Кампания декларирования доходов завершается 2 мая 2019 года
Последний день подачи гражданами декларации об имущественном состоянии и доходах за 2018 год — 2 мая 2019 года. Об этом сообщает РБК-Украина со ссылкой на пресс-службу Государственной фискальной службы.
В ГФС напоминают, что декларацию плательщики могут подать по месту своего налогового адреса одним из следующих способов:
Также граждане, которые имеют право на налоговую скидку по результатам 2018 года, могут подать декларацию до 31 декабря 2019 включительно, напомнили в ГФС.
1 января 2019 года в Украине стартовала кампания декларирования гражданами доходов, полученных в 2018 году.
По данным ГФС, по состоянию на 25 апреля доходы за 2018 год в размере более 1 млрд грн задекларировали два человека. Всего гражданами подано 352 тыс. деклараций, в которых задекларировано 47 млрд грн доходов, полученных в 2018 году.
Далее
З 2 травня в Україні відновили роботу центри «Паспортний сервіс», що займаються оформленням і видачею біометричних документів.
Раніше державне підприємство «Документ» повідомляло, що усі центри «Паспортний сервіс» перестануть оформлювати В Україні зупинять видачу біометричних паспортів: названо дати та видавати біометричні документи з 17:00 27 квітня. Відтак, не мали змоги оформити або отримати такі біометричні документи, як закордонний паспорт, ID-карта, а також вид на тимчасове та постійне проживання.
У «Документі» припинення роботи «Паспортного сервісу» пояснили технічними причинами. За словами прес-служби підприємства, вони проводили роботи з технічного обслуговування серверного та телекомунікаційного обладнання міграційної служби.
Проте вже з 8:00 2 травня «Паспортний сервіс» запрацював знову, тому українці без проблем тепер зможуть оформити будь-який біометричний документ.
З 11 червня 2017 року запрацював безвізовий режим між Україною та Євросоюзом. Щоб ним скористатися необхідно мати власне закордонний біометричний паспорт, страховку та певну кількість грошей з собою, яку кожна країна визначає окремо. З 8 листопада 2018 року в Україні запрацював сервіс онлайн-реєстрації біометричних документів. Станом на січень 2018 року, безвізові поїздки до країн ЄС здійснили понад 2 мільйони українці.
https://24tv.ua/ukrayina_tag1119
Стало известно, как изменится жизнь украинцев в мае
В частности, уже в следующем месяце украинцы будут по-новому платить за газ. Кроме этого, изменения затронут медицинскую и транспортную сферы.
Отмечается, что уже с 1 мая 2019 года в Украине вступит в силу закон о жилищно-коммунальных услугах. Этот документ предусматривает изменение принципа обслуживания дома и придомовой территории. Кроме этого, в законе четко прописаны понятие абонплаты за ЖКУ и пеня на задолженность по уплате коммуналки.
Главное изменение — украинцы будут вынуждены сами организовывать уход за своими домами, нанимая для этого домоправителей, и самостоятельно принимать решения относительно того, какие договоры подписывать с поставщиками услуг. Что касается абонплаты, то это средства, предназначенные на оплату работы управляющего по обустройству дома.
Также с 1 мая Нафтогаз понижает цену на газ для населения. Теперь его стоимость для бытовых потребителей составит около 8,25 гривны за один кубометр вместо нынешних 8,55 и планируемого ранее повышения до 9,7-9,8 гривен
Со следующего месяца ведение записи визита пациента в электронной системе здравоохранения для врачей будет обязательным. Также в МОЗ есть планы запуска персональных электронных медкарт, которые пациенты смогут просматривать в режиме онлайн. Если будет необходимость, то врач сможет распечатать для пациента консультационное заключение, где будет содержаться причина обращения, диагноз, назначение лечения или направление на дополнительное обследование.
Кроме этого с 1 мая будут внедрены новации в автотехосмотре. Отныне бумажный бланк протокола, подтверждающего успешное прохождение транспортным средством проверки технического состояния, будет выдаваться в комплекте с самоклеящейся меткой радиочастотной идентификации. Согласно нововведениям, украинские водители будут обязаны закрепить метку справа вверху ветрового стекла, с внутренней стороны.
Как рассказали в МВД, данное нововведение уменьшит риск фальсификации протоколов ОТК, а контролирующим органам будет легче проверять, допущено ли определенное транспортное средство к участию в дорожном движении.
Что касается уплаты ЕСВ, то со 2 мая будут функционировать новые счета для уплаты взноса, открытые на балансе центрального аппарата Казначейства. До конца текущего месяца украинцы могут воспользоваться еще «старыми» счетами по зачислению ЕСВ, а вот в следующем месяце средства будут возвращаться плательщикам, как «невыясненные поступления». Сообщается, что новые счета украинцы могут узнать в ГФС или Пенсионном фонде.
Стоит также отметить, что с 1 мая заработает услуга переноса номера телефона при смене мобильного оператора. Украинским пользователям нужно зарегистрироваться, предоставив SIM-карту и документы (паспорт, права, налоговый номер и т. п). После этого нужно будет подать заявку оператору. Юридические лица могут подавать групповые заявки на перенос номера. После этого абонент получает новую SIM-карту, на которую будет перенесен старый номер.
Далее
У НААУ створено робочу групу, яка займатиметься напрацюваннями змін до процесуальних кодексів. Про це йшлося під час науково-практичного семінару «Зловживання правом в юридичному процесі».
Темою семінару стала ситуація навколо застосування поняття «зловживання правами» за новими процесуальними кодексами; зловживання правом у цивільному і нотаріальному процесах; зловживання правом з боку суду, а також проаналізовано теоретичну модель зловживання правом у кримінальному процесі, форми зловживання правом учасниками судового провадження.
РСУ надала аналітичну інформацію, відповідно до якої «практично не залишилось жодного процесу, у якому прокурори й адвокати не зловживали б своїми правами задля досягнення бажаного результату у справі».
Як зазначив під час обговорення теми Голова Ради суддів України Олег Ткачук, найбільш простим і поширеним зловживання правом серед прокурорів та адвокатів є неявка у судове засідання чи заява про відвід судді. «Не скажу, що така поведінка суттєво впливає на розгляд справи в цілому, але те, що у такий спосіб судові засідання критично затягуються – це факт. І все це відбувається на фоні збільшення кількості звернень громадян до суду за відновленням справедливості і законності», — цитує прес-служба РСУ.
Водночас, секретар РАУ Ігор Колесников наголосив на тому, що зловживання процесуальними правами є поширеним і серед самих суддів. «Перекладати усю вину на сторін процесу, визначати на законодавчому рівні лише можливість зловживання процесуальними правами сторонами та учасниками відповідного процесу — це є порушення принципів верховенства права, правової визначеності тощо. Усі процесуальні кодекси України містять вимогу про необхідність дотримання вимог процесуального законодавства судом, і що не дотримання процесуального законодавства судом це є в певних випадках підстава для скасування рішення. Але прямої заборони зловживання судом процесуальними правами в законі не має», – зауважив Ігор Колесников.
За його словами, дотримання процесуальної дисципліни сторонами процесу має передбачати і мінімізацію можливостей зловживання з боку самого суду. В іншому разі, вирішення питання про зловживання процесуальними правами сторонами процесу, навпаки, породжує додаткові зловживання – уже боку самого суду. Це не сприяє довірі до судочинства з боку громадян.
Валентин Гвоздій повідомив, що погіршення процесуального статусу адвокатів було передбачено у проекті нової редакції закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Законопроект №9055 передбачав зміни до процесуальних кодексів, які фактично перетворювали захисника на номінального учасника процесу. Більшість класичного інструментарію захисту фактично перетворювалися на зловживання процесуальними правами з подальшими санкціями для адвоката.
Обґрунтовуючи позовну заяву Товариство, зазначало про відсутність у ГУ ДФС у Київській області правових підстав для прийняття наказу про призначення документальної позапланової виїзної перевірки, оскільки наказ про проведення такої перевірки на підставі пп. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 ПК України може бути видано лише за наявності розпочатого службового розслідування та лише у період проведення такого розслідування стосовно посадових осіб контролюючого органу, які проводили документальну перевірку платника податків, або, якщо таким особам повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили із відсутності у контролюючого органу підстав для призначення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача на підставі пп. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 ПКУкраїни.
ГУ ДФС у Київській області у касаційній скарзі вказує на те, що оскаржуваний наказ прийнято в законний спосіб, оскільки призначення перевірки на підставі пп. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 ПК України пов’язано виключно з початком службового розслідування відносно посадових осіб нижчого рівня, котрі проводили перевірку платника податків, та не ставиться в залежність від його закінчення.
Зі змісту пп. 78.1.12 п. 78.1 ст.78 ПК України вбачається, що умовами для прийняття наказу про проведення документальної позапланової перевірки є: невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства; неповне з’ясування під час перевірки питань, що повинні бути з’ясовані під час перевірки для винесення об’єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства; існування розпочатого службового розслідування щодо посадових осіб нижчого рівня або повідомлення їм про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
Отже, враховуючи те, що за результатами службового розслідування не встановлено порушень чинного законодавства щодо проведення перевірки Товариства, Верховний Суд погодився із висновками судів попередніх інстанцій про відсутність на момент прийняття оскаржуваного наказу (який, в свою чергу, видано після складення акта службового розслідування) правових підстав для проведення позапланової перевірки позивача у відповідності до пп. 78.1.12 п. 78.1 ст.78 ПК України.
Постанова КАС/ВС від 12.04.2019 р, справа №810/955/17.
Велика Палата у справі №726/1538/16-ц сформулювала позицію щодо дії мораторію на заставлене майно.
Мораторій є відстроченням виконання зобов’язання, а не звільненням від його виконання. Відтак, мораторій, встановлений Законом №1304-VII «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», не передбачає втрати кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у випадку невиконання боржником зобов’язань за договором, а лише тимчасово забороняє примусово стягувати (відчужувати без згоди власника) цей предмет іпотеки (застави). Крім того, згідно з п. 4 Закону №1304-VII, протягом його дії інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.
Вказаний Закон є правовою підставою, що не дає змоги органам і посадовим особам, які здійснюють примусове виконання рішень про звернення стягнення на предмет іпотеки та провадять конкретні виконавчі дії, вживати заходи, спрямовані на примусове виконання таких рішень стосовно окремої категорії боржників чи іпотекодавців, які підпадають під дію положень цього Закону на період його чинності. Рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки на час дії Закону не підлягає виконанню.
