Юридическая Компания

Новости

Органи ДВС і приватні виконавці не наділені повноваженнями перевірки факту оскарження простанови про накладання штрафу в судовому порядку

Опубликовано 17 Апр 2019 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

Органи ДВС і приватні виконавці не наділені повноваженнями перевірки факту оскарження простанови про накладання штрафу в судовому порядку

Позивач просив адміністративний суд скасувати постанову відділу державної виконавчої служби (ДВС) про відкриття виконавчого провадження.

Позивач покликався на те, що виконавче провадження було відкрито передчасно, виконавчий документ — постанова Департаменту архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ) про накладення штрафу оскаржується позивачем до суду, а відтак у силу приписів статті 291 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) вона законної сили не набрала, а державний виконавець повинен був повернути її стягувачу без виконання.

Окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позову. Суд першої інстанції виходив з того, що на момент винесення відділом ДВС спірної постанови про відкриття виконавчого провадження постанова ДАБІ не набрала законної сили, проте, оскільки позов позивача згодом було залишено без розгляду, суд дійшов висновку про відсутність підстав визнавати протиправною оскаржувану постанову.

Апеляційний адміністративний суд скасував таке рішення та ухвалив нову постанову, якою позов задовольнив, визнав протиправною та скасував постанову відділу ДВС про відкриття виконавчого провадження.

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду зазначив, що стаття 291 КУпАП у редакції, яка діяла на час винесення постанови, визначає, що постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 26 цього Кодексу, постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованого в автоматичному режимі, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Отже з урахування приписів статей 289, 291 КУпАП постанова була предметом оскарження та законної сили не набрала.

Тому ВС визнав вірним висновок апеляційного суду про неможливість звернення постанови до примусового виконання станом на момент відкриття виконавчого провадження та, відповідно, про наявність підстав для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.

Суд касаційної інстанції, з урахуванням мотивування судом першої інстанції висновків щодо законності спірної постанови про відкриття виконавчого провадження з огляду на факт залишення без розгляду позовної заяви до ДАБІ, нагадав, що адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень ретроспективно, тобто зважаючи на ті обставини, які існували у минулому на момент прийняття (вчення) оспорюваних рішення, дії чи допущення бездіяльності.

Поряд з цим, суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що на час звернення ДАБІ із заявою про примусове виконання постанови інформації про її оскарження в судовому порядку державному виконавцю не надано

А органи ДВС і приватні виконавці в силу Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII не наділені повноваженнями перевірки факту оскарження відповідної постанови (виконавчого документу) в судовому порядку.

Далее

КАС/ВС: Директор товариства, або виконуючи обов’язки директора, не змінює його статусу як керівника -зобов’язаний допустити управління Держпраці до перевірки.

Опубликовано 16 Апр 2019 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

КАС/ВС: Директор товариства, або виконуючи обов’язки директора, не змінює його статусу як керівника -зобов’язаний допустити управління Держпраці до перевірки.

Відповідно до положень статті 62 Закону України «Про господарські товариства» (дія норми Закону у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції зборів учасників. Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами. Генеральний директор має право без довіреності виконувати дії від імені товариства. Інші члени дирекції також можуть бути наділені цим правом.

Згідно з частиною першою статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов’язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Отже, виконуючий обов’язки директора наділений повноваженнями самого директора.

Зазначення в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення інформації про те, що ОСОБА_2 є директором товариства, а не виконуючим обов’язки директора, не змінює його статусу як керівника товариства.

Оскільки саме позивач не допустив інспектора до перевірки, відносно нього і складено оскаржувану постанову.

Постанова КАС/ВС від 10.04.2019 року справа №750/12104/16-а.

Далее

Підприємству, яке втратило майно через дії поліції, збитки відшкодовуються з Держбюджету — Велика Палата

Опубликовано 16 Апр 2019 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

Підприємству, яке втратило майно через дії поліції, збитки відшкодовуються з Держбюджету — Велика Палата

Велика Палата Верховного Суду стягнула з Державного бюджету України більше 4 млн грн на користь ТОВ у якості відшкодування збитків та упущеної вигоди, понесених у зв’язку з бездіяльністю поліції, яка не повернула у повному обсязі та своєчасно вилучений товар після скасування арешту.


У відповідній постанові від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17 викладено наступний висновок щодо застосування норм права.


Питання наявності між сторонами деліктних зобов’язань та цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду перебуває у площині цивільних правовідносин потерпілого та держави, що не регулюються нормами КПК України, а господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази.
Велика Палата погодилася з висновком апеляційного суду в частині невиконання державою визначеного законом обов’язку повернути майно: держава у спірних правовідносинах не надала жодних гарантій повернення майна, не встановила строку його повернення, у зв’язку з чим наявні підстави для стягнення з Державного бюджету України заподіяних позивачу збитків.
Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов:
1) неправомірні дії цього органу,
2) наявність шкоди,
3) причинний зв’язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою.
Довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статей 1173 та 1174 Цивільного кодексу України.
Особою, відповідальною перед потерпілим за шкоду, завдану органами державної влади, їх посадовими та службовими особами, відповідно до положень ЦК України, та відповідачем у справі є держава, яка здійснює цивільні права та обов’язки через органи державної влади у межах їх компетенції, встановленої законом.
У цій справі прокурор не врахував того, що спірні деліктні правовідносини виникли у зв’язку з втратою тимчасово вилученого майна, тобто, через дії, які не опосередковуються регулюванням КПК України, та помилково стверджував про необхідність попереднього судового рішення, яким має бути встановлено протиправність відповідних дій, рішень чи бездіяльності державного органу при здійснені кримінального провадження як підставу для відшкодування шкоди.
Разом з тим, Велика Палата вказала на відсутність підстав відшкодування з Держбюджету затребуваних 10 млн збитків, стягнутих судом за невиконання договору поставки, оскільки майнові втрати від підприємницької діяльності, обумовлені договірними зобов’язаннями сторін, не можуть покладатися на державу за самим лише фактом їх понесення в будь-якому разі (а мають бути доведені позивачем).

Далее

Якщо дитини не було в школі менше 10 днів – достатньо письмового пояснення батьків: Директор департаменту охорони здоров’я Олег Стадник

Опубликовано 16 Апр 2019 в Новости | Нет комментариев

Якщо дитини не було в школі менше 10 днів – достатньо письмового пояснення батьків: Директор департаменту охорони здоров’я Олег Стадник
Директор департаменту охорони здоров’я Олег Стадник у Фейсбуці повідомив, що пояснювальна записка від батьків у навчальних закладах прирівнюється до довідки лікаря і може свідчити про поважну причину пропусків занять учнем. «Хочу нагадати всім, що Кабінет міністрів України ще в 2017 році прийняв Постанову за № 684, в якій поважною причиною відсутності дитини в школі є два документальних свідчення, які мають рівну юридичну силу і прописані через “або”: або довідка від лікаря про хворобу дитини, або письмове пояснення батьків про причину відсутності дитини», − зазначив Олег Стадник. Він зауважив, що, коли дитина має пeрeлом, їй наклали гіпс і вона має рекомендації на подальший період від трaвмaтолога − це довідка від лікаря. Але, коли дитини не було в школі менше 10 днів, наприклад по простуді, тоді достатньо письмового пояснення батьків. «Я вважаю, що одужуючу дитину вести на прийом до лікаря, бути в очікуванні прийому заради папірця звичайно можна, але якщо більше не має чим розважитись», − повідомив головний медик

Далее

Скільки вихідних днів припадає на Великдень цьогоріч

Опубликовано 16 Апр 2019 в Новости | Нет комментариев

Скільки вихідних днів припадає на Великдень цьогоріч

Цьогоріч українці будуть відзначати Великдень 28 квітня. Дата Паски знаходиться поруч з ще одним вихідним — Днем праці 1 травня.

У зв’язку з цим українці відпочиватимуть під час великодніх свят п’ять днів — з 27 квітня по 1 травня. Однак один день все ж доведеться відпрацювати.

27 квітня — субота, вихідний;

28 квітня — Пасха, вихідний;

29 квітня — понеділок, вихідний на честь Великодня;

30 квітня — вівторок, вихідний, який потрібно буде відпрацювати в суботу, 11 травня;

1 травня — День праці, вихідний.

Далее

За буллинг педагогов предлагают ввести админответственность

Опубликовано 16 Апр 2019 в Новости | Нет комментариев

За буллинг педагогов предлагают ввести админответственность

Группа народных депутатов предлагает установить дополнительные гарантии педагогическим, научно-педагогическим и научным работникам касательно уважения к личности, чести и достоинству, справедливому и почтительному отношению к ним со стороны участников образовательного процесса и других лиц, ввести админответственность за совершение в отношении таких лиц угроз, оскорблений, преследования, физического насилия.

Соответствующий законопроект № 10214 был зарегистрирован в Парламенте 10 апреля 2019 года.

Также законопроектом предложено установить админответственность за распитие алкогольных, слабоалкогольных напитков или употребление наркотических средств, психотропных веществ или их аналогов в заведениях образования.

Проектом предусмотрено, что за угрозу, оскорбление, преследование, в том числе с применением средств электронных коммуникаций, совершаемые в отношении педагогического, научно-педагогического и научного работника, в результате чего мог быть или был причинен вред физическому или психическому здоровью потерпевшего, предлагают налагать штраф в размере 5100 грн. Если такие деяния совершила группа лиц или оно было совершено повторно в течение года после наложения административного взыскания, они уплатят штраф в размере 10200 грн.

Совершение физического насилия, не повлекшего телесных повреждений, в отношении педагога, в результате чего мог быть или был нанесен вред физическому или психическому здоровью потерпевшего, также будет влечь наложение штрафа в размере 10200 грн. Если же такое деяние, совершила группа лиц или оно было совершено повторно в течение года после наложения административного взыскания, — штраф будет составлять 20400 грн.

Если угрозу, оскорбление, преследование, в том числе с применением средств электронных коммуникаций, совершили малолетние или несовершеннолетние лица в возрасте от 14 до 16 лет, родители или лица, которые их заменяют, заплатят штраф в размере 5100 грн.

Если физическое насилие, не повлекшее телесных повреждений, в отношении педагога, в результате чего мог быть или был нанесен вред физическому или психическому здоровью потерпевшего, совершили малолетние или несовершеннолетние лица в возрасте от 14 до 16 лет, родители или лица, которые их заменяют, заплатят штраф в размере 10200 грн.

Также законопроектом предусматривается штраф в размере 10200 грнза распитие алкогольных, слабоалкогольных напитков или употребление наркотических средств, психотропных веществ или их аналогов участниками образовательного процесса и другими лицами на территории заведений образования, или появление таких лиц на территории заведений образования в состоянии алкогольного, наркотического или другого опьянения.

Если такие действия совершило лицо, которое в течение года было подвергнуто административному взысканию за такие же нарушения, оно уплатит 20400 грн.

Источник: сайт «ЮРЛИГА»

Далее