Опубликовано director 19 Июл 2019 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев
??Постанова ВП ВС від 25.06.2019 № 924/1473/15 (12-15гс19):
http://reyestr.court.gov.ua/Review/83025253
⚡Ключові тезиси:
✔️1.1. Військовий прокурор в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах — Міноборони та КЕВ м. Хмельницький, звернувся до господарського суду з позовом до Міськради про визнання недійсним та скасування в частині рішення сьомого скликання Міськради від 27 січня 2017 року № 17.2-16/2017 «Про затвердження документації із землеустрою, передачу земельних ділянок у власність та користування», зокрема пунктів 8, 8.1 цього рішення та визнання права постійного користування земельною ділянкою загальною площею 12, 8659 га, що розташована по вулиці Військовій, м. Славута, Хмельницької області, за Міністерством оборони України в особі КЕВ м. Хмельницький (з урахуванням заяви від 13 березня 2018 року № 9/507вих18 про зміну предмета позову).
1.2. В обґрунтування позовних вимог (з урахуванням вказаної заяви) прокурор вказав, що рішеннями Міськради від 5 квітня 2013 року № 12.8-28/2013 та від 31 травня 2013 року № 17.2-30/2013 надано територіальній громаді м. Славути в особі Міськради для створення індустріального парку земельну ділянку загальною площею 50 га, яка частково (на 12,8659 га) накладається на земельну ділянку військового містечка № 21 площею 109,8 га, яка належить до земель оборони, та постійним користувачем якої є КЕВ м. Хмельницький. Відповідач розпорядився землями оборони з порушенням встановленого порядку, без дозволу Міноборони на її вилучення з постійного користування, в порушення вимог статті 19 Конституції України, статей 16, 22 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України), статей 12, 77, 84, 92, 153, 155, 158 Земельного кодексу України (далі — ЗК України), статей 3, 10, 14 Закону України «Про Збройні Сили України», статті 10 Закону України «Про оборону України».
✔️1.3. Звертаючись із заявою про зміну предмета позову від 13 березня 2018 року № 9/507вих18, військовий прокурор зазначив, що внаслідок чинності оскаржуваних у цій справі рішень Міськради від 5 квітня 2013 року № 12.8-28/2013 та від 31 травня 2013 року № 17.2-30/2013, відповідач вчиняє дії щодо зміни кадастрового номеру спірної земельної ділянки, створення нового кадастрового номеру, в тому числі з іншою площею земельної ділянки, що може призвести до ускладнення або неможливості поновлення порушених прав Міноборони. Так, 27 січня 2017 року рішенням сьомого скликання Міськради № 17.2-16/2017 «Про затвердження документацій із землеустрою, передачу земельних ділянок у власність та користування» (пункт 8) затверджено Комунальному підприємству «Славутський міський центр земельно-кадастрових робіт» (далі — КП «Славутський міський центр земельно-кадастрових робіт») технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельної ділянки площею 50 га по вулиці Військова (кадастровий номер 6810600000:01:0088) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Відповідно до змісту пункту 8.1. цього рішення, вирішено поділити вищезазначену земельну ділянку загальною площею 500 000 кв. м. (50 га) на дві окремі земельні ділянки площами: 128 659 кв. м. (кадастровий номер 6810600000:01:007:00133), 371 341 кв. м. (кадастровий номер 6810600000:01:007:00132). 7 квітня 2017 року пунктами 6, 7 рішення сьомого скликання Міськради № 19.2-18/2017 «Про затвердження документацій із землеустрою, передачу земельних ділянок у власність та користування» затверджено територіальній громаді міста в особі Міськради проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 128 659 кв. м. по вулиці Військова, передано її в постійне користування КП «Славутський міський центр земельно-кадастрових робіт» під індустріальний парк та надано дозвіл на виготовлення технічної документації щодо поділу та об’єднання земельної ділянки площею 371 341 кв. м, кадастровий номер 6810600000:01:007:00132 та площею 128 659 кв. м, кадастровий номер 6810600000:01:007:00134 в одну земельну ділянку по вулиці Військова. На цей час зареєстровано земельну ділянку площею 50 га кадастровий номер 6810600000:01:007:0138 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд переробної, машинобудівної та іншої промисловості по вулиці Військова в м. Славута Хмельницької області. Таким чином, Міськрада приєднала іншу земельну ділянку замість спірної, що належить до земель оборони.
✔️1.4. Міськрада проти позовних вимог заперечила, вказавши, що заявою від 13 березня 2018 року змінено не лише предмет, але й підстави позову, тобто прокурор фактично подав новий позов із порушенням правил суб’єктної юрисдикції. Крім того, прокурор не зазначив, яким чином оскаржуваний пункт 8.1 рішення Міськради, яким фактично здійснено виділ спірної земельної ділянки в окрему земельну ділянку площею 12,8659 га, порушує право позивача, не довів віднесення спірної земельної ділянки до земель оборони та правонаступництво КЕВ м. Хмельницький у спірних відносинах.
✔️7.40. Щодо доводів касаційної скарги стосовно задоволення заяви про зміну предмета спору слід зазначити таке.
✔️7.41. Відповідно до вимог частини третьої статті 46 ГПК України (тут і далі — чинної редакції Кодексу) до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п’ять днів до початку першого судового засідання у справі.
✔️7.42. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову — це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
✔️✔️7.43. Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Водночас і посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог. У зв’язку з цим господарський суд, з’ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.
✔️7.44. Суди попередньої інстанції дослідили та надали обґрунтовану оцінку доводам заявника щодо наявності підстав для задоволення заяви про зміну предмета позову за вказаних змін фактичних обставин справи, які полягали у здійсненні відповідачем ряду дій та безпідставного розпорядження земельною ділянкою, прийняття за результатом такого розпорядження рішення, яке унеможливить відновлення права позивача.
Далее
Опубликовано director 19 Июл 2019 в Новости | Нет комментариев
Команда Президента України Володимира Зеленського готує зміни правил отримання субсидій на житлово-комунальні послуги.
Про це повідомив представник Президента в уряді Андрій Герус, – інформує 1NEWS.
“Станом на січень 2018 року, 6,9 млн домогосподарств користувалися субсидіями. В силу різних рішень і подій, станом на січень 2019 року кількість субсідіантів було зменшено аж до 3,6 млн домогосподарств. Це вилилося в зниження платіжної дисципліни, збільшення боргів за житлово-комунальні послуги”, – повідомив Герус.
За його оцінками, мінімум 1-1,5 млн незабезпечених домогосподарств обгрунтовано мають право на субсидії.
“Ми зараз розробляємо відповідні зміни до правил отримання субсидій, які дозволять збільшити кількість домогосподарств-субсидіантів на 1-1,5 мільйона”, – зазначив Герус.
Далее
Опубликовано director 18 Июл 2019 в Новости | Нет комментариев
Управління Держпраці в Кіровоградській області на семінарі у Володимирівській сільській раді роз’яснило, що статтею 110 КЗпП України встановлено зобовязання власника або уповноваженого ним органу при кожній виплаті заробітної плати здійснювати повідомлення працівника про розміри оплати праці, а саме про дані, які належать до періоду, за який провадиться оплата праці: загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; сума заробітної плати, що належить до виплати.
Форма такого повідомлення не зазначена.
Вимоги ст. 110 КЗпП України не будуть порушені, якщо касир/бухгалтер при виплаті заробітної плати запропонує розписатися за отриману працівником суму заробітної плати в відомості, в якій містяться дані про суму нарахованої заробітної плати, підстави і суми відрахувань за кожною підставою та належну до виплати суму заробітної плати.
Працівник, який своїм підписом засвідчує одержання заробітної плати, повинен мати можливість ознайомитись з відповідними даними.
Така інформація може також в письмовій формі надаватись працівникові одночасно із заробітною платою.
Зрозуміло, що ця остання форма є для працівника найзручнішою. Повідомлення власником працівника про заробітну плату повинне провадитися при кожній виплаті заробітної плати. Відповідно до ст. 115 КЗпП України аванс — це теж заробітна плата. Але розмір авансу визначається орієнтовно, а не на підставі документів про виконану роботу. І при виплаті авансу немає можливості повідомити працівникові будь-яку іншу інформацію, крім самої суми авансу.
Далее
Опубликовано director 18 Июл 2019 в Новости | Нет комментариев
Український уряд підготував новий законопроект, за яким багато водії більше не зможуть керувати автомобілями. Тепер проходження медогляду зроблять більш ретельним та жорстким.
Про це повідомляє Politeka.
Міністерство охорони здоров’я представило документ на офіційному сайті, який зобов’язує водіїв пройти медичний огляд і за його висновком буде зрозуміло, чи можна сідати за кермо.
Згідно нового закону, практично всім людям з серйозними захворюваннями заборонять їздити на машинах. У заборонений список потрапили такі недуги, як сколіоз, геморой або гіпертонія.
Тому нові вимоги можуть зіпсувати життя мільйонам українців. Серед інших медичних протипоказань згадуються: поганий слух, грижа, шрами, запалення слізного мішка, проблеми з серцем і судинами, тиск, ендокринні порушення, доброякісні пухлини.
А якщо водій страждає від глаукоми або хвороб серцево-судинної системи – медичний огляд зажадають проходити щороку.
Водії, які вже мають права, будуть проходити огляд кожні 10 років.
Представники МОЗ запевняють, в деяких з випадків питання про видачу водійських прав за певних станів буде вирішуватися «в індивідуальному порядку». Ймовірно, чиновники допускають можливість персональних винятків. На даний момент в Україні вже є наказ, який забороняє сідати за кермо при певних проблемах зі здоров’ям, однак він не містить повного переліку патологій.
Далее
Опубликовано director 18 Июл 2019 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев
?Постанова КГС ВС від 09.07.2019 № 923/726/18:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82937856
⚡Ключові тезиси:
✔️8.1. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
✔️8.2. Згідно з частиною першою статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. За частиною третьою зазначеної статті до витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.
✔️8.3. Звертаючись 03.12.2018 до місцевого господарського суду з заявою, Позивач просив постановити додаткове рішення у цій справі про стягнення з Відповідача судових витрат на правничу допомогу у розмірі 11 475 грн.
✔️8.4. Відповідно до частини третьої статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
✔️8.5. В обґрунтування заяви про розподіл витрат на правничу допомогу Позивач надав акт виконаних робіт від 27.11.2018, складений ним з адвокатом Літвіновою Т. В. на виконання умов договору про надання правової допомоги від 17.10.2018 № ЛТВ0017 та розрахунок судових витрат на правничу допомогу, здійснений адвокатом на суму 11 475 грн.
✔️8.6. Відповідно до частин першої – другої статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
✔️8.7. Встановлено, що Позивач відповідно до положень статті 124 ГПК України надав попередній розрахунок витрат на правничу допомогу, який міститься в його заяві про збільшення позовних вимог, поданій до суду 07.11.2018, тоді як підготовче провадження у справі закрито ухвалою від 15.11.2018, отже суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що Позивач не скористався своїм правом подати разом з першою заявою по суті спору попередній розрахунок судових витрат.
✔️8.8. При цьому, враховуючи ту встановлену апеляційним господарським судом обставину, що Адвокатським об’єднанням «Мімір» адвокату Літвіновій Т. В. видано ордер серії ХС № 024202 від 17.10.2018 для надання Позивачу правничої допомоги у цій справі, спростовуються доводи Скаржника (підпункт 6.3) про непідтвердженість існування договірних відносин між Позивачем та цим адвокатом.
✔️✔️8.9. Посилання Скаржника (підпункт 6.2) на відсутність узгодження ціни наданих адвокатських послуг між сторонами, а також доказів витрачання адвокатом саме заявленого часу, Суд відхиляє з урахуванням правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17 та від 16.05.2019 у справі № 823/2638/18, згідно з якою від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.
✔️8.10. Разом з цим, відповідно до частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
✔️8.11. Частинами п’ятою, шостою цієї статті передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
✔️8.12. Обов’язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
✔️8.13. З огляду на викладене аргументи Скаржника (підпункт 6.1) про те, що суд апеляційної інстанції, всупереч статтям 86, 236 ГПК України, не дослідив обставини, пов’язані з наявністю чи відсутністю доказів на підтвердження фактичного здійснення Позивачем витрат на професійну правову допомогу підлягають відхиленню.
✔️8.14. Враховуючи наведене посилання Скаржника (підпункт 6.5) на порушення судом апеляційної інстанції норм статей 86, 124, 216, 236– 237, 270– 271 ГПК України не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду, а твердження про порушення судом принципів рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та права на справедливий суд (підпункт 6.4) у зв’язку з незадоволенням клопотання про відкладення розгляду справи необґрунтовані.
✔️8.15. Таким чином, враховуючи встановлені обставини, зокрема, що адвокат Літвінова Т. В. як представник Позивача брала участь у судових засіданнях у суді першої інстанції 15.11.2018 та 27.11.2018; в матеріалах справи міститься складений адвокатом Літвіновою Т. В. відзив на позовну заяву, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що матеріалами справи підтверджується надання адвокатом Літвіновою Т. В. Позивачу послуг, перелічених в акті від 27.11.2018, що є підставою для задоволення вимог Позивача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу.
✔️8.16. З огляду на викладене апеляційний господарський суд дійшов підставного висновку про необхідність скасування ухвали суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви Позивача про розподіл судових витрат на правничу допомогу.
Далее
Опубликовано director 18 Июл 2019 в Новости | Нет комментариев
В Украине стартовала работа по радикальному обновлению Гражданского кодекса.
17 июля правительство дало распоряжение создать рабочую группу, которая займется подготовкой абсолютно нового документа. Старый, поясняют инициаторы процесса, безнадежно устарел и нуждается в серьезных доработках.
Заниматься разработкой нового документа группа будет под началом министра юстиции. Кроме него в коллегиальный орган включат:
- Завкафедры гражданского права Киевского национального лингвистического университета.
- Доцента кафедры гражданского права Университета Шевченко.
- Представителя Президента в Верховной Раде.
- Директора центра исследований интеллектуального права Национальной академии наук.
- Адвоката.
Этих, а также других экспертов планируют привлекать только по их согласию.
При этом в пояснительной записке к кабминовскому постановлению обозначено, что инициатива заняться обновлением Гражданского кодекса исходила от Национальной академии наук. А необходимость внесения изменений обусловлена появлением новых «частноправовых отношений». Более того, аналогичную работу уже провели Франция и Германия, на опыт которых и намерены полагаться ученые. О каких именно новых видах отношений идет речь, в правительственном постановлении не говорится. Лишь указывается, что работа призвана усилить «епропиезацию» украинского законодательства.
Кроме того, документ не устанавливает никаких требований к участникам рабочей группы в части сроков подготовки нового документа.
Далее
