Комитет Верховной Рады по вопросам налоговой и таможенной политики рекомендовал Верховной Раде принять за основупрезидентский законопроект № 8557 относительно налога на выведенный капитал, зарегистрированный еще в июле 2018 года.
Предполагалась замена с 1 января 2019 года (очевидно, дату изменят в процессе) налога на прибыль предприятий налогом на выведенный капитал. До 31 декабря 2021 года разрешено применять налог на прибыль предприятий банками по их решению.
Налогом на выведенный капитал будут облагаться:
— операции по выведению капитала: выплата дивидендов в пользу неплательщика налога, выплата части прибыли государственными некорпоратизированными, казенными или коммунальными предприятиями, возвращение взносов владельцу корпоративных прав — неплательщику налога (в сумме, превышающей стоимость взноса, осуществленного основателем или владельцем в уставный капитал такого юридического лица) и тому подобное;
— операции, приравненные к операциям по выведению капитала: проценты, выплаченные нерезидентам — связанным лицам и нерезидентам, зарегистрированным в государствах — низконалоговых юрисдикциях; выплата (перевод), которая осуществляется в связи с переводом средств со счетов в украинских банках на счета налогоплательщика, открытые за рубежом, погашением обязательств, которые возникли по договорам, выполнение которых не приводит к зачислению средств на счета налогоплательщиков в украинских банках или к получению налогоплательщиком имущества, работ, услуг; хозяйственные операции, признанные контролируемыми по правилам трансфертного ценообразования, если их условия не отвечают принципу «вытянутой руки», в части доначисленных сумм и тому подобное.
Налог будут платить как резиденты так и нерезиденты.
Предлагается применять такие ставки налога на выведенный капитал:
15% — к операциям по выведению капитала;
20% — к приравненным операциям (кроме указанных ниже операций, которые облагаются налогом по ставке 5%);
5% — к средствам, оплаченным на выполнение долговых обязательств связанным лицам — нерезидентам (в случаях превышения совокупной суммы долговых обязательств перед всеми связанными лицами — нерезидентами над суммой собственного капитала плательщика больше чем в 3,5 раза (для финансовых учреждений и компаний, которые осуществляют исключительно лизинговую деятельность, — больше чем в 10 раз) или регистрации нерезидента в государстве, которое является низконалоговой юрисдикцией, будет применяться ставка 20%).
Позивач оскаржив до суду наказ про скорочення чисельності і штату працівників, оскільки його не ознайомлювали з таким наказом; відсутнє техніко-економічне обґрунтування необхідності скорочення чисельності і штату працівників, роботодавцем обґрунтування причин проведення змін на підприємстві до первинної профспілкової організації підприємства та її комітету не надавалась та між роботодавцем і членами профкому ця інформація та заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом’якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень не обговорювались.
Крім того, позивач вказував на те, що на підприємстві в одну дату та за одним номером було видано два накази, тобто накази були сфальсифіковані.
Суди дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Суди першої та апеляційної інстанцій вказали на те, що не є належним способом захисту оскарження працівником рішення про визначення структури підприємства чи установи, про зміну в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, оскільки прийняття такого рішення є виключною компетенцією власника такого підприємства чи установи або уповноваженого ними органу та є складовою права на управління діяльністю підприємством чи установою.
Верховний Суд погодився з такою позицією.
Суд касаційної інстанції зазначив, що Кодекс законів про працю України (КЗпП) визначає механізм захисту трудових прав працівників, що включає в себе, зокрема, право на працю, та визначає способи захисту прав працівників.
Так, КЗпП України визначає можливість працівника оскаржити наказ про його звільнення.
А правомірність звільнення позивача з посади вже є предметом розгляду іншої справи, в межах вирішення якої судом повинно бути з’ясовано питання дотримання визначеної законом процедури звільнення працівника та обрано засіб правового захисту у разі установлення порушеного права чи інтересу позивача.
Частиною третьою статті 64 Господарського кодексу України передбачено, що підприємство самостійно визначає організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.
Частиною другою статті 65 Господарського кодексу України визначено, що власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства.
При цьому саме втручання в господарську та іншу діяльність підприємства не допускається, крім випадків, передбачених законодавством України.
Далее
Президент Украины Петр Порошенко заявил, что подписал Кодекс Украины по процедурам банкротства. Об этом он сказал в понедельник, трансляцию вел телеканал «112 Украина».
«Еще есть одна приятная новость: я сегодня подписал закон о банкротстве. Несмотря на то, что у нас было несколько вопросов организационного оформления, я думаю, что мы на уровне нормативных документов найдем возможность. Мы позицию ВР, комитета и я очень благодарен правительства за принципиальную позицию. Мы выполняем свои обещания», – цитирует Главу государства сайт 112.ua.
Напомним, Верховная Рада приняла Кодекс из процедур банкротства в октябре прошлого года 237 голосами народных депутатов. Согласно документу, физическое лицо сможет в Украине объявить себя банкротом.
Далее
Рада Європейського союзу затвердила нову директиву про захист авторського права в Інтернеті, яку Європарламент схвалив в березні. Про це пише «Європейська правда».
«Нові правила забезпечують адекватний захист авторів і виконавців, одночасно відкриваючи нові можливості для доступу та спільного використання захищеного авторським правом контенту в Інтернеті по всьому Європейському союзу», – йдеться в повідомленні.
Нові правила зобов’язують такі онлайн-платформи, як YouTube, Facebook і Google News, укладати ліцензійні угоди з правовласниками: музикантами, журналістами, авторами і новинними видавцями, щоб отримати можливість використовувати їх роботи онлайн.
Директива зобов’язує інтернет-платформи стежити за тим, не публікують їх користувачі контент, на який поширюється авторське право.
Директива вводить обов’язкові винятки для використання матеріалів з метою аналізу тексту і даних, онлайн-навчання і збереження і поширення культурної спадщини в Інтернеті.
Експерти вважають, що через нові правил інтернет-платформи, наприклад YouTube і Instagram змушені будуть створювати фільтри, що перешкоджають завантаженні на їх сайти матеріалів, що порушують авторське право.
Багато музикантів і митців стверджують, що нові правила забезпечать їм чесну винагороду, водночас інші кажуть, що вони знищать генерований користувачами контент.
Перш ніж директива стане частиною національного законодавства, її мають ратифікувати парламенти держав-членів ЄС.
Далее
Індексація має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист.
Водночас при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення, як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі суддів cудової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, розглянувши в касаційному порядку справу за позовом особи до територіального органу Пенсійного фонду України.
Особа, якій призначено та виплачується пенсія по інвалідності на підставі Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» просила зобов’язати відповідача перерахувати та виплачувати позивачу пенсію в розмірі, обчисленому з 80% грошового забезпечення з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, індексації, одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірах, зазначених у довідці військової частини, а також здійснити виплату суми перерахунку.
Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, позов був задоволений. Приймаючи таке рішення, суди виходили з того, що грошова допомога на оздоровлення, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» належать до складу грошового забезпечення військовослужбовців, а тому мають бути враховані при обчисленні пенсії.
Переглянувши за касаційною скаргою зазначені судові рішення, Верховний Суд касаційну скаргу задовольнив частково, постанови судів попередніх інстанцій скасував у частині задоволення позову щодо врахування грошової допомоги на оздоровлення та одноразової грошової допомоги при звільненні і відмовив у задоволенні позову в цій частині, а в іншій частині судові рішення залишив без змін.
Розглянувши цю справу, Верховний Суд дійшов таких правових висновків.
Індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист (Закон України від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення»).
Водночас Верховний Суд підтримав правову позицію Великої Палати Верховного Суду (провадження № 11-806апп18), відповідно до якої при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення, як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць. При цьому факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», який є вичерпним.
З наведених мотивів Суд указав на відсутність підстав для включення до грошового забезпечення позивача, з якого обчислюється пенсія, отриманих ним грошової допомоги для оздоровлення та грошової допомоги при звільненні.
Постанова Верховного Суду від 3 квітня 2019 року у справі №638/9697/17 (адміністративне провадження № К/9901/30616/18) – http://reyestr.court.gov.ua/Review/80930914.
* * *
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду звернувся з листом до Пенсійного фонду України, у якому просив з метою запобігання порушень конституційних прав людини довести до територіальних органів ПФУ правові висновки Верховного Суду щодо застосування положень вищевказаного законодавства та забезпечити їх врахування в роботі. Про результати розгляду цього листа просив повідомити до 13 травня 2019 року.
Верховний Суд нагадав, що відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Постанова 05 квітня 2019 року справа № 570/3742/17 провадження № 61-47457св18 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/80980375
Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов’язків.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову про позбавлення відповідача батьківських прав, а також попередження ОСОБА_5 про необхідність змінити ставлення до виконання обов’язків з виховання доньки та покладення на органи опіки та піклування контролю за виконанням ним батьківських прав.
При цьому, апеляційний суд врахував характеристику відповідача, бажання відновити спілкування з дочкою, розуміння своєї вини в усуненні на певний проміжок часу у вихованні та розвитку дитини, бажання та намагання змінити свою поведінку та дійшов висновку про необхідність, виключно в інтересах дитини, надати можливість батькові та дочці налагодити їх родинні стосунки.
