До 1 січня 2020 року Кабінет Міністрів має забезпечити перегляд кваліфікаційних критеріїв, фінансових і технічних вимог до учасників публічних закупівель у сфері будівництва, реконструкції, ремонту доріг.
Указ щодо створення умов для розвитку та підвищення якості автомобільних доріг підписав Президент 19 липня за підсумками робочої наради, присвяченої дорожній інфраструктурі, передає «Закон і Бізнес» з посиланням на прес-службу глави держави.
Передбачається, що замовники мають залучати на конкурсних засадах незалежного інженера-консультанта у сфері дорожнього будівництва (FIDIC) на етапах закупівель, виконання робіт, гарантійного обслуговування будівництва, реконструкції та ремонту автомобільних доріг.
В Офісі Перзидента вважають, що необхідно системно боротися з корупцією в дорожній сфері та провести аудит чинних договорів. Як приклад наводяться схеми, коли велику суму, яка мала бути виділена на ремонт дороги через проведення прозорого тендеру, «розмивали» на декілька сотень шматків автошляху та уникали конкурсу.
Першочергово визначено декілька пріоритетних проектів, які можуть бути реалізовані до кінця цього року. Але для фінансування всіх потреб коштів Дорожнього фонду не вистачить, тому шукатимуть додаткових джерел надходжень. Одним з таких може стати впорядкування ситуації з акцизами. В Україні багато пального продається за «сірою схемою», за яке не платиться акциз, — кажуть в ОП. За їхніми очікуваннями, тут можна отримати надходжень додатково на 1 млрд доларів.
Обставини справи: Поліція зупинила заявника у справі «Mihalache v. Romania», щоб перевірити його авто. Виявилося, що перевіряти потрібно водія, бо скидалося на те, що кермує він у нетверезому стані. Це підтверджено тестом «дихайте — не дихайте». Після того патрульні попросили чоловіка, який вже й так попався на гарячому, поїхати з ними до лікарні, здати аналізи та встановити рівень умісту алкоголю в крові. Проте той пішов на конфронтацію. І прокуратура порушила проти нього кримінальну справу.
Під час допиту підозрюваний не заперечував, що перебував у стані сп’яніння, як і того, що відмовився від обстеження. Проте на підставі норм кримінального процесуального кодексу в поєднанні зі статтею кримінального кодексу, яка набрала чинності в той час, прокуратура закрила справу стосовно заявника. Адже відповідно до правових положень судове переслідування не може здійснюватись, якщо діяння не було достатньо серйозним, щоб уважатися кримінальним злочином. Прокурор додав, що супротив заявника поліцейським не наразив суспільство на небезпеку й порушення соціальних цінностей, захищених законом, було мінімальним.
Ліберальний погляд на вчинене також спричинило те, що раніше заявник законів не порушував, їхав напідпитку, але не на завантаженій дорозі та й не на далеку відстань. Тому й вилилося це в штраф у розмірі €250, а судові витрати обійшлися в €5.
Рішення прокурора не оскаржувалося, водій розплатився, підтвердивши це квитанціями. От тільки трохи згодом з’явився негативний персонаж — обвинувач вищого рівня.
Через півроку в офісі вищого прокурора вивчили справу та знайшли в ній ознаки «загальної та специфічної небезпеки для суспільства». Тому визначили, що заявник учинив правопорушення, для якого адміністративного покарання було замало.
Таку суворість спричинив не так сам факт керування у стані сп’яніння, як зухвала відмова поліцейським. Заявник зізнався, що таким сміливим був саме через алкоголь. Ця обставина підкреслювала небезпеку для суспільства, і чоловіка мусили би покарати належним чином. До того ж закон мав інструменти для суворіших санкцій з метою запобігання вчиненню більш серйозних дій, які могли б завдати фізичних травм або матеріальної шкоди.
На цьому прокурор не зупинився. Він визначив, що заявник направлявся на дискотеку, де явно продовжував би вживати алкоголь, а отже, якби його випадково не зупинили, наслідки могли би виявитися ще гіршими. Тому було вирішено, що кримінальна справа має бути ініційована вдруге й розглядати її повинен суд. А вже сплачений штраф прокурор наказав скасувати.
Про те, що він знову став суб’єктом кримінального переслідування, заявник дізнався через місяць. Уже в суді, який оцінив усі докази у справі та призначив покарання у вигляді одного року позбавлення волі. У другій інстанції скаржник вимагав скасувати це рішення, бо його вдруге притягнули до відповідальності за те саме порушення. Однак апеляційний суд відповів, що проти нього не відкрили нову кримінальну справу, а просто відновили провадження в старій.
Питання дійшло й до генерального прокурора, який попросив підлеглих з’ясувати, як застосовувалися положення КК, зокрема про порушення правил дорожнього руху. Державні обвинувачі мали визначити критерії, які використовують суди й органи прокуратури, щоб оцінити ступінь небезпеки для суспільства. Дійшли до того, що заявникові потрібно відшкодувати €250, сплачених як штраф, але той просив зовсім не про це.
Мабуть, румунська влада забула, що гарантії, пов’язані з неможливістю
подвійного притягнення до відповідальності та покарання, закріплені в ст.4 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. І ці положення діють навіть під час війни або надзвичайного стану.
Щоб довести їх недотримання державою, потрібно було врешті-решт визначити, чи мало порушення, вчинене заявником, ознаки кримінального злочину. Уперше прокуратура закрила справу через те, що чоловік відмовився від установлення рівня вмісту алкоголю в крові. Це не становило складу злочину, відповідальність за який передбачено в кримінальному законі. Утім, прокуратура таки покарала порушника, обравши санкцію з кримінального кодексу — адміністративний штраф.
Європейський суд з прав людини нагадав, що поняття «кримінальне обвинувачення», за змістом §1 ст.6 конвенції, — єдине. Його встановлюють за
всім відомими критеріями Енгеля.
Застосування в першому епізоді статті КК, в якій визначено, що діяння не було кримінальним злочином, якщо воно не досягло необхідного рівня серйозності, може зумовлювати припинення провадження, що прокурор і зробив. Тому Суд визначив, що правопорушення, в яких був обвинувачений заявник, хоч і не вважаються кримінально караними, проте підпадають під дію положень кримінального права. Тому й перше покарання мало кримінальний характер. А якщо так, то людина дійсно була покарана двічі за один і той самий злочин.
Проте вищий прокурор виправдав відновлення кримінального провадження тим, що заявник поніс адміністративну відповідальність, тому наполягав на неадекватності покарання. Тільки от Суд доводи, наведені офісом вищого прокурора, визнав такими, що суперечать приписам §2 ст.4 Протоколу №7 до конвенції. Тому дійшов висновку, що засудження на підставі першого наказу прокурора було остаточним. Подальше ж переслідування спричинило повторний розгляд, унаслідок якого заявник був засуджений двічі за одне й те саме правопорушення.
За те, що молодший прокурор розбирається в праві краще, ніж старший, заявник отримає €5000 як компенсацію за моральну шкоду, а його кривдник — інструкцію щодо критеріїв Енгеля.
За матеріалами: ЗіБ
Уряд уніс зміни до постанови № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Зокрема, уточнено Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а Порядок надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затверджений зазначеною постановою, викладено в новій редакції. Зазначені зміни спрямовані на забезпечення відкритості та загальнодоступності відомостей, які містяться в держреєстрах, передає Ligazakon.
Відповідну постанову № 599 було прийнято на засіданні Кабміну 26 червня.
— копію наказу ФДМУ про включення об’єкта незавершеного будівництва до переліку об’єктів державної власності, що підлягають приватизації;
— копію наказу державного органу приватизації про прийняття рішення про приватизацію такого об’єкта;
— технічний паспорт на об’єкт незавершеного будівництва.
Зараз для цього необхідно подати документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об’єктом (крім випадків, коли речове право на земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно або коли за рішенням державного органу приватизації продаж об’єкта незавершеного будівництва здійснюється під розбирання без земельної ділянки).
Дію Порядку не поширено на надання витягу з Державного реєстру прав під час проведення реєстраційних дій відповідно до Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та отримання інформації з цього реєстру відповідно до Порядку доступу до Державного реєстру прав на нерухоме майно.
Інформація з Реєстру надаватиметься виключно за допомогою програмних засобів його ведення у паперовій або електронній формі, що має однакову юридичну силу та містить обов’язкове посилання на Державний реєстр прав. Виняток становить випадок, коли виключно в паперовій формі надаватимуть з Реєстру інформацію про користувачів інформації.
У паперовій формі інформацію надаватимуть на аркушах паперу форматом А4 без використання спеціальних бланків, проставлення підпису надавачем інформації з Державного реєстру прав та/або печатки.
В електронній формі інформацію надаватимуть автоматично програмними засобами ведення Реєстру через веб-портал Мін’юсту, у тому числі з використанням сервісної послуги у формі прикладного програмного інтерфейсу Реєстру.
Інформація з Держреєстру прав про зареєстровані речові права міститиме актуальні на дату та час її надання відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно, їх обтяження, а також відомості з його невід’ємної архівної складової частини або про відсутність зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, їх обтяжень. За бажанням особи ця інформація містити відомості про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, їх обтяжень, а також про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру прав та його невід’ємної архівної складової частини у хронологічному порядку.
Шукати відомості про зареєстровані речові права можна за одним або декількома з таких ідентифікаторів:
щодо об’єкта нерухомого майна:
— реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна;
— кадастровий номер земельної ділянки;
— адреса об’єкта нерухомого майна;
щодо суб’єкта речового права, обтяження — фізичної особи:
— прізвище, ім’я та (за наявності) по батькові;
— номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі;
— номер і за наявності серія документа, що посвідчує таку особу;
— реєстраційний номер облікової картки платника податків;
щодо суб’єкта речового права, обтяження — юридичної особи:
— повне найменування юридичної особи;
— ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ.
За надання інформації з Державного реєстру прав справляється адміністративний збір (у випадках, передбачених законом).
Інформація з Державного реєстру прав надається незалежно від місцезнаходження нерухомого майна.
Далее
Підприємництво здійснюється на основі вільного розпорядження прибутком, що залишається у ФОП після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом (ст. 44 ГКУ). З огляду на це ФОП має право вільно користуватися коштами для власних потреб з поточного підприємницького рахунку за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством, від підприємницької діяльності.
Отже, кошти, перераховані ФОП з поточного підприємницького рахунку на свій особистий поточний рахунок (особисту картку) як перерахування підприємницького доходу, не підлягають оподаткуванню ПДФО.
️Інша справа, коли ФОП перераховує власний дохід після сплати всіх податків та зборів не на свою особисту картку, а, наприклад, члену сім’ї: батькам, чоловіку або дружині, дітям, у тому числі усиновленим (п.п. 14.1.263 ПКУ). Доходи у вигляді дарунка, нараховані (виплачені, надані) платнику податку юридичною особою або ФОП, оподатковуються як додаткове благо за ставкою 18 % ПДФО та 1,5 % військовий збір (п. 174.6 ПКУ). Тому в зазначеному випадку ФОП, з огляду на п. 176.2 ПКУ, стає податковим агентом.
Таким чином, доходи у вигляді подарованих грошових коштів, які перераховуються з рахунку ФОП — платника єдиного податку, відкритого для здійснення підприємницької діяльності, на рахунок фізичної особи — члена сім’ї першого/другого ступеня споріднення, включаються до загального місячного оподатковуваного доходу такої фізичної особи та оподатковуються за ставкою 18 %. Крім того, ФОП повинен відобразити такі виплати у звіті за формою № 1ДФ. З огляду на це не слід проводити таке перерахування з підприємницького поточного рахунку.
Рекомендація: спочатку перераховувати підприємницький дохід на свій особистий поточний рахунок (особисту картку), а вже потім «перекинути» такому родичу. Адже «подарунки» між родичами першого ступеня споріднення оподатковуються ПДФО за ставкою 0 % (п. 174.6 ПКУ).
По матеріалам: Бухгалтер 911
Далее
Управління Держпраці у Хмельницькій області пояснило, чи пов’язаний період «дитячої» відпустки з відпрацьованим часом у поточному році та з датою народження дітей.
Відпустка на дітей може бути надана у будь-який час протягом календарного року незалежно від відпрацьованого часу і дати народження дитини – до або після. Наприклад, у працівниці двоє дітей, старшій дитині виповнилося 15 років у січні 2019 року.
Додаткова відпустка може бути надана їй як матері двох дітей віком до 15 років до кінця цього року. Це пояснюється тим, що така відпустка належить до категорії соціальних і не належить до щорічних.
Також повідомляємо, додаткова відпустка на дітей не впливає на тривалість основної щорічної відпустки або інших відпусток. Ця відпустка надається понад кількість днів щорічних відпусток, передбачених Законом №504, а також іншими законами і нормативно-правовими актами.
Далее
