Изменен Порядок относительно верификации и мониторинга пенсий, льгот, субсидий, других социальных выплат, касательно условий обмена информацией между Министерством финансов и субъектами предоставления информации, а также предоставление Минфином рекомендаций органам, осуществляющим государственные выплаты.
На заседании 22 мая Кабмин принял соответствующее Постановление № 443.
Измененный Порядок определяет механизм осуществления полномочий по контролю за соблюдением бюджетного законодательства в части верификации и мониторинга указанных выплат, осуществляемых за счет средств государственного, местных бюджетов, фондов общеобязательного государственного социального и пенсионного страхования.
В случае начисления и получения государственных выплат, назначенных на семью или домохозяйство, информация будет подаваться относительно каждого члена семьи или домохозяйства.
Ответственными за полноту, подлинность и своевременность предоставления информации будут выступать сами субъекты предоставления информации.
Минфин будет наделен правом собирать информацию, в том числе персональные данные, об открытых счетах (текущих, кредитных, депозитных), операциях, остатке средств на счетах от широкого круга субъектов, а именно:
— распорядителей бюджетных средств;
— Национального банка;
— Пенсионного фонда Украины;
— фонда общеобязательного государственного социального страхования,
— предприятий, учреждений и организации, банков и других финансовых учреждений независимо от формы собственности.
Для получения и обработки таких персональных данных Министерство финансов не требует получения на это согласия физических лиц, при этом обработка и защита персональных данных осуществляются согласно законодательства о защите персональных данных и в порядке, определенном Кабинетом Министров.
Соответствующие изменения предусмотрены Законом 2621 — VIII. Напомним, что такая же норма была признана неконституционной в этом году: согласно решению КСУ № 7-р/2018 у Министерства могут быть полномочия по получению и обработке содержащей персональные данные информации, только для достижения легитимной цели.
Верховная Рада приняла Закон «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно предоставления отпуска при усыновлении ребенка-сироты или ребенка, лишенного родительской заботы» (проект № 6350) относительно права на оплачиваемый отпуск лицам, усыновившим как новорожденных детей, так и детей от двух месяцев.
Как было указано в пояснительной записке Кабмина, принятие документа дает возможность привести Кодекс законов о труде и Закон «Об отпусках» в соответствие с требованиями Семейного кодексаотносительно усыновления детей в возрасте от двух месяцев и будет способствовать обеспечению равных прав на получение одноразового оплачиваемого отпуска в связи с усыновлением ребенка для всех усыновителей.
До сегодняшнего дня одноразовый оплачиваемый отпуск предоставлялся лишь лицам, усыновившим ребенка, старше трех лет.
Согласно принятым нормам лицам, усыновившим ребенка любого возраста из числа детей-сирот или детей, лишенных родительской заботы, предоставляется одноразовый оплачиваемый отпускдлительностью 56 календарных дней (70 календарных дней при усыновлении двух и больше детей) без учета праздничных и нерабочих дней после вступления в законную силу решения суда об усыновлении ребенка. В случае усыновления ребенка супружеской парой такие отпуска предоставляются одному из них по их усмотрению.
Далее
Відтепер при зміні місця голосування не потрібно надавати підтверджуючий документ, а лише заяву і паспорт.
Як пише «Укрінформ», відповідні зміни до постанови ЦВК № 893 «Про забезпечення тимчасової зміни місця голосування виборця без зміни його виборчої адреси» було внесено 29 травня 2019 року.
«Порядок тимчасової зміни місця голосування виборця без зміни його виборчої адреси тепер не передбачає подання документів (копій документів), які підтверджують необхідність тимчасової зміни місця голосування виборця без зміни виборчої адреси», – йдеться у повідомленні.
Нагадаємо, 21 липня 2019 року мають відбутися позачергові вибори президента України.
Далее
Суди розглядали позов особи про скасування постанови інспектора про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КпАП). У постанові зазначалось, що позивач здійснив стоянку на тротуарі, де для руху пішоходів залишилось менше 2 метрів, чим створив суттєву перешкоду для руху пішоходів і порушив пункт 15.10 (в)Правил дорожнього руху України (ПДР).
Позивач же вважав, що в його діях не було складу адміністративного правопорушення, автомобіль припарковано у дозволеному місці і він не створював перешкод для руху іншого транспорту та пішоходів.
Суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили позов, оскільки, на їх переконання, правил стоянки позивач не порушив, адже припаркований автомобіль не створював перешкод руху пішоходів, що є обов’язковою об’єктивною ознакою поставленого йому за провину правопорушення. А відповідач не надав доказів правомірності ухваленого рішення.
Касаційний адміністративний суд визнав такі висновки судів передчасними, скасував судові рішення та передав справу для нового розгляду до суду першої інстанції.
Суд касаційної інстанції погодився з тим, що створення перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху є обов’язковою умовою для притягнення до відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки (частина третя статті 122 КпАП).
Суд зазначив, що сам факт того, що автомобіль припарковано на тротуарі, а не на проїзній частині, не може свідчити про відсутність перешкод дорожньому руху. А пішохід теж є учасником дорожнього руху і наявність умов для його пересування є важливою умовою належної організації дорожнього руху.
Оскільки з судових рішень не вбачається дослідження судами відеозапису з нагрудної камери патрульного, ВС вказав, що суди попередніх інстанцій дійшли поспішного висновку про те, що автомобіль позивача не створював перешкод для руху пішоходів, як такого, що ґрунтується на поверховому з’ясуванні обставин справи.
Касаційний адміністративний суд зазначив, що відеозапис є одним із тих доказів, якому потрібно надати правову оцінку (окремо та у сукупності з іншими доказами), відтак пересвідчитися у правомірності чи неправомірності оскарженої постанови (постанова від 15.05.2019 у справі № 464/1703/17).
Далее
29 травня 2019 року у Верховній Раді зареєстровано проект Закону № 10340 «Про особливу процедуру усунення президента України з поста (імпічмент)».
Законопроект вніс президент України Володимир Зеленський. Тексту документу на сайті парламенту наразі немає.
Окрім того, сьогодні у Раду внесли законопроект № 10339 про спеціальну тимчасову слідчу комісії Верховної Ради України з проведення розслідування вчинення Президентом державної зради або іншого злочину.
Зазначимо, стаття 111 Конституції України передбачає, що Президент України може бути усунений з поста Верховною Радою України в порядку імпічменту у разі вчинення ним державної зради або іншого злочину.
Питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту ініціюється більшістю від конституційного складу Верховної Ради України.
Для проведення розслідування Верховна Рада України створює спеціальну тимчасову слідчу комісію, до складу якої включаються спеціальний прокурор і спеціальні слідчі.
Висновки і пропозиції тимчасової слідчої комісії розглядаються на засіданні Верховної Ради України.
За наявності підстав Верховна Рада України не менш як двома третинами від її конституційного складу приймає рішення про звинувачення Президента України.
Рішення про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту приймається Верховною Радою України не менш як трьома четвертими від її конституційного складу після перевірки справи Конституційним Судом України і отримання його висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про імпічмент та отримання висновку Верховного Суду про те, що діяння, в яких звинувачується Президент України, містять ознаки державної зради або іншого злочину.
У разі дострокового припинення повноважень Президента України відповідно до статей 108, 109, 110, 111 цієї Конституції виконання обов’язків Президента України на період до обрання і вступу на пост нового Президента України покладається на Голову Верховної Ради України.
Далее
Оприлюднено постанову Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року 2019 року № 424 «Деякі питання ведення обліку дорожньо-транспортних пригод».
Документ затверджує правила ведення обліку дорожньо-транспортних пригод. «Метою прийняття є вдосконалення системи обліку та обробки даних про ДТП для запровадження нової картки обліку на основі Європейської системи даних CADAs», – йдеться у документі.
Для обліку збирається така інформація: реєстрація дорожньо-транспортних пригод; характеристика місця дорожньо-транспортної пригоди (дорожні умови та дорожню обстановку); учасники, потерпілі, травмовані та загиблі; транспортні засоби та їх страхування.
Уповноважені органи отримують доступ до інформації в єдиній інформаційній системі МВС та через системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів.
Не підлягає обліку інформація про дорожньо-транспортні пригоди, що сталися:
1) під час зчеплення-розчеплення з причепами або встановлення на причепи спеціального обладнання чи механізмів, запуску двигуна за допомогою пускової рукоятки, проведення технічного обслуговування або ремонту транспортного засобу;
2) за участю тракторів, інших самохідних машин і механізмів унаслідок порушення техніки безпеки під час виконання ними основних виробничих операцій;
3) під час тренувань і офіційних змагань з автомобільного, мотоциклетного видів спорту, якщо постраждалі є учасниками таких заходів або глядачами, а також під час тренувань і офіційних змагань з велосипедного спорту за умови, що учасниками не були треті особи;
4) за участю велосипедів, крісел колісних та гужового транспорту за умови, що учасниками пригоди не були інші транспортні засоби чи особи.
«На підставі результатів оцінки стану аварійності, аналізу обставин, причин і умов, що сприяли виникненню дорожньо-транспортних пригод, МОЗ, Національна поліція, Укртрансбезпека, Укравтодор в межах компетенції здійснюють заходи із запобігання дорожньо-транспортним пригодам та зменшення тяжкості їх наслідків», – йдеться у постанові.
Далее
