Минюст приказом от 16 апреля 2019 года № 1203/5 утвердил Порядок автоматизированного ареста средств должников на счетах в банках по исполнительным производствам о взыскании алиментов. Документ вступит в силу со дня официального опубликования.
Готовность автоматизированной системы исполнительного производства к электронному информационному взаимодействию с банками должна быть обеспечена в трехмесячный срок со дня вступления в силу приказа.
До внедрения электронного взаимодействия обмен документами между государственными, частными исполнителями и банками будет осуществляться в бумажном виде средствами почтовой связи.
Автоматизированный арест будет осуществляться путем вынесения постановлений об аресте средств или о снятии ареста со средств должника в форме электронного документа и принятия их к исполнению банками.
Постановления об аресте средств будут доступны для загрузки банками в день их формирования в автоматизированной системе и наложения на них квалифицированной электронной подписи исполнителя. Каждый час информационные системы банков будут выполнять запрос о наличии постановления об аресте для его исполнения. Ответственное лицо банка будет исполнять постановления об аресте средств в порядке их поступления.
Далее
По новому порядку получить адрес объекта строительства и недвижимого имущества можно будет за 5 дней, тогда как сейчас этот срок составляет в среднем 30 дней.
Соответствующее правительственное постановление от 27 марта 2019 года № 367 «Некоторые вопросы дерегуляции хозяйственной деятельности» вступило в силу 28 апреля этого года.
Указанным постановлением утвержден Временный порядок реализации экспериментального проекта по присвоению адресов объектам строительства и объектам недвижимого имущества, который вступает в силу 1 июля 2019 года. Установлено, что присвоение адресов объектам строительства и объектам недвижимого имущества с 1 июля 2019 года осуществляется исключительно в соответствии с этим Временным порядком.
Для упрощения условий для ведения бизнеса вводится единый, четкий и прозрачный порядок присвоения почтовых адресов строительным объектам. Они будут предоставляться автоматически до начала строительства вместе с градостроительными условиями и ограничениями или стройпаспортом.
Также данным постановлением упрощается регистрация декларации о готовности объекта к эксплуатации. Это можно будет сделать через удобный онлайн-кабинет за 1 день вместо 10-ти. Регистрация декларации путем внесения в реестр данных, указанных в декларации, осуществляется автоматически в день ее поступления. Это изменение также заработает с 1 июля.
Адрес объекта строительства, объекта недвижимого имущества не присвоят временным сооружениям, а также другим объектам строительства и объектам недвижимого имущества, перечень которых определяется Минрегионом. За присвоение адреса объекта строительства, объекта недвижимого имущества плату взимать не будут.
Уполномоченному органу по присвоению адреса (которым может быть исполнительный орган сельского, поселкового, городского совета, районные в г. Киеве государственные администрации, местная государственная администрация) запрещается требовать от заказчика строительства не предусмотренные утвержденным Порядком документы для принятия решения о присвоении и изменении адреса объекта строительства, объекта недвижимого имущества.
С даты приема в эксплуатацию законченного строительством объекта присвоенный адрес объекта строительства автоматически считается адресом объекта недвижимого имущества и не требует принятия дополнительных предписывающих документов соответствующими уполномоченными органами по присвоению адреса.
Заказчик строительства в течение 5 рабочих дней со дня регистрации декларации о готовности объекта к эксплуатации или выдачи соответствующего сертификата обеспечивает направление в электронной форме уведомления о приеме в эксплуатацию объекта недвижимого имущества соответствующему уполномоченному органу по присвоению адреса.
Присвоение адреса самовольно построенному объекту недвижимого имущества, на которое признано право собственности по решению суда, осуществляется согласно утвержденному Порядку после приема объекта в эксплуатацию.
Далее
Офіційне працевлаштування працівника – гарантоване Конституцією України право на працю, реалізоване шляхом укладання трудового договору, нагадує Міністр юстиції Павло Петренко.
При укладенні трудового договору існують певні вимоги до його форми: трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов’язковим, зокрема у випадках, коли на цьому наполягає працівник.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.
Саме дотримання письмової форми трудового договору при працевлаштуванні дає працівнику можливість здійснювати захист своїх трудових прав в разі невиплати або затримки у виплаті заробітної плати, а також інших порушеннях трудового законодавства з боку роботодавця.
Що розуміється під нелегальним працевлаштуванням?
Нелегальним працевлаштуванням слід вважати наймання працівника на роботу без офіційного працевлаштування, тобто без укладання трудового договору.
Яка наступає відповідальність за використання найманої праці без укладення трудового договору?
Юридичні та фізичні особи — підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у разі:
фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту);
оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час;
виплати заробітної плати без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків.
У такому випадку на роботодавця накладається штраф у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, а це на сьогодні складає 125 190 грн, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Також за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) встановлено адміністративну відповідальність, що тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб — підприємців, які використовують найману працю, від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім того, за грубе порушення законодавства про працювстановлено також кримінальну відповідальність, зокрема, за:
незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв’язку з повідомленням ним про порушення вимог Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» іншою особою;
інше грубе порушення законодавства про працю.
Далее
Позивач просила суд визнати недійсною видану довіреність на право розпорядження автомобілем, оскільки на час видачі довіреності вона страждала на рекурентний депресивний розлад з частини епізодами важкої депресії та нестійкими ремісіями, важкий депресивний епізод з психотичними симптомами, їй була встановлена інвалідність III групи.
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта особа на момент видачі довіреності виявляла та на теперішній час виявляє ознаки хронічного психічного захворювання у формі рекурентного депресивного розладу. За своїм психічним станом особа не могла у повній мірі розуміти значення своїх дій та керувати ними в момент видачі довіреності. За своїм психічним станом на теперішній час вона також не може у повній мірі розуміти значення своїх дій та керувати ними, не може сприймати обставини, які мають значення для справи.
Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив, оскільки виходив з недоведеності позивачем тієї обставини, що на момент видачі довіреності вона була неспроможна у повній мірі розуміти значення своїх дій та керувати ними.
Апеляційний суд позов задовольнив. Суд апеляційної інстанції вказав на те, що волевиявлення позивача явно не відповідало її волі та на час видачі довіреності вона за своїм психічним станом не могла у повній мірі розуміти значення своїх дій та керувати ними.
Касаційний цивільний суд скасував постанову апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишив в силі.
Суд касаційної інстанції зазначив, що в судовому засіданні допитаний експерт повідомив, що надати категоричну відповідь, яка б свідчила про абсолютну неспроможність позивача розуміти значення своїх дій та керувати ними під час видачі довіреності, він не може. Крім, того експерт на запитання суду зазначив, що визначити, у якій частині особа на час видачі довіреності не розуміла значення своїх дій та не могла керувати ними, а у якій частині вона могла розуміти значення своїх дій та керувати ними, експерти під час проведення експертизи встановити не могли, тому і дійшли висновку про її обмежену спроможність в момент видачі довіреності розуміти значення своїх дій та керувати ними. Назвати стадію (легка, середня, тяжка) психічного захворювання позивача експерт не зміг.
Верховний Суд зауважив, що підставою для визнання правочину недійсним за статтею 225 Цивільного кодексу України може бути лише неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними і в основу рішення суду про недійсність правочину не може покладатися висновок експертизи, який ґрунтується на припущеннях.
Минрегион предоставил разъяснения касаемо порядка введение в действие с 1 мая Закона «О жилищно-коммунальных услугах».
Соответствующее письмо от 2 мая 2019 года № 7/10.1/7260-19 было разослано областным, Киевской городским госадминистрациям.
Прежде всего, в Министерстве отметили, что практическая реализация нововведений возможна при условии заключения договоров о предоставлении коммунальных услуг по правилам, установленным новым Законом о ж/к услугах, то есть новых договоров о предоставлении коммунальных услуг.
Такие договоры заключаются по типовым или примерным формам, которые утверждает Кабмин.
Вместе с тем, Законом предусмотрено, что договоры, заключенные до 1 мая 2019 года, действуют на условиях, определенных такими договорами, до даты вступления в силу договоров о предоставлении коммунальных услуг, заключенных по новым правилам.
Новые договоры на коммуналку должны быть заключены между потребителями и исполнителями коммунальных услуг на протяжении года со дня введения в действие Закона — до 1 мая 2020 года.
Если договорами, заключенными до 1 мая 2019 года, предусмотрен более ранний срок их прекращения, они считаются продленными на тот же срок и на тех же условиях.
После этой дать органы местного самоуправления и НКРЭКУ не могут устанавливать тарифы, в том числе путем корректировки, на коммунальные услуги, предоставляемые по договорам, заключенным ранее.
Методика распределения между потребителями объемов потребленных в здании коммунальных услуг, по которой плата за коммунальные услуги делится на всех жителей, также может применяться при условии заключения новых договоров.
Вопрос перехода жителей на новые договоры, независимо от избранной формы управления домом (даже если совладельцы не создали ОСМД) предлагается урегулировать законопроектом № 10228 — профильный комитет ВР рекомендовал принять его как Закон.
Отдельно Минрегион пояснил, что введение в действие Закона не является основанием для автоматического начисления потребителям пени, ведь такая ответственность предусмотрена за неподобающее выполнение договора.
Далее
Особа оскаржила до суду дії державного виконавця. Скаржник зазначав, що державним виконавцем виконавчі дії з примусового виконання рішення суду були проведені передчасно і неправомірно, оскільки рішення суду на момент вчинення цих дій не набрало законної сили, оскільки було оскаржено в апеляційному порядку. Постановою державного виконавця проведено опис та арешт коштів боржників та виконавче провадження закінчено у зв’язку з повним фактичним виконання рішення суду.
Скаржник просив скасувати усі процесуальні рішення, ухвалені старшим державним виконавцем.
Суд першої інстанції частково задовольнив скаргу, визнав протиправними дії старшого державного виконавця з примусового виконання рішення про усунення перешкод у реалізації права володіння, користування, розпорядження майном шляхом виселення.
Суд зазначив, що на момент відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду та здійснення виконавчих дій, це рішення суду не набрало законної сили, оскільки було оскаржено в апеляційному порядку.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання, якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили.
З ухвалою суду першої інстанції погодився і апеляційний суд. Апеляційний суд також виходив з того, що на час розгляду цієї скарги в суді першої інстанції, рішення суду про його виселення вже набрало законної сили, тому суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для скасування постанов державного виконавця, які були прийняті для здійснення його виконання.
Суд зазначив, що виконання рішення суду, з огляду на його оскарження в апеляційному порядку, відбулося передчасно, проте права скаржника не можуть бути захищені у цьому провадженні шляхом його вселення, оскільки рішення суду про виселення боржників уже набрало законної сили.
Апеляційний суд вказав на те, що відповідно до частини першої статті 38 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, прийнятий виконавцем до виконання, повертається до суду, який його видав, у разі прийняття апеляційної скарги до розгляду.
Але, оскільки заявник не надав державному виконавцю належним чином завірену копію судового рішення про відкриття апеляційного провадження, у останнього не було правових підстав для припинення виконавчих дій та повернення виконавчого документа.
З таким висновком апеляційного суду не погодився Верховний Суд, який зазначив, що Закон України «Про виконавче провадження» не регламентує порядок повідомлення державного виконавця про прийняття до розгляду апеляційної скарги на рішення суду, яке перебуває на виконанні.
Далее
