Кабінет міністрів сьогодні планує розглянути питання припинення паперового документообміну між органами виконавчої влади. Про це йдеться у порядку денному засідання уряду на 4 вересня, передає УНН.
Згідно з порядком денним, уряд планує схвалити проект документа про припинення паперового документообміну між органами виконавчої влади, про внесення змін до Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації.
Нагадаємо, міністр Кабінету міністрів України Дмитро Дубілет напередодні зробив уточнення, що на засіданні Кабміну мають розглянути питання саме припинення паперового документообміну між державними органами, а не документообігу.
Далее
Кабмин планирует определить уровень расходов домохозяйств на коммунальные услуги так, чтобы оплата коммуналки была доступной для среднестатистической семьи. Об этом сообщила министр развития общин и территорий Алена Бабак, передает пресс-служба министерства.
«Уже к концу недели мы должны отработать видение социального стандарта, какой процент дохода может платить семья за коммунальные услуги так, чтобы ей это было доступно», — отметила Бабак.
Кроме доступности для людей коммунальных услуг, среди приоритетов работы министр определила и своевременное открытие отопительного сезона.
«Первоочередная тактическая задача – отопительный сезон в городах должен начаться без срывов. Органы местного самоуправления должны выполнить возложенные на них обязательства, чтобы люди вовремя получили тепло», — отметила Бабак.
Напомним, недавно президент Украины Владимир Зеленский заявил, что правительство должно представить модель, благодаря которой удастся уменьшить стоимость коммунальных услуг. Если этого сделать не удастся, то Зеленский угрожает роспуском правительства.
Далее
У вівторок, 3 вересня, Верховна Рада України прийняла рішення про скасування адвокатської монополії.
За проголосували 337 депутатів.
Партія «Слуга народу» — 248 голосів, «Опозиційна платформа — «За життя» — 0 голосів, «Європейська солідарність» — 20 голосів, «Батьківщина» — 20 голосів, «За майбутнє» — 20 голосів, «Голос» — 1 голос, позафракційні — 28 голосів.
Рада вже направила до Конституційного суду України законопроект №1013 «Про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії)».
Законопроект щодо скасування адвокатської монополії вніс Президент Володимир Зеленський на першому засіданні нового парламенту, 29 серпня. Статус законопроекту було визначено як невідкладний.
Позивач просила суд визнати незаконним наказ про звільнення, поновити її на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, відшкодувати моральну шкоду.
Особа зазначала, що її було звільнено із займаної посади за одноразове грубе порушення трудових обов`язків на підставі пункту 1 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП України). Позивач вважала таке звільнення незаконним, оскільки у наказі не зазначено обставин, за яких було вчинено порушення, в чому полягає його грубість та яку завдано шкоду. Позивач покликалась на те, що, вирішуючи питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності, відповідач не встановив: чи був насправді факт порушення трудової дисципліни з її боку; в якій формі вини проявилося таке порушення; причини, що спонукали працівника вчинити дисциплінарний проступок; причинно-наслідковий зв`язок між діями працівника та настанням негативних наслідків.
Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позову. Суди встановили, що позивач як керівник всупереч наказу відділу освіти РДА не надала тарифікаційні списки працівників, тобто допустила порушення трудових обов`язків. Суди дійшли висновку про те, що такі дії позивача підпадають під ознаки одноразового грубого порушення, вчиненого керівником, оскільки таке порушення трудових обов`язків могло призвести до затримки та/або невиплати заробітної плати, тобто до порушення конституційних прав працівників.
Касаційний цивільний суд ВС визнав такі висновки судів вірними.
Суд касаційної інстанції роз’яснив, що, вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов`язків грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду, істотності наслідків порушення трудових обов`язків. При цьому суд повинен установити не тільки факт невиконання працівником обов`язку, який входить до кола його трудових обов`язків, а й можливість виконання ним зазначеного обов`язку за встановлених судом фактичних обставин справи, тобто встановити вину працівника та наявність причинного зв`язку між невиконанням працівником трудових обов`язків і негативними наслідками, які настали (могли настати) внаслідок такого порушення. Грубість порушення трудових обов`язків характеризуються характером дій чи бездіяльності працівника, істотністю наслідків порушення та формою вини. Право оцінки порушення як грубого покладається на суд, який розглядає конкретний трудовий спір.
Важливим елементом застосування пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України є звільнення керівника за порушення, яке має ознаку одноразовості.
Під разовим порушенням необхідно розуміти таку протиправну поведінку, що є обмеженою в часі та вчиненою саме разово (одну дію або бездіяльність). Не є одноразовим грубим порушенням трудових обов`язків тривале, неналежне «керування» роботою установи, ослаблення контролю за робою підлеглих тощо.
Верховний Суд відхилив покликання позивача на те, що заробітна плата була виплачена працівникам без жодної затримки, тобто несвоєчасне подання списків не спричинило негативних наслідків, оскільки, вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов`язків грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним або могло бути завдано шкоду. В наказі про звільнення позивача з роботи зазначено, що несвоєчасне подання тарифікаційних списків могло призвести до затримки та/або невиплати заробітної плати, тобто до порушення конституційних прав працівників, а апеляційний суд встановив, що заробітна плата була виплачена своєчасне лише тому, що бухгалтерія сільської ради, взявши на себе відповідальність, нарахувала її за попередньою тарифікацією (постанова від 22.08.2019 у справі № 309/3460/16-ц).
Далее
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду відхилила касаційну скаргу у справі № 826/6667/16.
Суд касаційної інстанції висловився з приводу висновку експерта в галузі права щодо застосування законодавства України, аналогії права чи аналогії закону до правовідносин.
Пунктом першим частини першої статті 112 КАС України визначено, що учасники справи мають право подати до суду висновок експерта у галузі права щодо:
1) застосування аналогії закону чи аналогії права;
2) змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування, доктриною у відповідній іноземній державі.
За приписами частини 1 статті 113 КАС України, висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов’язковим для суду.
Зі змісту наведених норм вбачається, що висновок експерта з питань права не є доказом, а його прийняття та врахування є правом, а не обов’язком суду.
При цьому такий висновок може стосуватися лише передбачених КАС України питань — застосування аналогії закону чи аналогії права чи змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування, доктриною у відповідній іноземній державі.
Між тим деякі суди розцінюють правові висновки саме як докази. Так, у справі № 243/9234/17 Донецький апеляційний суд зазначив, що «доводи апеляційної скарги позивача про те, що Науково-правовий висновок ТПП України є недопустимим доказом, є безпідставними, оскільки, відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 25 січня 2019 року № 182/2/21-7.3, Науково-правовий висновок щодо унеможливлення виконання обов`язків, передбачених законодавством України про працю при звільненні працівників, спричиненого впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), є компетентною точкою зору Торгово-промислової палати України, яку сформували залучені до цього на договірних умовах науковці як провідні фахівці у відповідній галузі права, оцінку якої має дати суд при вирішені спору».
У справі № 233/4430/19 суд не враховував Науково-правовий висновок Торгово-промислової палати України «щодо унеможливлення виконання обов`язків, передбачених законодавством України про працю при вивільненні працівників, спричиненого впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) від 16.01.2018 р. № 126/2/21-10.2 (а. с. 31-40), оскільки висновок про відсутність вини відповідача як роботодавця у невиплаті заробітної плати не є законодавчо визначеною підставою для його звільнення від такого обов`язку, як і підставою порушення гарантованого Конституцією України права особи на оплату праці.
А от у справі № 236/1455/19, навпаки, апеляційний суд вважає такий висновок прийнятним.
