О внесении изменений в правила размещения рекламы в Одессе рассказал начальник Управления рекламы Одесского городского совета Виктор Панасюченко.
Он объяснил, что управление поставило перед собой задачу сократить количество рекламы, улучшив при этом эстетический вид города.
«В исторической части города мы идем на сокращение площади рекламных конструкций. У нас в Одессе действуют правила по размещению рекламы и размещению вывесок. Это разные требования, но многие их путают. Хотя некоторые бизнесмены, когда не могут узаконить вывеску, идут на хитрость — подают документы, чтобы узаконить эту конструкцию как рекламную», — сообщил он.
В Одессе с 2016 года вывески в исторической части города были ограничены тремя квадратными метрами, а вот у рекламных конструкций ограничений не было вообще. Но теперь их размеры в центре Одессы ограничили теми же тремя квадратами. Еще в правила внесли ограничения до четырех квадратных метров для стационарных конструкций в центре города. Ну и напоследок по всему городу ограничили их размещение на электроопорах, столбах уличного освещения, на заборах, разделяющих тротуар и дорогу.
Утверждение новых правил не означает, что с завтрашнего дня Одесса освободится от всех вывесок. Чиновник объяснил, что разрешения действуют пять лет, и пока у рекламной конструкции не выйдет этот срок, они ничего не смогут сделать. Но как только срок разрешения истечет, его не продлят, пока конструкция не будет соответствовать правилам.
Также Виктор Панасюченко рассказал, что теперь в правилах прописаны сроки хранения и правила утилизации демонтированных рекламных конструкций. Раньше этой процедуры просто не существовало. Теперь же они будут храниться на специальных штраф-площадках в течение года, после чего их смогут утилизировать.
Далее
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов такого висновку в результаті перегляду справи № 2-173/2011 у постанові від 29 травня 2019 року (касаційне провадження № 61-25403св18), пише court.gov.ua
У цій справі у зв’язку з тим, що зобов’язання за кредитним договором і договором поруки не були виконані своєчасно, банк звернувся до суду з позовом до позичальника й поручителя про тимчасову заборону у виїзді за кордон.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, вважав, що оскільки відповідачі мають невиконані зобов’язання за кредитним договором і договором поруки, то позовні вимоги про заборону виїзду за кордон підлягають задоволенню до повного виконання зобов’язань за зазначеними договорами.
Колегія суддів Верховного Суду не погодилася з таким висновком, скасувала судові рішення та відмовила банку в задоволенні позову.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в’їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюються Законом України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України».
У п. 2 ч. 2 ст. 6 вказаного Закону передбачено три окремих випадки обмеження громадянина України у виїзді за кордон, а саме: до виконання зобов’язань; до розв’язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках; до забезпечення зобов’язань заставою.
Суди в цій справі встановили, що в іншому провадженні банк звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, що дає підстави для висновку про забезпечення зобов’язань іпотекою, яка є видом застави, а отже, на момент вирішення питання про обмеження у праві виїзду за кордон немає правових підстав, визначених п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України».
Верховний Суд також врахував, що банк звернувся до суду з позовом з метою тимчасового обмеження відповідачів у праві виїзду за кордон до повного виконання зобов’язань за кредитним договором. Правовою підставою поданого позову визначено правила статей 151–153 ЦПК України 2004 року, тобто норми процесуального права щодо правил застосування судом заходів забезпечення позову.
Фактично банк просив забезпечити позов, пред’явлений до відповідача в іншій справі (№ 2-2081/2010), про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Отже, банк, подавши цей позов, по суті звернувся до суду із заявою про забезпечення іншого позову, а не з окремим позовом для захисту своїх порушених прав.
Аналіз статей 151–153 ЦПК України 2004 року дає підстави для висновку, що процесуальним законом не було передбачено такого заходу забезпечення позову, як тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон. У ст. 16 ЦК України також не передбачено такого способу захисту цивільних прав.
Враховуючи зазначене, Верховний Суд скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалив нове рішення про відмову в задоволенні позову.
З повним текстом постанови можна ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень – http://www.reestr.court.gov.ua/.
Далее
У разі необхідності отримання зразка підпису, відбитка печатки та/або штампа, а також здійснення перевірки документів про державну реєстрацію актів цивільного стану у випадках відсутності відомостей про них у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян та/або виникнення сумніву щодо їх достовірності строк розгляду документів на проставлення апостиля може бути продовжено до 20 робочих днів. Прийом та видачу документів, на яких повноваження з проставлення апостиля надано Мін’юсту, здійснюють усі відділи державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС).
Бывает, что для выхода на пенсию не хватает нескольких месяцев стажа. Решить эту проблему можно по-новому. Пенсионный фонд Украины предлагает просто докупить стаж и с чистой совестью выходить на заслуженный отдых. Об этом сообщает aif.ua.
Сегодня на пенсию можно выйти в возрасте 60-65 лет. При наличии стажа в 15 лет можно выйти на пенсию только в 65 лет. Если есть достаточный стаж (26 лет), то претендовать на выплаты от государства можно в 60 лет. Требования к минимальному стажу будут расти до 2028 года. Именно поэтому важно позаботиться о своей старости уже сейчас. Украинцам рекомендуют работать только официально, а в случае, если не хватает стажа, покупать его. Процесс докупки стажа состоит из таких процедур:
Особиста гігієна – комплекс систематичних заходів догляду за тілом, що сприяє збереженню здоров’я і приносить відчуття задоволення своїм зовнішнім виглядом. Дотримання правил особистої гігієни – цілком зрозумілий принцип, якому має слідувати кожен. Проте особливо важливим він є для тих, хто працює із продуктами харчування, зокрема для працівників харчоблоку школи чи дошкільного навчального закладу.
Перед початком роботи працівники харчоблоку, приходячи в дошкільний заклад, мають залишити у роздягальні чи спеціальній шафі: верхній одяг, вуличне взуття, головний убір, персональні речі. Змінне робоче взуття зберігається окремо від вуличного, обирати потрібно зручне та легке взуття. Воно не має: зісковзувати з ноги (закриті носок та п’ята), ковзати по підлозі. Бажано, аби підошва робочого взуття добре амортизувала. У цьому випадку зменшується навантаження на хребет і ноги, тож працівник харчоблоку, який майже цілий день проводить «на ногах», менше стомлюватиметься.
Після перевзування працівники: миють руки, надягають санітарний одяг (халат, фартух), забирають волосся під хустку, ковпак чи сіточку. Лише після цього приступають до роботи.
Працівники харчоблоку носять :
– санітарний одяг для робіт, пов’язаних із організацією харчування
– спеціальний одяг для прибирання приміщень
– білий халат або фартух із тканини, під час видачі страв, годування дітей
– фартух із клейонки, для миття посуду
– прибирають волосся під хустку чи ковпак.
На одного працівника харчоблоку в дошкільному закладі розраховують не менше трьох комплектів санітарного одягу. Цей одяг зберігають у спеціально відведеному місці, окремо від верхнього одягу та особистих речей – в іншій шафі або іншій гардеробній. Не варто носити занадто закрите й щільне змінне взуття – воно не дасть ногам «дихати», провокуватиме спітніння й дискомфорт, застібати санітарний одяг шпильками, голками, зберігати у кишенях різні сторонні предмети – вони можуть потрапити в їжу. Під час робочого дня кожен працівник має стежити за тим, аби його одяг був чистим та охайним. Санітарний одяг необхідно змінювати в міру забруднення, але не рідше ніж раз на два дні. Забороняється працівникам харчоблоку у санітарному одязі: виконувати роботи з прибирання приміщень (для цього є спеціальний одяг), виходити на вулицю, знаходитися в інших приміщеннях, зокрема в туалеті. Перед відвідуванням туалету працівники харчоблоку залишають санітарний одяг на вішалці поруч із дверима туалету і надягають лише після того, як ретельно вимиють руки та продезінфікують їх препаратами.
Під час приготування їжі кухар та кухонний працівник щоразу змінюють санітарний одяг відповідно до того, з якими продуктами працюють – сирими, напівфабрикатами чи готовими. Кухар змінює санітарний одяг по закінченні приготування їжі, перед її роздачею. Окрім того, працівники знімають санітарний одяг перед прийманням їжі.
По закінченні роботи працівники харчоблоку вішають санітарний одяг, ставлять змінне взуття у відведене для них місце.
Серед вимог до особистої гігієни працівників харчоблоку однією з найважливіших є миття рук. Працівники мають мити руки: по прибутті в дошкільний заклад, перед тим, як зайти до харчоблоку щоразу перед тим, як повернутися до харчоблоку з іншого місця, зокрема з туалету, після кожного забруднення переходячи від одного виду обробки продуктів до іншого перед тим, як розпочати роздачу їжі, по закінченні роботи.
На харчоблоці біля раковин завжди мають бути: мило – тверде або рідке, паперові рулонні рушники чи індивідуальні рушники для витирання рук. Працівники харчоблоку також мають: коротко підрізати нігті на руках, перед початком роботи знімати каблучки, браслети, буси, сережки-кліпси, годинник тощо. Нігті не можна покривати лаком, адже під час роботи часточки лаку потраплятимуть у їжу. Працівникам харчоблоку на робочому місці заборонено курити, споживати їжу.
Щоденно до початку роботи на харчоблоці: медична сестра – оглядає працівників на наявність гнійничкових захворювань і гострих респіраторних інфекцій. Працівнику харчоблоку заборонено приступати до роботи, якщо у нього наявні симптоми шлунково-кишкових, шкірних, гострих респіраторних вірусних захворювань. Окрім того, працівники харчоблоку зобов’язані негайно повідомляти завідувача дошкільного закладу або медичну сестру про: розлади кишечника підвищення температури. Якщо інфекційне захворювання має хтось із членів родини працівника, він також має бути відсторонений від роботи й допущений до неї лише після негативних аналізів на бацилоносійство. Працівники харчоблоку мають по можливості не допускати травм рук під час роботи. На випадок травми на харчоблоці неодмінно має бути наявна аптечка.
У професійні обов’язки працівників харчоблоку входить створення умов, оптимальних для профілактики та запобігання ризиків, пов’язаних з інфікуванням продуктів харчування. Задля гігієни приміщень проводять: щодня – поточне прибирання усіх приміщень харчоблоку вологим способом 1-2 рази (відповідно до графіка) протягом робочого дня по мірі забруднення – у виробничих приміщеннях наприкінці дня – прибирають харчоблок.
Підлогу, забруднену харчовими залишками, миють гарячою водою з додаванням 2% розчину соди. Працівники здійснюють прибирання: у спеціальному одязі (темному халаті) використовуючи спеціальний промаркований інвентар. Ганчірки, щітки, швабри після користування промивають гарячою водою і занурюють на годину в 1%-вий розчин хлорного вапна або 0,2%-вий розчин хлорантоіну. Для прибирання обідніх столів використовують комплекси з вологої і сухої серветок із мітками «для прибирання столів». Інвентар та одяг для прибирання, мийні засоби мають зберігатися у спеціально відведеному місці. Використовувати цей інвентар і одяг для прибирання інших приміщень заборонено. Окрім того, серветки, ганчірки для прибирання не можна застосовувати для миття посуду.
Генеральне прибирання проводять: щотижня – миючи опалювальні прилади, підвіконня, стіни із застосуванням мийних та дезінфекційних засобів відповідно до інструкцій з їх використання після ремонтних робіт незалежно від графіка прибирань. Під час роботи харчоблоку заборонені будь-які ремонтні роботи.
За утримання приміщень харчоблоку в санітарному стані відповідає кухар, а медична сестра здійснює контроль.
За матеріалами: відділення організації санітарно-гігієнічних досліджень Дрогобицького міжміського відділу ДУ “Львівський обласний лабораторний центр МОЗ України” .
Стаття 201 закону «Про охорону дитинства» встановлює, що дитина віком до 16 років з 22:00 до 6:00 може перебувати в закладах, в яких провадиться діяльність у сфері розваг, або в закладах громадського харчування лише в присутності принаймні одного з батьків чи іншого законного представника або особи, яка її супроводжує й несе за неї персональну відповідальність.
Власники закладів, у яких провадиться діяльність у сфері розваг, або закладів громадського харчування та уповноважені ними особи зобов’язані вживати заходів щодо недопущення в такі заклади з 22:00 до 6:00 дітей до 16 років без супроводження батьків чи іншого законного представника або особи, яка дітей супроводжує та несе за них персональну відповідальність. Також вони мають право в цей період вимагати у відвідувачів таких закладів документи, що підтверджують досягнення ними 16-річного віку.
Діяльність у сфері розваг — це господарська діяльність юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, що полягає в проведенні лотерей, а також розважальних ігор, участь в яких не передбачає одержання її учасниками грошових або майнових призів (виграшів). Це, зокрема, більярд, кегельбан, боулінг, настільні ігри, дитячі відеоігри тощо (ст.14 Податкового кодексу).
До закладів громадського харчування належать ресторан, бар, кафе, їдальня, закусочна, піцерія, кулінарія, кіоск чи інший заклад, що забезпечує харчуванням невизначену кількість фізосіб. Віднесення до закладів громадського харчування не залежить від територіальних ознак (місця) провадження відповідної господарської діяльності та ступеня доступності харчування будь-яким особам (п.27 ч.1 ст.1 закону «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»).
Зазначений перелік діяльності закладів не є вичерпним.
Відповідальність за порушення
За порушення вимог законодавства щодо порядку перебування дітей у закладах, в яких провадиться діяльність у сфері розваг, або в закладах громадського харчування передбачена відповідальність як для суб’єктів господарювання, так і для батьків.
Зокрема, суб’єкти господарювання (посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, громадяни — власники підприємств чи уповноважені ними особи, громадяни — суб’єкти підприємницької діяльності) несуть відповідальність за ст.1801 Кодексу про адміністративні правопорушення. За порушення порядку перебування дітей у закладах, в яких провадиться діяльність у сфері розваг, або в закладах громадського харчування, учинене суб’єктом господарювання
вперше, передбачено штраф у розмірі від 340 до 850 грн. За вчинення такого правопорушення вдруге протягом року штраф становитиме вже від 850 до 1700 грн.
Що стосується батьків або законних представників дитини, то в разі виявлення особи віком до 16 років у розважальному закладі та/або закладі громадського харчування після 22:00 без супроводу дорослих її батьків може бути притягнуто до адміністративної відповідальності за невиконання обов’язків щодо виховання дітей (ст.184 КпАП). Уперше до батьків можуть застосувати попередження або накладення штрафу від 850 до 1700 грн. За вчинення такого правопорушення повторно протягом року передбачено штраф від 1700 до 5100 грн.
Контроль за дотриманням указаних положень закону здійснюють працівники органів Національної поліції, які мають право в разі виявлення таких правопорушень складати щодо осіб протоколи про адмінправопорушення. Розглядатиме ці папери суд.
