Верховна Рада проголосувала прийняти за основу законопроєкт «Про колективні угоди та договори» у першому читанні.
«Колективно-договірне регулювання трудових відносин в Україні потребувало суттєвого оновлення. Статистика свідчить про те, що інтерес до укладення колективних договорів в умовах чинного правового регулювання зменшується. І це є проблемою, оскільки робітники та роботодавці втрачають випробуваний та надійний інструмент діалогу.
Для виправлення ситуації та наближення українського законодавства в цій сфері до європейського Уряд разом з представниками зацікавлених сторін напрацював відповідний проєкт закону.
Його ухвалення відкриє нові можливості для захисту своїх інтересів працівниками та роботодавцями», — зазначила заступниця Міністра економіки України Тетяна Бережна.
Урядовий проєкт передбачає розширення суб’єктного складу сторін колективних переговорів, що дозволить залучити до соціального діалогу і новостворені профспілки.
Зокрема, на галузевому рівні: в колективних переговорах зможуть брати участь нерепрезентативні представники, які укладають галузеві угоди обмеженої дії. У свою чергу, на рівні підприємства, установи чи організації право на укладення колективного договору матимуть всі без винятку працівники і роботодавці, зокрема фізичні особи.
Закон також визначає порядок застосування роботодавцем умов колективних угод у випадках, коли він зобов’язаний враховувати положення угод різного рівня (територіального, галузевого, локального тощо).
Та встановлює взаємозв’язок між нормами колективних угод галузевого і територіального рівня. Крім того, законопроєкт передбачає можливість призупинення й зупинення дії окремих положень колективних угод і договорів — за згодою сторін та у разі настання форс-мажорних обставин (перелік яких зазначено в договорі).
Також законопроєкт передбачає приєднання до сторін угод і договорів нових суб’єктів. Проєкт Закону України «Про колективні угоди та договори» узгоджується з положеннями Європейської соціальної хартії, а також директив 23 та 533 ЄС.
У процесі розробки проєкт закону був максимально узгоджений сторонами соціального діалогу (профспілками і роботодавцями) та експертами Міжнародної організації праці.
КАС ВС у постанові від 27 вересня 2022 року у справі № 380/7694/20 визначив момент початку нарахування пені в податкових зобов’язаннях. Про це повідомила прес-служба Суду.
Суть справи: товариство з обмеженою відповідальністю просило суд визнати протиправною і скасувати податкову вимогу обласного департаменту ГУ Державної податкової служби України, зобов’язати здійснити коригування даних інтегрованої картки платника та визнати протиправними рішення і дії щодо зарахування грошових коштів на рахунок погашення пені з податку на прибуток приватних підприємств.
Нарахування податковим органом пені в сумі 331 482,07 грн відбулося за весь період заниження податкового зобов’язання після закінчення процедури судового оскарження податкового повідомлення-рішення на ту частину грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, яку суд визнав правомірною. Саме ця сума пені й відображена в оскарженій податковій вимозі від 6 липня 2020 року та в даних інтегрованої картки платника, а згодом у рахунок її погашення податковий орган відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК України зарахував поточні платежі позивача з податку на прибуток за другий квартал 2020 року в сумі 63 000 грн, які були сплачені 19 серпня 2020 року.
Суди попередніх інстанцій повністю задовольнили позов, дійшовши висновку, що сплата грошових зобов’язань протягом десяти днів з дня отримання нового податкового повідомлення-рішення, прийнятого після судового оскарження на зменшену за рішенням суду суму грошового зобов’язання, звільняє платника від відповідальності у вигляді пені.
Однак Верховний Суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів Касаційного адміністративного суду скасував ці рішення та ухвалив нове, яким відмовив у задоволенні позовних вимог.
Позиція ВС
Якщо податкове зобов’язання виникає згідно з податковим законодавством, яким встановлено розмір, порядок і строк його сплати, то на підставі прийнятого податковим органом відповідного рішення про нарахування у зв’язку із встановленням факту несплати податку у платника виникає грошове зобов’язання, яке підлягає сплаті у встановлений п. 57.3 ст. 57 ПК України строк після його узгодження. Грошові зобов’язання підлягають сплаті протягом десяти днів саме з дня їх узгодження, а не отримання нового податкового повідомлення-рішення, яким за результатами судового оскарження фактично фіксується сума узгодженого грошового зобов’язання, правомірність нарахування якого підтверджена судом.
Лексичний і логічний аналізи підпункту 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України в редакції, чинній з 1 січня 2017 року, дають підстави для висновку, що початок нарахування пені пов’язаний зі спливом граничного строку сплати платником податків податкового зобов’язання, яке мало бути виконане, якби платник податків не порушив норми податкового законодавства і не занизив його у відповідний період. Тобто нарахування пені розпочинається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов’язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Пеня на підставі п. 129.1 ст. 129 ПК України нараховується в обов’язковому порядку відповідно до ПК України й за встановленою ним формулою і не обумовлюється прийняттям контролюючим органом жодних додаткових рішень.
З урахуванням вимог п. 129.2 ст. 129 ПК України в разі залишення без змін за результатами судового оскарження частини нарахованого контролюючим органом грошового зобов’язання пеня, нарахована за несплату такого, підлягає сплаті та відображається в ІКП платника податку за весь період заниження такого зобов’язання, в тому числі й за період адміністративного та/або судового оскарження.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
Іноземці можуть стати е-резидентами України: Парламент схвалив у другому читанні та в цілому законопроєкт № 5270 про е-резидентство.
Про це повідомляє пресслужба Мінцифри.
Найближчим часом іноземці матимуть можливість отримати статус е-резидента та відкрити свій бізнес в Україні онлайн, без фізичної присутності в ній.
Як це працює?
Команда Мінцифри вже розробляє вебверсію та мобільний застосунок із використанням хмарних технологій цифрового підпису для е-резидентів.
Зауважують, що ці інструменти допоможуть зареєструвати підприємця, відкрити банківський рахунок у декілька кліків — швидко та зручно, через браузер або смартфон.
Джерело: https://yur-gazeta.com
Далее
Уряд встановив механізм здійснення забору проб та проведення їх дослідження щодо послуг із централізованого водопостачання, централізованого постачання гарячої води та послуг з постачання природного газу.
Про це повідомляє пресслужба Мінрегіону.
«Якість житлово-комунальних послуг має визначатись передусім із інтересів та потреб споживача. Якщо споживача не влаштовує якість отриманих послуг, він має право про це заявити. Цей Порядок, зокрема визначає механізм звернення споживача до виконавця комунальної послуги щодо проведення відбору проб з метою встановлення якості спожитої послуги. Загалом документ покликаний сприяти підвищенню рівня якості послуг”, — зазначив Міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов.
Проєкт постанови передбачає:
– механізм взяття проб гарячої/холодної води та природного газу з метою оцінки їх відповідності основним вимогам до кількості та якості, визначеним відповідним технічним регламентом;
– вимоги до проведення досліджень забраних проб та лабораторій, які будуть проводити ці дослідження;
– механізм звернення споживача до виконавця комунальної послуги щодо проведення відбору проб для подальшого здійснення перерахунку виконавцем у разі доведення споживачем отримання неякісних послуг з централізованого водопостачання, постачання гарячої води та природного газу;
– механізм отримання компенсації витрат споживачам на оплату проведених досліджень проб їх коштом у разі встановлення за результатами дослідження факту постачання послуг неналежної якості;
– наведені форми актів відбору проб гарячої і холодної води.
Далее
Державна служба України з питань праці анулюватиме раніше видані нею ліцензії з підстав, визначених законом, а також компаніям, щодо яких ухвалено рішення про запровадження санкцій. Відповідні повноваження Держслужби затверджені Кабміном на засіданні 30 вересня, повідомив Урядовий портал.
«Уряд розширив повноваження Держпраці, дозволивши анулювати дозволи та ліцензії з підстав, визначених Законом про санкції. Таким чином набір санкційних інструментів, який застосовуватиме Україна проти ворогів нашої держави, поповнився», — зазначила Перший віце-прем’єр-міністр України — Міністр економіки Юлія Свириденко.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
