Опубликовано director 10 Июл 2019 в Новости | Нет комментариев
Национальный банк Украины отменил любые ограничения на репатриацию дивидендов. Как отмечено на сайте НБУ, это было сделано для улучшения инвестиционного климата и в соответствии с дорожной картой по валютной либерализации.
В НБУ уточняют, что с 10 июля 2019 года бизнес с иностранным капиталом больше не будет стеснен лимитом на перечисление дивидендов за границу или на счета нерезидентов в Украине. Раньше этот лимит составлял 12 млн евро в месяц для одного юридического лица.
Валютное послабление не будет иметь негативных последствий для макрофинансовой стабильности, уверены в НБУ.
«В первом полугодии бизнес перечислил за границу дивиденды на сумму 1,27 млрд долларов, из которых 1,07 млрд долларов — за счет купленной валюты. Такие объемы перечисления и покупки валюты на 20% и 14% меньше, чем за аналогичный период прошлого года», — уверяют в НБУ.
Банкиры убеждены, что репатриация дивидендов в общем не оказывает существенного влияния на рынок, ведь покупка валюты на эти цели составляет всего около 4% от общего спроса клиентов банков на иностранную валюту.
Далее
Опубликовано director 9 Июл 2019 в Новости | Нет комментариев
9 липня Президент України Володимир Зеленський підписав Указ «Про додаткові заходи щодо раціонального використання лісових ресурсів та удосконалення системи управління лісовою галуззю», що спрямований на боротьбу з незаконним обігом деревини.
Гончарук наголосив, близько 30% деревини перебуває в тіньовому обігу і щороку держава отримує до 2 млрд грн збитків. Крім того, обсяг незаконної вирубки лише торік сягнув в Україні 17,7 тис. кубічних метрів.
«Пропонуємо встановити кримінальну та адміністративну відповідальність щодо обігу деревини без внесення відомостей до Єдиної державної системи електронного обліку деревини. Указ містить відповідне доручення уряду», – сказав Олексій Гончарук.
Далее
Опубликовано director 9 Июл 2019 в Новости | Нет комментариев
Министерство регионального развития, строительства и жилищно-коммунального хозяйства совместно с ГП «НИПИ градостроительства» разработало законопроект «О защите прав физических лиц-вкладчиков в строительство многоквартирных жилых домов».
Об этом сообщил заместитель министра Лев Парцхаладзе, передает БизнесЦензор со ссылкой на пресс-службу Минрегиона.
«Сегодня в Украине отсутствуют какие-либо законодательные механизмы достройки проблемных жилых объектов, которые возводились с привлечением средств физических лиц-вкладчиков. Как и отсутствует какая-либо общая информация по этим проблемным объектам и о людях, которые вкладывали средства в их строительство. По ориентировочной статистике, вкладчики 120 долгостроев в Украине остались без средств и без нового жилья. И эту проблему крайне необходимо решать», – сказал Парцхаладзе.
«Поэтому мы разработали законопроект, имеющий целью урегулировать этот вопрос и обеспечить действенный механизм завершения строительства тех жилых объектов, в которых люди вложили средства и которые не были приняты в эксплуатацию в установленные сроки», – добавил чиновник.
Разработанный проект закона предусматривает создание механизма, который способен обеспечить завершение строительства проблемных объектов.
Для этого на законодательном уровне предложено предусмотреть возможность обращения вкладчиков в органы местного самоуправления в случае нарушения срока принятия в эксплуатацию объекта более чем на 1 год.
В свою очередь местным властях предлагается предоставить полномочия по формированию перечней проблемных объектов и принятию мер по их достройке, а также организации собрания вкладчиков с целью принятия соответствующего решения. Местные власти также будут уполномочены провести конкурс по выбору нового заказчика, который завершит достройку проблемного объекта, и изъятия этого объекта вместе с земельным участком для завершения достройки.
В Минрегионе отмечают, что законопроект также предусматривает экономические стимулы для завершения строительства новыми заказчиками и возможных источников финансирования достройки.
Разработанный законопроект уже направлен на рассмотрение заинтересованными центральными органами исполнительной власти, после чего будет доработан и передан в Кабинет министров.
Далее
Опубликовано director 9 Июл 2019 в Новости | Нет комментариев
9 липня 2019 року у виданні «Голос України» опубліковано Закон України «Про фахову передвищу освіту», який набере чинності 9 серпня 2019 року.
Законом визначено порядок, умови, форми та особливості здобуття фахової передвищої освіти та врегульовано суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначено компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері фахової передвищої освіти.
Законом встановлено основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи фахової передвищої освіти, створено умови для поєднання освіти з виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможних фахівців для забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави.
У Законі сформовані основні вимоги до організації ефективного та результативного освітнього процесу, особливості забезпечення доступу до якісної фахової передвищої освіти, окреслені права та обов’язки учасників освітнього процесу тощо.
Далее
Опубликовано director 9 Июл 2019 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев
Статтею 1233 Цивільного кодексу України (ЦК України) визначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Заповіт є одностороннім правочином (дія однієї сторони), породжує виникнення прав та обов’язків у спадкоємця після смерті заповідача.
Відповідно до частини першої статті 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.
Право на заповіт згідно зі статтею 1234 ЦК України має фізична особа з повною цивільною дієздатністю та здійснюється особисто. А вчинення заповіту через представника заборонено.
Поряд з цим, частина друга статті 1247 ЦК України передбачає можливість підписання заповіту в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 207 ЦК України, у випадку, коли особа не може особисто підписати заповіт.
Загальні вимоги до форми заповіту встановлено у статті 1247 ЦК України. Так, заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення; має бути особисто підписаний заповідачем; бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу.
Відповідно до частини четвертої статті 1247 ЦК України заповіти, посвідчені вказаними особами, підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз’яснено, що заповіт, складений особою, яка не мала на це права, зокрема, недієздатною, малолітньою, неповнолітньою особою (крім осіб, які в установленому порядку набули повну цивільну дієздатність), особою з обмеженою цивільною дієздатністю, представником від імені заповідача, а також заповіт, складений із порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, згідно із частиною першою статті 1257 ЦК є нікчемним, тому на підставі статті 215 ЦК визнання такого заповіту недійсним судом не вимагається.
Верховний Суд у справах, в яких особи покликались на нікчемність заповіту вказав, що наявність формальних помилок при складанні заповіту не свідчить про нікчемність заповіту та не спростовує презумпцію правомірності правочину, якщо заповідач не був визнаний судом недієздатним чи обмежено дієздатним, мав право на складання заповіту, заповіт відповідав волі заповідача, власноруч підписаний заповідачем, має письмову форму, посвідчений та зареєстрований у встановленому законом порядку (постанова від 20.05.2019 у справі №522/904/16-ц, постанова від 03.07.2019 у справі № 725/2412/15-ц).
При розгляді вимог про визнання свідоцтв про право на спадщину недійсними ВС зазначив, що аналіз положень статті 1257 ЦК свідчить про те, що відсутність інформації про державну реєстрацію заповіту у Спадковому реєстрі не є підставою для недійсності цього заповіту (постанова від 08.05.2019 у справі № 343/2271/16-ц).
У справі № 727/6176/16-ц ВС дійшов висновку, що обов`язок дотримання нотаріальної таємниці поширюється на осіб, яким про посвідчення заповіту стало відомо у зв`язку з виконанням ними службових обов`язків, свідків, та особу, яка підписує заповіт замість заповідача, а не на заповідача. Тому складання заповідачем заповіту в присутності інших осіб не може розцінюватися як порушення таємниці заповіту (постанова від 10.06.2019).
Підставою для задоволення вимог позивача у справі про визнання заповіту недійсним, застосування наслідків його недійсності Верховний Суд визнав те, що заповіт було посвідчено секретарем виконкому сільської ради, на території якої заповідач не проживав (постанова від 19.06.2019 у справі № 136/576/16-ц).
А у справі про встановлення нікчемності правочину Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що підставою для задоволення позовних вимог для встановлення нікчемності заповіту у даній справі є те, що секретар сільської ради, посвідчуючи спірний заповіт, не мала на це повноважень, оскільки виключно виконавчий комітет сільської ради мав повноваження покласти на посадову особу цього органу місцевого самоврядування функції щодо вчинення нотаріальних дій, зокрема, посвідчення заповітів, а не сільський голова, як це мало місце у даному випадку (постанова від 12.06.2019 у справі № 607/15112/17-ц).
Слід мати на увазі, що відповідно до частини четвертої статті 1254 ЦК України якщо новий заповіт, складений заповідачем, був визнаний недійсним, чинність попереднього заповіту не відновлюється, крім випадків, встановлених статтями 225 і 231 цього Кодексу.
Таке положення стосується і нікчемності заповіту, оскільки з огляду на положення частини другої статті 215 ЦК України нікчемний правочин є різновидом недійсного правочину.
На таке застосування норм матеріального права звернуто увагу у постанові Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 398/3558/16-ц, в якій позивач наполягав на дійсності попереднього заповіту (на його користь), оскільки наступний заповіт судом недійсним не визнавався, а є нікчемним у зв`язку з недотриманням порядку його посвідчення, проте суд касаційної інстанції не визнав такі доводи обґрунтованими.
Посилання на судові рішення:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/81925645
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82826626
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/81925991
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82316261
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82797761
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82499472
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82526349
По матеріалам газети: Українське право
Далее
