Новости

Штрафи за порушення правил проїзду великогабаритних автомобілів планують збільшити

Опубликовано Karina 3 Апр 2019 в Новости | Нет комментариев

Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендує Верховній Раді прийняти за основу проект Закону № 9137 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовані в автоматичному режимі про порушення перевезень небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів».

Законопроектом пропонується збільшити розмір діючих штрафів за порушення правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів і дорожнього перевезення небезпечних вантажів з 30-40 до 500-2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Проектом також пропонується запровадити адміністративну відповідальність за рух транспортних засобів, сільськогосподарської техніки та машин на гусеничному ходу проїзною частиною доріг з твердим покриттям та їх узбіччям у вигляді штрафу від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, запровадити відповідальність водіїв транспортних засобів, що здійснюють автоперевезення пасажирів та/або вантажів, за невиконання вимог уповноважених посадових осіб щодо зупинки та запровадити адміністративну відповідальність перевізників за порушення законодавства про автомобільні дороги тощо.

Відповідні зміни передбачається внести до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законів України «Про дорожній рух», «Про автомобільні дороги», «Про автомобільний транспорт»

Члени Комітету під час розгляду та обговорення зазначили, що цей законопроект є актуальним, тому що спрямований на посилення відповідальності за порушення правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів, що в свою чергу зменшить навантаження на автомобільні дороги та призведе до подовження термінів їх експлуатації, а зауваження до нього можуть бути враховані під час підготовки законопроекту до розгляду в другому читанні.

Далее

Строкового обмеження виплати пенсії у визначеному законодавствои розмірі, яку особа не отримувала у зв’язку з непроведенням перерахунку пенсії, немає

Опубликовано Karina 3 Апр 2019 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

Особа звернулась до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України, в якому позивач просив визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України щодо непроведення перерахунку та індексації пенсії, зобов’язати відповідача провести перерахунок та індексацію пенсії.

Окружний адміністративний суд повернув позивачу позов за період із серпня 2009 року по серпень 2017 року у зв’язку із пропуском позивачем строку, встановленого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС), з чим погодився суд апеляційної інстанції.

Суди виходили з того, що позивачем не наведено будь-яких доводів щодо існування об’єктивно непереборних обставин, які не залежали від його волевиявлення, що унеможливило вчасно звернутись до суду з адміністративним позовом. Враховуючи, що спірні правовідносини виникли з приводу виплати пенсії, яка за своєю правовою природою не є одноразовою виплатою, а носить щомісячний та регулярний характер, суди дійшли висновку щодо пропуску шестимісячного строку звернення до суду.

Верховний Суд не погодився з такою позицією та зауважив, що право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов, не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (статті 22 та 64).

Неможливість обмеження шестимісячним строком обов’язку України як держави забезпечити реалізацію громадянином України свого конституційного права на соціальний захист, підтверджується, також встановленим статтями 256 та 257 Цивільного кодексу України трирічним строком позовної давності, який означає строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. У протилежному випадку, обов’язок громадянина, зокрема, у формі майнового зобов’язання перед державою підлягав б судовому захисту протягом 3 років, а такий ж обов’язок держави перед громадянином — 6 місяцями.

Суд роз’яснив, що застосовуючи строки у зазначеній сфері, потрібно розрізняти право особи на соціальний захист та право особи на судовий захист. Право на соціальний захист особи реалізується відповідним суб`єктом владних повноважень, як правило, органом пенсійного фонду за зверненням такої особи з проханням надати певний статус та здійснити відповідні виплати. У випадку якщо особа вважає, що існує спір у публічно-правовій сфері стосовно реалізації її права на соціальний захист, зумовлений протиправними рішеннями, діями або бездіяльність суб`єкта владних повноважень, така особа може звернутися до адміністративного суду з позовом, що буде уже способом реалізації права на судовий захист. Згідно з Конституцією України право особи на соціальний захист гарантується, в першу чергу, статтею 46, а право на судовий захист, зокрема, — статтями 55 та 124.

Строки у сфері соціального захисту застосовує відповідний суб’єкт владних повноважень або суд, у випадку, визнання рішення, дії чи бездіяльності відповідного суб’єкта протиправними та задоволення позову особи. У свою чергу, строк на звернення до суду застосовується виключно судом, як правило, на етапі прийняття рішення про відкриття провадження в адміністративній справі. Строк звернення до суду стосується виключно питання прийняття до розгляду або відмови у розгляді позовних вимог по суті, але не застосовується для прийняття рішення про задоволення чи не задоволення таких вимог, а також періоду протягом якого такі вимоги підлягають задоволенню.

Украинцам разрешили пристраивать к домам автоматизированные гаражи и стоянки

Опубликовано director 3 Апр 2019 в Новости | Нет комментариев

Украинцы, которым задолжали зарплату, смогут не ходить на работу

Опубликовано director 3 Апр 2019 в Новости | Нет комментариев

Наемные работники, которым заработная плата выплачивается не своевременно, смогут не ходить на работу до момента погашения задолженности, а также требовать от предприятия-должника выплаты не только причитающихся им денег, но и процентов.

Эти и другие новшества, усиливающие защиту прав работников, предусматривает законопроект, разработанный Министерством социальной политики и опубликованный на сайте для ознакомления.

Как говорится в пояснительной записке к проекту закона «О внесении изменений в некоторые законодательные акты насчет усиления защиты прав работников на своевременную выплату заработной платы», основная цель документа – заставить работодателей вовремя выплачивать зарплату. На сегодняшний день для должников предусмотрено недостаточно ощутимое наказание, а работники, не получающие вовремя зарплату, несут материальные убытки, считают в Минсоцполитики.

Сколько работодатели должны 

По данным Укрстата, на протяжении минувшего года долги по зарплатам в основном росли. Если к 1 января 2018 суммарная задолженность по зарплате всех украинских предприятий составляла 2,368 млрд грн, то к 1 декабря 2019-го сумма выросла до 2,819 млрд грн. К 1 января 2019 года долг уменьшился до 2,645 млрд грн. Но больше половины этой суммы – 1,4 млрд грн – составляли долги экономически активных предприятий.

В 2019-м сумма задолженности пока каждый месяц снижается. Так, на 1 февраля она уменьшилась до 2,614 млрд грн, на 1 марта – до 2,446 млрд. Но все равно эта цифра высока.

По состоянию на 1 января, предприятия-должники не расчитались примерно с 200 тысячами украинцев. По данным Укрстата, в среднем один работник недополучил 14 276 грн. При этому более 60% работников, недополучивших зарплату, были насчитаны суммы ниже, чем в среднем по экономике.

Как законно не ходить на работу

Законопроект, предложенный Минсоцполитики, предлагает дополнить Кодекс законов о труде рядом новых статей. Одна из них, в частности, гласит, что при задержке зарплаты больше, чем на 15 календарных дней, работник имеет право не ходить на работу и не выполнять своих рабочих обязанностей. Он только должен предупредить об этом работодателя не позже, чем за 2 рабочих дня, в письменной форме.

Согласно этому закону, задержкой выплаты заработной платы называются ситуации, когда работодатель не выплатил или выплатил меньше 50% насчитанной за календарный месяц заработной платы.

«Прогуливать» можно вплоть до того дня, пока работодатель не рассчитается по долгам. «Выполнение сотрудником работы возобновляется с дня, следующего за днем полного выполнения собственником или уполномоченным им органом своих обязательств по выплате заработной платы и информирования об этом сотрудника в письменной форме». Работник и сам может приступить к работе в любой момент, написав заявление «об окончании временного прекращения работы».

При этом законопроектом предусмотрено, что за то время, пока работник не будет ходить на работу, ему насчитывается не полная заработная плата, а компенсация. Ее размер может быть определен трудовым договором. Однако размер компенсации должен составлять не менее 2/3 тарифной ставки, поделенной на количество дней, проведенных не на работе.

Правда, разрешение не выходить на работу при наличии долгов по зарплате получат не все. Пропускать работу в любом случае не разрешат тем сотрудникам, чье отсутствие на рабочем месте угрожает жизни и здоровью других людей (например, врача или диспетчера аэропорта). Также тем, чье отсутствие может привести к невыполнению задач, связанных с обороной и безопасностью государства (военным, сотрудникам полиции и др.). Не смогут не выходить на работу и работники общественного транспорта. Кроме того, «прогуливать» работу не позволят чиновникам всех органов власти, работникам судов и прокуратуры.

Несвоевременно выплаченную зарплату работодатель должен вернуть с процентами

Новый законопроект предусматривает также введение дополнительных штрафных санкций для работодателя – пени. «В случае нарушения сроков выплаты зарплаты более чем на 15 календарных дней работодатель обязан уплатить работнику пеню в размере 0,06% суммы долга за каждый день задержки», – говорится в законопроекте.

Например, если зарплата работника, которую он получает на руки, равна средней по Украине – 9429 грн – и ее задержали на 16 дней, то, помимо суммы долга, работодатель должен будет дополнительно насчитать и выплатить ему еще 9429 х 0,0006 х 16 = 90 грн 52 копейки. За три месяца задержки набежит более 500 грн.

Новый законопроект изменяет и правила расчета с работниками предприятия-банкрота. Если предприятие признано неплатежеспособным, каждому сотруднику также будет выплачена компенсация. Максимальный размер этой компенсации не должен превышать три среднемесячных заработных платы и не должен превышать 12 минимальных зарплат.

Компенсация в размере трехмесячной зарплаты объясняется тем, что государство намерено более жестко и быстро применять процедуру банкротства к предприятиям, которые допускают задолженности по зарплате. Если зарплата задерживается более чем на 2 месяца, руководство предприятия получит предписание исправить ситуацию. А если это предписание не будет выполнено в течение месяца – взиманием долгов займется исполнительная служба, а предприятие будет подвергнуто процедуре банкротства.

Рішення МСЕК про встановлення групи інвалідності: в яких судах його можна оскаржити

Опубликовано Karina 2 Апр 2019 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

Обставини справи

Позивач — пенсіонер МВС оскаржив до суду відмову медико-соціальної експертної комісії у визнанні того факту, що його інвалідність пов’язана із виконанням службових обов’язків, та наданні йому статусу інваліда війни, на підставі чого Пенсійний фонд мав би здійснити перерахунок пенсії.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій

Центральний районний суд Миколаєва відмовив у відкритті провадження, виходячи з того, що відповідач (МСЕК) перебуває у віданні Міністерства охорони здоров’я, а отже є державним органом, тому справа має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

В свою чергу Апеляційний суд Миколаївської області дійшов висновку, що діяльність МСЕК пов’язана з виконанням управлінських функцій і прийняттям рішень, які породжують певні юридичні наслідки, а тому залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Суть касаційної скарги

У касаційний скарзі позивач посилався на п.10 Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», відповідно до якого справи про оскарження рішень МСЕК мають розглядатися за правилами цивільного судочинства, оскільки такі спори стосуються здоров’я фізичної особи, що є її особистим немайновим правом, захист якого здійснюється за нормами цивільного законодавства.

Правова позиція Великої Палати Верховного Суду

«У спірних правовідносинах відповідач, який перебуває у віданні МОЗ, наділений повноваженнями приймати рішення, що впливають на можливість реалізації позивачем його права на пенсійне забезпечення і мають обов’язковий характер для інших суб’єктів владних повноважень.

Тому доводи позивача у касаційній скарзі про необхідність розгляду справи за правилами цивільного судочинства з огляду на п. 10 Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 1 березня 2013 року Велика Палата Верховного Суду вважає необґрунтованими.

З огляду на вказане, спір про оскарження рішень, дій чи бездіяльності, вчинених МСЕК, є публічно-правовим і має розглядатися за правилами адміністративного судочинства», — йдеться у постанові ВП ВС від 12 грудня 2018 року.

До того ж, це правило закріплене у п.9 ч.1 ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Далее

Людям з інвалідністю — доступні аптеки: набули чинності нові будівельні норми

Опубликовано Karina 2 Апр 2019 в Новости | Нет комментариев

1 квітня набули чинності Державні будівельні норми В.2.2-40:2018 «Будинки і споруди. Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення», яких повинні дотримуватися аптечні заклади. Це стосується створення умов для доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до приміщень.

В документі вказано, що за новими нормами всі будинки та споруди в Україні, а також необхідна інфраструктура повинні обов’язково проектуватися з елементами доступності для маломобільних груп населення. Серед іншого в нових ДБН наведено технічні характеристики:

• пандусів, спеціальних підйомників та інших засобів доступності для людей з порушеннями опорно-рухового апарату;
• тактильних та візуальних елементів доступності: тактильної підлогової плитки, інформаційних таблиць та позначень шрифтом Брайля, аудіопокажчиків для людей з порушеннями зору;
• іншого візуального інформування, дублювання важливої звукової інформації текстами, організації сурдоперекладу, використання систем звукопідсилення для людей з порушеннями слуху та інші важливі зміни.

Источник: «Судебно-юридическая газета»