Питання скасування пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту (передбачено ст. 40 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності») за останній рік піднімалося багато разів. Cкасування пайової участі (внеску) покликане, зокрема, покращити інвестиційну привабливість України, що в свою чергу має позитивно позначитися на позиції України у рейтингу Doing Business.
29.08.2019 року Верховною Радою отримано проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» (№1059 від 29.08.2019). Вказаний проект визначено як невідкладний!
На сьогодні чинне українське законодавство передбачає обов’язковість сплати замовниками будівництва пайового внеску у розвиток інфраструктури населеного пункту: у розмірі 4% від вартості житлового будівництва та 10% від вартості нежитлової забудови. Разом із цим, частиною четвертою статті 40 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено перелік об’єктів замовники будівництва яких звільнені від сплати пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.
✅ Також потрібно зазначити, що в 2017—2018 році в м. Києві було знижено ставку пайового внеску в розвиток інфраструктури до 2% (на 2019 рік встановлено 3,2%).
⭕️ В пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що пайовий внесок – це своєрідний квазіподаток на будівництво, який, з формальної точки зору, сплачується забудовником, однак фактичним його платником є покупець нерухомості. Крім того, пайовий внесок не має чіткого цільового характеру (відповідні кошти не обов’язково йдуть на розвиток інфраструктури), а оплата вартості приєднання до інженерних мереж зазвичай сплачується замовниками будівництва окремо від пайового внеску (тобто не зараховується у рахунок сплати пайової участі).
Аналоги українського пайового внеску вкрай рідко трапляються у світовій практиці, а коли й трапляються, то застосовуються в істотно нижчих розмірах та не мають стосунку до будівельних робіт, виконуваних на земельних ділянках приватної власності. За даними рейтингу Doing Business 2017 існування в Україні пайового внеску збільшує витрати на адміністративні процедури, пов’язані з будівництвом промислового об’єкта, в середньому до 15,2%.
Більше того, існують значні проблеми в адмініструванні пайової участі, пов’язані зі складністю розрахунку бази обчислення відповідного внеску та можливістю зловживань як під час таких розрахунків, так і під час можливого відстрочення (розстрочення) платежу.
Отже, механізм сплати пайового внеску є непрозорим, що має наслідком корупцію, зловживання та дискримінацію добросовісних замовників будівництва.
⭕️ Законопроектом №1059 запропоновано скасувати повністю пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, шляхом виключення статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»! Вказаний пункт має набрати чинності 01.01.2020 року.
⭕️ Також, запропоновано виключити частину п’яту статті 30 вказаного Закону, та доповнити статтю 7 частиною шостою такого змісту:
«6. Органам, що здійснюють управління у сфері містобудівної діяльності, архітектурно-будівельного контролю та нагляду, забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь яких послуг, матеріальних або нематеріальних активів, у тому числі здійснення будівництва об’єктів.».
? Важливо: згідно прикінцевих та перехідних положень, договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.
Вказаний законопроект також торкнеться таких сфер як:
Значні обсяги «тінізації» економіки створюють необхідність впровадження окремих мотиваційних заходів, спрямованих на виведення з тіньового обігу частки готівкових розрахунків та «відбілювання» обігу товарів, що реалізуються без офіційного відображеннятими суб’єктами господарювання, які згідно законодавства не звільнені від обов’язку застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, проте реально їх не використовують.
З метою запровадження дієвого механізму контролю обігу товарів та обсягу доходів суб’єктів спрощеної системи оподаткування та виведенню з тіні ряду великих та середніх торгівельних компаній, які зловживають спрощеною системою оподаткування, депутатами розроблено два законопроекти:
№ 1073 Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг та № 1053 Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг.
Через шість місяців після опублікування змін до ПКУ (законопроект № 1073) використовувати РРО будуть ФОПи (за виключенням 1 групи), обсяг доходу яких протягом календарного року перевищує 1 млн. грн, та підприємці — єдинники 2 — 4 груп (незалежно від обсягу доходу), які здійснюють:
Ця норма буде діяти тимчасово до 31 грудня 2020 року. З 1 січня 2021 року використовувати РРО будуть зобов’язані всі ФОПи — єдинники 2 — 4 груп незалежно від обраного виду діяльності та обсягу доходу.
Крім того, передбачено:
Також пропонується внести ряд змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (законопроект № 1053):
В Украине продолжается борьба с рейдерством. Министр Кабинета Министров Украины Дмитрий Дубилет сообщил, что теперь украинский бизнес может подать жалобу в Антирейдерскую комиссию через портал услуг iGov.
Электронные жалобы позволят сократить время работы над документами и ускорят процесс рассмотрения. Об этом сообщает Nominal.com.ua со ссылкой на Telegram-канал Дмитрия Дубилета.
«Мы запустили возможность подавать жалобы в Антирейредскую комиссию в электронной форме через iGov. Раньше, чтобы подать жалобу, вам нужно было, во-первых, нанять юристов, которые подготовят для вас большой пакет документов (и даже с этим половина заявок отклонялось по формальным причинам). Более того, пока эти документы доходили до комиссии через цепочку канцелярий, могло пройти 2 недели. Мы же создали на iGov форму, которую почти невозможно заполнить так, чтобы ее отклонили по формальным признакам (можно даже заполнить без юристов!). Более того, она поступает в работу комиссии мгновенно!», — рассказал Дмитрий Дубилет.
Теперь бизнесмены, которые узнали о том, что их бизнес пытаются захватить преступным путем, могут оперативно подать жалобу в Антирейдерскую комиссию, а та, в свою очередь, сможет оперативно провести заседание и «откатить» мошенническую сделку. Подать жалобу можно по этой ссылке.
Кроме этого, Дубилет сообщил, что теперь открытые данные о юридических лицах публикуются ежедневно, а не еженедельно. Это значит, что бизнесу стало гораздо проще отслеживать изменения, которые происходят с их имуществом, и у них появилась возможность более оперативно реагировать на эти изменения.
«Мы добились того, что открытые данные о юрлицах (ЄДР) начали публиковаться ежедневно, а не еженедельно. Часто рейдерство выражается в том, что у компании вдруг поменялись собственники или директоры в то время, как реальные владельцы об этом ничего не знают. В Украине есть несколько компаний, которые позволяют бесплатно отслеживать такие изменения — OpenDataBot, ПриватБанк, YouControl, LIga, Vkursi. И если раньше жертва рейдерства мог узнать о неожиданных изменениях в своей компании с опозданием до недели (за это время компанию могут “отжать” еще больше — забрать активы, перепродать и т.д.), то теперь задержка будет до одного дня. Всем владельцам бизнеса я рекомендую бесплатно подписаться на один из сервисов, перечисленных выше, чтобы спать чуть спокойней. Более того, информирование о смене данных теперь работает для всех-всех компаний, а не только тех, кто подписался. OpenDataBot теперь рассылает СМСки по всем, по кому произошли изменения (телефон берется из того же ЄДР, потому важно, чтобы там были реальные контакты), а ПриватБанк — по всем своим клиентам», — прокомментировал изменения Дмитрий Дубилет.
Далее
Нею затверджено:
Ця постанова також відновлює право органів місцевого самоврядування здійснювати контроль за працею з питань:
В оприлюдненому тексті Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю є норма (п. 28) щодо незастосування штрафів до роботодавця у разі виконання припису в установлений у ньому строк. Тож штрафувати Держпраці буде тільки у випадку невиконання приписів.
Водночас це правило не працює в разі використання праці неоформлених працівників — заходи до притягнення роботодавця та його посадових осіб до відповідальності у такому випадку вживатимуться одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування (п. 29 цього Порядку).
Нові порядки мають набрати чинності з дня офіційного опублікування Постанови № 823.
29 серпня з’явилася інформація про зареєстрований за № 1032 законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури. Про це повідомляє legalhub.online.
Акти, до яких пропонується внести зміни: Кодекс законів про працю України, Кримінальний процесуальний кодекс України, Кодекс адміністративного судочинства України, закони України «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про Службу безпеки України», «Про попереднє увязнення», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про Державну прикордонну службу України», «Про міжнародні договори України», «Про Державну службу спеціального звязку та захисту інформації України», «Про професійний розвиток працівників», «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», «Про прокуратуру», «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», «Про запобігання корупції», «Про Рахункову палату», «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині», «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти», «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
Зміни, що пропонуються законопроектом:
«Закон запускає можливість для оновлення чи перезавантаження прокуратури. Він дає можливість для проведення переатестації всієї системи прокуратури. Він дає можливість для створення комісій атестаційних, які будуть на прозорих і зрозумілих всім критеріях оцінювати і відбирати доброчесних та професійних прокурорів. Крім того, цей проект дасть можливість зайти в систему іншим людям, які не є прокурорами, але які теж є доброчесними і професійними», — заявив Рябошапка, відповідаючи на запитання народних депутатів у Верховній Раді України.
У разі ухвалення закону найбільших змін зазнає Закон «Про прокуратуру». Зокрема, документ визначає, що Офіс Генерального прокурора є органом прокуратури вищого рівня щодо обласних та окружних прокуратур, а обласна прокуратура є органом прокуратури вищого рівня щодо окружних прокуратур, розташованих у межах адміністративно-територіальної одиниці, що підпадає під територіальну юрисдикцію відповідної обласної прокуратури.
Офіс Генерального прокурора очолює Генеральний прокурор, який має першого заступника та заступників, а також заступника Генерального прокурора — керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Прокурором Офісу Генерального прокурора може бути призначений громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права не менше пяти років та володіє державною мовою. Ці вимоги не поширюються на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. У статті 80 пропонується закріпити питання діяльності Тренінгового центру прокурорів України, який є державною установою зі спеціальним статусом, що здійснює підвищення кваліфікації прокурорів. Також проект акта передбачає, що з дня набрання чинності цим законом всі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру». Законопроект містить і норму про те, що із дня набрання чинності цим законом військові прокурори та військові прокуратури припиняють виконувати свої повноваження і невідкладно передають відповідні кримінальні провадження за підслідністю та до відповідних підрозділів органів прокуратури для здійснення процесуального керівництва.
Переведення на посади буде можливим тільки після переатестації
Прокурори, які на день набрання чинності цим законом обіймають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише в разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому Прикінцевими і перехідними положеннями цього закону. Атестація здійснюється згідно із Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором.
Етапи атестації:
Атестація прокурорів проводиться кадровою комісією Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур. Предметом атестації є оцінка:
1) професійної компетентності прокурора;
2) професійної етики та доброчесності прокурора.
Атестація прокурорів включає такі етапи:
1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора;
2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.
Для проведення співбесіди кадрові комісії вправі отримувати будь-яку необхідну для цілей атестації інформацію про прокурора, в тому числі інформацію про:
1) кількість дисциплінарних проваджень щодо прокурора у Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та їх результати;
2) кількість скарг, які надходили на дії прокурора до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та Ради прокурорів України, з коротким описом суті скарг;
3) інформацію щодо дотримання прокурором правил професійної етики та доброчесності:
а) відповідність витрат і майна прокурора та членів його сімї, а також близьких осіб задекларованим доходам, у тому числі копії відповідних декларацій, поданих прокурором відповідно до законодавства у сфері запобігання корупції;
б) інші дані щодо відповідності прокурора вимогам законодавства у сфері запобігання корупції;
в) дані щодо відповідності поведінки прокурора вимогам професійної етики;
г) матеріали таємної перевірки доброчесності прокурора;
4) інформацію про зайняття прокурором адміністративних посад в органах прокуратури з копіями відповідних рішень.
Положення щодо проходження прокурорами атестації, передбачені Прикінцевими і перехідними положеннями цього закону, не поширюються на:
1) Генерального прокурора, а також прокурорів, яких після набрання чинності цим Законом призначено на адміністративні посади, передбачені пунктами 1-15 частини першої статті 39 Закону України «Про прокуратуру»;
2) осіб, що призначаються за результатами добору на посаду прокурора відповідно до пункту 20 Прикінцевих і перехідних положень цього закону;
3) керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України, його першого заступника, заступника, керівників підрозділів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України, їх заступників, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України, які займають свої посади станом на день набрання чинності цим Законом. Такі прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури переводяться на аналогічні посади до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора.
Далее
Віктор Портаньє був власником квартири, яку у 1974 році він передав у користування подружжю у на підставі довгострокового договору емфітевзису. Договір був продовжений у 1991 році. У 2008 році, посилаючись на закон, ухвалений у 1979 році, подружжя вирішило змінити цей договір на договір про оренду з річною платою.
Оскільки орендна плата виявилася нижчою, ніж платежі за договором емфітевзису, пан Портаньє ініціював судове провадження про відшкодування збитків. Він стверджував, що закон, який дозволяв змінювати такі договори, запровадив для них оренду на невизначений термін на несправедливих умовах в порушення статті 1 (захист власності) Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Цивільний суд відхилив претензії повідомивши, що позивачу було відомо про зміни у законодавстві 1979 року на момент, коли вирішувалося питання про продовження договору в 1991 році. Тому Портаньє не міг скаржитися на правові наслідки, які вже були передбачувані в той час.
Оскаржуючи це рішення в суді апеляційної інстанції, орендодавець послався на практику ЄСПЛ, а саме – рішення у справі «Zammit та Attard Cassar проти Мальти». У 2016 році рішення суду першої інстанції було скасовано на підставі порушення статті 1 Протоколу № 1. Зокрема, суд зауважив, що в 1991 році пан Портаньє лише мав вибір або продовжити договір або змінити його на договір оренди з менш сприятливими умовами. Суд присудив 2500 євро відшкодування матеріальної та моральної шкоди, водночас, не вирішив питання про виселення орендарів (з цього приводу пізніше було ініційоване окреме провадження).
Портаньє звернувся до ЄСПЛ, передає інформаційний ресурс «ECHR.Ukrainian Aspect» . Посилаючись на статтю 1 Протоколу №1, заявник скаржився на низьку суму компенсації, присуджену на національному рівні. Також він стверджував, що провадження на національному рівні не було ефективним засобом правового захисту у розумінні ст. 13 Конвенції.
Суд у Страсбурзі погодився з доводами заявника та присудив 8 тис. євро матеріальної шкоди та 6 тис. євро відшкодування видатків та витрат.
З текстом прес-релізу рішення ЄСПЛ у справі «Портаньє проти Мальти» (заява № 55747/16) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової можна ознайомитися за посиланням.
