29 травня 2019 року у Верховній Раді зареєстровано проект Закону № 10340 «Про особливу процедуру усунення президента України з поста (імпічмент)».
Законопроект вніс президент України Володимир Зеленський. Тексту документу на сайті парламенту наразі немає.
Окрім того, сьогодні у Раду внесли законопроект № 10339 про спеціальну тимчасову слідчу комісії Верховної Ради України з проведення розслідування вчинення Президентом державної зради або іншого злочину.
Зазначимо, стаття 111 Конституції України передбачає, що Президент України може бути усунений з поста Верховною Радою України в порядку імпічменту у разі вчинення ним державної зради або іншого злочину.
Питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту ініціюється більшістю від конституційного складу Верховної Ради України.
Для проведення розслідування Верховна Рада України створює спеціальну тимчасову слідчу комісію, до складу якої включаються спеціальний прокурор і спеціальні слідчі.
Висновки і пропозиції тимчасової слідчої комісії розглядаються на засіданні Верховної Ради України.
За наявності підстав Верховна Рада України не менш як двома третинами від її конституційного складу приймає рішення про звинувачення Президента України.
Рішення про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту приймається Верховною Радою України не менш як трьома четвертими від її конституційного складу після перевірки справи Конституційним Судом України і отримання його висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про імпічмент та отримання висновку Верховного Суду про те, що діяння, в яких звинувачується Президент України, містять ознаки державної зради або іншого злочину.
У разі дострокового припинення повноважень Президента України відповідно до статей 108, 109, 110, 111 цієї Конституції виконання обов’язків Президента України на період до обрання і вступу на пост нового Президента України покладається на Голову Верховної Ради України.
Далее
Оприлюднено постанову Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року 2019 року № 424 «Деякі питання ведення обліку дорожньо-транспортних пригод».
Документ затверджує правила ведення обліку дорожньо-транспортних пригод. «Метою прийняття є вдосконалення системи обліку та обробки даних про ДТП для запровадження нової картки обліку на основі Європейської системи даних CADAs», – йдеться у документі.
Для обліку збирається така інформація: реєстрація дорожньо-транспортних пригод; характеристика місця дорожньо-транспортної пригоди (дорожні умови та дорожню обстановку); учасники, потерпілі, травмовані та загиблі; транспортні засоби та їх страхування.
Уповноважені органи отримують доступ до інформації в єдиній інформаційній системі МВС та через системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів.
Не підлягає обліку інформація про дорожньо-транспортні пригоди, що сталися:
1) під час зчеплення-розчеплення з причепами або встановлення на причепи спеціального обладнання чи механізмів, запуску двигуна за допомогою пускової рукоятки, проведення технічного обслуговування або ремонту транспортного засобу;
2) за участю тракторів, інших самохідних машин і механізмів унаслідок порушення техніки безпеки під час виконання ними основних виробничих операцій;
3) під час тренувань і офіційних змагань з автомобільного, мотоциклетного видів спорту, якщо постраждалі є учасниками таких заходів або глядачами, а також під час тренувань і офіційних змагань з велосипедного спорту за умови, що учасниками не були треті особи;
4) за участю велосипедів, крісел колісних та гужового транспорту за умови, що учасниками пригоди не були інші транспортні засоби чи особи.
«На підставі результатів оцінки стану аварійності, аналізу обставин, причин і умов, що сприяли виникненню дорожньо-транспортних пригод, МОЗ, Національна поліція, Укртрансбезпека, Укравтодор в межах компетенції здійснюють заходи із запобігання дорожньо-транспортним пригодам та зменшення тяжкості їх наслідків», – йдеться у постанові.
Далее
Відповідно до внесених змін до діючого законодавства з 1 липня 2018 року суб’єкти господарювання, які здійснюють виробництво, оптовий, роздрібний продаж та зберігання пального, повинні отримати ліцензію на таку діяльність. Про це нагадує Державна фіскальна служба.
Такі зміни запроваджено з метою скорочення обсягів тіньового ринку пального, збільшення податкових надходжень та покращення якості нафтопродуктів для споживачів.
Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання, до якої додаються документи, перелік яких визначено Законом України від 19.12.2005 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Для спрощення ліцензування внесено зміни до Закону №481, згідно з якими в документах, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, не вимагається зазначати цільове призначення такої ділянки, як це було передбачено раніше. Перелік решти документів не змінився.
Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право виробництва пального.
Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.
Зазначаємо, що законодавством передбачено умови за якими анулюється ліцензія, серед яких, зокрема:
отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися / не погоджувалися такими органами;
встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.
Зазначимо, ДФС не забороняє суб’єктам господарювання, у тому числі фермерам, зберігати пальне, а лише проводить підготовку до видачі ліцензій відповідно до вимог законодавства. Податківці лише перевіряють документи на відповідність вимогам законодавства та готуються до видачі ліцензій з 1 липня, у тому числі і на зберігання пального. За умови наявності у суб’єктів господарювання передбачених законом документів на здійснення виробництва, торгівлі, зберігання і реалізації пального, усі заявники без труднощів отримають ліцензії.
«Зміни щодо запровадження з 1 липня 2019 року ліцензування виробництва, зберігання, оптового та роздрібного продажу пальногобули прийняті ще наприкінці 2018 року, а тому у суб’єктів господарювання було достатньо часу для приведення своїх документів у відповідність до вимог закону. Скасування такої норми може призвести до подальшого зростання нелегального ринку нафтопродуктів», – зазначено у повідоленні.
Далее
Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проект наказу «Про затвердження Порядку проведення моніторингу якості освіти».
Документ сприятиме забезпеченню якості проведення моніторингових досліджень, розширенню кола суб’єктів моніторингу діяльності, розмежуванню повноважень між органами влади, державними установами, представниками громадськості у сфері координації його здійснення.
У проекті визначаються види, форми та методи проведення моніторингових досліджень, а також особливості процедури підготовки та проведення моніторингу якості освіти.
Зауваження та пропозиції до проекту пропонується надсилати до 25 червня 2019 року в письмовому вигляді та електронною поштою за адресою: Міністерство освіти і науки України, проспект Перемоги, 10, м. Київ, 01135.
Далее
Господарські суди розглядали справу за позовом Товариства до Головного управління Держгеокадастру про визнання недійсним рішення, визнання укладеною додаткової угоди.
Позивач покликався на те, що має переважне право на поновлення дії договору, про що направив лист-повідомлення та додав до нього проект додаткової угоди. Але відповідач безпідставно і з порушенням строків відмовив йому в укладенні додаткової угоди. Оскільки у встановлені статтею 33 Закону України «Про оренду землі» строки відповідач не повідомив про відмову в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі, позивач вважав спірний договір поновленим, а запропоновані зміни в частині строку дії договору та відсотків орендної плати відповідають нормам законодавства України та є більш сприятливими для відповідача.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову з огляду на те, що сторони не досягли згоди щодо зміни істотних умов договору, запропонованих позивачем. А договір оренди землі є припиненим, про що встановлено рішенням господарського суду в іншій справі, тому переважне право позивача на укладення договору також є припиненим і оскаржуваним листом-повідомленням права позивача не порушені.
З таким рішенням погодився і апеляційний суд.
Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки та справу в цій частині направив на новий розгляд до суду першої інстанції.
Суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що орендар земельної ділянки виконав свій обов`язок щодо повідомлення орендодавця у строк, передбачений умовами договору оренди, що також узгоджується з положеннями частини 2 статті 33 Закону України «Про оренду землі».
А законодавець у частині 5 статті 33 Закону України «Про оренду землі» визначив алгоритм дій, який зобов`язує орендодавця після отримання листа-повідомлення орендаря:
1) розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону;
2) узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору;
3) за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності);
4) укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.
За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Касаційний господарський суд роз’яснив, що зазначені положення слід розуміти таким чином:
а) орендодавець у разі невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону повинен протягом місяця із дати його отримання повідомити орендареві про такі невідповідності, що, у свою чергу, може бути підставою для заперечення у задоволенні заяви орендаря;
б) може запропонувати свою редакцію істотних умов договору оренди землі.
Суд зауважив, що у разі встановлення обставин дотримання орендарем процедури і строків звернення до орендодавця із повідомленням про намір поновити договір оренди землі та невиконання орендодавцем установленого частиною 5 статті 33 Закону України «Про оренду землі» обов`язку у місячний термін розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення, поведінку орендодавця не можна визнати добросовісною.
Оскільки суди попередніх інстанцій, встановивши факт недотримання відповідачем порядку розгляду надісланого позивачем листа-повідомлення не проаналізували поведінку відповідача на предмет її добросовісності, ВС визнав висновки судів про відмову в задоволенні позову в частині визнання укладеною між Позивачем та Відповідачем додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки передчасними і зробленими без урахування вимог частини 5 статті 33 Закону України «Про оренду землі».
Суд звернув увагу, що закріплений у цивільному законодавстві принцип добросовісності не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.
Далее
Опубліковано повний текст нової редакції українського правопису, схвалений 22 травня 2019 року Кабінетом Міністрів України.
Правопис опубліковано на сайті Інституту мовознавства імені О. Потебні.
«Документ підготовлено Українською національною комісією з питань правопису, яка працювала впродовж 2015–2018 рр. Ураховано окремі зауваги та пропозиції, висловлені під час громадського обговорення проєкту (серпень – вересень 2018 р.). Оприлюднюємо повний текст нової редакції «Українського правопису». У ході його підготовки до друку можливі деякі видавничо-редакційні корективи», – зазначено у повідомленні.
Завантажити правопис можна за цим посиланням.
Зазначимо, серед основних змін у правописі: можливість створення фемінітивів за допомогою суфіксів -к-, -иц-(я), -ин-(я), -ес-, спрощення написання слів з пів та іноземними частками та варіативність використання літер у деяких словах грецького походження.
Далее
