свидетельствует информация на сайте парламента.

Так, последний этап прохождения документа — закон подписан, возвращен с подписью от президента.
Проектом устанавливается, что за превышение установленных законодательством габаритно-весовых норм от 5% до 10% при перевозке груза без соответствующего разрешения налагается штраф в размере 500 необлагаемых минимумов доходов граждан; превышение установленных законодательством габаритно-весовых норм от 10% до 20% при перевозке груза без соответствующего разрешения — штраф в размере одной тысячи необлагаемых минимумов доходов граждан; превышение установленных законодательством габаритно-весовых норм более 20% при перевозке груза без соответствующего разрешения — штраф в размере двух тысяч необлагаемых минимумов доходов граждан.
Напомним, 17 сентября данный закон передали на подпись Зеленскому. Проект закона ранее подписал спикер ВР Дмитрий Разумков.
Так, 11 сентября Верховная рада Украины приняла законопроект №1047 «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины об отдельных вопросах осуществления габаритно-весового контроля», определенный президентом Владимиром Зеленским как неотложный. Изначально нардепы одобрили документ за основу 323-мя голосами. Однако потом его приняли в целом, это поддержал 331 парламентарий.
Добавим также, парламент 12 сентября одобрил за основу и в целом законопроект №1063 «О внесении изменений в Бюджетный кодекс Украины по поводу источников формирования государственного дорожного фонда» для предотвращения разрушения дорог.
Далее
20 вересня Верховна Рада розглянула у другому читанні та схвалила законопроекти «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (№ 1073). та «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» ( № 1053-1 ).
Документ передбачає можливість використання як класичного, так і програмного РРО, відсутність монополії чи обмежень з боку держави на розробку програмних РРО, реєстрацію програмного РРО через Електронний кабінет
Норма про «кешбек» набуває чинності з 1 жовтня 2020 року. Вона передбачає, що споживач, який здійснив покупку на суму понад 100 грн. та отримав чек, має можливість перевірити його на автентичність, і якщо виявиться, що розрахунковий документ в електронній формі не переданий контролюючим органам, написати скаргу, на підставі якої може бути призначена перевірка. Якщо перевірка підтвердить, що продавець порушив порядок проведення розрахункових операцій, його оштрафують, а покупцю повернуть 100% вартості придбаних товарів.
Тоді ж вводиться застосування повного розміру штрафу за незастосування РРО або невидачу чека (100% від суми при першому порушенні і 150% при кожному наступному), які до цього застосовуються в обмеженому розмірі, та починається застосування загальних правил використання РРО для окремих категорій платників ЄП ІІ-IV груп (без обмеження обсягу доходу за календарний рік), які здійснюють:
Загальні правила використання РРО для всіх платників єдиного податку ІІ-IV груп починають діяти з 1 січня 2021 року одночасно зі збільшенням граничного обсягу доходу платників єдиного податку ІІ групи з 1,5 до 2,5 млн грн.
Вимоги закону не поширюватимуться на звичайних фізичних осіб (не суб’єктів підприємницької діяльності) та платників єдиного податку І групи.
Пенсионный фонд Украины утвердил показатель средней зарплаты за июль 2019 года, по которому вычисляют пенсию.
Об этом сообщила пресс-служба Фонда на странице в Facebook.
В ПФУ отмечают, что этот показатель учитывается для вычисления пенсии украинцев в соответствии с Законом Украины «Об общеобязательном государственном пенсионном страховании».
За информацией Фонда, в июле средняя зарплата в Украине составила 9308,13 грн.
Напоминаем, на размер пенсии в нашей стране влияют три параметра: продолжительность страхового стажа пенсионера; отношение его заработной платы в каждом месяце страхового стажа, учитываемого для исчисления пенсии, к средней заработной плате по Украине в каждом из этих месяцев; средняя зарплата в стране за последние три года перед назначением пенсии.
ДалееЗаконодавством України заборонено будь-яким способом обмежувати працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою.
Так, рахунок та банківську установу вказує працівник, а не роботодавець, оскільки саме працівник є власником рахунку в банківській установі.
До того ж, відповідно до вимог ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Отже, роботодавці не мають законних підстав примушувати працівників отримувати заробітну плату в певній банківській установі.