Рішенням районного суду позов задоволено та зобов’язано відповідача прибрати огорожу. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спірна огорожа встановлена з порушенням правил добросусідства між землекористувачами, встановлених статтею 103 ЗК України, з порушенням санітарних норм, її висота перевищує 2 м, а частина підпорок вказаної огорожі порушена та похилена в бік земельної ділянки позивача, внаслідок чого існує небезпека руйнування спірної огорожі та пошкодження майна позивача. Відповідач, як власник спірної огорожі, зобов’язаний дотримуватись вимог, встановлених правилами благоустрою, та привести належне йому майно у відповідність до чинних вимог благоустрою.
Постановою апеляційного суду апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції — без змін. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що спірна огорожа не відповідає державним будівельним нормам на момент її встановлення та на час розгляду справи судом, оскільки ця огорожа (паркан) є суцільною, вищою за 2 м, встановлена з порушенням правил добросусідства між землекористувачами, встановлених статтею 103 ЗК України. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, але при цьому він має додержуватись моральних засад суспільства, не використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян (стаття 319 ЦК Україна). Відповідач зазначених вимог не дотримується, ігнорує зміни у правилах благоустрою і не приводить своє майно у відповідність з ними.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду погодився із висновками судів попередніх інстанцій та залишив касаційну скаргу відповідача без задоволення.
Постанова Верховного Суду від 14.02.2019 мотивована тим, що спірна огорожа не відповідає державним будівельним нормам на момент її встановлення та на час розгляду справи судом, оскільки ця огорожа (паркан) є суцільною, вищою за 2 м, встановлена з порушенням правил добросусідства між землекористувачами, встановлених статтею 103 ЗК України, яка зобов’язує власників та користувачів земельних ділянок обирати такі способи їх використання, за яких власникам, користувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (в тому числі затінення ділянки). Відповідач, як власник спірної огорожі, зобов’язаний дотримуватись вимог, встановлених правилами благоустрою, та привести належне йому майно у відповідність до чинних вимог благоустрою.
З постановою можна ознайомитись за посиланням.
Фабула судового акта: Як видно з матеріалів справи, 13.02.2019 р. головним державним виконавцем міжрайонного відділу ДВС було винесено постанову про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на всіх рахунках позивача, в результаті чого було арештовано його рахунок, який використовується у відділенні ПАТ «ПриватБанк», для нарахування позивачу заробітної плати. В зв`язку з цим позивач не міг отримати заробітну плату, яка являється єдиним джерелом його існування, а також немав можливості оплачувати комунальні платежі та далі виплачувати борг, встановлений судовим рішенням.
З метою забезпечення своїх прав позивач звертався до відділу ДВС з проханням скасувати постанову головного державного виконавця в частині накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться у вигляді заробітної плати на його рахунку, але отримав відповідь про те, що арешт може бути знятий лише за рішенням суду. Наведені обставини і стали підставою для звернення до суду з відповідним позовом, що був задоволений судом першої інстанції. За інформацією з ЄДРСР судове рішення набрало законної сили.
Судове рішення було мотивоване, зокрема, наступними приписами законодавства.
Згідно ч.1 ст.56 ЗУ «Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Разом з цим, відповідно до ч.ч.1,2 ст.128 КЗпПУ, при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти процентів, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, — п`ятидесяти процентів заробітної плати, яка належить до виплати працівникові. При відрахуванні з заробітної плати за кількома виконавчими документами за працівником у всякому разі повинно бути збережено п`ятдесят процентів заробітку.
Ч. 1 ст. 115, ч.5 ст.97 КЗпП України, ст.22, ч.ч.1, 6 ст.24, ч.3 ст.15 Закону України «Про оплату праці» визначено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку, всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов`язань щодо оплати праці.
Ст. 43 Конституції України гарантовано, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Отже, накладення арешту на рахунок боржника який призначений для виплати заробітної плати, унеможливлює своєчасну виплату заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, що призводить до порушення конституційних прав громадян.
Далее
?Постанова КАС ВС від 26.07.2019 № 751/4088/17 (К/9901/19949/18):
http://reyestr.court.gov.ua/Review/83285138
⚡Ключові тезиси:
✔️Частина 2 статті 122 КУпАП. Порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника… — тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
✔️Відповідно до п. 8.7.3 ПДР, сигнали світлофора мають такі значення: зелений дозволяє рух; зелений миготливий дозволяє рух, але інформує про те, що незабаром буде ввімкнено сигнал, який забороняє рух; жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів; жовтий миготливий сигнал або два жовтих миготливих сигнали дозволяють рух і інформують про наявність небезпечного нерегульованого перехрестя або пішохідного переходу; червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
✔️Згідно із п. 8.10 ПДР у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 «Місце зупинки», якщо їх немає — не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках — перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.
✔️✔️Пунктом 8.11 ПДР передбачено, що водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.
✔️З відеозапису дослідженого судами під час розгляду даної справи встановлено, що він фіксує момент проїзду перехрестя автомобілем позивача і що останній не зміг би зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 ПДР України, не вдаючись до екстреного гальмування.
✔️✔️Надаючи оцінку обставинам, зафіксованим вказаним відеозаписом, суд апеляційної інстанції виходив з того, що автомобіль позивача розпочав рух на перехресті на зелене миготливе світло та, з урахуванням дорожньої обстановки, позивач не зміг би зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 ПДР України, не вдаючись до екстреного гальмування, тому позивач продовжив рух далі на жовте світло світлофору, забезпечуючи при цьому безпеку дорожнього руху, що відповідає вимогам п. ✔️8.11 ПДР України.
Таким чином, судами попередніх інстанцій спростовано факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Национальный банк Украины готовится к запуску денежных переводов с помощью QR-кода.
Об этом сообщает РБК-Украина со ссылкой на пресс-службу НБУ.
Указано, что нацрегулятор одновременно с введением международного номера банковского счета IBAN разработал проект Правил использования QR-кода для осуществления перевода средств.
«Правилами определяются единые принципы использования QR-кода участниками безналичных расчетов для осуществления перевода средств и требования к реквизитам QR-кода, который будет способствовать удобству безналичных расчетов, упрощению оплаты счетов и обмену платежными реквизитами», — говорится в сообщении.
Отмечается, что использование QR-кода обеспечит возможность удобного заполнения платежных реквизитов клиентами банков для:
оплаты товаров и услуг, в том числе коммунальных (С2В и С2G);
осуществления перевода средств со своего счета на счет другого физического лица (С2С).
В НБУ отмечают, что QR-код может как формироваться средствами мобильного приложения, интернет-банкинга, системы «клиент-банк», так и быть распечатанным на бумаге (например, на инвойсе или платежном поручении).
Так, нацрегулятор разослал проект Правил банкам и небанковским учреждениям для ознакомления и ожидает от них комментарии и предложения до 15 августа 2019 года.
Далее
На розгляд аграрного комітету внесено законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання пільг у сфері земельних відносин членам фермерського господарства, які мають статус багатодітної або прийомної сім’ї» (№10448), який передбачає для багатодітних та прийомних сімей право на позачергове отримання паїв у власність.
Про це повідомляє сайт Верховної Ради.
«Задля стимулювання в українському аграрному секторі розвитку такого економічно та соціально надважливого виду діяльності, здійснюваного сім’ями, як фермерське господарство, стимулювання до створення та діяльності таких господарств в тому числі, і малозабезпеченими верствами населення, необхідне системне та якісне надання пільг для таких категорій громадян, зокрема і для багатодітних та прийомних сімей. Родинам із таким соціальним статусом мають бути надані деякі пільги у вигляді надання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності на ведення фермерського господарства такими родинами у позачерговому порядку», – ідеться в пояснювальній записці.
Автори законопроекту вважають, що прийняття проекту Закону сприятиме покращенню добробуту більшого кола окремих верств населення в частині стимулювання до створення та успішної діяльності сімейних фермерських господарств, в тому числі, багатодітними та прийомними сім’ями.
Далее
Минюст обновил некоторые свои приказы относительно исполнительного производства в части уплаты взыскателем авансового взноса. Госисполнители не имеют права требовать уплату авансового взноса.
Соответствующий приказ № 2165/5 от 16 июля 2019 года министерство зарегистрировало 18 июля.
В приказе Минюста № 954/5 относительно размера платы за пользование автоматизированной системой исполнительного производства установлено, что плата за пользование данной системой органами ГИС осуществляется за счет взысканных с должника по данному исполнительному производству средств на расходы такого производства.
В Инструкции по организации принудительного исполнения решенийобновлен раздел III относительно общих условий и порядка осуществления исполнительного производства. Со дня вступления в силу приказа Минюста № 2165/5 заявление о принудительном исполнении решения будет подаваться в орган ГИС или частному исполнителю в письменной форме вместе с оригиналом (дубликатом) исполнительного документа. Убрано положение относительно уплаты взыскателем авансового взноса.
В заявлении о принудительном исполнении решения необходимо будет указать следующие сведения:
название и дату выдачи исполнительного документа;
фамилию, имя и (при наличии) отчество взыскателя;
дату рождения и адрес места жительства или пребывания взыскателя;
РНУКПН или серию и номер паспорта (для физлиц, которые из-за своих религиозных убеждений отказались от принятия РНУКПН и уведомили об этом соответствующий контролирующий орган и имеют отметку в паспорте) взыскателя;
номер телефона взыскателя;
способ перечисления взысканных с должника денежных сумм (в случае исполнения решения о взыскании средств);
реквизиты счета, открытого в банке или в другом финансовом учреждении, для получения взысканных с должника денежных сумм (при наличии).
В заявлении о принудительном исполнении решения взыскатель имеет право указать сведения, которые идентифицируют должника или могут способствовать принудительному исполнению решения (счет должника, место работы или получения им других доходов, конкретное имущество должника и его местонахождение и т. п.).
К заявлению о принудительном исполнении решения, которое подает представитель взыскателя, прилагается документ, подтверждающий его полномочия. На каждый поданный на принудительное исполнение исполнительный документ взыскателю необходимо подать отдельное заявление о принудительном исполнении решения.
Далее
